Особливості фінансування муніципальних установ

 

Знаходимо кут нахилу b:

b=-0,000161

 

Знаходимо постійні витрати а:

а=1,8002

 

Знаходимо коефіцієнт кореляції r:

r =0,059

Залежність у=а+b*x набуває вигляду:

у=1,8002+0,000161*х

 

Побудуємо графік залежності час експлуатації освітлення від витрати електричної енергії (рисунок 2.2):

Рисунок 4.2- Залежнть часу експлуатації освітлення від витрати електричної енергії

 

Аналізуючи отримані дані можна сказати,що отримана за допомогою регресійного аналізу залежность часу експлуатації освітлення від витрати електричної енергії має велику достовірність, бо коефіцієнт кореляціі близький до одиниці. Лінія на рисунку показує середні витрати за час праці.

 

 

4.2 Складання енергетичного балансу

 

 

Одним із методів оцінки ефективності використання енергії  є складання рівняння енергобалансу,що показує взаємодію між енергією,що надходить і енергією, яка затрачена на виконання корисної роботи з урахуванням втрат при її споживанні. Метою розроблення енергетичних балансів є підвищення ефективності використання у промисловості всіх видів палива та енергії, обґрунтування раціональних схем енергопостачання, визначення та аналіз фактичного стану енергоресурсів, встановлення причин та наслідків для раціонального енергетичного  використання та оцінки економії палива та енергії,визначення можливостей та способів використання вторинних енергетичних ресурсів.

За допомогою енергетичного  балансу можна визначити та проаналізувати фактичний стан використання енергетичних ресурсів, встановити причини та наслідки нераціонального використання енергії, розробити організаційно-технічні заходи,спрямованні на зниження втрат паливно-енергетичних ресурсів .

Для розроблення та аналізу  енергетичного балансу необхідно  отримати первинну інформацію про промисловий  об’єкт,до складу якої входить:

- інформація про функції,  які виконує об'єкт;

- проектні та фактичні  дані про енерговикористання  на підприємстві;

- техніко-економічні та  енергетичні характеристики технологічних  процесів,  установок та устаткування;

- техніко-економічні характеристики  енергоресурсів.

На підставі отриманої  інформації визначаються джерела надходження  енергії і всі напрямки її витрат. Аналізуючи фактичний стан використання об'єктом споживаної енергії можна  виділити основні місця, де з'являються  ознаки неефективного використання енергії, її додаткових витрат. На підставі аналізу розробляються рекомендації зі зниження виявлених втрат, що дозволяють провести економічні оцінки енергозберігаючих  заходів.

Енергетичні баланси допомагають  визначити напрямки проведення робіт  для досягнення більш ефективного  енерговикористання.

На верстатобудівельному заводі використовуються енергетичні ресурси у вигляді електроенергії, дизельного палива та газу Річне споживання та витрати на енергоносії беремо за 2009 рік.

Річні витрати беремо з  таблиці 1.4, знаходимо відсоток річних витрат кожного енергетичного ресурсу. Далі знаходимо річне споживання,з урахуванням вартості енергетичних ресурсів,яка складає:

-Електроенергія=0,7203 грн за кВт·год,

-Вода=2,56 грн за 1м³

 

 Після чого треба  усі енергетичні ресурси привести  до одного виміру-тонн умовного  палива (т.у.п.),з розрахунку,що:

 

1МВт·год електроенергії=0,352 т.у.п.

 

Знаходимо відсоток енергоспоживання кожного енергетичного ресурса. Усі дані розрахунку заносимо до таблиці

 

Таблиця 4.3 – Баланс енергоспоживання

Енерго-носій	Одиниці вимірювання	Річне спожи-вання, нат. од.	Річне спожи-вання, грош. од.	Річне спожи-вання, т. у. п.	Річне спожи-вання, т.у.п.	%  спожи-вання	% витрат
Ел. енергія	кВт	59,800	43073,94	1 МВт·год = =0.352 т.у.п.	21,049	44,863	65,023
Вода	м3	1482	3793,92	─	─	─	5,727
Теплова енергія	Гкал	182,178	19376,667	1 Гкал = 0,142 т.у.п	25,869	55,137	29,250
Всього		─	66244,527	─	46,918	100%	100%

 

За даними таблиці складаємо енергетичні баланси.

Рисунок 4.3 - Баланс витрат на енергоносії

Рисунок 4.4 - Баланс енергоносіїв

 

Аналізуючи енергобаланси  можна сказати,що електроенергія, вода та теплова енергія у загальному енергоспоживанні закладу складає відповідно 65,023%, 5,727 та 29,25%. Проте, щодо вартості, співвідношення дещо інше: електроенергія – 44,863%,телова енергія – 55,137% Найбільші матеріальні витрати припадають на електроенергію. Судячи з отриманих даних можна зробити висновок, що основним направленням енергозбереження доцільно вибрати електроенергію.

 

 

4.3 Характеристика ефективності споживання теплової енергії

 

 

З метою приведення результатів  розрахунку дійсного стану обстежуваного  дитячого саду на предмет енергетичної ефективності його експлуатації, вираженої в остаточному підсумку величиною матеріальних витрат, необхідним є визначення фактичної питомої витрати теплової енергії, що доводиться на 1м² опалювальній площі.

Питома теплова витрата  енергії на опалення будинку за опалювальний період q_буд – це кількість теплової енергії за опалювальний період, необхідної для компенсації тепловтрат будинку із врахуванням повітрообміну і додаткових теплонадходжень при нормованих параметрах теплового і повітряного режимів приміщень у ньому, віднесеної до одиниці площі корисної площі приміщень будинку.

