Особливості фінансування муніципальних установ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 6.4 ─ Техніко-економічні показники

 

Приміщення	Тип світильника	Ціна, грн.	Витрата ел.ен., кВт*год/рік	Кап.вкла-дення тис. грн./рік	Еконо-мія ел.ен., кВт*год/рік	Еконо-мія ел.ен., тис. грн./рік	Термін окуп-ності ЛЛ, роки
Веранда (2приміщення)	НСП11-200-231	132,8	24000	19756,8	23352	19223,36	0,028
	ЛСП02-2×40-04-06	73,92	648	533,433
Ігрова (2приміщення)	НСП11-200-231	53,12	9600	7902,72	9168	7547,097	0,048
	ЛСП18-18	40,352	432	355,622
Тамбур вхідний (2приміщення)	НСП11-200-231	8,96	1200	987,84	960	790,272	0,25
	ЛСП02-2×40-04-06	20,176	240	197,568
Спальня (2приміщення)	НСП11-200-231	66,4	24000	19756,8	23040	18966,52	0,042
	ЛСП02-2×40-04-06	20,176	960	790,272
Вбиральня (2приміщення)	НСП11-200-231	39,84	3600	2963,52	3120	2568,384	0,154
	ЛСП02-2×40-04-06	40,352	480	395,136
Комора овочів	НПП05-100-001	8,96	1200	987,84	1080	889,056	0,112
	ЛСП03-2×65-001	10,088	120	98,784
Кухня	НПП05-100-001	19,92	3600	2963,52	3120	2568,384	0,154
	ЛСП02-2×40-01-03	20,176	480	395,136
Столова	НСП11-200-231	79,68	7200	5927,04	6720	5531,904	0,072
	ЛСП03-2×65-001	40,352	480	395,136
Коридор	НСП11-100-231	13,44	1800	1481,76	1560	1284,192	0,154
	ЛСП02-2×40-01-03	12,32	240	197,568
Комора сухих продуктів	НСП11-200-231	12,28	1200	987,84	1092	898,9344	0,099
	ЛСП13-2×40-003	20,176	108	88,9056
Завгосп	НСП11-200-231	6,64	1200	987,84	1080	889,056	0,112
	ЛСП02-2×40-04-06	10,088	120	98,784
Вбиральня персоналу	НПП05-100-001	22,4	3000	2469,6	2880	2370,816	0,042
	ЛСП18-18	6,16	120	98,784
Пральна	НПП05-100-001	8,96	600	493,92	492	405,0144	0,219
	ЛСП02-2×40-04-06	20,176	108	88,9056
Медичний пункт	НПП05-100-001	6,64	1200	987,84	1080	889,056	0,112
	ЛСП02-2×40-01-03	10,088	120	98,784
Колясочна	НСП11-200-231	26,56	2400	1975,68	2160	1778,112	0,112
	ЛСП02-2×40-04-06	20,176	240	197,568
Ігрова	НСП11-200-231	79,68	7200	5927,04	6876	5660,323	0,048
	ЛСП18-18	80,704	324	266,716

 

Продовження табл. 6.4

Приміщення	Тип світильника	Ціна, грн.	Витрата ел.ен., кВт*год/рік	Кап.вкла-дення тис. грн./рік	Еконо-мія ел.ен., кВт*год/рік	Еконо-мія ел.ен., тис. грн./рік	Термін окуп-ності ЛЛ, роки
Туалет	НСП01-100-001	35,84	2400	1975,68	2292	1886,774	0,047
	ЛСП18-18	12,32	108	88,9056
Кабінет завідуючого	НСП11-200-231	13,28	2400	1975,68	2280	1876,896	0,053
	ЛСП02-2×40-01-03	10,088	120	98,784
Коридор	НПП05-100-001	39,84	7800	6420,96	7476	6154,2432	0,043
	ЛСП18-18	36,96	324	266,7168
Туалет	НПП05-100-001	4,48	600	493,92	546	449,4672	0,098
	ЛСП18-18	6,16	54	44,4528
Роздягальня	НПП05-100-001	8,96	1200	987,84	1092	898,9344	0,098
	ЛСП18-18	12,32	108	88,9056
Туалет	НПП05-100-001	4,48	600	493,92	546	449,4672	0,098

 

Згідно таблиці 6.4 загальна економія електричної енергії в приміщеннях дитячого саду в натуральних одиницях складає 102012 кВт*год/рік і 83976,278грн. в грошових одиницях.

