Оцінка вартості майна підприємства в умовах ринку

Вартість діючого підприємства - це вартість функціонуючого підприємства, що має власні товарно-матеріальні запаси, активи, постійну робочу силу, що здійснює господарські операції і не знаходиться під загрозою банкрутства.

Ліквідаційна вартість – це чиста сума коштів, яку власник  підприємства може одержати при ліквідації даного підприємства.

Балансова або бухгалтерська  вартість підприємства визначається за балансовим звітом підприємства як сума його активів, за винятком накопиченого зносу, а також сум короткострокових і довгострокових зобов'язань підприємства. При визначенні балансової вартості підприємства основні фонди оцінюються з урахуванням останньої переоцінки за винятком зносу. Зобов'язання оцінюються по номінальній вартості з урахуванням умов кредитних договорів.

Поточна вартість підприємства - це балансова вартість підприємства з урахуванням переоцінки активів на дату оцінки вартості. При визначенні поточної вартості об'єкта необхідна наявність повного пакета проектно-кошторисної документації.

Залишкова вартість являє  собою різницю між первісною (відбудовною) вартістю об'єкта основних коштів і сумою нарахованого зношування. [10, с. 24]

 

 

 

 

1.3 Методи оцінки майна  підприємства

 

 

Методи оцінки майна  підприємства поділяються на дві  групи:

1. методи засновані на оцінці активів;
2. методи засновані на оцінці доходів.

До методів, заснованим на оцінці активів, відносяться:

3. метод заміщення;
4. метод балансової вартості;
5. метод скоректованої балансової вартості;
6. метод ліквідаційної вартості. [22, с. 51]

Метод заміщення дозволяє одержати відповідь на питання: скільки  коштів буде потрібно для того, щоб  зараз почати такий же бізнес і  досягти аналогічного положення  на ринку? Метод містить у собі визначення економічної вартості майна  підприємства шляхом установлення вартості заміщення оцінюваної власності з урахуванням виправлень на її фізичний і моральний знос. Чиста вартість заміщення активів (ЧСЗ) визначається по формулі:

 

                                                

                                             (1.1)

 

де – поточна ціна аналогічних активів на ринку;

    – фізичний знос;

    – моральний знос.

Метод заміщення більш  реалістичний, ніж метод балансової вартості, тому що базується на поточній вартості активів і тому в більшому ступені придатний для оцінки підприємств в умовах інфляції.

Метод балансової вартості. базується на оцінці потенціалу підприємства, накопиченого в минулому. Чиста балансова вартість підприємства розраховується по формулі:

 

                                                

                                                (1.2)

 

де – чиста балансова вартість підприємства;

     А – активи;

     З_а – усі види зносу активів;

     З – зобов'язання підприємства (кредити, позики, розрахунки).

Для стабільно працюючих  підприємств скоректована чиста  балансова вартість досить надійно  відбиває нижню границю його ціни. Але головний недолік методів  оцінки активів по балансовій і скоректованій  балансовій вартості полягає в тім, що вони не відбивають прибуток, що одержує і може одержати підприємство в майбутньому від використання своїх активів. Тому, якщо як критерій оцінки застосовувати тільки балансову чи скоректовану балансову вартість, не виключено, що підприємство, що має великий обсяг чистих активів, буде оцінено вище, але приносити істотно менший прибуток і навіть бути збитковим і навпаки.

Ліквідаційна вартість показує, скільки залишиться коштів після ліквідації підприємства, продажу  його активів і виплати боргів.

Метод ліквідаційної вартості використовується:

• при банкрутстві і ліквідації підприємства;
• при оцінці заявок на покупку підприємства;
• при експертизі програм реорганізації підприємства;
• при санації підприємства без судового розгляду;
• при виробленні плану погашення боргів підприємства-боржника.

Як відомо, ліквідаційна вартість менше скоректованої балансової вартості на величину ліквідаційних  витрат, що включають комісійні при  продажі бізнесу, на величину витрат, зв'язаних з реалізацією товарних запасів, збором дебіторської заборгованості, звільненням персоналу й ін. Ліквідаційна вартість використовується, коли бізнес не приносить доходу та не має перспектив розвитку. Таким чином, ліквідаційна вартість визначає мінімальну ціну підприємства при його продажі.

