Методи забезпечення повернення кредитів в умовах сучасної економіки, шляхи її вдосконалення

Г)коли примусове виконання судової постанови не привело до повного задоволення вимог кредиторів.

Поза  очевидною вигодою страхування  кредитів, надання страхового захисту  такого характеру є надзвичайно  ризиковою діяльністю, яка часто  перевищує можливості страхових  компаній. Ніякий інший заклад не може знайти надійність і платоспроможність позичальника краще, ніж банк. Прийняття на себе відповідного ризику – це професія банкіра, за яку він отримує винагороду.  

Уступка вимог

Сутність  уступки.

Вимогу  може бути передано за умовами договору на третю особу. Договір про уступку укладається між кредитором вимоги (цедент) і третьою особою (цесіонарієм) без участі боржника позичальника. Він укладається за довільною формою. Боржник позичальника може і не повідомлятися про уступку. Уклавши договір про уступку, новий кредитор "стає на місце" колишнього кредитора.

До уступки:  

Після уступки:

В банківській  практиці для захисту короткострокових кредитів уступаються, перш за все, вимоги за товарними угодами і угодами  стосовно послуг, але поруч з цим  і вимоги із договорів про страхування життя, договорів, що укладається між Ощадбанком з вкладником про надання йому по закінченню дії договору кредиту на будівництво або купівлю власного житла, і інших договорів із закладами, що зберігають ощадні вклади, про їх використання (забезпечення цесій).  

Припустимість уступки вимог.

Принципово  всі вимоги можуть передаватися –  також умовні і виникаючі в  майбутньому, оскільки вони можуть бути досить чітко визначеними. Можуть передаватися також і інші права, такі, як авторські  і патентні. Не можуть передаватися, наприклад, права на отримання матеріальної допомоги (аліменти), вимоги підвищення заробітної плати, права на отримання окладу в межах, вільних від накладення арешту (які не підлягають судовому опису), відшкодуванню втрати, спричиненої зневіччям або іншим пошкодженням здоров'я або смертю годувальника і вимоги, припустимість уступки яких згідно договору між кредитором і боржником було виключено.  

1.4. Організація комерційним  банком процесу  повернення позик 

Банківській контроль за поверненням позик

Повернення  кредитів відновлює портфель ресурсів комерційних банків і дозволяє проводити  видачу нових грошових коштів. Повернення банківського кредиту ґрунтується  на завершенні кругообігу капіталу та надходження валової грошової виручки  і прибутку від реалізації товарів, робіт, послуг. Банки здійснюють постійний контроль за поверненням своїх коштів, прагнучи максимально обмежити прострочену заборгованість по наданих позиках.

Контроль  за поверненням кредитів здійснюють кредитний і бухгалтерський підрозділи комерційних банків. Для контролю використовуються кредитні договори і строкові зобов'язання клієнтів. В день настання строку платежу відповідна сума грошових коштів перераховується з розрахункового на позичковий рахунок, після чого останній закривається до надання нового кредиту.

Більшість банків зацікавлена в постійному контингенті клієнтів і замість  відкриття рахунку прострочених позик продовжує строк дії  кредиту до надходження грошових коштів позичальника або платежу  гаранта. Подібний захід дозволяє ліквідувати напруженість в кредитно-розрахункових відносинах банків і клієнтів і продовжити надання позик.

Контроль  за поверненням позик здійснюється за допомогою економічних заходів  впливу, багато з яких дають необхідний ефект. До складу таких заходів входять: селекція клієнтів за ознаками ліквідності та платоспроможності, відмова в наданні позик; дострокове стягнення позикової заборгованості; примусове стягнення простроченого боргу; продаж заставленого майна; встановлення підвищених процентних ставок по прострочених кредитах і користування послугами факторингових фірм для стягнення безнадійних боргів.

Джерела погашення позик.

