Організація грошових розрахунків підприємств

ЗМІСТ

ВСТУП ……………………………………………………………… 4

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

1. Аналіз досліджень вітчизняних і зарубіжних учених щодо значення та впливу грошових розрахунків на фінансові результати діяльності підприємств ………………………….  6
2. Грошовий оборот і система розрахунків на підприємстві ….10
3. Організація готівкових розрахунків підприємств ………….. 15
4. Організація безготівкових розрахунків підприємств ………. 20
5. Порядок формування і подання звітності про рух грошових коштів ………………………………………………………….. 30
6. Фінансова відповідальність підприємств за порушення розрахунково-платіжної дисципліни ………………………... 36

РОЗРАХУНКОВА  ЧАСТИНА …………………………………….. 42

ВИСНОВКИ ………………………………………………………… 52

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………………54

ДОДАТКИ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    ВСТУП

      Темою моєї курсової роботи є «Організація грошових розрахунків підприємств».

    Актуальність  розгляду даної теми пояснюється  тим, що у функціонуванні ринкової економіки головну роль відіграють гроші і грошовий обіг в державі. Грошовий обіг – це рух коштів у внутрішньому обороті в готівковій і безготівковій формах, що обслуговують реалізацію товарів, а також нетоварні платежі та розрахунки в господарстві. Грошова система України становить собою організацію грошового обігу, яка закріплена національним законодавством.

    Національний  банк України організовує готівковий обіг у країні, який поряд з безготівковим розрахунком є складовою загального грошового обороту і являє собою сукупність платежів, що здійснюються готівкою. Взагалі сфера застосування готівкових коштів у функції засобів обігу і платежу в більшості розвинутих країн з ринковою економікою обмежена. Там основна частина розрахунків і платежів (93-95 %) здійснюється без виконання готівки, і лише незначна (5-7 %) – готівкою.

    Сьогодні  економіка України потребує швидких  структурних та технологічних перетворень при одночасному вдосконаленні механізму грошових розрахунків, так як сучасний його стан характеризується розладом платіжно–розрахункової системи та платіжною кризою. Своєчасна і повна сплата доставленої продукції, виконаних робіт та наданих послуг, інших боргових зобов’язань є однією з головних передумов та ознак ефективності функціонування економіки в цілому і кожного його суб’єкта окремо.

    Від стану грошових розрахунків, своєчасного  і повного надходження від  платників коштів залежить стан грошового обігу, ціноутворення, кредитні відносини, фінансовий стан підприємств і, як підсумок, соціальний стан населення. В період економічної кризи порушується система грошових розрахунків, збільшується попит на готівку та кредит банків.

    В сучасних умовах, коли спостерігається зниження рівня платоспроможності підприємств, порушення товарного і грошового обігу, неефективність діючого механізму розрахунків між підприємствами, який не стимулює їх до своєчасного виконання платежів, необхідно не тільки технічно здійснювати розрахункові операції, але і вдосконалювати організацію грошових розрахунків. Беручи до уваги вищенаведене, актуальність даної роботи очевидна.

      Практичне значення даної теми полягає у  тому, що знання теми „організація грошових розрахунків підприємств” забезпечує системний аналіз норм чинного банківського законодавства, знання форм та систем грошового обігу та методів його регулювання.

    Метою курсової роботи є вивчення організації  грошових розрахунків Виходячи з  зазначеної мети задачами курсової роботи є розгляд сутності та принципів грошових розрахунків, вивчення документообігу при використанні різних форм готівкових та безготівкових розрахунків.

    При написанні курсової роботи були використані дані фінансові звітности, періодична література, книги, законодавчі, нормативні матеріали.

      При розгляді даної теми мною були використані  наукові праці та матеріали періодичних  видань таких авторів як Слав’юк Р.А., Поддєрьогін А.М., Білик М.Д., Буряк Л.Д., Партин Г.О., Загородній А.Г., для повного і детального розкриття питань теми „організація грошових розрахунків підприємств ”. 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. АНАЛІЗ ДОСЛІДЖЕНЬ ВІТЧИЗНЯНИХ І ЗАКОРДОНИХ УЧЕНИХ ЩОДО ЗНАЧЕННЯ І ВПЛИВУ ГРОШОВИХ РОЗРАХУНКІВ НА ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ.

     У наш час практично щодня суб'єкти підприємницької діяльності здійснюють безліч різноманітних платежів, пов'язаних з оплатою товарів (робіт, послуг), перерахуванням до бюджету податків, зборів інших обов'язкових платежів тощо. Коли йдеться про здійснення таких операцій, мається на увазі процедура проведення розрахунків з контрагентами, бюджетом та ін [1].

     Усі платежі на території України  здійснюються у формі готівкових або безготівкових розрахунків. Так, згідно зі ст. 1087 ЦКУ розрахунки за участю фізичних осіб, не пов'язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, можуть провадитися в готівковій або безготівковій формі за допомогою розрахункових документів у електронному або паперовому вигляді. Розрахунки між юридичними особами, а також розрахунки з участю фізичних осіб, пов'язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, провадяться в безготівковій формі. Розрахунки між цими особами з використанням готівкових коштів можуть здійснюватися за умови, що порядок їх проведення не суперечить чинному законодавству [13].

     При здійсненні готівкових розрахунків слід керуватися, зокрема, нормами Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР та Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 19.02.2001р.,№ 72. Щодо безготівкових розрахунків, то порядок їх проведення регламентовано ЦКУ, Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті: Затверджено постановою № 135 Правління Національного банку України від 29.03.2001року, а також Законом про платіжні системи.