На основі табличних даних  будуємо діаграму, в якій наглядно показана економія електричної енергії в натуральних одиницях виносимо на рисунок 6.1

 

 

Рисунок 6.1 – Діаграма економії електричної енергії в приміщеннях дитячого саду

Загальний термін окупності:

Заг.Т_ок =                                           (6.23)

Заг.Т_ок = = 1,117 років

 

7 РЕГУЛЮВАННЯ ТЕПЛОВОГО НАВАНТАЖЕННЯ

 

 

Для вирішення эфективного теплопостачання споживачів, у тому числі розподілу теплового навантаження між ними, в системах теплопостачання приймається регулювання теплового навантаження.

На фоні зниження ефективності централізованого теплопостачання істотно підвищилася привабливість децентралізованих систем теплопостачання.

Термодинамічно більш ефективні централізовані системи через нераціональну технічної і збутової політики керівництва енергетичних компаній не можуть конкурувати з децентралізованими системами. Нерідкі випадки, коли споживачам для підключення до централізованої системи теплопостачання керівництво енергетичних компаній видає нездійсненні технічні умови. Часто споживачі добровільно відключаються від централізованих систем теплопостачання. У більшості випадків децентралізовані системи застосовуються для відходу від централізованого теплопостачання, а не в результаті техніко-економічного порівняння різних систем [12].

Теплове навантаження протягом опалювального сезону змінюється. Тому для підтримки необхідного теплового  режиму теплове навантаження необхідно  регулювати.

Якщо теплове навантаження приблизно однакове, то можна обмежитися центральним регулюванням. У більшості ж випадків теплове навантаження неоднорідне. У цьому випадку центральне регулювання ведеться за характерною теплової навантаженні для більшості споживачів. У першу чергу це опалювальна навантаження і спільна навантаження опалення та ГВП. У другому випадку витрата води збільшується незначно в порівнянні з регулюванням по опалювальної навантаженні або не змінюється.

Основна кількость тепла в системах витрачається на нагрівання. Тому теплове навантаження в першу чергу залежить від режиму теплопередачі. Теплопередача описується рівнянням теплопередачі

У водяних системах можна міняти теплове навантаження трьома способами:

- Зміною температури мережної  води - якісне регулювання; 

- Зміною витрати мережної  води - кількісне регулювання; 

-Зміною витрати і температури води - якісно-кількісного регулювання.

Регулювання шляхом зміни тривалості роботи називається регулюванням пропусками. Застосовується як місцевий на додаток до центрального.

Вибір методу регулювання  залежить від гідравлічної стійкості  системи. Гідравлічна стійкість - це здатність системи підтримувати заданий гідравлічний режим і  характеризується коефіцієнтом гідравлічної стійкості.

Якісне регулювання різнорідної  навантаження

Для забезпечення якісного теплопостачання при регулюванні  за поєднаною навантаженні необхідно, щоб поряд з центральним регулюванням  котельні проводилося додатково  групове або місцеве регулювання всіх видів навантаження.

Найбільш поширеною схемою приєднання абонентів є двоступенева послідовна схема . Коли регулятор температури збільшує витрату води через підігрівач , регулятор витрати знижує витрату так, що на сопло елеватора надходить практично постійна витрата мережної води. Якщо витрата води стає рівним, то регулятор витрати повністю закривається, і вся витрата води йде через підігрівач.

При якісному регулюванні  витрата води на абонентському вводі  підтримується постійним і рівним

Якщо рівність не дотримується, то потрібно місцева подрегуліровка у цього споживача.

