Лизинговые операции банков

     1) предмет договору;

     2) порядок постачання і приймання  майна;

     3) права та обов'язки сторін;

     4) використання майна, догляд, ремонт  і модифікації;

     5) страхування;

     6) термін лізингу;

     7) лізингові платежі і штрафні  санкції;

     8) відповідальність сторін;

     9) порядок вирішення спорів;

     10) умови дострокового розірвання  договору;

     11) дії сторін після закінчення  операції;

     12) інші умови;

     13) форс-мажор;

     14) юридичні адреси та банківські  реквізити.

     У преамбулі договору вказуються найменування сторін та прізвища осіб, уповноважених  підписувати договір.

     У предметі договору вказується майно, яке  буде куплено і передано користувачу  в тимчасове користування, її вартість, місце і терміни постачання. Як правило, транспортні витрати по доставці майна виділяються окремою  сумою, тому що оплачуються лізингоотримувачем. Тут же згадується, що постачальник повідомлений, для яких цілей купується майно. Також слід вказати, чи брав участь лізінгодатель у виборі майна і постачальника.

     Обов'язковою  умовою договору лізингу є вказівка ​​терміну його дії, причому датою початку числення терміну договору є дата приймання майна лізингоотримувачем.

     У порядку постачання і приймання  лізингового майна відбивається, які сторони беруть участь в прийомі  устаткування. Як правило, це постачальник, лізингодавець і лізингоотримувач. У деяких випадках лізінгодатель може передати свої права по прийманню устаткування лізінгополучателю. Якщо необхідно, то складається графік приймально-здавальних випробувань. Обов'язково наводяться терміни ухвалення майна.

     Приймання майна оформляється актом про  приймання, який підписується всіма  сторонами, які беруть участь у прийманні. В акті засвідчується, що поставлене майно відповідає всім вимогам, записаним  у заявці-наряді, що воно повністю укомплектоване, працездатно і готово до використання. Від дати підписання акта-приймання починається не тільки формальний відлік терміну договору про лізинг, з цієї дати до лізінгополучателю переходять всі права як звичайного покупця (за винятком права власності) і всі ризики.

     Після підписання акта-приймання лізінгодатель починає виконувати свою основну функцію - оплачує рахунки постачальника за договором про купівлю-продаж. Порядок оплати визначається в договорі про купівлю-продаж. Як правило, лізингодавець робить передоплату постачальникові у момент підписання договору про купівлю-продаж у розмірі 20% вартості майна, а іншу частину вартості оплачує після підписання акту-приймання.

     У разі виявлення усунених дефектів, які не впливають на нормальне  функціонування устаткування, лізингоотримувач вказує їх в акті про приймання  і погоджує з постачальником терміни  їх усунення. Якщо постачальник не усуне  несправності в зазначений в акті термін, то лізингодавець або в його особі лізингоотримувач може зажадати заміни об'єкта лізингу. Невиконання постачальником вимог лізінгодателя дає підстава останньому розірвати договір про купівлю-продаж.

     При відмові лізингоотримувача прийняти майно через дефекти, що виключають його нормальне використання, робиться відповідний запис в акті-приймання. Крім того, лізингоотримувач має письмово повідомити лізингодавця про виявлені недоліки з докладним їх описом. Зазначена рекламація дає лізінгодателю право розірвати договір про купівлю-продажі або вимагати заміни майна.

     Проте постачальник не є такою безправною стороною, як це може здатися на перший погляд. Якщо постачальник доведе, що лізингоодержувач висунув невиправдані причини для розірвання договору про купівлю-продаж, то він має право вимагати відшкодування збитків за рахунок лізингоодержувача.

     Якщо  лізингоодержувач, незалежно від можливих причин, не справив у зазначені в договорі терміни приймання майна, але заявив про відмову від приймання із-за наявності недоліків, майно вважається прийнятим.

     Підписання  акта приймання майна є важливим етапом лізингової угоди. З цього  моменту лізингодавець звільняється від відповідальності перед лізингоодержувачем за якість і придатність майна, гарантійні зобов'язання постачальника, збиток, що виник в результаті його використання, в тому числі і третьою особою, а ризик випадкової загибелі, втрати, псування, розкрадання майна переходить до лізингоотримувача.

     Всі права лізингодавця по відношенню до постачальника, пов'язані з можливістю безпосередньо пред'являти претензії щодо якості майна, його ремонту і гарантійному обслуговуванню, переходять до лізингоодержувача.

     У договорі про лізинг має бути відображено  положення, що право власності на майно протягом всього терміну лізингу  належить лізингодавцю. Лізингоодержувач має виключне право володіння та користування об'єктом лізингу. Доходи, отримані користувачем на лізинговому майні, належать лізінгополучателю. Без письмової згоди лізингодавця об'єкт лізингу не може бути переданий третій особі.

     Лізингоодержувач повинен використовувати майно тільки за прямим призначенням і не має права вносити до нього зміни і модифікації. Бажано всі дії, які припускає провести над майном лізінгополучатель, відобразити в договорі про лізинг безпосередньо або включити в нього фразу за письмовою згодою лізингодавця.

     Лізингодавець може передавати свої права за лізинговим договором повністю або частково третій особі без згоди лізингоодержувача.

     У договорі може бути спеціальний розділ, де перераховані права і обов'язки сторін. Основним обов'язком лізингоотримувача  є своєчасна виплата лізингових платежів. Із зазначенням загальної  суми. Цю суму повинен буде виплатити  лізінгополучатель, при цьому встановлюється порядок, терміни, спосіб, форма періодичних лізингових платежів. Зазвичай в договорі приводиться докладний графік виплати лізингових платежів з конкретними сумами і датами виплат.