До методів, заснованим на оцінці доходів підприємств, відносять:

• метод капіталізації доходу;
• метод розрахунку періоду окупності;
• метод дисконтування грошових потоків.

Метод капіталізації  доходу полягає у визначенні величини щорічних чистих доходів підприємства. При розрахунку чистого доходу важливо правильно вибрати період часу, за який робляться розрахунки. Можна використовувати дані про доходи за кілька періодів у минулому і прогнози на найближче майбутнє. Наступний важливий момент - вибір способу розрахунку чистого доходу, найпростіший - розрахунок середньоарифметичної величини. Іншим складним моментом у цьому методі є визначення капіталізації мультиплікатора - процедура перекладу потоку доходів у показник поточної вартості для даного об'єкта шляхом розподілу показника доходів на фактор, називаний нормою капіталізації. Під нормою капіталізації розуміється дільник, використовуваний для перекладу визначеного потоку чистого доходу в індикатор поточної вартості підприємства. Ринкова ціна підприємства на основі цього методу визначається в такий спосіб:

 

                                                         

,                                                        (1.3)

 

де ЧД_сер – середній чистий дохід;

     Н_а – норма капіталізації.

Величина ставки чи мультиплікатора норми капіталізації залежить від стійкості доходу підприємства. Якщо підприємство має стійке зростання прибутку, вибирається більш низька норма капіталізації, що приводить до збільшення ринкової ціни підприємства. При нестабільних прибутках підприємства норму капіталізації збільшують. Але в будь-якому випадку її рівень не може бути нижче середньої величини позичкового відсотка. Головне достоїнство методу капіталізації прибутку в тім, що він відбиває потенціал чистого доходу, що може принести бізнес.

Метод розрахунку періоду  окупності також дозволяє оцінити  вартість підприємства на базі чистих доходів. У цьому методі прогнозується  грошовий потік і розраховується кількість років, необхідних для  того, щоб інвестиції окупалися для  підприємства чи для інвестора.

Визначення ринкової ціни підприємства методом розрахунку періоду окупності особливо зручно для умов підвищеного ризику, у  тому числі інфляційного. Однак цей  метод дозволяє врахувати лише грошовий дохід, що буде одержувати підприємство не за повний період експлуатації, тобто не враховуються доходи останніх періодів, унаслідок чого ринкова ціна підприємства може бути визначена невірно. Тому, якщо при визначенні ринкової ціни керуватися періодом окупності, то більш привабливі інвестиції в те підприємство в якому строк окупності коротше. Однак, якщо врахувати доходи за весь період, то інвестування засобів у підприємство з більшим строком окупності та більшим прибутком більш вигідно.

Метод дисконтування  грошових потоків включає наступні етапи:

• прогнозування майбутніх грошових потоків;
• визначення відповідної ставки, що дисконтує;
• дисконтування майбутніх грошових потоків;
• перебування суми дисконтованих грошових потоків для визначення чистої поточної вартості.

Найбільш складним і  відповідальним моментом в оцінці підприємства цим методом є складання прогнозу доходів підприємства на найближчі 3-5 років. Прогноз доходів і величина дисконту в значній мірі залежать від ризику, з яким зіштовхнеться підприємство на ринку, причому в даному випадку під ризиком розуміється ступінь імовірності одержання очікуваних майбутніх доходів. Існує два основних способи обліку ризику в аналізі майбутніх доходів: перший спосіб полягає в зменшенні величини очікуваної рентабельності, але більш широко використовується другий спосіб, що складається у варіюванні ставки дисконтування майбутнього обсягу доходу. Однак при будь-якому способі головне правило полягає в тому, що при заданому рівні очікуваної рентабельності підприємство, що ризикує менше, має більш високу поточну вартість, чим те, що ризикує більше. Наступне важливе питання при оцінці підприємства даним методом пов’язане з вибором ставки дисконтування. Під нормою дисконту розуміється очікувана норма рентабельності на альтернативні інвестиційні можливості з аналогічним рівнем ризику. При розрахунку ставки дисконту визначається середньозважена ставка дисконту для власного і позикового капіталу, тобто розраховується ціна капіталу підприємства. Оскільки інфляція збільшує ризик, дисконтна ставка в інфляційній економіці росте. Після того як готовий прогноз майбутніх доходів підприємства і визначена ставка дисконту, можна переходити до дисконтування майбутніх грошових потоків. Підсумком розрахунку суми дисконтованих грошових потоків є визначення чистої поточної вартості, що показує економічну вигоду інвестора з обліком того, що інвестиції він здійснює сьогодні, а доходи буде одержувати в майбутньому. Так чим вище чиста поточна вартість, тим вигідніше інвестиції, отже, вище фінансова стійкість підприємства і його ціна. Метод оцінки за допомогою дисконтированных грошових потоків дозволяє оцінити майбутню прибутковість підприємства, врахувати ризик інвестицій і можливі темпи росту інфляції. Тому цей метод застосовують для визначення ринкової ціни підприємств. Однак, якщо темпи росту інфляції не піддаються прогнозуванню, застосування цього методу обмежено.

 

РОЗДІЛ II. ОЦІНКА ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

2.1 Організаційно-економічна характеристика ВАТ «Турбогаз»

 

 

Відкрите акціонерне товариство «Турбогаз» - науково-виробниче підприємство, основною діяльністю якої є дослідження, розробка та впровадження турбодетандерних установок, зокрема, низькотемпературних турбохолодильних детандерних агрегатів в установках низькотемпературної сепарації природного газу та утилізаційних енергетичних турбодетандерних установок для перетворення надлишкового тиску газу на газорозподільних станціях, газорозподільних пунктах і компресорних станціях в електричну енергію.

 

Таблиця 2.1 – Інформація про емітента

Cкорочена назва:	ВАТ "Турбогаз"
ЄДРПОУ:	158787
Юридична адреса:	61003, м.Харків, провулок Дубового, 6/4
Зареєстрований:	Виконавчий комітет Харківської  міської ради, 04.07.1994
КОАТУУ:	6310138800 (ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ р-н)
Діяльність:	73.10.0 Дослідження та розробки  в галузі природничих та технічних наук 73.10.2 Дослідження і розробки  в галузі технічних наук
Керівник:	Купригін Олег Вікторович, Голова правління, Генеральний директор

 

Товариство є юридичною  особою, діє на основі повного господарського розрахунку, має самостійний баланс, поточний та валютний рахунки в банках, круглу печатку, кутовий штамп та інші штампи, фірмові бланки, емблему, товарний знак та інші реквізити, встановлені для підприємств.

Згiдно з чинним законодавством України на пiдприємствi обрана триступенева (Загальнi збори акцiонерiв - Наглядова рада - Виконавчий орган (Правлiння) структура управлiння. Вищим органом управлiння товариством є Загальнi збори акцiонерiв. Наглядова рада представляє iнтереси акцiонерiв у перервах мiж проведенням Загальних зборiвi в межах компетенцiї, визначеної Статутом, контролює й регулює дiяльнiсть Правлiння. Виконавчим органом товариства, який здiйснює керiвництво його поточною дiяльнiстю, є Правлiння. Контроль за фiнансово-господарською дiяльнiстю Правлiння в товариствi здiйснює Ревiзiйна комiсiя.

Діяльність акціонерного товариства охоплює всі стадії виробництва  від досліджень і розробок до постачання готової продукції «під ключ», включаючи  будівельно-монтажні і пуско-налагоджувані  роботи, навчання обслуговуючого персоналу, гарантійне і післягарантійне обслуговування. Основним видом діяльності ВАТ «Турбогаз» є наукові, науково-дослідні, дослідно-конструкторські роботи, виготовлення науково-технічної продукції з одночасним постачанням досвідчених зразків.