     Викладаючи  ці дві форми розрахунків, слід визнати, що як готівкова форма розрахунків, так і безготівкова мають свої певні переваги та недоліки. Серед переваг готівкової форми розрахунків можна виділити, передусім, оперативність їх здійснення. Якщо ж зазначати про недоліки цієї форми розрахунків, то слід звернути увагу на встановлені обмеження щодо суми розрахунків між підприємствами (підприємцями) протягом одного дня: на сьогодні – 10 тисяч гривень. Крім того, нормами чинного законодавства при здійсненні готівкових розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг передбачена необхідність використання реєстраторів розрахункових операцій.

     До  безперечних переваг безготівкової  форми розрахунків слід віднести відсутність обмежень щодо мінімального та максимального розмірів платежу. Також часто-густо можна здійснити той чи інший платіж у безготівковій формі не виходячи з офісу, скориставшись допомогою системи електронних платежів «клієнт-банк». Головним же недоліком безготівкової форми розрахунків є триваліший (аж до декількох днів) час їх здійснення [1].

      Отже, що ж таке безготівкові розрахунки. Згідно з п.1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті: Затверджено постановою № 135 Правління Національного банку України від 29.03.2001року, безготівкові розрахунки – це  перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунок отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки здійснюються банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях або в електронному вигляді [6].

      Отже, у здійсненні безготівкових розрахунків  беруть участь три сторони: платник  коштів, банківська установа, що здійснює переказ цих коштів, та їх отримувач [1].

      Згідно  зі ст. 1088 ЦКУ при здійсненні безготівкових  розрахунків допускаються розрахунки із застосуванням платіжних доручень, акредитивів, розрахункових чеків (чеків), розрахунки за інкасо, а також інші розрахунки, передбачені законом, банківськими правилами й звичаями ділового обороту. Звернімося до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті: Затверджено постановою № 135 Правління Національного банку України від 29.03.2001року, згідно з п. 1.13 цієї Інструкції під час здійснення розрахунків можуть застосовуватися акредитивна, інкасова, вексельна форми розрахунків, а також форми розрахунків із використанням розрахункових чеків, банківських платіжних карток та розрахункових документів на паперових носіях та в електронному вигляді. У цьому пункті Інструкції також зроблено застереження про те що використання банківських платіжних карток та векселів як платіжних інструментів регулюється чинним законодавством, утому числі окремими нормативно-правовими актами Національного банку України [13].

      Так, порядок використання банківських  платіжних карток як платіжних інструментів регулюється, зокрема, Положенням № 367. Щодо розрахунків із використанням векселів, то правила їх здійснення визначено Уніфікованим законом, а також Законом про векселі.

      Отже, при здійсненні безготівкових розрахунків  можуть застосовуватися такі форми розрахунків:

• розрахунки з використанням платіжних доручень
• розрахунки з використанням платіжних вимог;
• розрахунки з використанням платіжних вимог доручень;
• розрахунки з використанням акредитивів;
• розрахунки з використанням інкасових доручень
• розрахунки з використанням розрахункових чеків,
• розрахунки з використанням векселів;
• розрахунки з використанням банківських платіжних карток.

    Структуру безготівкових розрахунків та їх форми наведено на додатку А [1].

      Як  уже було зазначено, підставою для  перерахування коштів є розрахункові документи. Згідно з п.2.1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті: Затверджено постановою № 135 Правління Національного банку України від 29.03.2001року, розрахункові документи складаються на бланках визначеної форми. Форму та необхідні реквізити того чи іншого розрахункового документа, залежно від виду безготівкових розрахунків, наведено у відповідних додатках до цієї Інструкції.

      Відповідно  до п. 2.6 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті: Затверджено постановою № 135 Правління Національного банку України від 29.03.2001року, розрахунковий документ (за винятком розрахункового чека) заповнюється в кількості, потрібній для всіх учасників безготівкових розрахунків, але не менше ніж два примірники. Перший примірник розрахункового документа повинен містити відбиток печатки (якщо наявність печатки передбачено) та підписи уповноважених осіб підприємства. При цьому підписи повинні відповідати тим зразкам, які є у банківських картках підприємства. Також слід враховувати, що під час підписання розрахункового документа не дозволяється використання підпису факсиміле [6].

      Порівняльну характеристику форм безготівкових розрахунків подано в додатку Б.

      Така  загальна характеристика видів безготівкових розрахунків, що здійснюються в Україні. Окремі особливості здійснення тих чи інших видів безготівкових розрахунків встановлено відповідними положеннями ЦКУ та Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті: Затверджено постановою № 135 Правління Національного банку України від 29.03.2001року [1]. 
 
 
 
 

2. ГРОШОВИЙ ОБОРОТ І СИСТЕМА РОЗРАХУНКІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ.

      У процесі купівлі-продажу товарів, надання послуг, а також виконання  різного роду зобов'язань у грошовій формі відбуваються різноманітні розрахунки та платежі. Платежі також здійснюються за розподілу й перерозподілу грошових коштів. Сукупність усіх платежів створює грошовий оборот.

      Грошовий  оборот – це виявлення сутності грошей у русі. Він охоплює процеси розподілу й обміну. На обсяг і структуру грошового обороту на підприємстві справляють вплив стадії виробництва та споживання. Тривалий виробничий процес, який потребує збільшення виробничих запасів, призводить до збільшення платежів, пов'язаних з їх придбанням. Зростання трудомісткості продукції збільшує платежі, пов'язані з оплатою праці. Прямі і зворотні зв'язки між виробництвом і споживанням здійснюються через стадії розподілу й обміну за допомогою грошового обороту [12].

      Виконання більшості господарських операцій суб'єктів підприємництва пов'язане з грошовими розрахунками. Підставою для здійснення грошових розрахунків є наявність спеціальних документів: рахунків, рахунків-фактур, договорів, угод, контрактів, актів закупівлі товарів тощо.