Організація грошових розрахунків підприємств

      Коригування здійснюється з метою врахування впливу:

• змін у складі запасів, операційної дебіторської та кредиторської заборгованості;
• негрошових операцій;
• доходів і витрат, пов'язаних з інвестиційною та фінансовою діяльністю.

      Форма звіту про рух грошових коштів, установлена Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку № 4 (далі - П(с)БО № 4), передбачає використання непрямого методу подання інформації про рух коштів у результаті операційної діяльності.

      Процес  заповнення розділу 1 «Рух коштів у  результаті операційної діяльності» включає п'ять етапів.

      Етап 1. Перенесення показника прибутку від звичайної діяльності до оподаткування. Першим кроком є перенесення показника фінансового результату (прибутку або збитку) від звичайної діяльності до оподаткування, що відображений у звіті про фінансові результати, до звіту про рух грошових коштів.

      Отже, у статті «Прибуток (збиток) до оподаткування  та надзвичайних статей» у графах «Надходження» і «Видаток» показується відповідно прибуток чи збиток від звичайної діяльності до оподаткування за звітний період, що наведений у звіті про фінансові результати.

      Етап 2. Визначення прибутку (збитку) від  операційної діяльності до зміни  в чистих оборотних активах. Цей  крок має за мету врахувати вплив  на прибуток негрошових витрат (амортизації  активів, забезпечень зобов'язань, витрат на сплату процентів із фінансових зобов'язань), а також фінансових результатів, не пов'язаних з операційною діяльністю.

                                                 ↓

            ↓

            ↓

            ↓

                                                 ↓

                                                =                                    

Рис. 5.1. Алгоритм визначення прибутку (збитку) від операційної діяльності до змін у чистих оборотних активах

Етап 3. Визначення грошових коштів від операційної діяльності. Цей крок дає можливість визначити суму грошових коштів, отриманих підприємством від операційної діяльності шляхом коригування прибутку (збитку) від операційної діяльності на зміни у складі оборотних активів, поточних зобов'язань, витрат і доходів майбутніх періодів (рис. 5.2).

                                                 ↓

            ↓

            ↓

            ↓

                                                 ↓

                                                =                                    

Рис. 5.2. Алгоритм розрахунку грошових коштів від операційної діяльності

     Етап 4. Визначення чистого руху коштів до надзвичайних статей. Чистий рух коштів до надзвичайних статей визначається шляхом вирахування  із суми грошових коштів від операційної діяльності сплачених процентів та сплачених податків на прибуток (рис. 5.3).

            -

            -

            =

     Рис. 5.3. Визначення чистого руху коштів від операційної діяльності до надзвичайних статей

     Етап 5. Визначення чистого руху коштів від операційної діяльності. Для визначення чистого руху коштів від операційної діяльності потрібно врахувати рух коштів унаслідок надзвичайних подій, які не пов'язані з інвестиційною або фінансовою діяльністю (рис. 5.4).

 

                                                                       =

Рис. 5.4. Визначення чистого руху коштів від операційної діяльності

    Надходження або видаток коштів від інвестиційної  діяльності визначають на основі аналізу:

• змін у статтях необоротних активів;
• зміни поточних фінансових інвестицій;
• статей звіту про фінансові результати («Дохід від участі в капіталі», «Інші фінансові доходи», «Інші доходи», «Втрати від участі в капіталі», «Інші витрати»).

       Для визначення надходження і видатку коштів у результаті фінансової діяльності слід проаналізувати зміни у статтях балансу за розділом «Власний капітал» та статтях, пов'язаних із фінансовою діяльністю, що наведені в розділах балансу «Забезпечення наступних витрат і платежів», «Довгострокові зобов'язання» і «Поточні зобов'язання» («Короткострокові кредити банків» і «Поточна заборгованість із довгострокових зобов'язань», «Поточні зобов'язання щодо розрахунків з учасниками» тощо).

      Покажемо  алгоритм формування грошових потоків  у звіті про рух гротових коштів (додаток В).

      Результат складання звіту про рух грошових коштів має відповідати такій рівності: Залишок коштів на початок періоду ± Чистий рух коштів за звітний період ± Вплив зміни валютних курсів = Залишок коштів на кінець періоду [11,C.45].

6. ФІНАНСОВА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ ЗА ПОРУШЕННЯ РОЗРАХУНКОВО-ПЛАТІЖНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

     Розрахунково-платіжна дисципліна підприємства охоплює розрахункову та платіжну дисципліни. 

     Розрахункова  дисципліна — це дотримання підприємствами (організаціями, установами) та окремими особами правил здійснення розрахункових  операцій.

      Платіжна (фінансова) дисципліна — це дотримання підприємствами встановлених термінів перерахування платежів за поставлену (відвантажену) продукцію, виконані роботи чи надані послуги, а також своєчасна і повна сплата податків до бюджету та відрахувань до спеціальних цільових фондів, виконання кредитних зобов'язань [10,C.51].

      Платіжна  дисципліна полягає в суворому дотриманні суб’єктами господарювання  встановлених правил проведення розрахункових операцій і виконанні засадничих принципів  здійснених розрахунків.

      Додержання  платіжної дисципліни сприяє прискоренню кругообігу коштів і зміцненню фінансового стану підприємства. Порушення розрахункової дисципліни найчастіше буває наслідком незадовільної роботи фінансових служб підприємства або його складного фінансового стану.

      Платіжна дисципліна передбачає передовсім здійснення підприємствами платежів за фінансовими зобов'язаннями в повному обсязі та в установлені строки. Отже, її забезпечення залежить від фінансового стану суб’єктів господарювання водночас впливає на їхній фінансовий стан [12,C.54].

      Різновидом  платіжної дисципліни підприємства є його касова дисципліна — дотримання підприємством правил приймання, зберігання та витрачання готівки.

      Розрахунково-платіжна дисципліна підприємства та його фінансовий стан є взаємопов'язаними. З одного боку, порушення підприємством розрахунково-платіжної дисципліни зумовлює фінансові санкції і відповідно негативно впливає на фінансові результати його діяльності. З іншого боку, стан розрахунково-платіжної дисципліни залежить від фінансового стану підприємства, його можливостей своєчасно і в повному обсязі виконувати фінансові зобов'язання [10,C.52].

      За  безготівкових розрахунків відвантаження й оплата товарів не збігаються в часі. Це призводить до виникнення дебіторської і кредиторської заборгованості. Беручи загалом, така заборгованість у процесі фінансово-господарської діяльності є неминучою через авансові платежі в розрахунках. Водночас така заборгованість може стати наслідком порушення розрахунково-платіжної дисципліни.

     Дебіторська заборгованість пов'язана з порушенням строків оплати: за відвантажену продукцію (товари), видані роботи і надані послуги; за розрахунками з бюджетом або з працівниками підприємства. Унаслідок нестабільності економіки України нині значно зросла несвоєчасність розрахунків за відвантажену продукцію, виконані роботи і надані послуги. Це призводить до того що значна частина оборотних коштів підприємств-виробників виводиться з обігу на не визначений час.