Фінансовий стан підприємства та його оцінка

     2) заборгованість, яка повинна бути  погашена найближчим часом;

     3) довгострокова заборгованість.[1.c.366]

     Відповідно  до цього розраховують поточну, абсолютну  та проміжну та загальну ліквідність.

     Коефіцієнти ліквідності в оцінці фінансового стану підприємства  є найбільш  важливими.  Ці  показники визначають  стан   ділової   активності підприємства і його ефективність,  спроможність  наявними  власними  коштами розрахуватися з кредиторами, акціонерами, бюджетом, банками.

            Аналізуючи   показники   ліквідності   за   строками,   підприємства визначають, наскільки швидко виробничі запаси і дебіторська заборгованість перетворювались у наявні гроші.

            На  підставі  даних  другого   та  третього  розділів  активу  балансу розраховують  коефіцієнти  ліквідності.  На  практиці   використовують   три коефіцієнти ліквідності.

     Щоб визначити поточну ліквідність, необхідно ліквідні засоби першої групи  порівняти з платіжними зобов’язаннями першої групи. Якщо цей коефіцієнт буде дорівнювати одиниці, то на підприємстві є всі можливості своєчасно розрахуватися за всіма зобов’язаннями, термін оплати яких настав.

     Показники абсолютної, проміжної та загальної  ліквідності використовуються для  оцінки перспективної платоспроможності.

     Абсолютна ліквідність визначається відношенням ліквідних засобів першої групи до всієї суми короткострокових боргів підприємства (III розділ пасиву балансу). Її значення визнається достатнім , якщо вона вища 0,25 – 0,30. Це означає, що в даний момент часу підприємство може погасити 25 – 30% всіх короткострокових боргів.

     Проміжна  ліквідність – це відношення ліквідних  засобів перших двох груп до загальної  суми короткострокових боргів підприємства. Задовільним є співвідношення 1:1. Проте, якщо велику частку ліквідних засобів становить дебіторська заборгованість, частину якої важко своєчасно стягнути, таке співвідношення може виявитися недостатнім. У таких випадках рекомендується співвідношення 1,5:1.

     Загальний коефіцієнт ліквідності розраховується відношенням всієї суми поточних активів, включаючи запаси і незавершене виробництво, до загальної суми короткострокових зобов’язань. Задовільне значення цього коефіцієнта – 1,5-2,0.

     Обчислення  трьох різних показників  ліквідності  обумовлено  потребою зробити висновок про стійкий  фінансовий  стан  контрагентами,  виходячи  із стосунків  з   підприємством.   Наприклад,   для   постачальника   сировини, матеріалів та послуг значний інтерес представляє перший показник; для  банка підприємства, яке кредитується - другий,  для володаря  акцій і облігацій підприємства - третій.

     Однак, коефіцієнти ліквідності – показники  відносні і протягом деякого часу не змінюються, якщо пропорційно зростають  чисельник і знаменник дробу. Але за цей час фінансове положення  може істотно змінитися: може зменшитися прибуток, рівень рентабельності, коефіцієнт оборотності. Тому для більш об’єктивної оцінки ліквідності використовують таку факторну модель:

     Клік= (поточні активи / балансовий прибуток) х (балансовий прибуток / короткострокові  борги).

     Перший  дріб у виразі характеризує вартість поточних активів на гривню прибутку; другий дріб свідчить про здатність  підприємства погашати свої борги за рахунок результатів своєї діяльності. Він характеризує сталість фінансів. Чим вище його рівень, тим краще фінансовий стан підприємства. Для розрахунку впливу цих чинників можна використовувати способи ланцюгових підстановок чи абсолютних різниць.

