Оцінка вартості майна підприємства в умовах ринку

Автор: Пользователь скрыл имя, 02 Апреля 2013 в 19:32, курсовая работа

Описание работы

Метою дослідження даної курсової роботи є дослідження та аналіз методів оцінки вартості майна, фінансової стійкості підприємства, та факторів управління фінансовим станом підприємства.
Основними завданнями є:
ознайомлення з теоретичними основами підприємства;
здійснення аналізу фінансової стійкості на даному підприємстві;
розроблення заходів підвищення фінансової стійкості підприємства.

Содержание

ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………………..3
РОЗДІЛ 1. Теоретико-методологічні основи ОЦІНКи ВАРТОСТІ МАЙНА ПІДПРИЄМСТВА
1.1 Об'єктивна оцінка вартості майна підприємства як необхідна складова ринкових відносин……………………………………………………………………...5
1.2 Види вартості підприємства………………………………………………….……8
1.3 Методи оцінки майна підприємства………………………………………….….10
РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА вартості майна ВАТ «Турбогаз»
2.1 Організаційно-економічна характеристика ВАТ «Турбогаз»………..…….…..15
2.2 Аналіз фінансового стану ВАТ «Турбогаз»……………………………………..19
2.3 Визначення оцінки вартості майна підприємства………………………………30
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОЦІНКИ ВАРТОСТІ МАЙНА ПІДПРИЄМСТВ
3.1. Підходи до оцінки вартості майна підприємств………………..………………37
3.2. Вартість майна підприємства та вибір методів його оцінки…………………..42
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………...50
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………………..52

Работа содержит 1 файл

Курсовая_Озеранский Д. ФК-08.doc

— 730.00 Кб (Скачать)

Цей підхід відображає поточну  ринкову вартість підприємства без  урахування перспектив її зростання, а  управління сконцентровано на роботі з операторами фондового ринку  та розвиткові системи взаємовідносин із теперішніми і потенційними інвесторами (акціонерами, венчурними та інституційними інвесторами, громадськістю). Оцінювання вартості підприємства на основі ринкової вартості акцій залежить від рівня розвитку фондового ринку та його кон’юнктури (в національних умовах фактично так і не сформованого). На формування ринкової вартості акцій суттєво впливають чинники, що не відображають успішної діяльності підприємства, його цінності для споживачів, такі, як зміна макроекономічних і політичних умов, рівень активності фондового ринку, факти спекулятивних операцій. Т. Коупленд, Т. Котлер і Дж. Муррін зазначають, що багато провідних компаній мали значні темпи зростання прибутку, але корелятивні зв’язки досліджуваних компаній з ринковою капіталізацією були слабкими [18, с. 99].

У національних умовах зміна макроекономічних показників ускладнюється низьким рівнем розвитку вітчизняного фондового ринку. Аналіз показників ринкової капіталізації багатьох провідних компаній, акції яких перебувають у вільному обігу на фондовому ринку, свідчить про незбалансованість показників ефективності менеджменту і мультиплікаторів ринкової капіталізації. З огляду на це використання ринкового підходу до оцінювання вартості національних підприємств має радше інформативний характер і не може ефективно використовуватися в системі стратегічного управління.

У межах ринкового  підходу найпоширенішими методами вважаються такі:

– зіставлення мультиплікаторів;

– порівняння продажів (трансакцій).

Метод зіставлення мультиплікаторів дає змогу оцінити вартість підприємств  на основі іставлення значень окремих показників аналогічних підприємств. Метод ґрунтується на тезі ро рівність окремих мультиплікаторів, розрахованих для підприємств-аналогів.

У ролі мультиплікаторів здебільшого використовують такі показники:

– відношення ціни (корпоративних прав чи підприємства) до чистої виручки від еалізації;

– відношення ціни підприємства до операційного грошового потоку;

– відношення ціни до чистого прибутку;

– відношення ринкового курсу корпоративних прав до балансового.

Принциповим є використання повністю ідентичних методик розрахунку значень ультиплікаторів на оцінюваному підприємстві та об’єктів порівняння. При оцінюванні одного ідприємства можна використати кілька мультиплікаторів. Вартість підприємства при цьому обчислюють як середньоарифметичну вартість, розраховану за кожним мультиплікатором.

Метод порівняння продажів (транзакцій) базується на оцінюванні вартості підприємства, виходячи з ціни продажу аналогічних об’єктів. Він передбачає, що суб’єкти ринку здійснюють операції купівлі-продажу майна за цінами, які були встановлені при купівлі-продажу аналогічних об’єктів. Оскільки абсолютних аналогів практично немає, ціни продажу порівнюваних підприємств коригуються на спеціально обчислені поправочні коефіцієнти, які характеризують рівень відмінності об’єкта оцінювання та його аналога.

З метою забезпечення об’єктивності оцінювання визначену згідно з ринковим підходом порівняльну вартість коригують на відповідні поправки, що характеризують ризиковість об’єкта оцінювання, відмінності в правах власності на нього, рівень мобільності корпоративних прав тощо.

