Фінансова стабілізація в Україні

Національній банк України  на основі вивчення міжнародного досвіду  у цій сфері у співпраці  з Урядом ініціюватиме внесення відповідних  змін до законодавства.

У  прийнятті  монетарних  рішень  Національний  банк  насамперед  спиратиметься на прогноз розвитку реального сектору економіки, платіжного балансу та фінансового ринку, який робитиметься на підставі ретельного аналізу широкого  спектра  макроекономічних,  бюджетних  та  монетарних  показників,  їх взаємозв’язку  і  впливу  на  стабільність  гривні  з  урахуванням  можливих  змін  у тенденціях  в  майбутньому.  На  підставі  розгляду  прогнозних  оцінок  розвитку визначатиметься потреба у вжитті відповідних регулятивних заходів.

Застосування  гнучких  механізмів  курсоутворення  обумовлюватиме необхідність  підвищення  ефективності  процентних  важелів  монетарного регулювання.  Подальше  посилення  дієвості  процентної  політики  також визначатиметься  станом  фондового  ринку (який  є  ключовим  елементом процентного  каналу  трансмісійного  механізму  грошово-кредитної  політики)  та темпами його посткризового відновлення.

Використання  запропонованих  вище  підходів  до  проведення  грошово-кредитної  політики  в  середньостроковому  періоді  сприятиме  як  подоланню актуальних  викликів,  так  і  створенню надійних макроекономічних  та монетарних підвалин  для  забезпечення  стабільності  національної  грошової  одиниці  в довгостроковій перспективі.

З  урахуванням  причин  і  наслідків  кризових  проявів 2008 - 2009 рр.  та, виходячи  із  прогнозів  макроекономічного  розвитку,  що  передбачають  зростання реального  ВВП  на 3%,  для  забезпечення  стабільності  національної  валюти, зниження  темпів  інфляції  у 2010  році  ключове  значення  матиме  забезпечення стійкості  фінансової  системи,  що  розглядатиметься  як  пріоритет  грошово-кредитної політики.

Національний  банк  України  продовжує  вжиття  заходів з фінансового оздоровлення  банків  та  стабілізації  їх  роботи.  Покращення  якості  кредитного портфеля  сприятиме  підвищенню  рівня  капіталізації  банків.  Для  підвищення фінансової стійкості банків Національний банк України посилюватиме моніторинг  здійснення банками додаткової капіталізації, стимулюватиме банки до поліпшення якості управління ризиками, удосконалення кредитних процедур, забезпечуватиме зважені  підходи  до  питання  про  застосування  до  банків  заходів  впливу, приділятиме  увагу  контролю  за  недопущенням  провокування  кредитних  та економічних  циклів  із  надмірною  кредитною  експансією  та  подальшим  різким знеціненням  активів. Одночасно  вживатимуться  заходи щодо  сприяння  процесам консолідації в банківському секторі. Особлива увага приділятиметься моніторингу параметрів зовнішнього, у тому числі корпоративного, контролю щодо припливу  і відпливу  капіталу  та  недопущенню  посилення  ризиків  короткострокового спекулятивного капіталу.

Національний  банк  у  своїй  діяльності  враховуватиме  сучасні  світові тенденції  в  зміні  методології  і  в  реформуванні  міжнародних  стандартів банківського нагляду та фінансового регулювання.

Стабілізація  роботи  банків  дозволить  їм  підвищити  кредитну  підтримку процесів  відновлення  економічного  зростання.  Неочікувані  короткострокові розриви  в  ліквідності,  які  можуть  у  цьому  разі  виникати,  покриватимуться  за рахунок  застосування  механізмів  рефінансування,  регулярний  доступ  до  яких забезпечуватиметься на прозорих  та рівних для  всіх банків умовах. Підтримуючи ліквідність  банків  на  належному  рівні  Національний  банк  водночас  ретельно відстежуватиме  інфляційні  ризики,  здійснюючи  за  потреби мобілізаційні  операції та  регулюватиме  за  потреби процес  розширення  грошової  пропозиції  через  зміну вимог до формування банками обов’язкових резервів.

Національний  банк  виходитиме  з  того,  що  головні  резерви  відновлення активної  кредитної  діяльності  банків  перебувають  у  площині  повернення  в банківську систему коштів, які були вилучені вкладниками в період економічної та фінансової  кризи.  З  огляду  на  це  сприятиме  відновленню  довіри  населення  до банківської системи як через активну участь в удосконаленні системи гарантування вкладів  в  Україні,  так  і  через  співпрацю  з  Урядом  у  питаннях  забезпечення стабільної діяльності рекапіталізованих банків.