Фактичну питому витрату  теплоти можна визначати і  у відношенні до всього періоду опалювального  сезону, а не тільки по окремо встановлених температурних показниках зовнішнього  повітря. З урахуванням градусо-діб  опалювального сезону цей показник розраховується по наступній залежності:

 

, кВт·год/м².                                       (4.5)

 

де: - сумарні розрахункові тепловтрати приміщення, Вт;

- загальна площа приміщення  будинку, м²;

n – кількість днів  опалювального періоду;

Δt – температурний перепад  між температурою повітря приміщення та середньою температурою зовнішнього  повітря за опалювальний сезон, ⁰С;

D_d – кількість градусо-діб опалювального періоду, що визначається залежно від температурної зони експлуатації будинку.

Опалювана площа  визначається у межах внутрішніх поверхонь зовнішніх стін, що включає площу, яку займають перегородки і внутрішні стіни.

Питомі тепловитрати на опалення будинків повинні відповідати умові

 

q_буд ≤ E_max,                                                        (4.6)

 

де: q_буд – розрахункові або фактичні питомі тепловитрати, що визначаються за (4.1);

E_max – максимально допустиме значення питомих тепловитрат на опалення будинку за опалювальний період, кВт·год/м², що встановлюється згідно з табл.16.

Таким чином, якщо > то такий стан всіх технологічних і конструктивних елементів, що визначають енергетичну ефективність процесу створення і підтримки теплового балансу в будинку, необхідно вважати незадовільними. Якщо ≤ - тепловий режим будинку перебуває в задовільному стані.

В приміщеннях дитячого саду:

 

 кВт·год/м².                  (4.7)

 

 

4.3.1 Кількість води, що циркулює в системі опалення

 

 

, кг/год                                (4.8)

 

де: ΔQ – теплова потужність опалювального приміщення, Вт;

с – питома масова теплоємність води, що дорівнює 4,187кДж/(кг·⁰С);

t_вх – температура входу теплоносія в систему опалювальних приладів, (t_вх=70⁰С);

t_вих – температура виходу теплоносія із системи опалювальних приладів, (t_вих=60⁰С);

Δt_п.м – величина зниження температури води на ділянках магістралі, що подає теплоносій до опалювальних приладів, ⁰С. Для випадку ізольованої магістралі, залежно від її діаметра умовного проходу, зазначена величина дорівнює:

Таблиця 4.4 – Показники зниження температури води на ділянках магістралі

Діаметр Dу, мм	25-32	40	50	65-100	125-150
Величина зниження температури води Δtп.м	0,4	0,37	0,3	0,2	0,1

β₁ – коефіцієнт врахування додаткового теплового потоку встановлюваних опалювальних приладів за рахунок округлення понад розрахункову величину, приймається рівним 1,05;

β₂ – коефіцієнт врахування додаткових втрат теплоти опалювальними приладами у зовнішніх огородженнях, приймається рівним 1,06

 

 

 

 

 

 

4.3.2 Розрахункова щільність теплового потоку опалювальних приладів

 

 

, Вт/м²                   (4.9)

 

де: – номінальна щільність теплового потоку опалювального приладу при стандартних умовах роботи, Вт/м².Система опалення двотрубна (знизу-униз), без підвідних і відвідних стояків;

 – середній температурний  напір опалювальних приладів:

 

, ⁰С                       (4.10)

 

t_в – температура повітря в приміщенні, ⁰С

G_пр – дійсна витрата води в опалювальній системі приміщення, кг/год,

n, p – експериментальні значення показників ступеня для визначення теплового потоку опалювальних приладів;

с_пр – коефіцієнт, що враховує схему приєднання опалювального приладу і зміни показника ступеня р у різних діапазонах витрати теплоносія;

 

 

 

4.3.3 Визначення загальної площі опалювальних приладів

 

 

Розрахунок проводиться  без врахування тепловіддачі ділянок  труб, що підводять до опалювальних приладів теплоносій.

, м²                                                (4.11)

 Визначення кількості  обраних опалювальних приладів

,                                                        (4.12)

де: f₁ – площа поверхні нагрівання опалювального приладу залежно від прийнятого до установки в приміщеннях, м²;

 

4.3.4 Розрахунок площі опалювальних приладів у приміщенні

 

 

Чавунні радіатори розраховані  на робочий тиск до 6 кгс/см2. Вимірювачами поверхні нагріву нагрівальних пристроїв  є фізичний показник— квадратний метр поверхні нагрівання та теплотехнічний показник - еквівалентний квадратний метр (экм²). Еквівалентним квадратним метром називають площу нагрівального пристрою, який віддає в 1 годину 435 ккал тепла при різниці середньої температури теплоносія повітря 64,5°С та витраті води 17,4 кг/год по схемі руху теплоносія зверху вниз. Радіатор віддає в приміщення радіацією біля 25% загального теплового потоку від теплоносія (інші 75% — конвекцією). Секції радіатору відливають з сірого чавуна,їх можна компонувати в пристрої різної площі. Секції з’єднують на ніпелях з прокладками з картону, резини або пароніту [25].

Технічні характеристики радіатору приведені в табл. 5.1

Рисунок 4.5 - Чавунний радіатор МС-140

 

Таблиця 4.5 ─ Технічні характеристики радіатора

Тип радіатора	Глибина пристрою, мм	Тепловіддача пристрою довжиною1,0 м, %	Поверхня нагріву однієї секції F, м2	Fэ,км2
типа М-140-АО, радіатор секціонний	140	100	0,299	0,35

 

Вартість чавунного радіатора МС-140 становить 97,45 грн.

 

Кількість води, що циркулює в системі опалення

 

 кг/год

Розрахункова щільність  теплового потоку опалювальних приладів

Вт/м²

n=0.15^, p=0.08 c=1.092

при витраті теплоносія 800 кг/год.

 

⁰С