Особливості фінансування муніципальних установ

 

ВСТУП

 

 

В даний час досить гостро стоїть проблема підвищення ефективності енергозбереження паливно-енергетичних ресурсів. У зв'язку з різким подорожчанням  вартості енергоресурсів значно збільшилася  частка витрата на паливно-енергетичні ресурси в собівартості продукції і надання послуг.

Оплата комунальних послуг муніципальними установами освіти обходиться бюджету 15% витрат на муніципальні установи освіти та від 3 до 4% усіх витрат місцевого бюджету. Фактичні обсяги споживання при цьому збільшилися менш ніж на 5%. Оплата комунальних послуг бюджетних організацій домінують витрати на тепло-55-58% і водопостачання до 20%. У зв'язку з цим, підвищення ефективності споживання енергоресурсів організацій бюджетної сфери стає економічно актуальним.

Існуючі тарифи на енергоресурси, а також нормативні обсяги споживання, враховуються при укладанні договорів  з енергопостачальними організаціями, які не завжди є економічно обгрунтованими через відсутність незалежного  енергоаудиту. Результати вибіркових обстежень, наукові дослідження і досвід практичного застосування сучасних приладів обліку показують необгрунтоване завищення платежів енергопостачальними організаціями практично по всіх видами енергоресурсів.

Відсутність приладового  обліку не стимулює застосування раціональних методів витрачання паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР). Існуючі будівлі та споруди, інженерні комунікації не відповідають сучасним будівельним нормам і правилам з енергозбереження.

Все це значно збільшує частку витрат з бюджету на утримання  муніципальних закладів. Хронічно недостатнє фінансування комплексу робіт з енергозбереження з плином часу значно погіршує ситуацію.

Необхідно зробити установку  приладів регулювання параметрів теплоносія в муніципальних закладах, яка призведе до значної економії споживання енергоресурсів та бюджетних коштів з оплати за них. Система автоматичного регулювання параметрів теплоносія в залежності від зовнішнього повітря дозволяє створити комфортні кліматичні умови всередині приміщення, виключаючи перетопів [23,24].

Установам освіти необхідно  у плановому порядку зробити  утепленняогороджувальних конструкцій  і віконних прорізів. Від того, наскільки  ефективні конструкції стін, вікон, дверей будівлі і матеріали, з  якихвони зроблені, наскільки точно  визначено витрати споживаного  кожним приміщенням тепла, води, газу,електроенергії, залежить величина оплати комунальних  послуг.

У будинках старої забудови поліпшити теплозахист, зменшити теплоспоживання  і витрати на оплату тепла й  енергії допоможуть нові теплоеффектівниє матеріали, нові прилади контролю і регулювання споживаних енергоресурсів.

Значну економію енергії у дитячому саду можна досягти за рахунок виявлення та усунення неприпустимих втрат енергії, впровадження більш економічних схем і процесів, що адаптуються до мінливих умов роботи, використання постійно діючої системи обліку витрати й аналізу енергоспоживання, що дозволяють постійно контролювати ефективність використання енергоресурсів, а також системи організаційних та економічних заходів, що стимулюють економію енергоресурсів.

За результатами енергетичного  обстеження складається звіт і в якому відображаються пропозиції, що носять рекомендаційний характер з техніко-економічними обгрунтуваннями і, які є відправною точкою для формування програм енергозбереження, планових документів практичних робіт з реалізації заходів.

Одна з поширених енергозберігаючих технологій з великим потенціалом для поліпшень у сфері муніципальних будівель- це утеплення та заміна джерел освітлення. Сучасні технології здатні істотно зменшити споживання енергоносіїв, знизити витрати на обслуговування.

 

1 ОСОБЛИВОСТІ ФІНАНСУВАННЯ  МУНІЦИПАЛЬНИХ УСТАНОВ

 

 

Фінансування муніципальних  установ відбувається з бюджету  муніципального освіти. Сума фінансування залежить від прийнятого на поточний рік бюджету. Строго кажучи, обсяг  фінансування формується на основі великого числа характеристик школи, які  відображають певні умови здійснення установою своєї діяльності, визначених у економічної класифікації видатків бюджету в Україні.

Окрім бюджету, установа може знаходити інші джерела фінансування, при цьому залучення додаткових коштів не тягне за собою зниження нормативів і розмірів фінансування за рахунок бюджетних коштів.

Відповідно до Федерального закону «Про освіту» платними можуть бути тільки ті освітні послуги, які не передбачені основними для даної установи програмами, що фінансуються з бюджету.

Стабільним і довготривалим  позабюджетним джерелом фінансування виступає дохід від здачі в  оренду вільних приміщень.