Повернення  банківських позик означає своєчасне  і повне погашення позичальниками наданих їм позик і відповідних  сум процентів за користування позиковими коштами. Забезпечення повернення кредиту – це складна цілеспрямована діяльність банку, яка включає систему організаційних, економічних і правових заходів, що складають особливий механізм, який визначає способи видачі позик, джерела, строки і способи їх погашення, документацію, яка забезпечує повернення позик.

Джерела повернення позик розділяються на первинні і вторинні (додаткові). Первинним джерелом є дохід позичальника (для юридичних осіб – виручка в готівковій або безготівковій формі, для фізичних осіб – заробітна плата або інші надходження), вторинними (додатковими) вважаються виручка від реалізації заставленого майна, перерахування коштів гарантом або страховою організацією.

Порядок використання банком первинних і  вторинних джерел погашення позик неоднаковий. Погашення позик за рахунок доходу позичальника регулюється кредитним договором, строковим зобов'язанням або дорученням на перерахування відповідних коштів. Погашення здійснюється в день настання строку платежу або в інший певний період при наявності коштів на розрахунковому рахунку клієнта. При погашенні позик готівкою клієнт у відповідні терміни вносить гроші до каси банку. Можливе продовження строку погашення позики, якщо клієнт очікує на надходження. Таким чином, механізм погашення позики в даному випадку являє собою добровільне виконання клієнтом своїх платіжних зобов'язань перед банком, які зафіксовані в кредитному договорі.

Погашення позики за рахунок вторинних джерел означає включення банком в дію  механізму примусового стягнення належного йому боргу. Даний механізм також має правове забезпечення (крім кредитного договору) у вигляді договору про заставу, гарантійного листа, договору поручительства, страхового полісу.

Інструменти забезпечення повернення позик.

Як правило, кожний банк використовує свої інструменти  впливу на боржників, причому розглядає  їх в якості своєї комерційної  таємниці. Однак в їх діях виявляються  і спільні закономірності. Нижче  наведені основні із таких правил.

1. Банк  прагне мати справу з тими, кого він давно знає. Цей і декілька наступних пунктів однозначно свідчать: систему забезпечення повернення позик слід формувати з таким розрахунком, щоб вона працювала не тільки після того, як настав строк повернення кредиту, але головним чином до прийняття рішення про видачу кредиту.

2. Банк  обмежує строки кредитування. Розрахунок  досить простий: чим коротше  цей строк, тим нижче за інших  рівних умов рівень ризику.

3. Банк  поступово розвиває свої кредитні  відносини з клієнтами, включаючи  і тих, з якими він вже працює. На невеликих кредитних сумах можна сповна оцінити клієнта за декілька місяців: пізнати його порядність, акуратність, грамотність, простежити, з якого роду контрагентами він має справу, наскільки акуратний в сплаті податків, і оформлені платіжних документів, переконатися в його грамотності в юридичних нюансах.

4. Банк  по можливості формалізує процеси  надання кредитів.

Це передбачає розробку відповідних процедур, пакетів  документів, які вимагаються від  позичальника, критеріїв задоволення кредитних заяв (сукупності коефіцієнтів, які допомагають визначити рівень кредитного ризику).

5. Банк  домагається, щоб максимальна  кількість кредитів мала забезпечення  в тій чи іншій формі, при  цьому, широко диференціюються  умови кредитування різних клієнтів (в залежності від забезпечення кредиту, від надійності клієнту, від цілей, обсягів, строків кредитування і інших обставин). Роботу з позичальниками полегшує розроблений в банку пакет документів, які підприємство, що звернулося за кредитом, повинно надати банку. В їх числі статут, свідоцтво про реєстрацію, фінансові документи, документи, які підтверджують ціль кредитування (проекти, контракти, договори), джерела погашення кредиту, ефективність кредитування. Кредитні заяви розглядаються із застосуванням спеціальних методик розрахунку оборотності і окупності засобів.

Забезпеченням кредиту може бути ліквідний товар, майно, валютні грошові кошти. Приймається  в якості забезпечення і поручительство якогось великого банку. Повинна бути розроблена форма такого договору поручительства для підприємств, які не є клієнтами банку, а також для тих, хто звертається за кредитом вперше і не має власного майна для його забезпечення.

