Облік і аудит в банках

Обеспечением возврата предоставленного/полученного межбанковского кредита/ депозита может быть поручительство третьего лица или имущество, которое залогодатель имеет право передавать в залог согласно действующего законодательства Украины и на которое  может быть обращено взыскание .

Объект залога и порядок его реализации определяется согласно  оформленного договора залога .

На дату заключения соглашения обеспечение берется на учет на соответствующие внебалансовые счета в сумме, указанной в договоре .

    В обеспечении выполнения обязательств по предо-ставленным/размещенным межбанковским кредитам/депозитам принимается залог, справедливая стоимость которого должна учесть как кредитный, так и валютный риски .

Обязательства Банка по межбанковскому кредитованию, предоставленные, однако еще не выполненные , в том числе и  кредитные линии , подлежат зачислению на внебалансовый счет 9100 «Обязательства  кредитования , которые предоставлены банкам»  на дату заключения соглашения . При частичном выполнении учтенных обязательств остатки по указаным внебалансовым счетам подлежат уменьшению на сумму выполненных обязательств . Если на дату операции кредит предоставляется в полной сумме , то обязательства по кредитованию по внебалансовым счетам не отображаются .

Обязателства  Банков по межбанковскому кредитованию , полученные , однако еще не выполненные , в том числе и кредитные линии , подлежат зачислению на внебалансовый счет 9110 «Обязательства кредитования , полученные от банков» на дату заключения соглашения . При частичном выполнении зачисленных обязательств остатки по указанным внебалансовым счетам подлежат уменьшению на сумму выполненных обязательств . Если на дату операции кредит получен в полной сумме , то обязательства по кредитованию по внебалансовым счетам не отображаются .

         В случае, если дата заключения договора о привлечении/ размещении депозита и дата фактического получения/перечисления средств депозита (дата расчета) не совпадают (срок несоответствия до 2-х рабочих дней), требования/ обязательства по указанному договору подлежат зачислению на внебалансовый счет 9350 «Активы до получения и депозиты до размещения по контрактам»/9360 «Активы до отправления и депозиты до привлечения по  контрактам». Если срок несоответствия составляет больше чем 2 рабочих дня), требования/обязательства по указанным договорам подлежат зачислению на внебалансовых счетах 9352 «Активы до получения по форвардным контрактам по другим операциям»/9362 «Активы до отправления по форвардным контрактам по другим операциям» на период такого несоответствия сроков. 

          По срокам использования межбанковские кредиты/депозиты делятся на краткосрочные (не больше одного года), долгосрочные (больше одного года) и овернайт.

          Если по межбанковским кредитам/депозитам возникает комиссия за предоставление кредита/размещение депозита, и величина такого дисконта/премии несущественна, т.е. меньше 1% от суммы номинала, то:

1)                                                     она относится на процентные доходи/расходы во время предоставления кредита/размещения депозита, если ее сумма не превышает 10 000 у.е. (в гривневом эквиваленте по курсу НБУ);

2)                                                     она амортизируется с использованием равномерного метода, если ее сумма больше 10 000 у.е. (в гривневом эквиваленте по курсу НБУ).

        Пролонгация кредита «овернайт» по взаимному соглашению сторон с заключением дополнительного соглашения к договору на срок ,  больший одного рабочего дня, изменяет его экономическую суть, т.е. переводит кредит к другой категории (как правило, краткосрочный), а, следовательно, определяет перенесение такой задолженности на соответствующие счета Плана счетов .

   При проведении перечисления денежных средств через СЕП НБУ совершается автоматизированный контроль реквизитов электронных расчетных операций. Для обеспечения своевременного выполнения межбанковских операций и учитывая  то, что получателем есть банк, независимо от номера и названия счета в его системе аналитического учета, при зачислениии средств реквизит «код получателя” контролируется на соответствие кода Банка или кода клиента в системе аналитического учета .

Средства на корреспондентских счетах Банка , що автоинвестированы  в банках-нерезидентах, отображаются в бухгалтерском учете на счету 1510 «Депозиты овернайт, размещенные в других банках».

4. Інструменти безготівкових розрахунків та облік операцій з безготівковими розрахунками.

Безготівкові розрахунки в «Надра банку» здійснюються відповідно до Інструкції «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті». Ця інструкція встановлює загальні правила, форми і стандарти розрахунків банків та інших юридичних і фізичних осіб у національній валюті, що здійснюються за участю банків.

Безготівкові розрахунки – перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки одержувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств, і фізичних осіб коштів, внесених ними готівкою в касу банку, на рахунки одержувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

При здійсненні розрахунків можуть застосовуватись акредитивна, інкасована, вексельна форма розрахунків, а також форми розрахунків за розрахунковими чеками та з використанням розрахункових документів на паперових носіях та в електронному вигляді. Інструкція «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» встановлює правила використання при здійсненні розрахункових операцій платіжних інструментів у формі:

платіжного доручення ( дод. Б.5);

платіжної вимоги – доручення;

платіжної вимоги;

розрахункового чека;

Розрахунки із застосуванням платіжних доручень.

Платіжне доручення оформляється платником не менше ніж у двох примірниках. Банк приймає до виконання платіжне доручення від платника за умови, якщо сума цього доручення не перевищує суму, що є на його рахунку.

Платіжні доручення платника у разі відсутності або недостатності коштів на його рахунку банк приймає лише тоді, якщо порядок приймання виконання таких платіжних доручень передбачено договором між банком та платником. Банк зобов’язується провести платіжне доручення за призначенням на протязі операційного дня.

Розрахунки із застосуванням платіжної вимог – доручень.
Платіжні вимоги – доручення можуть застосовуватися в розрахунках усіма учасниками безготівкових рахунків. Доставку вимог – доручень до платника може здійснювати банк одержувача через банк платника на договірних умовах.
У разі згоди оплати вимогу – доручення платник заповнює її нижню частину і подає до банку, що його обслуговує. Сума, яку платник погоджується сплатити одержувачу та зазначає в нижній частині вимоги – доручення, не може перевищувати суму, яка вимагає до сплати одержувач і яка зазначена у верхній частині вимоги – доручення.

Банк платника приймає вимогу – доручення від платника протягом 20 календарних днів з дати оформлення її одержувачем. Платіжна вимога – доручення повертається без виконання, якщо сума, що зазначена платником, що є на рахунку платника. Причини несплати платником вимоги – доручення з’ясовуються безпосередньо між платником та одержувачем коштів.

Розрахунки платіжними вимогами в разі здійснення примусового списання коштів.

Банки виконують платіжні вимоги на примусове списання коштів з усіх рахунків підприємств. Стягував несе відповідальність за обґрунтованість примусового списання коштів і правильність даних, що внесені в платіжну вимогу на примусове списання коштів.

Реквізит «Призначення платежу» платіжної вимоги стягувач заповнює залежно від конкретного випадку примусового списання коштів, а саме:
- у разі примусового списання коштів на підставі виконавчого документа зазначаються його назва, номер і дата. Виконавчий документ, на підставі якого оформлено платіжну вимогу, до банку не подається;

- у разі списання коштів на підставі рішення податкового органу, то в цьому реквізиті стягував зазначає назву, номер і дату цього рішення, а також назву та статтю закону, що передбачає списання коштів. Рішення, на підставі якого оформлено платіжну вимогу, у банк не подається.

  Сума платіжної вимоги визначається стягувачем, але банк не приймає платіжну вимогу до виконання, якщо її сума перевищує суму, яка підлягає сплаті відповідно до наданого разом з нею листа – відповіді про визначення претензії, на підставі якого її оформлено. Платіжну вимогу та супровідні документи стягував подає до банку, що його обслуговує, разом із реєстром платіжних вимог не менше ніж у двох примірниках.

     Банк стягувача приймає платіжні вимоги протягом 10 календарних днів з дати їх складання, а банк платника – протягом 30 календарних днів з дати їх складання. Банк стягувача, приймаючи від стягувача платіжні вимоги, супровідні документів та реєстри платіжних вимог, перевіряє наявність усіх супровідних документів та відповідності назви, коду, підпису/підписів та відбитка печатки стягувача тим, що зазначені в картці із зразками підписів та відбитка печатки. Платіжні вимоги стягувачів приймаються банком до виконання незалежно від наявності достатнього залишку коштів на рахунку платника.

     У разі надходження до банку платника платіжних вимог на примусове списання коштів з рахунку платника по їх надходження банк повідомляє платника не пізніше ніж наступного робочого дня, якщо це передбачено договором про розрахунково – касове обслуговування платника.

           Розрахунки із застосуванням розрахункових чеків.

  Розрахункові чеки використовуються у безготівкових розрахунках підприємств та фізичних осіб з метою скорочення розрахунків готівкою за отримані товари (виконані роботи та надані послуги). Розрахункові чеки
( дод. Б.1 ) використовуються тільки для безготівкових перерахувань з рахунку чекодавця на рахунок одержувача коштів і не підлягають сплаті готівкою.

     Розрахунковий чек – розрахунковий документ, що міститься письмове доручення власника рахунку (чекодавця) банку – емітенту, в якому відкрито його рахунок, про сплату чекодержателю зазначеної в чеку суми коштів.

      Чекодавець – підприємство, яке здійснює платіж за допомогою чека та підписує його, а чекодержателем є підприємство, яке являється одержувачем коштів за чеком.

     Розрахункові чеки виготовляються за замовлення комерційного банку Банкнотно – монетним двором Національного банку чи іншим спеціалізованим підприємством на спеціальному папері з дотриманням усіх обов’язкових вимог. Розрахункові чеки брошуруються у чекові книжки по 10,20,25 аркушів.
Для гарантованої оплати розрахункових чеків чекодавець бронює кошти на окремому аналітичному рахунку «Розрахунки чеками» відповідних балансових у банку – емітенті. Для цього разом із заявою на видачу чекової книжки чекодавець подає до банку – емітенту платіжне доручення для перерахування коштів.

          Строк дії чекової книжки – один рік, розрахункового чека, який видається фізичній особі для одноразового розрахунку – три місяці з дати їх видачі. День оформлення чекової книжки або розрахункового чека не враховується. Розрахункові чеки, виписані після зазначеного строку, вважаються недійсними і до оплати не приймаються.

      Розрахунковий чек із чекової книжки пред’явлений до оплати в банк чекодержателя протягом 10 календарних днів (день виписки розрахункового чека не враховується ). Видача розрахункових чеків на пред’явника не проводиться. Підприємствам не дозволяється здійснювати обмін розрахункового чека на готівку та отримувати здачу з суми чека готівкою.

        Власник розрахункового чека повертає невикористаний розрахунковий чек до банку – емітента для зарахування суми на свій рахунок або обміну його на готівку. Повернути чекову книжку з невикористаними розрахунковими чеками її власник може з одночасним поданням до банку – емітенту платіжного доручення на перерахування коштів, що заброньовані на рахунку, на свій поточний рахунок.

     Приймаючи розрахунковий чек до оплати за товари (виконані роботи, надані послуги), чекодержатель перевіряє:

- відповідність його встановленому зразку;

- правильність заповнення;

- відсутність виправлень;

- відповідність суми корінця чека сумі, зазначеній на самому чеку;
- строк дії;

- достатність залишку ліміту за чековою книжкою для оплати чека;
- наявність на ньому чіткого відбитка штампа або печатки банку та даних чекодавця.

     Після закінченої перевірки чекодержатель відриває розрахунковий чек від корінця, ставить на звороті чека та корінця календарний штемпель і підписує цей чек, а також робить відмітку у відомості про прийняття до оплати розрахункові чеки. Зробивши перевірку, банк – емітент на підставі першого примірника реєстру чеків списує кошти з рахунку чекодавця та перераховує їх на рахунок чекодержателя. Сплачений розрахунковий чек разом з примірником реєстру чеків залишається в банку – емітенті. На розрахунковому чеку ставиться штамп банку «Проведено».

       Відповідальний виконавець банку, перевіривши за корінцями використаних розрахункових чеків залишок невикористаного ліміту, робить у реєстраційній картці в графі «Примітка» у рядку, в якому був зроблений запис щодо видачі цієї книжки, напис «Залишок ліміту перевірений», після чого повертає чекодавцю чекову книжку з корінцями. Строк дії нової чекової книжки встановлюється з дня її видачі.

       У разі втрати чекової книжки (розрахункового чека) чекодавець має подати до банку – емітента заяву із зазначенням номерів невикористаних розрахункових чеків. Відповідальний виконавець банку робить у реєстраційній графі «Примітка» відмітку про номери загублених розрахункових чеків. Кошти в сумі невикористаного ліміту чекової книжки повертаються клієнту на підставі його платіжного доручення. У разі порушення клієнтом порядку розрахунків розрахунковими чеками банк може позбавити його права користування цим платіжним інструментом , якщо це передбачено умовами договору про розрахунково – касове обслуговування.