Особливості фінансування муніципальних установ

Автор: Пользователь скрыл имя, 24 Мая 2012 в 18:01, курсовая работа

Описание работы

В даний час досить гостро стоїть проблема підвищення ефективності енергозбереження паливно-енергетичних ресурсів. У зв'язку з різким подорожчанням вартості енергоресурсів значно збільшилася частка витрата на паливно-енергетичні ресурси в собівартості продукції і надання послуг.
Оплата комунальних послуг муніципальними установами освіти обходиться бюджету 15% витрат на муніципальні установи освіти та від 3 до 4% усіх витрат місцевого бюджету.

Работа содержит 1 файл

Пояснительная записка .docx

— 1.13 Мб (Скачать)

 

Водяна система опалення. Замкнутий ланцюжок з труб, опалювальних приладів і генератора тепла (котла), яка заповнена водою, постійно циркулює по трубах і опалювальних приладів для обігріву будинку. Вода усередині системи називається теплоносієм. Крім неї, в якості теплоносія можуть застосовуватися й інші рідини - так звані антифризи наприклад, автомобільний тосол спеціальні побутові антифризи. Вони замерзають при температурі, меншій, ніж вода, але поступаються у плинності та тепловіддачею: воду легше змусити рухатися по опалювального контуру, а при нагріванні і охолодженні вона за своїм фізичним властивостям накопичує і віддає набагато більше тепла, ніж антифризи. Крім того, антифризи треба купувати, а вода зі свердловини або водопроводу надходить безкоштовно, хоч і потребує фільтрації та хімічній підготовці перед «заливкою» в систему. І нарешті, вода екологічно безпечна, будь-яка можлива її протікання не становитиме загрози здоров'ю.

Основні складові водяної  системи опалення - труби, котел і  опалювальні прилади. Також система  має передбачати наявність розширювального  бака, оскільки є абсолютно герметичною. Відомо, що вода при нагріванні розширюється, і щоб не лопнули труби, нам  знадобиться ємність під збільшення обсягу води - зовсім як в автомобілі для відведення охолоджувальної  рідини радіатора при збільшенні її об'єму. Крім того, нам потрібні циркуляційний  насос, щоб змусити циркулювати  воду між котлом і опалювальним приладом, і прилади керування системою опалення. А в котельні необхідним доповненням котла будуть димар  і набір сигналізаторів безпеки.

Механізм роботи водяної  системи опалювання досить простий. Він передбачає нагрівання теплоносія в котлі, звідки ця рідина надходить  у замкнутий ланцюжок з труб та опалювальних приладів, прокладену по всьому будинку. За допомогою насоса вода піднімається в подаючому стояку. Щільність гарячої води менше, ніж  у холодної, вона легше по вазі, і  її видавлює в стояк холодна вода, напирає «ззаду». Звідси насосу менше  роботи-він не піднімає воду, а лише допомагає їй подолати опір в трубі. Потім гаряча вода розтікається по декількох низхідним трубах, які пронизують весь будинок, і надходить до опалювальних приладів, де віддає тепло. У міру охолодження вода важчає, щільність її збільшується. Завершуючи коло, остившая вода повертається до котла по зворотному трубопроводу, і потім весь процес повторюється.

 

Двотрубна, горизонтальна, з  нижнім розведенням, з попутним (в  одному напрямку) рухом води в прямому  та зворотному магістралях.

Основні приладові вузли - проточні, регульовані з осьовими замикаючими ділянками, регульовані  зі зміщеними замикаючими ділянками. Одностороннє приєднання опалювальних приладів.

Прихована прокладка трубопроводів. Як опалювальні прилади встановлено: чавунні радіатори. Діаметри використовуваних труб: 25 мм, 40 мм і 50 мм.

Ізоляція системи - теплова, наноситься мастика, місцями труби  обмотуються шарами скловати.

 

 

 

3.2 Система вентиляції

 

 

Природна і механічна  вентиляція. Організована вентиляція. Загальнообмінна вентиляція. Припливно-витяжна  з механічним спонуканням.

Вентиляційні канали влаштовуємо  в цегляних перегородках, а також  використовуємо приставні воздуховоди  з гіпсоволокнистих плит та листової сталі. Приймаються витяжну шахту  з об'єднаними каналами, виконану з  легкого бетону, що складається з  дефлектора, дросель-клапана, люки, з  заповненням пінопластом.

Дефлектор підбираємо по діаметру його патрубка, що дорівнює 600 мм, всі  інші розміри є частками діаметра його патрубка.

Аерація будівлі здійснюється через фрамуги у вікнах і вітражах. Використовуємо осьові і стельові вентилятори.

Для глушіння шуму в системах вентиляції застосовуємо дисипативні  глушники шуму з поглинаючим матеріалом.

 

 

3.3 Система господарсько-питного водопостачання

 

 

Джерело водопостачання - міський  водогін. Характеристика системи водопостачання: єдина, прямоточна, тупикова. Тип вводу: перпендикулярний. Параметри вводу: діаметр - 100 мм, матеріал - РР, ухил - 0,005, у бік водоводу, глибина закладення від верху труби - 2,2 м. Тип і  калібр лічильника: швидкісний крильчатий, калібру 25 мм. Трубопроводи: діаметри - 20-30 мм, матеріал - РР, труби покриваємо шарами гідроізоляції з бітумних матеріалів, теплоізоляція мінватою. Протипожежні системи водопроводу: водяна спринклерна система, 9 ПК. Прокладання  трубопроводів - прихована. Два поливальних  крана, діаметром 20 мм.

 

 

3.4 Система гарячого водопостачання

 

 

Централізована із зовнішнім  джерелом тепла. Двотрубна, тупикова. Вода в якості теплоносія. Трубопроводи з пластикових труб.

 

 

 

 

3.5 Система каналізації

 

 

Побутова системи каналізації. Центральна (міська) система каналізації. Кількість випусків на будівлю: 1. Розмір прорізу в фундаменті для випуску 300х300 мм. Параметри випусків: діаметр - 100 мм, довжина - 6 м, глибина закладення від верху труби - 1,5 м. Параметри  підвальній розводки, стояків та квартирної розводки: чавунні каналізаційні  труби діаметром 150 мм

Прокладання трубопроводів - прихована в коробах.

Водостоки будівлі: організовані зовнішні.

Типи санітарних приладів: умивальники, унітази, миття.

 

 

Таблиця 3.1 ─ Експлікація приміщень.

 

Номер

приміщ.

Найменування

Розміри приміщення,м²

Площа приміщення, м2.

1

Веранда (2 приміщення)

5,40×6,62×4

35,748

2

Ігрова (2 приміщення)

3,57×5,68×4

20,278

3

Тамбур вхідний (2 приміщення)

3,05×1,60×4

4,88

4

Спальня (2 приміщення)

7,80×5,58×4

43,524

5

Туалет (2 приміщення)

3,20×2,98×4

9,536

6

Комора овочів

3,06×1,80×4

5,508

7

Кухня

4,10×2,75×4

11,275

8

Столова

4,00×2,75×4

11

9

Коридор

1,18×4,2×4

4,956

10

Комора сухих продуктів

1,10×2,74×4

3,014

11

Радгосп

2,16×3,97×4

8,576

12

Вбиральня персоналу

1,70×1,27×4

2,159

13

Пральна

3,93×3,80×4

14,934

14

Медичний пункт

4,40×3,90×4

17,16

15

Колясочні

5,58×2,60×4

14,508

16

Ігрова

11,58×5,58×4

64,617

17

Туалет

3,28×4,20×4

13,776

18

Кабінет завідувача

2,92×2,36×4

6,891

19

Коридор

25×1,45×4

36,25

20

Туалет

1,43×3,25×4

4,648

21

Роздягальна

2,10×1,47×4

3,087

22

Роздягальня

2,12×3,05×4

6,446




 

У будівлі недостатньо  утеплені вікна, дверні отвори, є неутеплені підвали з відкритими співаємо в  фундаменті, що не відбивається в кількісному вираженні, хоча викликає знижений комфорт і переплату. Конструктівні недоліки в будівельних елементах будівлі, в системах теплопостачання і водопостачання, а також електричного освітлення. Дуже низька освітленість у приміщеннях (40-70% від норми) з-за нестачі люмінесцентних ламп до 40%, забруднення світильників і потемніння забарвлення стель.

