Організація грошових розрахунків підприємств

      З огляду на цю обставину досить важливими стають резерви за сумнівними боргами, які формуються з валового прибутку. За списання балансу підприємства цих боргів відповідно зменшується сума створеного резерву в кореспонденції з розрахунками обліку розрахунків з дебіторами. У разі додавання невитраченої суми резервів за сумнівними боргами до суми прибутку наступного року (за роком їх створення) відповідно зменшується сума резервів і збільшується розмір оподатковуваного прибутку. Сумнівними боргами вважаються такі види дебіторської заборгованості, які не погашено в установлені строки і не забезпечено гарантіями. Якщо протягом року не отримано борги з дебіторів, ці суми відносять на фінансові результати підприємства.

      Фактично  дебіторську заборгованість можна розглядати як безвідсоткову позичку покупцям, тобто своєрідний спосіб інвестування оборотного капіталу. Надання покупців відстрочки платежу - це, по суті, надання йому товарного кредиту, який не може бути безоплатним. Збитки або упущену вигоду від надання такого кредиту можна оцінити виходячи з розміру банківського відсотка, що він міг би належати підприємству, якби покупець розрахувався своєчасно, а гроші банківський депозит.

      Кожне підприємство мусить проводити облік дебіторської заборгованості та управляти нею.

      Управління  дебіторською заборгованістю передбачає прийняття управлінських рішень стосовно двох протилежних процесів діяльності підприємства: з одного боку, зростання безнадійних боргів, а з другого — збільшення обсягів реалізації продукції (робіт, послуг). Отже, у процесі управління дебіторською заборгованістю необхідно забезпечити оптимальний розмір інвестицій оборотного капіталу в дебіторську заборгованість.

      Управління  дебіторською заборгованістю дає змогу  підприємству ефективніше використовувати фінансові ресурси, зменшувати можливість зростання безнадійних боргів і забезпечувати збільшення інвестиційних можливостей підприємства.

      Кредиторська  заборгованість виникає здебільшого  під час розрахунків з постачальниками  і свідчить про використання у фінансово-господарській діяльності коштів, які не належать підприємству, але перебувають у нього в обороті.

      Кредиторську  заборгованість доцільно аналізувати:

• за розрахунковими документами, строк оплати яких не настав;
• постачальниками (за несплаченими своєчасно розрахунковими документами);
• товарами;
• розрахунками з бюджетом;
• розрахунками в порядку заліку взаємних вимог;
• виданими векселями, строк оплати яких не настав;
• простроченими векселями;
• використаним кредитом;

      Нині  в Україні обсяг кредиторської  заборгованості підприємств зростає одночасно зі зростанням загальної дебіторської заборгованості. Заліки взаємної заборгованості можуть тільки тимчасово стабілізувати ситуацію, але не усувають причин виникнення заборгованості. Це свідчить про те. що система платежів і розрахунків об'єктивно відображає кризовий стан справ у економіці в галузі виробництва і реалізації товарів, надання послуг, виконання робіт.

      Зменшенню дебіторсько-кредиторської заборгованості підприємств сприятиме дальше вдосконалення грошових розрахунків, через використання обігу, клірингової системи обслуговування.

      Зміцненню платіжної дисципліни сприяє запровадження санкцій за її порушення.

      Санкцію в господарських відносинах слід розглядати як примусову міру покарання за порушення встановленого порядку здійснення господарсько-фінансової діяльності. Застосування санкцій спрямовано на зміцнення договірної, кредитної, розрахункової, фінансової дисципліни і поліпшення роботи економічного суб'єкта [12,C.55].

      За  порушення розрахунково-платіжної  дисципліни до підприємства застосовують такі санкції:

• договірні (застосовують ділові партнери у формі неустойки у відсотках до суми невиконаного зобов'язання);
• банківські, або кредитні (за порушення підприємством кредитної дисципліни, нецільове використання коштів, незадовільний стан обліку і звітності, за несвоєчасне повернення кредиту) у формі стягнення штрафу, пені, припинення кредитування та операцій на рахунку;
• фінансові (застосовують державні фінансові та контрольні органи).

      Договірні та банківські санкції щодо підприємств  визначаються умовами його договорів, угод, контрактів з контрагентами — постачальниками, підрядниками, покупцями, замовниками, банківськими та небанківськими кредитними установами тощо [10,C.52].

      Договірні санкції спрямовані на забезпечення повного й безумовного виконання господарських угод. Такі санкції застосовуються у вигляді сплати неустойки, яка визначається у відсотках до суми невиконаного зобов'язання.

      Банківські (кредитні) санкції застосовуються до підприємств за порушення ними кредитної дисципліни; за незадовільний стан обліку і звітності; нецільове використання кредитних ресурсів: порушення планових строків уведення об'єктів, на які отримано кредит, в експлуатацію; за несвоєчасне повернення отриманих кредитів [12,C.57].

      Фінансові санкції за порушення підприємствами розрахунково-платіжної дисципліни щодо сплати податків, зборів та обов'язкових платежів визначені Законами України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", "Про Державну податкову службу", "Про систему оподаткування в Україні", а також законами, які регулюють нарахування і сплату суб'єктами господарювання окремих видів податків. Цими законодавчими актами передбачено застосування штрафних фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, несвоєчасне подання податкових декларацій, податкових розрахунків, несвоєчасне повідомлення податкових органів про відкриття та закриття рахунків у банках.

      До  підприємств можуть також застосовувати  фінансові санкції у формі  штрафів за не встановлення ліміту готівки, перевищення встановлених лімітів готівки, неповне відображення готівки в облікових документах.

      Крім  фінансових санкцій, до підприємств  та їхніх посадових осіб застосовують адміністративні штрафи та інші стягнення:

• конфіскацію отриманих незаконно цінностей;
• позбавлення спеціального права на ведення діяльності;
• попередження;
• виправні роботи;
• адміністративний арешт тощо.

      Важливою  ділянкою роботи фінансових служб підприємств  при організації грошових розрахунків  є контроль за своєчасністю платежів. Інформацію щодо руху (надходження та вибуття) грошових коштів та їх еквівалентів у результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства містить форма фінансової звітності № 3 "Звіт про рух грошових коштів”.

      Застосування  фінансових та адміністративних санкцій сприяє зміцненню розрахунково-платіжної дисципліни. Однак суми штрафів за незначні фінансові порушення не повинні бути надмірно високими, щоб не вилучати в підприємств значну частку їх прибутку, який є основним джерелом поповнення власних фінансових ресурсів суб'єктів оподаткування [10,C.53].

Розрахункова  частина 

Бюджетні  показники діяльності підприємства «Мрія» у першому півріччі 2008 року 

Таблиця 1

Бюджетна  сума зборів на заробітну плату виробнтчих робітників буде становити:

     а) на державне пенсійне страхування

(38*32,3)/100=12,27 (тис.грн)

     б) на соціальне страхування  у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності

(38*1,5)/100=0,57 (тис.грн)

     в) на соціальне страхування  на випадок безробіття

(38*1,3)/100=0,494 (тис.грн)

     г) на соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві

(38*0,83)/100=0,32 (тис.грн)

     д) разом нарахувань на заробітну  плату

12,27+0,57+0,494+0,32=13,654 (тис.грн) 
 
 

Розрахунок  амортизації основних засобів цеху та офісу  в першому та другому  кварталах 2008 року

Таблиця 2