Операції з міжнародних торгівельних розрахунків: проблеми та перспективи їх розвитку в Україні

Автор: Пользователь скрыл имя, 24 Февраля 2013 в 23:32, курсовая работа

Описание работы

Метою даної курсової роботи є дослідження теоретичних та методичних основ здійснення банківських міжнародних торгівельних розрахунків в Україні.
Завданням даної курсової роботи є:
визначення сутності міжнародних торгівельних розрахунків та їх особливостей;
виокремлення форм міжнародних торгівельних розрахунків;
визначення правовових засад регулювання міжнародних розрахунків;
проведення аналізу міжнародних розрахунків за банками України та виявлення переваг та недоліків у здійсненні цих розрахунків;
дослідження механізмів проведення міжнародних торгівельних розрахунків;
проведення аналізу показників фінансового стану показників ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії».
виокремлення проблем та перспектив використання міжнародних торгівельних розрахунків.

Содержание

Вступ
1 Економічна сутність та правова база здійснення міжнародних торгівельних розрахунків
1.1 Характеристика операцій з міжнародних торгівельних розрахунків
1.2 Форми міжнародних торгівельних розрахунків
1.3 Правові засади регулювання міжнародних розрахунків
2 Стан розвитку та механізм функціонування ринку міжнародних розрахунків в Україні
2.1 Аналіз стану міжнародних торговельних розрахунків в банківській системі України за 2010 – 2011 роки
2.2 Механізм здійснення міжнародних торгівельних розрахунків в банківській системі України
2.3 Аналіз фінансових показників ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії»
3 Проблеми та перспективи використання міжнародних торгівельних розрахунків у банківській практиці України
Висновки
Список використаної літератури

Работа содержит 1 файл

Курсова повністю.docx

— 237.74 Кб (Скачать)

Також наглядно можна представити дані окремо по товарам і послуга і прослідкувати вже отриману динаміку в розрізі лише цих показників на рисунку 2.2.

 

 

Рисунок 2.2 – Зовнішня торгівля товарами України у млн. дол. США за 2008 – 2011 р.р.

На даному графіку ми можемо спостерігати також тенденцію до зменшення у 2009 році та зростаючу тенденцію у 2010 році. Показник експорту за 2011 встановився на рівні 51405,2 млн. дол. США, що  на  15562,1 менше упорівнянні з попереднім роком. Також обсяг імпорту за 2011 рік менший ніж у 2010 році і складає 60742,2 млн. дол. США. Взагалі за ввесь досліджуваний період спостерігається від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами і в 2011 році воно склало - 9337 млн. дол. США.

Зовнішня  торгівля послугами за 2008  – 2011 роки представлена на рисунку 2.3.

 

 

Рисунок 2.3 – Зовнішня торгівля послугами в Україні в млн. дол. США за 2008 – 2011 р.р.

 

Досить інша ситуація склалася з експортом та імпортом послуг в Україні. В порівнянні з зовнішньою торгівлею товарами можна сказати, зо криза 2008 року майже не вплинула на зовнішньоекономічну ситуацію щодо послуг і це можна чітко спостерігати на даному графіку. У 2010 році спостерігається тенденція до збільшення експорту та імпорту у порівнянні з попереднім роком і складає 11741,3 млн. дол. США та 6468 млн. дол. США відповідно. Такожспостерігається позитивне сальдо за 2008 – 2011 роки, що свідчить про досить стабільну ситуацію в країні щодо розвитку експорту послуг за кордон.

Наступний аналіз зовнішньоекономічної торгівлі України можна проводити у розрізі експорту  – імпорту товарами та послугами по регіонам країни.  Розглянемо 24 області, АРК та міста Київ і Севастополь. Основні показники по регіону наведені  в додатку В. Сумарні розрахунки по Україні наведені в таблиці 2.1.

 

Таблиця  2.1 - Обсяги експорту-імпорту товарів за регіонами України за 2008 – 2011 р. р.

 

2008

2009

2010

2011

Експорт

млн. дол. США

66967,3

39696

51430,5

55668

у % до 2007р

135,8

59,3

129,6

135,8

у % до загального обсягу

100

100

100

100

Імпорт

млн. дол. США

85535,3

45433

60739,9

67039,6

у % до 2007р.

141,1

53,1

133,7

140,1

у % до загального обсягу

100

100

100

100

Сальдо

–18568,0

-5737,4

-9309,4

–11371,6


 

Для наглядного  відображення дану таблицю можна представити графічним способом на рисунку 2,4.