Стабілізації  ресурсної  бази  банків  та  посиленню  керованості  грошово-кредитного  ринку  сприятимуть  заходи  з  розвитку  безготівкових  розрахунків, поширення  використання  спеціальних  платіжних  засобів,  упровадження  нових технологій  і  розширення  спектра  операцій,  координації  зусиль  банків  щодо створення  уніфікованої  інфраструктури  та  розширення  сфери  використання багатофункціональних  банківських  старт-карток  і  реалізації  супутніх  проектів  у соціальній сфері.

Національний  банк  підтримуватиме  тісну  взаємодію  з  Урядом  у  питаннях узгодження  грошово-кредитної  та  фіскальної  політики,  у  тому  числі  в  частині впливу на стан грошово-кредитного ринку випуску внутрішніх зобов’язань. Також Національний  банк  активно  співпрацюватиме  з  Урядом  у  питаннях  розвитку фінансового сектору та забезпечення стійкості фінансової системи. У  період  зберігання  напруги  в  економіці  та  вирішення  завдань  подолання наслідків  фінансової  кризи  вагомою  лишатиметься  роль  кількісних  показників обсягу  грошової  пропозиції.  Виважене  регулювання  обсягу  монетарної  бази дозволятиме Національному банку,  з одного боку,  вчасно реагувати на монетарні ризики посилення  інфляційного  та девальваційного  тиску,  а  з  іншого –  сприяти  в межах  компетенції  стабільності  фінансової  системи  через  забезпечення  на  ринку необхідного обсягу ліквідності. Такі підходи відповідають  засадам стабілізаційної програми «Стенд-бай»,  яка  підтримується  Міжнародним  валютним  фондом.

Передбачені  нею  монетарні  критерії  ефективності  за  монетарною  базою  та чистими  міжнародними  резервами  використовуватимуться  які  проміжні орієнтири  грошово-кредитної політики. Вплив  на  монетарні  та  фінансові  процеси  забезпечуватиметься  за  рахунок проведення  відповідної  процентної  політики,  пріоритетним  завданням  якої  в умовах  посткризового  відновлення  економіки  буде  створення  стимулів  для повернення вкладів у банківську  систему  та обмеження девальваційного  тиску на валютному ринку.   Підтримуватиметься  режим  гнучкого  обмінного  курсу,  який  відображатиме співвідношення  попиту  та  пропозиції  на  валютному  ринку  України.  Водночас згладжуватимуться  різкі  курсові  коливання  гривні  через  проведення  планомірних валютних  інтервенцій,  ураховуючи  ліміти  використання міжнародних  резервів  та підтримання їх на безпечному рівні.

Поліпшення  функціонування  валютного  ринку  України  відбуватиметься шляхом:

• удосконалення  правил  роботи  на  ньому  учасників  ринку  та дотримання
• чітких принципів і процедур;
• створення  та  постійного  поліпшення  механізмів  хеджування  валютних ризиків;
• посилення  роботи  з  моніторингу  валютних  ризиків,  удосконалення механізмів  контролю  та  протидії  спекуляціям,  застосування  пруденційних
• процедур  для  упередження  валютних  ризиків  та недопущення формування  інших
• дисбалансів,  пов’язаних  із  здійсненням  операцій  капітального  характеру  в іноземній валюті;
• оптимізації  механізмів  взаємозв’язку  між  попитом  на  національну  та
• іноземну валюту, яка має передбачати спрямування гривневих потоків насамперед у  реальний  сектор  економіки,  вагомими  важелями  чого  мають  виступати інструменти фінансової політики.

Для  забезпечення  окреслених  зазначених  завдань  Національний  банк використовуватиме  наявні  інституційні  механізми  та  операційні  важелі, дотримуючись  середньострокових  орієнтирів,  забезпечуючи  послідовність  і прозорість  політики,  органічно  поєднуючи  незалежність  у  виконанні  головної конституційної  функції  з  узгодженістю  своїх  дій  з  макроекономічними  та фінансовими  заходами  інших  органів  влади.  Удосконалюватиметься  система комунікацій  з  громадськістю,  маючи  на  меті  через  детальне  роз’яснення  цілей грошово-кредитної політики  та  заходів щодо  їх досягнення отримувати  суспільну підтримку своїх дій та формувати на ринку позитивні очікування.

Монетарні  індикатори  розвитку  грошово-кредитної  сфери  у 2010 р., визначені  відповідно  до  основних  прогнозних  макроекономічних  показників  на 2010 рік, передбачають темпи зростання монетарної бази  на рівні 9-13%.