 

 

4 АНАЛІЗ ЕНЕРГОСПОЖИВАННЯ ДИТЯЧОГО САДУ

 

 

Існує велика кількість енергозберігаючих  заходів, які значно відрізняються за матеріальними, трудовими затратами і ефективністю їх застосування. З них необхідно вибирати ті заходи, які задовольняють умову отримання максимального ефекту при мінімальних витратах. Перед розробкою комплексу заходів, був проведений енергоаудит будівлі з метою виявлення "вузьких" місць в енергоспоживанні, усунення яких дасть найбільший ефект.

З матеріалів випливає, що витрати на теплову та електричну енергію є найбільшими, однак потенційні можливості щодо економії електричної енергіі перевищують теплову енергію, тому основну увагу було приділено економії електричної енергії.

На рисунку 4.1 наведено графік витрати електроенергії в дитячому саду. На ньому чітко видно збільшення витрати електроенергії в холодну пору року.

 

Рисунок 4.1-.Річний графік витрати електроенергії в дитячому садку

Таблиця 4.1- Дані потужності силового обладнання

Електроприймачі

Кіль-кість

Рн,

кВт

Кс

Cos j /

tg j

Розрахунок max потужності

Imax, A

Р, кВт

Q, кВАр

S, кВА

Эл. плита

2

13

0,8

0,95/0,33

10,4

3,432

10,95

30,25

Эл. кип’ятильник

2

4,4

0,5

1/0

2,2

0

2,2

5,77

Картоплечистка

2

0,7

0,16

0,5/1,73

0,112

0,19

0,22

1,15

Холодильник

4

0,7

0,3

0,7/1,02

0,21

0,214

0,3

1,12

Посдомийка

1

11,5

0,45

0,75/0,88

5,175

4,55

6,89

24,1

Хлеборізка

1

0,25

0,2

0,75/0,88

0,05

0,04

0,06

0,2

Овочерізка

1

0,4

0,2

0,7/1,02

0,08

0,081

0,11

0,41

Всього

18,23

8,507

20,73


 

За результатами енергетичного  аудиту було запропоновано наступний  комплекс заходів:

– утеплення стін та стелі будівлі;

– заміна джерел освітлення.

 

 

4.1 Регресійний аналіз

 

 

Застосування методу регресійного аналізу дозволяє отримати співвідношення  між витратою енергії та показниками  виробництва,визначити характер споживання енергії в умовах базових та змінних  навантажень.

Базове навантаження-це кількість  споживаної енергії,коли показники  виробництва дорівнюють 0.

Змінне навантаження-це кількість  енергії необхідної для кожної додаткової одиниці виробленої продукції.

Математичні формули для  визначення коефіцієнтів рівняння у=а+b*x мають вигляд:

 

∑y=n*a+b*∑x;                                                      (4.1)

 

b=(n*∑(x*y)-( ∑x*∑y))/(n*(∑x^2)-( ∑x)^2);                         (4.2)

 

a=(∑y-(b*∑x))/n;                                               (4.3)

 

r=((n*∑(x*y)-( ∑x*∑y))/((n*∑x^2-( ∑x)^2)*((n*∑y^2)-( ∑y)^2))^0.5            (4.4)

 

де n- кількість відомих значень х та у;

r-коефіцієнт кореляції (характеризує такі фактори, як якість сировини, кваліфікаційний рівень робітників).

Всі дані зводимо в таблицю 2.3 та проводимо розрахунок рівняння.

 

Таблиця 4.2 - Розрахунки залежності витрат електроенергії

 

Місяці

тривалість світлового дня

Час експлуатаціі освітлення

Витрата ел.ен

Результати обчислень

X

Y

X^2

Y*X

Y^2

Ян

5

6

0,09

36

0,54

0,0081

фев

5

6

0,11

36

0,66

0,0121

март

6

5

0,9

25

4,5

0,81


Продовження табл. 4.2

апр

10

4

0,08

16

0,32

0,0064

май

11

4

0,08

16

0,32

0,0064

июн

12

3

0,07

9

0,21

0,0049

оюл

12

3

0,03

9

0,09

0,0009

авг

12

3

0,02

9

0,06

0,0004

сент

10

4

0,07

16

0,28

0,0049

окт

9

4

0,11

16

0,44

0,0121

ноя

7

4

0,11

16

0,44

0,0121

дек

5

7

0,13

49

0,91

0,0169

Σ

 

53

1,8

253

8,77

0,8952

Информация о работе Особливості фінансування муніципальних установ