Обсяг благодійних коштів наперед передбачити, спрогнозувати  неможливо. Він залежить від зусиль всіх учасників освітнього процесу. Відмітна особливість цього джерела  в тому, що благодійник, а не благоотримувача  визначає порядок використання коштів, тоді як дохід від самостійної  комерційної діяльності установи використовують на свій розсуд.

До додаткового джерела  фінансування відносяться і кошти  міжнародних організацій, що передаються  установам освіти як на безоплатній  основі (у вигляді благодійництва), так і на здійснення програм міжнародного співробітництва.

Надання додаткових платних  освітніх послуг можливе лише за наявності  в освітній установі ліцензії, програми з календарно-тематичним плануванням  занять, затверджених керівником освітнього закладу, погоджених з відповідним регіональним науково-методичним центром, що знаходиться у віданні засновника на право заняття відповідним видом діяльності.

Фінансування збільшується з кожним роком. Основним документом, що визначає загальний обсяг, цільове  направлення і поквартальний  розподіл коштів, що виділяються на утримання установи додаткової освіти, є кошторис доходів і витрат.

Джерелом фінансового забезпечення видатків на муніципальні заклади є кошти бюджетів різних рівнів. За федеральним рівнем закріплено надання коштів на такі цілі: утримання освітніх установ федерального ведення, здійснення федеральних освітніх програм, на освітні субвенції в межах трансфертів потребують фінансової підтримки регіонів.

Консолідований  бюджет складає федеральний бюджет і консолідовані бюджети суб'єктів України.

Федеральний бюджет - розробляється і затверджується у формі федеральних законів.

Бюджет суб'єкта України і звіт бюджетів муніципальних утворень, що знаходяться на його території, складають консолідований бюджет суб'єкта України.

Витрати бюджету на освіту - фінансування дошкільної, загальної  освіти, початкової, середньої та вищої  професійної освіти, перепідготовки та підвищення кваліфікації й інші витрати в галузі освіти.

Джерелом фінансування муніципальних  освітніх установ є також субвенції, що виділяються з муніципального бюджету. Освітні установи можуть залучати додаткові кошти за рахунок надання  платних послуг, добровільних пожертвувань та цільових внесків. Незалежно від  залучених додаткових коштів бюджетне фінансування освітньої установи не знижується.

Формування місцевих бюджетів у частині видатків на освіту та відповідних фондів розвитку освіти, розробка та прийняття місцевих нормативів фінансування системи освіти знаходиться у винятковій компетенції органів місцевого самоврядування.

Регіональні та місцеві нормативи  фінансування повинні враховувати  специфіку освітнього закладу і  бути достатніми для покриття середніх по даній території поточних витрат, пов'язаних з освітнім процесом і  експлуатацією будівель, споруд та штатного обладнання.

Освітні установи мають право  залучати фінансові ресурси, у тому числі валютні, за рахунок надання  платних додаткових освітніх та інших  послуг, передбачених статутом, а також  добровільних пожертвувань і цільових внесків юридичних і фізичних осіб. Залучення освітньою установою  додаткових коштів не тягне за собою  зниження нормативів і абсолютних розмірів його фінансування з бюджетної системи.

Залучення позабюджетних  джерел фінансування в освітню галузь регламентовано серією законодавчих актів, серед яких крім Федерального закону «Про освіту» можна виділити Федеральні закони «Про громадські об'єднання і громадські організації», «Про благодійну діяльність та благодійні організації», «Про некомерційні організації» та ряд інших.

Ринок освітніх послуг покликаний задовольняти не тільки державне замовлення, забезпечується бюджетними асигнуваннями, а й соціальне замовлення різних груп населення і підприємств. Прагнення  перетворити систему освіти у  своїх інтересах спонукає їх відкривати альтернативні недержавні навчальні  заклади і надавати фінансову  підготовку державним установам. У  свою чергу і державні установи можуть самостійно здійснювати вибір освітніх програм, пропонувати широкий спектр освітніх послуг населенню на платній  основі. Таким чином, залучення додаткових джерел на цілі освіти здійснюється шляхом:

-Підприємницької діяльності  самого освітнього закладу; 

-Взаємодії з юридичними  і фізичними особами, здатними  здійснювати благодійну діяльність  на користь освітньої установи, або виступати спонсорами.

Відповідно до Федерального закону «Про освіту» платними можуть бути тільки ті освітні послуги, які  не передбачені основними для  даної установи програмами, що фінансуються з бюджету.

Стабільним і довготривалим  позабюджетним джерелом фінансування виступає дохід від здачі в  оренду вільних приміщень.