     Платоспроможність підприємства дуже тісно пов’язана  з поняттям кредитоспроможності. Кредитоспроможність  – це такий фінансовий стан, який дозволяє своєчасно повернути кредит банку. При оцінці кредитоспроможності враховуються репутація позичальника, розмір і склад його майна, стан економічної і ринкової кон’юнктури, сталість фінансового стану та ін.[8.c.511]

     На  першому етапі аналізу кредитоспроможності вивчають акуратність оплати рахунків кредиторів, тенденції розвитку підприємства, мотиви звернення за позикою, склад і розмір боргів підприємства.

     Другий  етап визначення кредитоспромож-ності  передбачає оцінку фінансового стану позичальника та його сталості. Тут враховуються не тільки платоспроможність, але і ряд інших показників: рівень рентабельності виробництва, коефіцієнт оборотності оборотного капіталу, ефект фінансового важеля, наявність власного оборотного капіталу, стабільність виконання виробничих планів, питома вага заборгованості за кредитами у валовому прибутку, співвідношення темпів зростання валової продукції з темпами зростання кредитів банку, суми і терміни простроченої заборгованості по кредитах та ін.

     При оцінці платоспроможності і кредито-спроможності підприємства слід враховувати, що проміжний коефіцієнт ліквідності не повинен бути нижчим 0,5, а загальний коефіцієнт ліквідності – менше 1,5. При загальному коефіцієнті ліквідності менше 1 підприємство вважається некредитоспроможним.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     ВИСНОВОК 

     Оцінка фінансового стану  підприємства  в  умовах  ринкових  відносин особливо  важлива  для  вирішення  конкуренції  і  фінансової  стабільності, надійності  підприємства  як  партнера.  У  значній  мірі  втрачає  значення контроль  виконання  планів,  які  регламентують   діяльність   підприємств, зростає потреба в аналізі платоспроможності і ліквідності підприємства.

                 Платоспроможність підприємства  – це  можливість  у  практичній ситуації, що склалася, погасити всі свої зобов’язання  перед  контрагентами, банками, акціонерами та іншими суб’єктами підприємницької діяльності.

     Метою оцінки фінансового стану підприємства є пошук резервів збільшення рентабельності виробництва і зміцнення комерційного розрахунку як основи стабільної роботи підприємства і виконання ним зобов'язань перед бюджетом, банком та іншими організаціями.

     Фінансова стійкість – характеристика стабільності фінансового стану підприємства, яка забезпечується високою часткою власного капіталу в загальній сумі використовуваних фінансових засобів.

     Аналіз  фінансової стійкості (платоспроможності) підприємства здійснюється за даними балансу підприємства, характеризує структуру джерел фінансування ресурсів підприємства, ступінь фінансової стійкості і незалежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування діяльності. 
 
 
 
 
 
 
 
 

ЛІТЕРАТУРА 
 

1. Фінансі підприємств: Підручник / А.М. Поддєрьогін, М.Д. Білик, Л.Д. Буряк та ін.; Кер. кол. авт. і наук. ред. проф. А.М. Поддєрьогін. – 5-те вид., перероб. і допов. – К.: КНЕУ, 2005. – 546с.
2. Закон України «Про підприємства в Україні» від 27 березня 1991 р.
3. Бланк И.А. Управление финансовой стабилизацией предприятия. – К.: Єльга: Ника-Центр, 2003. – 495с.
4. Финансы предприятий: Учебник / Под ред. Н.В. Колчина. – 3-е изд., М.: ЮНИТИ, 2005. – 453с.
5. Финансы предприятий. / В.В. Остапенко. – М.: Омега-Л, 2005. – 304с
6. Фінанси підприємств: Підручник/Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А. М. Поддєрьогін. – К.: КНЕУ, 2006. – 552 с.
7. Біла О. Г. Фінанси підприємств: навч. посіб. – Львів: «Магнолія 2006». – 2008. – 383 с.
8. Шуляк П. Н. Финансы предприятия: Учебник. – М.: Издательство – торговая корпорация «Дашков и К», 2006. – 712 с.
9. Гриньова В. М. Коюда В. О. Фінанси підприємств: Навч. Пос. – К.: Знання – Прес, 2006 – 423 с.