Таким чином, з урахуванням пріоритетності у здійсненні грошово-кредитної політики цілей забезпечення  фінансової  стійкості  та  цінової  стабільності  як  підґрунтя  для відновлення  економічного  зростання  та  з  огляду  на  необхідність  посилення гнучкості обмінного курсу, значення прогнозного обмінного курсу гривні на 2010 рік в Основних засадах грошово-кредитної політики не наводиться.[22]

РОЗДІЛ ІІІ

ФІНАНСОВА СТАБІЛІЗАЦІЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЇЇ РОЗВИТКУ

3.1 Проблеми фінансової  стабілізації

  Розвиток суспільно-економічних відносин в Україні підтверджує необхідність якомога скорішого вирішення проблеми фінансової стабілізації - основи загальнодержавної стабілізації і виходу з економічної кризи. Стабілізація у суспільстві і поступове економічне зростання вимагає проведення активної фінансової політики і забезпечення функціонування стабільної фінансової системи.

Фінанси - об'єктивна економічна категорія, а необхідність їх функціонування носить відповідно об'єктивний характер. Держава використовує фінанси як інструмент управління суспільно-економічними процесами. Об'єктивність, необхідність та ефективність - це основні принципи організації фінансових відносин, які необхідно враховувати при формуванні власної національної фінансової політики.

При вирішенні зазначених проблем і, насамперед, щодо одержання  доходів бюджету і забезпечення фінансування загальнодержавних видатків, необхідно боротися не з наслідками, а з причинами виникнення і  розростання негативних явищ у суспільстві.

Сьогодні фінансове регулювання  та симулювання ефективності виробництва  знаходиться на стадії реформування, вимагає досконалого аналізу, вивчення, розробки та прийняття необхідних законодавчих та нормативних актів з метою  створення єдиної ефективної фінансової системи регулювання суспільно-економічними процесами у державі. [5, с.49-50 ].

В умовах дефіциту бюджету  фінансування витрат здійснювалося  в межах надходження доходів  відповідно до видатків, затверджених Законом України "Про Державний  бюджет України на 1996 рік", з урахуванням  забезпечення першочергових потреб соціального захисту населення  та соціально-культурної сфери.

Видатки державного бюджету  за 1996 р. профінансовані на 81,5% річних призначень, недофінансовано видатків на 5,9 млрд. грн.

На противагу цьому  місцеві бюджети виконано майже  на 103%. Рівень фінансування видатків по соціально-культурних установах становить 113,1%.

Дефіцит, урахований у розрахунках  при затвердженні державного бюджету  в сумі 4,6 млн. грн., профінансовано в  сумі 3,6 млн. грн., або на 78,5%. За рахунок внутрішніх державних позик профінансовано 1,6 млрд. грн., або 104,7%.

Надто мало територіальних органів Державного казначейства проводять  роботу щодо уточнення списків платників  загальнодержавних податків і зборів, що подаються установам банків податковими  адміністраціями і фінансовими  органами. Тим часом мають місце  факти, коли в списках платників податків, що є порушенням чинного законодавства, підприємства колективної, приватної та державної форми власності включалися до комунальної власності й платежі сплачувалися до місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів неодноразово отримує доручення Кабінету Міністрів  України щодо можливості врахування боргів перед бюджетом (орендна плата, Чорнобильський фонд, податок на додану вартість та інші платежі) за рахунок зменшення частки майна орендаря, яка була придбана за період оренди, та відповідного збільшення державної частки майна на цю суму.

Заборгованість до бюджету  не повинна покриватися за рахунок  збільшення державної частки акцій. Слід урахувати, що строки акціонування підприємств та приватизації державної частки акцій, яка здійснюється шляхом їх продажу згідно з планом розміщення акцій, як правило, не визначені, а продаж акцій на аукціоні за кошти має дуже малу питому вагу (приблизно 5% від усіх акцій). Підприємства, які рентабельні або мають рівень рентабельності понад 25% від обсягу виробництва, повинні обов'язково перед зміною форми власності повністю розрахуватися з бюджетом. Орендні підприємства з великим спадом виробництва, безперспективні, збиткові повинні передаватися на розгляд Агентства з банкрутства із подальшим розглядом за встановленим порядком.

Гостро нині стоїть питання  соціального захисту населення, виплати заробітної плати. Проте вплив на поліпшення ситуації з нашого боку через ужиття заходів у процесі фінансування та цільового використання коштів у сфері житлово-комунального господарства і надання послуг юридичним і фізичним особам недостатній.

Проведені перевірки використання коштів на надання населенню житлових субсидій свідчать, що в нарахуванні  субсидій і цільовому використанні коштів на цю мету є суттєві хиби. При використанні коштів фонду мали місце численні порушення фінансової дисципліни, факти несвоєчасного повернення або неповернення наданих депозитних і кредитних ресурсів, а також процентів за їх користування.