Перевагою методів порівняння та зіставлення мультиплікаторів вважають можливість отримати реальну ринкову вартість оцінюваного майна. Недоліки методів оцінювання за ринковим підходом полягають у тому, що вони не дають змоги врахувати вартість потенційних прибутків, які можна отримати, експлуатуючи об’єкт оцінювання. Саме тому в процесі становлення вартісно-орієнтованого управління результати оцінювання підприємства за вказаними методами доцільно зіставляти з його вартістю, розрахованою за методом капіталізованої вартості чи дисконтування грошових потоків.

 

 

3.2. Вартість майна  підприємства та вибір методів  його оцінки

 

 

Оцінювання вартості підприємства – це впорядкований, цілеспрямований процес визначення в грошовому виразі вартості об’єкта власності з урахуванням потенційного і реального доходів, які він забезпечує в певний період в умовах конкретного ринку.

Оцінювання підприємства здійснюють з метою:

- підвищення ефективності поточного управління суб’єктом господарювання;

- визначення вартості цінних паперів у разі купівлі-продажу акцій підприємств на фондовому ринку. Для прийняття обґрунтованого інвестиційного рішення необхідно оцінити власність підприємства і частку власності, що припадає на пакет акцій, що придбавався, а також можливі майбутні доходи від бізнесу;

- визначення вартості підприємства у разі його купівлі-продажу повністю або частинами. Коли власник підприємства вирішує продати свій бізнес або один із членів товариства – пай, виникає потреба у визначенні ринкової вартості підприємства або частини його активів. У ринковій економіці доволі часто необхідно оцінити підприємство для підписання договору, що дає змогу встановити частки співвласників у разі розірвання договору або смерті одного з партнерів;

- реструктуризації підприємства. Ліквідація підприємства, злиття, поглинання або виокремлення самостійних підприємств зі складу холдингу передбачає проведення його ринкового оцінювання, оскільки необхідно визначити ціну купівлі або викупу акцій, конвертації, величину премії, яку виплачують акціонерам фірми, що поглинається;

- розроблення плану розвитку підприємства. В процесі стратегічного планування важливо оцінити майбутні доходи підприємства, ступінь його стійкості і цінність іміджу; • визначення кредитоспроможності підприємства і вартості застави при кредитуванні. В цьому разі оцінювання потрібне тому, що величина вартості активів за бухгалтерською звітністю може значно відрізнятися від ринкової вартості;

- страхування, в процесі якого виникає потреба у визначенні вартості активів напередодні втрат;

- прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Інфляція спричиняє спотворення фінансової звітності підприємства, тому періодичне переоцінювання майна дає змогу підвищити її реалістичність, що є базою для прийняття фінансових рішень;

- реалізація інвестиційного проекту розвитку підприємства. В цьому разі для його обґрунтування необхідно знати початкову вартість підприємства загалом, його власного капіталу активів, бізнесу.

Залежно від оцінювальної ситуації визначають:

- ринкову вартість діючого підприємства;

- інвестиційну вартість діючого підприємства;

- ринкову вартість пакета акцій (часткових інтересів);

- ринкову вартість майнового комплексу;

- ліквідаційну вартість активів майнового комплексу.

Оскільки не існує єдиної універсальної формули, за якою визначають вартість підприємства, як основні соціально-економічні чинники, взяті за основу її визначення, виокремлюють принципи оцінювання, а саме: корисності, заміщення, очікування, принципу внеску, конкуренції, попиту і пропозиції, мінливості, найефективнішого використання.

У процесі визначення вартості поряд з усталеними необхідно  враховувати специфічні принципи, характерні для сучасного стану методології, згідно з якими слід зважити на обмеженість платоспроможного попиту на акції (принцип обмеження), втрату вартості підприємств, неспроможних діяти в конкурентному середовищі (принцип зниження вартості), низьку точність оцінювання (принцип невизначеності), широке застосування штучних методів (принцип формалізації). Із розвитком ринкових відносин дія наведених принципів слабшає, і вони поступово заміщаються усталеними правилами.

Одним із протиріч, характерних  для української економіки на сьогодення, є необхідність об'єктивної оцінки вартості підприємства методами, що відповідають ринковій економіці, але з іншого боку постає відсутність необхідних умов для застосування цих методів на практиці. Крім того, відмітною рисою української економіки сьогодні є нестабільність. Ризики, з якими зіштовхуються вітчизняні підприємці, набагато перевищують середні величини, характерні для країн з розвитими ринковими відносинами. Також положення погіршують інфляційні процеси, що приводять до того, що та незначна інформація, яку можна одержати для оцінки підприємства відбивається невірно. Інфляційні процеси мають таку дію на положення підприємства:

  1. Зменшують вартість товарно-матеріальних витрат і витрат на амортизацію, що викликає, з одного боку, завищення прибутку, а з іншого боку - невиправдане заниження собівартості реалізованої продукції.
  2. Приводять до домінування короткострокових інтересів підприємства, росту фонду споживання і зменшенню фонду нагромадження, т.к. підприємство прагне зберегти реальний рівень оплати праці, а це веде до "проїдання" оборотних коштів.
  3. Занижують вартість майна підприємства.
  4. Нагромадження грошей підприємствами для капітальних вкладень у результаті їх "ерозії" стає неможливим.
  5. Заниження собівартості спричиняє неповне відшкодування реальної суми поточних витрат і виторгу підприємства
  6. Відсотки за кредит в умовах інфляції ростуть, і одн<s

Информация о работе Оцінка вартості майна підприємства в умовах ринку