Якісно - кількісне регулювання  навантаження може виконуватися:

- Із заданим натиском  на станції; 

- Зі штучною зміною витрати води в мережі.

Різновидом якісно-кількісного  регулювання є ступінчасте регулювання.

За рахунок зниження максимальної температури нагріву теплоносія до 100 - 110 ^оС і використання кількісного або якісно-кількісного регулювання нові технології дозволяють підвищити надійність пікових водогрійних котлів та ширше використовувати переваги теплофікації.

Були побудовані залежності відносного наявного напору на колекторах станції і відносного еквівалента витрати води на опалення від температури зовнішнього повітря при кількісному регулюванні.

Побудовані залежності можна  використовувати в якості графіків регулювання при здійсненні кількісного  та якісно-кількісного регулювання  навантаження у відкритих системах теплопостачання.

При кількісному і якісно-кількісному  регулюванні організацію змінного витрати мережної води в тепломережах необхідно супроводжувати повним оснащенням місцевих систем теплоспоживання приладами  автоматичного регулювання параметрів теплоносія і гідравлічної захисту  від виникнення аварійних режимів [10,13].

Рисунок 7.1 ─ Система опалення з регулятором тиску на падаючому стояку та регулятором витрати на обратному стояку

 

Якщо розглянути зміну  режиму теплопостачання протягом доби і тижня при активовані функції  контролера пониження температури  теплоносія на подачі у нічні години та вихідні дні, то виходить наступне. Контролер дозволяє експлуатує персоналу  вибирати тривалість нічного режиму і його «глибину», тобто величину зниження температури теплоносія відносно заданого температурного графіка в  заданий період часу виходячи з особливостей будівлі, графіка роботи персоналу  і т.д. Наприклад, емпіричним шляхом нам вдалося підібрати наступний  нічний режим. Початок о 17 годині, закінчення о 06 годині.

Зниження температури теплоносія на 10 °С, після чого відбулося зниження споживання тепла в нічний режим складає 40 - 55% (залежить від температури зовнішнього повітря). При цьому температура теплоносія у зворотному трубопроводі знижується на 10 - 20 ° С, а температура повітря в приміщеннях ─ всього на 2-3 ° С. У першу годину після закінчення нічного режиму починається режим підвищеного теплопостачання «натопив», при якому споживання тепла відносно стаціонарного значення досягає 189%. У другій годину - 114%. З третьої години - режим стаціонарний, 100%. Ефект економії значно залежить від температури зовнішнього повітря: чим вища температура, тим сильніше виражений ефект економії. Наприклад, зниження теплоспоживання при введенні «нічного» режиму при температурі зовнішнього повітря близько ─ 20 °С становить 12,5%. При підвищенні середньодобової температури ефект може досягати і 25%. Аналогічна, але ще більш вигідна ситуація виникає при реалізації режимів «вихідного дня», коли задається зниження температури теплоносія на подачі у вихідні дні. Немає необхідності підтримувати комфортну температуру в усьому будинку, якщо в ньому нікого немає.

 

 

8 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

 

 

Оскільки тема дипломного проекту «Впровадження енергозберегаючих  заходів у дитячому саду «Буратино»», передбачає обладнання комплектної  трансформаторної підстанції (далі КТП) кіоскового типу, тому нижче розглянемо заходи по забезпеченню безпеки, виробничої санітарії, гігієні праці і пожежної безпеки при експлуатації КТП.

Ідентифікацію небезпек здійснюють згідно принципу, що «усе впливає на усе», тобто все може бути як джерелом небезпеки, так і зазнати небезпеки.

На основі аналізу роботи існуючого встаткування, оснащення, та обладнання трансформаторної підстанції, згідно ГОСТ 12.0.003-74 (1999) «Опасные и вредные производственные факторы. Классификация», небезпечними та шкідливими виробничими факторами, здатними впливати на травматизм, погіршення здоров'я працівників і завдавати шкоди навколишньому середовищу, є: