Автор: Пользователь скрыл имя, 02 Апреля 2013 в 14:57, курсовая работа
Однією з найважливіших стратегічних цілей реструктуризації української банківської системи є створення умов для розвитку кредитування банками інвестиційних проектів у реальному секторі економіки. Спостерігається явна тенденція повороту всієї банківської системи до вирішення завдань підйому виробництва. А це означає, що, крім традиційних банківських кредитів підприємствам на поповнення оборотних коштів, банкам доведеться освоювати довгострокове, за українськими мірками, кредитування інвестиційних проектів.
Коефіцієнт оборотності
Коефіцієнт оборотності
Коефіцієнт оборотності
Коефіцієнт дебіторської заборгованості
показує кількість разів
Коефіцієнт оборотності
Розрахунок тривалості обороту активів ДП „ROSHEN” представлений у табл. 2.6.
Таблиця 2.6
Тривалість обороту активів ДП „ROSHEN” за 2007-2009 рр.
Статті пасивів |
Період |
Відхилення (+/-) | ||||
2007 р. |
2008 р. |
2009 р. |
2008/ 2007 |
2009/ 2007 |
2009/ 2008 | |
Період обороту активів, дні (360 днів/ К оборотності активів) |
362 |
302 |
290 |
-60 |
-72 |
-12 |
Період обороту дебіторської заборгованості, дні (360 днів/ К оборотності дебіторської заборгованості) |
14 |
10 |
8 |
-4 |
-6 |
-2 |
Період обороту запасів, дні (360 днів / К оборотності запасів) |
138 |
113 |
110 |
-25 |
-28 |
-3 |
Період обороту кредиторської заборгованості, дні (К оборотності кредиторської заборгованості) |
136 |
99 |
83 |
-37 |
-53 |
-16 |
Таким чином, період обороту активів ДП „ROSHEN” у 2009 р. порівняно з 2008 р. скоротився на 12 днів, а порівняно з 2007 р. - на 72 дні. Тобто, протягом 362 днів в 2007 р., 302 днів в 2008 р. та 290 днів в 2009 р. оборотні активі ДП „ROSHEN” перетворюються в грошову форму. Тривалість фінансового циклу скорочується. Керівництво ДП „ROSHEN” від політиці накопичення оборотних активів перейшло до раціонального їх використання.
Це призвело до скорочення періоду обороту запасів: в 2007 р. – 138 днів; в 2008 р. – 113 днів; в 2009 р. – 110 днів.
Позитивними тенденціями в роботі ДП „ROSHEN” є скорочення терміну обороту дебіторської та кредиторської заборгованості: в 2009 р. показники дорівнюють 290 днів та 110 днів відповідно. Але збільшення дебіторської заборгованості порівняно з кредиторською може бути наслідком неплатоспроможності покупців, а це шлях до погіршення фінансового стану ДП „ROSHEN”.
Позитивними тенденціями в роботі ДП „ROSHEN” є скорочення терміну обороту дебіторської та кредиторської заборгованості: в 2009 р. показники дорівнюють 290 днів та 110 днів відповідно. Але збільшення дебіторської заборгованості порівняно з кредиторською може бути наслідком неплатоспроможності покупців, а це шлях до погіршення фінансового стану ДП „ROSHEN”.
Зменшення коефіцієнта покриття в
2009 р. до 0,494 підтверджує думку, що ДП
„ROSHEN” втрачає реальну
У цьому зв’язку слід ДП „ROSHEN” вжити заходів щодо збільшення величини грошових коштів, зниження обсягу поточних зобов’язань та налагодження ефективної політики розрахунків.
Одним із етапів аналізу фінансового стану ДП „ROSHEN” є оцінка ліквідності та платоспроможності підприємства.
Платоспроможність — це можливість підприємства наявними грошовими ресурсами своєчасно погасити свої строкові зобов’язання.
Ліквідність – здатність підприємства перетворити свої активи в грошові кошти для покриття боргових зобов’язань.