 

Рисунок 2.4 – Обсяг та експорт товарів за регіонами України у млн. дол. США

 

За цими даними можна зробити висновок, що експорт та імпорт за всіма регіонами України має  від’ємне  сальдо, а отже це свідчить про нестабільний стан економіки в цілому. Найбільший спад спостерігався у 2009 році, внаслідок економічної кризи і складався по експорту 39696 млн. дол. США, що зменшився на 59,3% та по імпорту 45433 млн. дол. США, що зменшився 53,1%.

Щодо регіонів, то найбільшу частку в експорті товарів за  ввесь досліджуваний період займала Донецька область і найбільша частка в загальному обсязі становила 25,5% у 2010 та 2011 роках. Щодо імпорту, то за 2008 – 2011 роки найбільшу частку займало м. Київ і найбільший відсотковий показник до всього обсягу імпорту був досягнутий у 2009 році 45,2%.

Аналогічне  дослідження можна провести за обсягом експорту та імпорту послуг за регіонами України. Основні таблиці по регіонам наведені в додатку В. Вибіркові дані по всій Україні розташовуються в таблиці 2.

 

Таблиця  2.2  – Обсяги експорту-імпорту послуг за регіонами України за 2008 – 2011 р. р.

 

2008

2009

2010

2011

Експорт

млн. дол. США

11,7413

9,59833

11,7594

9,97045

у % до 2007р

100

100

100

100

у % до загального обсягу

129,9

81,8

122,5

119,7

Імпорт

млн. дол. США

6,46796

5,17353

5,44769

4,46418

у % до 2007р.

100

100

100

100

у % до загального обсягу

129,9

80

105,3

117,5

Сальдо

5,27334

4,4248

6,31171

5,50627


 

Також для  наглядного  відображення даної таблиці обсягу експорту та імпорту послуг за регіонами України з 2008 по 2011 роки у млн. дол. США побудуємо графік, який представлений на рисунку 2.5.

 

 

Рисунок  2.5 - Обсяг та експорт послуг за регіонами України у млн. дол. США

 

Дані спостереження  дали підстави стверджувати, що криза 2008 року майже не вплинула на обсяг експорту та імпорту послуг за регіонами України. Так у 2009 році експорт послуг знизився приблизно на 2,14 млн. дол. США, а імпорт на 1,29 млн. дол. США. Далі ми можемо спостерігати покращення стану експортно-імпортних відносин регіонів, а в 2011 році знову спостерігається незначний спад. Проте, протягом досліджуваного періоду завжди спостерігається позитивне сальдо.

Якщо розглядати окремо по регіонам, то можемо зазначити, що найбільшу частку в експорті за 2008 – 2011 роки займає м. Київ і найбільшим показником  в загальному обсязі  у 2008 році є 27,4%. Щодо імпорту спостерігається аналогічна ситуація. Найбільшу частку в імпорті послуг по регіонам України займає м. Київ і найвищий показник склав 37,7% у 2009 році.

 

 

 

2.2 Механізм  здійснення міжнародних торгівельних  розрахунків в банківській системі  України

 

 

Головна мета міжнародної торгівлі полягає в наступному: експортер повинен отримати оплату у відповідності із сумою, яка вказана в рахунку, а імпортер повинен отримати замовлені товари.

На  першому  кроці проведення міжнародних розрахунків імпортер та експортер повинні укласти контракт, в якому фіксуються певні умови щодо виду товарів, необхідну кількість і якість, ціну, метод і час перевезення , спосіб пакування тощо.

На другому  кроці імпортер повинен звернутися до свого комерційного банку  для відкриття акредитиву на користь експортера. Або експортер до свого банку щодо прийняття до виконання інкасової операції. Після перевірки заяв та кредитного стану своїх клієнтів КБ відкриває акредитив і  відсилає його експортеру або приймає до виконання інкасову операцію від експортера.

Третій крок полягає у тому, що після отримання акредитива від свого банку експортер може бути упевнений, що усі платежі будуть здійснені у відповідності з угодою. Щодо інкасо  – імпортер акцептує термінові трати і передає їх банку експортера проти товаросупроводжуючих документів.

На четвертому кроці, якщо всі документи правильні, то банк імпортера може надавати кредит банку експортера. Якщо використовуються термінові переказні векселі, то банк імпортера приймає їх та надає гарантії оплати в певний строк. Це називається «банківський акцепт», який може бути проданий інвестору на фінансовому ринку.

П’ятий крок: банк  – імпортера направляє  імпортеру усі необхідні документи  у відповідності із умовами, які  обговорені в акредитиві, а також  дебетове авізо (тобто знімає з рахунку  імпортера всю необхідну суму плюс комісійну винагороду). Щодо документального  інкасо, то банк імпортера викупає  тратти при настанні строку оплати [23, C.128-130].

Розглянемо  докладніше механізм проведення зовнішньоекономічних розрахунків по кожній її формі. Однією з основних форм є банківський  переказ, який здійснюється у безготівковій формі шляхом платіжних доручень.  Банк виконує тільки доручення іноземних банків чи оплачує згідно з умовами кореспондентських угод виставлені на нього банківські чеки з грошовими (контрактивними) забов’язаннями іноземних імпортерів, а також виставляє платіжні доручення і банківські чеки на іноземні банки за грошовими забов’язаннями вітчизняних імпортерів. Банк переказодавця керується конкретними вказівками, що містяться в платіжному дорученні.  Механізм проведення розрахунків з використанням банківського переказу наведений в рисунку 2,6.

 


 


                                                 1


                            4                                                       2

                                                 3



 

Рисунок  2.6 – Порядок розрахунків за використанням банківського переказу

 

1) укладання  зовнішньоекономічного контракту;

2) заповнення  імпортером заяви на переказ  та подання її в банк;

3) проведення  розрахунку банком імпортера на підставі платіжного доручення;

4) зарахування  банком експортера коштів на рахунок експортера [14, C.93-94].

Наступною формою проведення міжнародних розрахунків є інкасова. Використання документарного інкасо є доцільним у тому разі, якщо наявні стабільні відносини між контрагентами; існує готовність та спроможність імпортера здійснити платіж; досить стабільні політичні, економічні та правові умови в країні імпортера; якщо міжнародному платіжному обігу країни імпортера не заважають чи не загрожують валютний контроль та валютні обмеження; якщо товар, що постачається, не виготовляється в одиничному екземплярі; якщо інкасо використовується на принципах взаємності.Інкасування розрізняють документарне  – інкасування через банк суми, що належить отримати від покупця проти вручення пакетів документів (фінансових і комерційних), та чисте інкасо – це інкасування через банк суми, що належить отримати від покупця проти вручення пакета фінансових документів, що не супроводжуються фінансовими документами.

Порядок розрахунків  при використанні інкасової форми наведений на рисунку 2.7 , де:

1) Укладання  зовнішньоторговельного контракту, в якому передбачена інкасова форма розрахунків;

2) Передача  товару для відвантаження покупцю;

3) Передача  транспортних документів;

4) Формування  комплекту документів, зазначених  в угоді і необхідних для проведення операцій документарного інкасо; передача комплекту документів в банк разом з інкасованим дорученням;


Транспортна


компанія


 

2 3 9 10


                                                                1


 


4 12 6 7 8

 5




11

 

 

Рисунок 2.7 – Порядок розрахунків з використання  документарного інкасо

 

Наступною формою є документарний акредитив.  Документарний акредитив  - грошове зобов'язання банку, яке надається на основі доручення його клієпта-імпортера на користь експортера. Банк, який видає зобов'язання,повинен здійснити платіж експортеру (акцептувати його тратти) або забезпечити здійснення платежу (акцепту тратт) іншим банком. Це зобов'язання є умовним у зв'язку з тим, що його реалізація пов'язана з виконанням експортером певних вимог (передусім маємо на увазі надання в банк передбачених акредитивом документів, які підтверджують всі його умови).Уніфіковані правила визначають платіж третій особі або повинен сплатити, акцептувати чи негоціювати (тобто купити або здійснити облік) тратти проти обумовлених документів, якщо дотримано всі умови акредитива. Розрахунки в формі документарних документарний акредитив як угоду, в силу якої банк, що діє за дорученням і на основі інструкцій свого клієнта, повинен здійснити акредитивів характерні для угод, що передбачають платіж проти надання експортером документів (готівки) або доручення покупцям короткострокового комерційного кредиту. Використання документарного акредитива для оплати повної вартості товару при розрахунках за середньостроковий (і тим більше довгостроковий) комерційний кредит не є характерним. За умов надання покупцю кредиту на досить тривалий строк акредитив може використовуватися в поєднанні з іншими формами розрахунків і покривати ту частину вартості товару, яку оплачують проти надання байку комерційних документів, тобто готівкою. При розрахунках згідно з комерційним кредитом можливим виявляється відкриття акредитивів на акцепт термінових тратт (перевідних векселів)  бенефіціару (експортера), які було виставлено на банк, що викопує акредитив, або па імпортера. У такому випадку виконавчий банк здійснює акцепт (або акцепт і оплату) тратт. На основі акцепту банк виконує свої зобов'язання згідно з акредитивом. Далі партнери переходять до правовідносин, які регулюються нормами вексельного права (що також вигідно експортеру, оскільки вексельне право в багатьох країнах уніфіковано) [20,  C.114-119].Порядок здійснення міжнародних розрахунків за даною формою наведений на рисунку 2,8.

 

 1


 

 

6 15

5 7 8 2 13 14

4

 

Информация о работе Операції з міжнародних торгівельних розрахунків: проблеми та перспективи їх розвитку в Україні