Обсяг благодійних коштів наперед передбачити, спрогнозувати  неможливо. Він залежить від зусиль всіх учасників освітнього процесу. Відмітна особливість цього джерела  в тому, що благодійник, а не благоотримувача  визначає порядок використання коштів, тоді як дохід від самостійної  комерційної діяльності установи використовують на свій розсуд.

До додаткового джерела  фінансування відносяться і кошти  міжнародних організацій, що передаються  установам освіти як на безоплатній  основі (у вигляді благодійництва), так і на здійснення програм міжнародного співробітництва.

Аналіз коштів, що виділяються  з бюджету, показує, що у фінансуванні системи освіти намітилися позитивні  зрушення. Разом з тим, очевидно, що в найближчі роки бюджетних  коштів буде недостатньо для вирішення  накопичених роками фінансових і  матеріально-технічних проблем з  різних видів і типів освітніх установ.

Основним документом, що визначає загальний обсяг, цільове  направлення і поквартальний  розподіл коштів, що виділяються на утримання установи додаткової освіти, є кошторис доходів і витрат.

Складання кошторису передують  обгрунтовані розрахунки за видами витрат кошторису. У кошторисі доходів  і видатків установи додаткової освіти поряд з розрахунками наводяться загальні відомості про навчальний заклад, його навчально-матеріальній базі. Ці відомості - основа планування витрат по кошторису. Згідно з Федеральним  законом «Про освіту» кожний освітній заклад самостійно здійснює фінансово-господарську діяльність, має самостійний розрахунковий  рахунок в банківських та інших  кредитних установах. Установи професійної освіти, що фінансуються з бюджету, називаються одержувачами бюджетних коштів, а їх засновники у складі органів управління - головним розпорядниками коштів бюджету.

Порядок фінансування установ  додаткової в якому є збереження методики поелементного виділення коштів бюджетополучателі на основі економічних статей за видами витрат. Їх розрахунок проводиться за нормативами приватного характеру. Наприклад, розмір ставок заробітної плати педагогічних працівників, працівників апарату управління, контингенту учнів та інших Бюджетні витрати з економічних статтями деталізуються з метою посилення контролю спонсорів і адміністративних органів за дотриманням їх цільового використання.

Провідним показником для  визначення обсягу витрат за кошторисом є кількість учнів в установі додаткової освіти. Деякі види видатків установи додаткової освіти (типові штати  професійних установ) визначаються на основі середньорічного контингенту  учнів, який розраховується виходячи з  наявності учнів на початок планованого  періоду, зміни контингенту учнів  протягом року у зв'язку з прийомом і випуском учнів, терміном навчання, а також їх відсівом до закінчення навчального закладу.

Витрати на фінансування додаткової освіти виділяються з бюджету  в межах лімітів бюджетних  зобов'язань через особові рахунки  освітніх бюджетних установ. Останні  відкриваються в органах Федерального казначейства Міністерства фінансів РФ. Затвердження кошторису доходів  і витрат виконується головним розпорядником  бюджетних коштів у встановленому  чинним законодавством порядку.

У кошторисі доходів і  витрат відображаються всі доходи навчального  закладу, що отримуються як з бюджету  та державних позабюджетних фондів, так і від проведення підприємницької  діяльності.

В якості висновку по чолі відзначимо, що Муніципальним установою визнається організація, створена власником - муніципальним  освітою міста - для здійснення управлінських, соціально - культурних чи інших функцій  некомерційного характеру, що фінансується цим власником повністю або частково і не має одержання прибутку як основної мети своєї діяльності . Муніципальне навчальний заклад додаткової освіти є бюджетним - це організація, створена органами державної влади України, суб'єктів України, а також органами місцевого самоврядування для здійснення управлінських, соціально-культурних, науково-технічних або інших функцій некомерційного характеру і фінансована з відповідного бюджету або бюджету державного позабюджетного фонду на основі кошторису доходів і витрат. Це означає, що, наприклад, муніципальна школа може фінансуватися тільки з муніципального бюджету. При цьому бюджет суб'єкта федерації може виділяти кошти на забезпечення навчального процесу в цій школі тільки шляхом перерахування їх у відповідний муніципальний бюджет, причому без гарантії їх направлення до школи. Джерелом фінансування муніципальних освітніх установ є також субвенції, що виділяються з муніципального бюджету. Освітні установи можуть залучати додаткові кошти за рахунок надання платних послуг, добровільних пожертвувань та цільових внесків. Незалежно від залучених додаткових коштів бюджетне фінансування освітньої установи не знижується.