В табл. 2.7 проведено економічний аналіз показників ліквідності.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності характеризує негайну готовність установи погасити поточні зобов’язання. Рівень показника падає з 0,119 в 2008 р. до 0,081 в 2009 р. Але робити негативні висновки щодо можливості ДП „ROSHEN” одночасно, негайно погасити всі свої борги не треба. Адже малоймовірно, щоб усі кредитори водночас поставили установі свої боргові вимоги. На коефіцієнт абсолютної ліквідності в основному повинні звертати увагу банки при видачі короткострокових кредитів в незначній сумі на короткий термін, які зацікавлені у поверненні кредитів та відсотків за ними в грошовій формі та своєчасно. Значення показника може бути достатнім, коли він дорівнює 0,20 – 0,25. На підприємстві ROSHEN” значення показника менше нормативного (рекомендованого). Тобто, у підприємства є кошти, яки змогли би погасити усі борги ДП „ROSHEN” лише у розмірі 8,5 % - в 2007 р.; 11,9 % - в 2008 р.; 8,1 % - в 2009 р.
Таблиця 2.7
Показники оцінки ліквідності та платоспроможності ДП „ROSHEN” за 2007-2009 рр.
Статті пасивів |
На кінець року |
Відхилення (+/-) | ||||
2007 р. |
2008 р. |
2009 р. |
2008/ 2007 |
2009/ 2007 |
2009/ 2008 | |
Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Ф. №1, (ряд. 220 + ряд. 230 + ряд. 240) / ряд. 620) |
0,085 |
0,119 |
0,081 |
+0,034 |
-0,004 |
-0,038 |
Коефіцієнт швидкої (проміжної) ліквідності (Ф. №1, (∑ ряд. 150 – 250) / ряд. 620) |
0,125 |
0,148 |
0,106 |
+0,023 |
-0,019 |
-0,042 |
Коефіцієнт поточної (загальної) ліквідності (покриття) (Ф. №1, ряд. 260 / ряд. 620) |
0,503 |
0,518 |
0,494 |
+0,015 |
-0,009 |
-0,024 |
Коефіцієнт швидкої ліквідності (коефіцієнт “критичної оцінки”) показує, яка частина поточних зобов’язань може бути погашена не тільки за рахунок грошових коштів, але й за рахунок очікуваних фінансових надходжень. Проводячи аналіз за допомогою цього коефіцієнту, слід звернути увагу не тільки на числове значення показника, але і на якість дебіторської заборгованості. Значна питома вага сумнівної дебіторської заборгованості може створити умови для загрози фінансової стійкості підприємства. Зростання дебіторської заборгованості вплинуло на зміну коефіцієнту швидкої ліквідності ДП „ROSHEN”. В 2008 р. значення зросло до 0,148 порівняно з 0,125 у 2007 р., що свідчить про серйозні фінансові проблеми. Але в 2009 р. фінансове становище ДП „ROSHEN” змінилося у бік покращення. Показник швидкої ліквідності зменшився до 0,106, але рекомендованого значення - 0,7-1,0- показник таки не досягнув.
Коефіцієнт покриття (загальний коефіцієнт ліквідності) дає загальну оцінку платоспроможності підприємства. Він характеризує достатність оборот них засобів для покриття боргів. Логіка застосування цього показника заснована на тому факті, що підприємство погашає короткострокові зобов’язання переважно за рахунок поточних активів. Отже, якщо поточні активи перевищують за величиною поточні зобов’язання, підприємство вважається ліквідним. Зменшення показника в 2009 р. до 0,494 підтверджує думку, що ДП „ROSHEN” втрачає реальну можливість покриття поточних зобов’язань за рахунок оборотних засобів.
У цьому зв’язку слід ДП „ROSHEN” вжити заходів щодо збільшення величини грошових коштів, зниження обсягу поточних зобов’язань та налагодження ефективної політики розрахунків.
Оцінка кризових факторів розвитку підприємства та прогнозування імовірності банкрутства здійснюється за довго до прояву його явних ознак. Така оцінка та прогнозування є предметом діагностики банкрутства.
За своїм змістом діагностика банкрутства є діагностикою проблем, що виникли в процесі функціонування підприємства та можуть викликати негативні наслідки для його життєдіяльності. Отже, основним завданням діагностики банкрутства є створення аналітичного підґрунтя для розв'язання проблем, які виникають в процесі життєдіяльності підприємства.
Сам процес діагностики банкрутства потрібно розглядати як систему досліджень, які в сукупності дають можливість сформувати необхідні висновки стосовно стану, в якому опинилось підприємство, та можливі шляхи виходу з кризи. Діагностика банкрутства передбачає постійний нагляд за зміною певної системи фінансових показників діяльності підприємства, які входять до системи нагляду за поточною фінансовою діяльністю підприємства. Діагностика банкрутства не повинна обмежуватись констатацією факту наявності кризи на підприємстві, а й повинна надавати потрібну інформацію для розробки можливих шляхів виходу з неї. Діагностика банкрутства повинна розподілятися в залежності від ініціаторів антикризового процесу на наступні види:
1. Внутрішня діагностика банкрутства здійснюється за ініціативи керівництва підприємства, або його власника.
2. Зовнішня діагностика банкрутства ініціаторами можуть бути:
3. Кредитори, основною метою проведення діагностики банкрутства є визначення доцільної поведінки щодо підприємства-боржника.
4. Інвестори (потенційні санатори), основною метою проведення діагностики банкрутства є обґрунтування доцільності участі в санації підприємства.
Балансові моделі оцінки фінансового стану підприємства отримали широке розповсюдження в літературі, інколи їх називають моделями В.В.Ковальова. Цей методичний підхід побудований на основі визначення наступних показників:
1. Власні обігові кошти (ВОК) підприємства, визначається за наступною формулою:
ВОК = ВК + ДП – ПА або ВОК = 380Ф1 + 480Ф1 – 080Ф1
де: ВК – власний капітал; ДП – довгострокові зобов’язання; ПА – позаобігові активи.
Застосування даної формули буде коректним лише за умови, що довгострокові кредити використовуються для здійснення виробничого розвитку підприємства.
2. Нормальні джерела фінансування запасів (НДФЗ):
НДФЗ = ВОК + БКрОК + ТКрЗ
Або
НДФЗ = (380Ф1 + 480Ф1 – 080Ф1) + (500Ф1 + 510Ф1) + (520Ф1 + 530Ф1 + 540Ф1 + 600Ф1)
де: ВОК – власні обігові кошти; БКрОК – банківські кредити для формування обігових коштів; ТКрЗ – кредиторська заборгованість товарного характеру.
Банківські кредити для формування обігових коштів та кредиторська заборгованість товарного характеру приймаються в розрахунок тільки в обсягах заборгованості, строк погашення якої минув.
3. Запаси та витрати (ЗВ):
ЗВ = З + ВМП або ЗВ = Σ(100Ф1 – 140Ф1) + 270Ф1
де: З – запаси; ВМП – витрати майбутніх періодів.
Розрахуємо показники та узагальнимо результати в табл. 2.8.
Таблиця 2.8
Балансова модель оцінки фінансового стану ДП „Roshen” за методом Ковальова В.В.
№ |
Показник |
Роки |
Відхилення | ||||
2007 |
2008 |
2009 |
2008/ 2007 |
2009/ 2007 |
2009/ 2008 | ||
1 |
ВОК |
262,0 |
300,0 |
407,0 |
38,0 |
145,0 |
107,0 |
2 |
НДФЗ |
738,4 |
840,2 |
770,0 |
101,8 |
31,6 |
-70,2 |
3 |
ЗВ |
612,4 |
666,6 |
693,0 |
54,2 |
80,6 |
26,4 |