     У разі затримки виплати лізингових платежів у договорі повинні бути передбачені  штрафні санкції за порушення  термінів виплат періодичних лізингових платежів.

     У зв'язку з нестійкою політичною і  економічною обстановкою, майже  з щорічним переглядом вартості основних фондів в договорі лізингу повинні  бути присутніми конкретні умови, через  які може бути переглянута загальна сума лізингових платежів, а разом  з нею залишилися періодичні лізингові  платежі.

     В окремому розділі визначається порядок  страхування майна і ті дії, які  повинні бути зроблені при настанні страхового випадку. Як правило, всі  ризики по доставці майна несе лізінгодатель, а всі ризики після підписання акту приймання приймає на себе лізингоодержувач. Однак у договорі може бути передбачено інший порядок страхування.

     В лізинговому договорі обов'язково повинні  бути присутніми умови, при яких угода  може бути розірвана достроково як з ініціативи лізингоотримувача, так  і лізингодавця.

     Основною  причиною, по якій лізингоотримувач може розірвати угоду, є недоліки устаткування, виявлені при його прийманні і  виключають його нормальне використання.

     У лізингодавця таких причин набагато більше. Вони можуть бути розбиті на дві групи:

     - Причини, по яких сторони звільняються  від виконання договору про  лізинг і не несуть ніякої  матеріальної відповідальності. В  основному ці причини пов'язані  з реалізацією першого договору  про купівлю-продаж, який був анульований  ще до поставки майна лізингоодержувачу, або з тим, що продавець виявився не в змозі здійснити поставку;

     - Причини, які пов'язані з неналежним  виконанням своїх обов'язків лізингоотримувачем. Ними можуть бути: використання  майна не за призначенням, невиконання  зобов'язань по виплаті лізингових  платежів або погашення накопиченої  заборгованості по платежах і  штрафів, ліквідація лізингоотримувача.

     В даному випадку лізингоотримувач повинен  заплатити лізингодавцю так звану суму закриття угоди, яка включає:

     • невиплачену суму лізингових платежів із пенею;

     • залишкову суму майна на момент закінчення терміну договору, якщо в ньому  передбачений викуп майна;

     • неустойку.

     В одному з останніх розділів договору описуються дії сторін по завершенню угоди в зв'язку із закінченням  його терміну. Можливі три варіанти. Лізингоодержувач:

     - Повертає майно лізингодавцю;

     - Укладає новий договір лізингу;

     - Набуває майно за залишковою  вартістю.

     Як  правило, у фінансовому лізингу  реалізується другий або третій варіанти, оскільки лізингодавець абсолютно не зацікавлений в поверненні майна. Йому вигідніше укласти новий договір на пільгових для лізингоотримувача умовах або продати його йому за чисто символічну плату.

     Третій  етап лізингового процесу - період власне використання об'єкта лізингу. Він супроводжується  відображенням лізингових операцій в бухгалтерському обліку та звітності. На даному етапі проводиться виплата  орендодавцю лізингових платежів, і  після закінчення терміну лізингу  оформляються відносини щодо подальшого використання об'єкта лізингу.

     Виходячи  з вищевикладеного, основні етапи  лізингової угоди можна представити  у більш конкретному вигляді:

     1) заявка на лізинг;

     2) аналіз фінансового стану потенційного  лізингоодержувача;

     3) затвердження умов угоди;

     4) схвалення фінансування кредитним  комітетом;

     5) укладення договору лізингу;

     6) укладення договору поставки;

     7) авансовий лізинговий платіж;

     8) доставка і прийом обладнання;

     9) оплата обладнання;

     10) укладення договору страхування  та сплата стразові премії;

     11) лізингові платежі;

     12) викуп предмета лізингу лізингоодержувачем за символічну ціну після закінчення договору лізингу, або повернення майна лізингоотримувачу, або продовження договору лізингу.

     2.3. Аналіз платоспроможності лізингоодержувачів: елементи та підходи 

     Національний  Банк України визначає кредитоспроможність  як наявність у позичальника передумов  для отримання кредиту та його здатність повернути кредит і  відсотки по ньому в повному обсязі і в обумовлені договором терміни. Разом з тим значно поширена більш  вузьке трактування кредитоспроможності  як бажання і здатність підприємства своєчасно погашати заборгованість за залученим фінансування. Однак, незважаючи на різні трактування терміна "кредитоспроможність", обидві трактування визнають, що оцінка здатності клієнта своєчасно погашати заборгованість по отриманому фінансуванню є ключовим елементом кредитоспроможності.

     Аналіз  кредитоспроможності є невід'ємною  частиною процесу прийняття рішення  про фінансування, у тому числі  при прийнятті рішення про  лізинг. Адже лізингова компанія у  своїй діяльності приймає на себе кредитний ризик лізингоодержувача, і без проведення оцінки кредитоспроможності будь-які зміни в економіці чи в діяльності окремих лізингоодержувачів можуть привести до непередбачених наслідків.

     Проведення  аналізу кредитоспроможності дозволяє визначити ступінь ризику, який приймає  на себе лізингова компанія. Залежно  від ступеня ризику лізингові  компанії можуть здійснювати структуризацію угод, яка дозволить знизити рівень кредитного ризику (наприклад, запросити  додаткове забезпечення у формі  майна або поручительства платоспроможною  компанії, яка пов'язана з лізингоодержувачем; розробити графік платежів, який відповідає особливості діяльності лізингоодержувача і т. д .). При дуже високих рівнях кредитного ризику лізингова компанія може завчасно відмовитися від проведення такої угоди.