Банки широко практикують знайомство з  підприємством, огляд на місці товарів, офісів, складських приміщень, торгівельних залів, перевірку наявності товарів і майна, які надаються у заставу.

Цільове використання кредиту легше простежити, якщо однією з умов його надання  є відкриття позичальником рахунку  в банку.

6. Банк  активно утримується від прийняття  в якості забезпечення своїх  кредитів неліквідного товару  або іншого подібного майна, сумнівних цінних паперів.

7. Банк  страхує надану позику. При цьому кращим є трьохсторонній договір між банком, позичальником і страховиком.

8. Банк  включає в кредитний договір  арбітражне застереження про  те, що у випадку виникнення  суперечок між учасниками вони  передаються на розв'язання до  Господарського суду.

9. На  останніх етапах кредитного процесу,  коли строк повернення кредиту настає або вже настав, банк активно використовує службу економічної безпеки, яка повинна діяти жорстко, але в рамках чинності, доводячи справу при необхідності до суду.

10. Відповідальний  банк акуратний в сплаті своїх  боргів, пунктуальний в поверненні  одержаних ним кредитів, не утримує в своєму обігу чужих коштів, не перешкоджає законним перевіркам своєї діяльності з боку компетентних органів.  
 

2. Визначення фінансового  стану позичальника  і використання  форм забезпечення  погашення кредиту  в філії ВАТ  „Укрексімбанк” в м. Кіровограді

2.1. Попередній аналіз  позичальника та  визначення його  фінансового стану 

Кредитна  діяльність здійснюється на підставі законодавчих та нормативних актів, основних напрямків кредитної політики ВАТ „Укрексімбанк”, економічних показників роботи філії, аналізу кредитного портфелю та включає наступні етапи:

· аналітична та інформаційна робота;

· оформлення кредитів позичальникам;

· контроль за використанням наданих кредитів;

· забезпечення повернення кредитів.

Аналітична  та інформаційна робота здійснюється з метою забезпечення ефективної кредитної діяльності та її безпеки, необхідної взаємодії установ філії у м. Кіровограді та її структурних підрозділів, які мають безпосереднє відношення до кредитування.

Відділ  кредитних операцій забезпечує оформлення кредитів. Він також веде статистичну звітність з питань кредитної діяльності у відповідності з вимогами НБУ, Правління ВАТ „Укрексімбанк” та керівництва філії в м. Кіровограді. За результатами аналізу спільно зі службою безпеки філії, службою супроводження заставних зобов’язань та юридичним відділом відпрацьовуються рекомендації з загальних питань кредитної діяльності, які після затвердження їх керівництвом філії або кредитною комісією, є обов'язковими до виконання.

Служба  безпеки здійснює накопичення, аналіз та використання інформації про загрози кредитній діяльності, кредитну діяльність інших банків, репутацію позичальників, їх гарантів та поручителів, підтримують ділові контакти з структурами безпеки інших банків, правоохоронними органами.

Юридичний відділ забезпечує контроль за дотриманням  законодавства, юридичне супроводження  стосунків між банком і клієнтом на всіх стадіях здійснення кредитної  діяльності, представляє інтереси банку  при вирішенні спорів з позичальником  у судовому або позасудовому порядку. Узагальнює юридичну практику кредитної діяльності та відпрацьовує відповідні рекомендації.

Служба  супроводження заставних зобов’язань веде облік заставленого майна та переданих банку матеріальних цінностей, вивчає ринок попиту, накопичує інформацію про ринкові ціни на майно, що реалізується банком, проводить пошук покупців та реалізацію їм майна.

Визначення  фінансового стану  Позичальника в філії  Укрексімбанку в  м. Кіровограді.

Методика  оцінки фінансового стану та визначення класу позичальників має мету:

· мінімізувати ризики при кредитуванні;

· забезпечити  ліквідність банку, вивільнити ресурси;

· покращити  ефективність кредитних вкладень.

При проведенні оцінки позичальників банки мають  розрізняти такі їх основні категорії: