Характеристика олігополії та олігополістичної конкуренції

 
 
 
 
 
 

Кафедра економічної теорії та економетрії 
 
 
 

КУРСОВА РОБОТА

на тему : «ХАРАКТЕРИСТИКА ОЛІГОПОЛІЇ ТА ОЛІГОПОЛІСТИЧНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ» 
 
 

                                                                               Студентка  

                                                                        Керівник     
 
 
 
 
 
 

Миколаїв  – 2009

       ЗМІСТ

       Стор.

       ВСТУП………………………………………………………………………………………..3

       РОЗДІЛ 1

       Характеристика  олігополії та олігополістичної конкуренції……………………………...4

1. Причини виникнення і характеристика олігополістичної конкуренції
2. Особливості поведінки фірми в умовах олігополії
3. Моделі олігополістичної рівноваги та ціноутворення

       РОЗДІЛ 2

       Аналіз  олігополістичних ринків розвинутих країн  світу…………………………………15

             2.1    Економічний  аналіз ринку олігополії в  Росії

             2.2  Аналіз олігополії стандартизованого продукту на економічному ринку США

       РОЗДІЛ 3

       Аналіз  олігополістичних ринків України………………………………………………….23

             3.1.   Характеристика олігополістичних ринків України

             3.2.   Визначення закономірностей поведінки товаровиробників на олігопольних ринках України

             3.3    Олігополія на ринку мобільного зв’язку України

       ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………………32

       СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………………...…34

       ДОДАТКИ…………………………………………………………………………………...36 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

       ВСТУП

       Питання чи важлива ця тема сьогодні не виникає. Адже, в кінці XX  століття наша країна почала перехід до ринкової економіки, ринкового господарського механізму. Багато проблем нам доводиться вирішувати вперше. Прощаючись з адміністративно-командною системою в економіці і в суспільстві, ми тим самим лише створюємо передумови для ринкового господарства, становлення якого не може відбутися відразу. Річ у тому, що історично розвиток ринкового господарства відбувався як природний процес, економічний і соціальний прогрес людства, що зумовлює багато в чому. Звичайно, нам не треба повторювати всі етапи і перипетії, якими багата історія ринку. Ми можемо скористатися досвідом інших держав. Але складність завдання полягає в тому, що до цих пір ніхто в світі не переводив на ринкові рейки такий величезний господарський комплекс, частиною якого була Україна. Іншими словами, вивчивши картину ринкової економіки, яка склалася до кінця ХХ століття і динамізм всіх взаємин в суспільстві, обумовлених або пов'язаних з ринком ми зможемо ясніше побачити і ту мету, до якої прагнемо в своїх економічних і соціальних перетвореннях.

       В даний час однією з найпоширеніших ринкових структур є монополії і  олігополії. Проте в чистому виді монополії збереглися лише в не багатьох галузях економіки. Найбільш же переважаючою формою сучасної ринкової структури є олігополія. Саме про олігополію і олігополістична конкуренцію розказано в цій роботі.

       Метою роботи є поглиблене вивчення та дослідження  олігополії та олігополістичної конкуренції шляхом детального розгляду теоретичного матеріалу та реальних прикладів, як в економіці України, так і в економіці інших країн.

       Для того, щоб найбільш повно розкрити зміст роботи дослідник розбив її на три розділи. Перший розділ має  назву «Характеристика олігополії та олігополістичної конкуренції».Він складається з трьох підрозділів: «Причини виникнення і характеристика олігополістичної конкуренції», «Особливості поведінки фірми в умовах олігополії», «Моделі олігополістичної рівноваги та ціноутворення». Цей розділ має теоретичний характер, бо в ньому вказана теорія в історичному аспекті. Другий розділ називається «Аналіз олігополістичних ринків розвинутих країн світу». Він складається з двох підрозділів: «Економічний аналіз ринку олігополії в Росії» та «Аналіз олігополії стандартизованого продукту на економічному ринку США». У цьому розділі розглядається іноземний досвід та реалізація економічної теорії у світовій практиці. Третій розділ має назву «Аналіз олігополістичних ринків України» і складається з трьох підрозділів : «Характеристика олігополістичних ринків України», «Визначення закономірностей поведінки товаровиробників на олігопольних ринках України», «Олігополія на ринку мобільного зв’язку України». Цей розділ висвітлює аналіз відповідного аспекту в українській економіці. 
 

       РОЗДІЛ 1. 

       ХАРАКТЕРИСТИКА  ОЛІГОПОЛІЇ ТА ОЛІГОПОЛІСТИЧНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ 

1. .Причини  виникнення і характеристика олігополістичної конкуренції

 

       Олігопо́лія (англ. Oligopoly) - структура ринку, при якій в одній галузі домінує невелика кількість конкуруючих фірм, при цьому хоча б одна або дві з них, виробляють значну долю продукції даної галузі, а поява нових продавців ускладнена чи неможлива. Товар, реалізований олігополістичними фірмами, може бути як диференційованим так і стандартизованим. Класичним прикладом олігополії є "велика трійка" в США - "Дженерал моторз", "Форд", "Крайслер".

       Як  правило на олігополістичних ринках домінує від двох до десяти фірм, на які припадає половина чи більше загального об'єму продажів продукту. На таких ринках декілька або й  усі фірми у довгостроковому часовому масштабі одержують значні прибутки, оскільки вхідні бар'єри ускладнюють або унеможливлюють вхід фірм-новачків до ринку.

       Олігополія  — переважаюча форма ринкової структури; галузь, в якій більша частина продажу здійснюється кількома великими фірмами, кожна з яких спроможна впливати на ринкову ціну власними діями. До олігополістичних галузей належать автомобільна, сталеплавильна, нафтохімічна, електротехнічна та комп'ютерна індустрії. Олігополія відноситься до реальних ринкових структур і найбільш поширена у сучасних високотехнологічних галузях промисловості. Вона охоплює значний ринковий простір між чистою монополією і монополістичною конкуренцією. Вона існує, коли число фірм в галузі настільки мале, що кожна з них у визначенні своєї цінової політики повинна приймати до уваги реакцію з боку конкурентів.

       Олігополію  відрізняють наступні характерні риси:

1. нечисленність фірм в галузі;
2. однорідна або диференційована продукція;
3. всезагальна взаємозалежність фірм;
4. значний контроль над ціною;
5. значні перешкоди входження в галузь.

       Бар’єри входження в олігополістичну  галузь досить високі і становлять одну з причин поширення олігополії. Основним бар’єром входження слугує ефект масштабу. Особливою причиною існування олігополії є ефект  злиття. До злиття фірми спонукають: прагнення досягти більшого ефекту масштабу, зміцнити свою ринкову владу, усунути конкурента, здобути переваги „великого покупця” на ринку ресурсів, тощо.

       Складність  побудови моделі олігополії зумовлена  двома основними причинами. По-перше, олігополія має багато проявів. Існує „жорстка олігополія”, коли 2-3 фірми панують на всьому ринку, і „розмита”, за якої 70-80% ринку поділяють 6-7 фірм. Фірми можуть діяти у таємній змові, а можуть приймати рішення самостійно. Продукція олігополістичної галузі може бути як стандартизованою, так і диференційованою. Бар’єри до входження в різних галузях також різні. По-друге, наявність всезагального взаємозв’язку між фірмами, неможливість передбачити реакцію конкурентів є головним фактором невизначеності.

       На  олігополістичних ринках деякі фірми  можуть впливати на ціну завдяки великій  долі своєї продукції у загальній  кількості товару. Продавці на олігополістичному  ринку знають, що коли вони або їхні суперники змінять ціни чи обсяг  продажів, наслідки позначаться на прибутках усіх фірм на ринку. Продавці усвідомлюють свою взаємозалежність. Передбачається, що кожна фірма в галузі визнає, що зміна її ціни чи випуску викликає реакцію з боку інших фірм. Реакція, яку який-небудь продавець очікує від фірм, які суперничають з ним, у відповідь на зміни встановлених ним ціни, обсягу випуску чи зміни діяльності в області маркетингу, є основним чинником, що визначає його рішення. Реакція, яку окремі продавці чекають від своїх суперників, впливає на рівновагу на олігополістичних ринках.

       У багатьох випадках олігополії захищені бар'єрами для входу на ринок, схожими з тими, котрі існують  для монопольних фірм. Природна олігополія має місце коли кілька фірм можуть поставляти продукцію для всього ринку при більш низьких довгострокових витратах, чим були б у багатьох фірм.

       На  олігополістичному ринку діють  дві протилежно спрямовані сили: зацікавленість фірм у максимізації сукупної маси прибутку для всієї галузі, яка  породжує тягу до змови і спільних дій, та егоїстична зацікавленість кожної фірми у максимізації своїх власних прибутків шляхом зниження ціни на продукцію, що штовхає фірми до порушення угод. „Дилема олігополістів” відображає вплив цих двох сил на рішення конкурентів: чи вдатися до агресивної конкуренції, намагаючись захопити більшу частину ринку за рахунок суперників, чи пасивно співіснувати, тримаючись за свою частку ринку, призначаючи високі ціни та обмежуючи обсяги виробництва. Конкуруючи пасивно, всі одержать вищі прибутки. Водночас кожен усвідомлює, що суперники відчувають спокусу збити ціни. Тому фірми побоюються конкурувати пасивно, бо суперник може несподівано піти в наступ і захопити значну частку ринку. Жодна фірма не може довіряти своєму конкуренту і очікувати від нього високої ціни.

       Небагато чисельність фірм сприяє монополістичним угодам між ними: щодо встановлення цін, розділу чи розподілу ринків або щодо інших способів обмеження конкуренції між ними. Доведено, що конкуренція на олігополістичному ринку тим інтенсивніше, чим нижче рівень концентрації виробництва (велика кількість фірм), і навпаки.

       Важливу роль в характері конкурентних відносин на такому ринку відіграють обсяг  і структура тієї інформації про  конкурентів і про умови попиту, якою фірми володіють: чим менше  такої інформації, ти більш конкурентним буде поведінка фірми. Основна відмінність олігополістичного ринку від ринку досконалої конкуренції пов`язано з динамікою цін. Якщо за досконалої конкуренції вони пульсують безперервно й безсистемно залежно від коливань попиту й пропозиції, то за олігополії ціни мають тенденцію до стійкої фіксації й змінюються не так часто. Типовим є т.зв. лідерство в цінах, коли їх переважно диктує одна провідна фірма, інші ж олігополісти ідуть слідом за лідером. Доступ до ринку новим продавцям утруднений. В разі згоди олігополістів з приводу цін, конкуренція все більше зміщується в напрямі якості, реклами і індивідуалізації.

       Олігополістична конкуренція існує, якщо кілька великих  фірм, які виробляють однорідну або  диференційовану продукцію, панують  на ринку. Мала кількість фірм у галузі зумовлює їхню взаємозалежність –  кожна з них має зважати на можливу реакцію її конкурентів на її рішення стосовно ціни, реклами, поліпшення якості продукції.

       Характерними  особливостями олігополістичної конкуренції  є:

       1. Випуск продукції. Олігополії поділяються на однорідні або диференційовані відповідно до типу продукту, що вони виробляють, – стандартизований або диференційований;

       2. Кількість фірм.  На олігополістичному  ринку чисельність фірм може  бути різною, оскільки дана модель  охоплює широкий простір – від чистої монополії до монополістичної конкуренції.

       3. Входження у галузь. Бар’єри для  входження у галузь тут такі  ж, як і при входженні в  чисто монополізовану галузь (юридичні, фінансові, технічні бар’єри).

       За  олігополії є лише кілька продавців; ця “не чисельність” означає, що їхні рішення щодо ціноутворення обсягу виробництва – взаємозалежні. На становище кожної фірми впливають рішення її конкурентів, і вона повинна враховувати їх у своїх діях у сфері ціноутворення та обсягу виробництва. Продукти можуть бути стандартизованими і диференційованими. Входження у олігопольні галузі – дуже складна справа.