Автор: Пользователь скрыл имя, 25 Апреля 2012 в 13:55, курсовая работа
Метою проведення реорганізації є створення повноцінних суб'єктів підприємницької діяльності, здатних ефективно функці¬онувати за умов переходу до ринкової економіки та виробляти кон¬курентоспроможну продукцію, що відповідає вимогам товарних ринків. Отже, процедуру реорганізації можна визначити як ком¬плекс заходів, спрямованих на відновлення стійкої технічної, еко¬номічної та фінансової життєздатності підприємств.
ВСТУП……………………………………………………………………………………..3
РОЗДІЛ I ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ РЕОРГАНІЗАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ…………5
1.1 Реорганізація як специфічний напрям фінансової діяльності підприємства……5
1.2 Загальні передумови реорганізації ……………………………………………....7
РОЗДІЛ II ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ РЕОРГАНІЗАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ…………12
2.1 Реорганізація підприємства, спрямована на укрупнення підприємства……….12
2.2 Реорганізація підприємства, спрямована на його розукрупнення ……..……..29
РОЗДІЛ III НАПРЯМИ ПОКРАЩЕННЯ ПРОЦЕДУРИ РЕОРГАНІЗАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ………………………………………………………………………...38
3.1 Перетворення як особлива форма реорганізації підприємства ……………….….38
3.2 Оптимізація фінансового механізму реорганізації підприємств………….…….44
ВИСНОВКИ……………. ………………………………………………….. ………...48
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….……..50
Даний напрям реорганізації дає можливість сконцентруватися на окремих стратегічних сферах діяльності підприємства.
Реорганізація підприємства, яке підлягає примусовому розукрупненню, здійснюється монополістом самостійно за умови ліквідації даного монопольного утворення на ринку. Примусовий поділ не застосовується у випадках:
а) неможливості організаційного або територіального відокремлення підприємств, структурних підрозділів чи структурних одиниць;
б) наявності щільного технологічного зв’язку підприємств, структурних підрозділів чи структурних одиниць (якщо частка внутрішнього обороту в загальному обсязі валової продукції підприємства становить менше 30%).
Розрізняють
дві основні форми
с1
с2
А
Б
В
...
А
Б
В
...
с3
с4
...
С
с1
с2
с3
с4
...
До реорганізації
Після
реорганізації
Поділ
Виділення
а1
а2
а3
а4
...
А
а1
а2
а3
а4
...
А, Б, В, ... – підприємства
а1, а2, с1, ... – засновники підприємств
Рисунок 2.3 – Відмінності між поділом та виділенням підприємств
Поділ – це спосіб реорганізації, за якого одна юридична особа припиняє свою діяльність, а на її базі створюється кілька нових підприємств, оформлених у вигляді самостійних юридичних осіб.
У разі поділу підприємства до нових підприємств, які виникли в результаті цього поділу, переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частинах майнові права та обов’язки (активи і пасиви) реорганізованого підприємства. Загальна схема реорганізації шляхом поділу подана на рис. 2.4.
1. Прийняття рішення про
2. Укладання угоди між групами засновників про умови поділу
3. Аналіз фінансово–господарської діяльності та інвентаризація майна підприємства, яке підлягає поділу
5. Прийняття засновницькими зборами кожного підприємства, що створюється, рішення про створення та затвердження
засновницьких документів
4. Обмін корпоративних прав підприємства, що підлягає поділу, на письмові зобов’язання про видачу відповідної кількості
корпоративних прав підприємств, що створюються
6. Державна реєстрація підприємств, які утворилися в результаті поділу
8. Складання та підпис розподільних балансів між
підприємством-попередником і правонаступниками
9. Виключення реорганізованого підприємства з державного
реєстру
7. Обмін письмових зобов’язань на корпоративні права
підприємств, які створені в результаті приєднання
Рисунок 2.4 – Порядок реорганізації підприємств шляхом поділу
Реорганізація підприємства шляхом поділу характеризується такими особливостями:
Угода
про реорганізацію шляхом поділу,
окрім інших стандартних
а) повний перелік та обсяг активів і пасивів балансу, що підлягають передачі кожному правонаступнику;
б) термін складання роздільного балансу з розшифровками кожної статті цього балансу.
Якщо
кількість засновників
На практиці стикаємося з особливими видами поділу, який має деякі спільні риси з приєднанням. За цього способу реорганізації активи та пасиви реорганізованого підприємства переходять не до новостворених, а до вже функціонуючих підприємств. Власники реорганізованого підприємства згідно із заздалегідь визначеними пропорціями наділяються корпоративними правами підприємств, до яких перейшли активи та пасиви.
При виділенні з підприємства одного або кількох нових підприємств до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частинах майнові права та обов’язки реорганізованого підприємства.
Під час реорганізації шляхом виділення частина активів і пасивів підприємства, що реорганізується, передається правонаступникові або кільком правонаступникам, які створюються внаслідок реорганізації. Підприємство, що реорганізується, продовжує свою фінансово-господарську діяльність. Воно не втрачає статусу юридичної особи, а лише вносить зміни до установчих документів згідно з чинним законодавством.
У разі виділення створення нової юридичної особи (осіб) здійснюється з використанням лише частини майна, що належить реорганізованому підприємству. Залишкова ж частина слугує базою для продовження господарської діяльності. Етапи реорганізації підприємства шляхом виділення в основному збігаються з тими, які були описані у разі реорганізації шляхом поділу. Виняток становить останній етап, оскільки при виділенні реорганізоване підприємство не виключається з державного реєстру.
Як специфічний вид виділення можна розглядати операцію передачі частини майнових прав та обов’язків підприємства, що реорганізується, не до новоствореного, а до вже функціонуючого підприємства. Власники реорганізованого підприємства стають співвласниками суб’єкта господарювання, до якого передано частину активів і пасивів.
Виокремлення власників при реорганізації юридичної особи шляхом виділення є необов’язковим. Засновником (чи співвласником) юридичної особи, яка створюється в результаті виділення (чи до якої здійснюється приєднання виділеної частини активів та пасивів), може бути реорганізоване підприємство. При цьому юридична особа, якій передано частину майнових прав та обов’язків, може набуває форми дочірнього підприємства, у результаті чого організовується інтегрована корпоративна структура.
Необхідним
елементом розукрупнення є
За загальним правилом складання роздільних балансів усі активи та пасиви реорганізованого підприємства розподіляються пропорційно до встановленої бази для нарахування. Як правило, такою базою є сума основних засобів, якими наділяються підприємства, що створюються в результаті поділу. Наприклад, якщо вирішено, що внаслідок поділу до новоствореного підприємства відійде окремий структурний підрозділ, вартість основних засобів якого становить 25% загальної суми першого розділу активу балансу, то це означає, що до даного підприємства у відповідній частці відійдуть власний капітал, зобов’язання та вимоги. Може бути встановлено й інший порядок визначення пропорцій обміну корпоративних прав, розподілу майна, формування окремих статей активу та пасиву роздільного балансу, зокрема виходячи з оціночної вартості новостворюваних підприємств.
Розглянемо реорганізацію
А — володіє часткою в 30 %; Б — володіє часткою в 25 %; В — володіє часткою в 20 %; Г — володіє часткою в 15 %; Д — володіє часткою в 10 %.
При заснуванні підприємства внески учасників А, Г і Д в основному були спрямовані на організацію виробничого цеху, учасники Б і В спрямували свої зусилля на організацію магазину.
У результаті суперечок з питань використання
прибутку та подальшого розвитку бізнесу
збори учасників ТОВ прийняли рішення
про реорганізацію юридичної особи шляхом
її поділу на два товариства з обмеженою
відповідальністю: «Цех» та «Магазин».
Засновниками ТОВ «Цех» вирішили стати
учасники А, Г і Д (загальна частка 55 %); ТОВ
«Магазин» — учасники Б та В (загальна
частка 45 %). Першому передається виробничий
цех з усією інфраструктурою, другому
— магазин. Баланс ТОВ «Альфа» перед реорганізацією
має такий вигляд, тис. грн.(табл. 2.7)
|
Таблиця 2.7
Складемо роздільний баланс підприємства, якщо його оціночна ринкова вартість становить 10 000 тис. грн, в т. ч. вартість цеху — 6000 тис. грн, вартість магазину — 4000 тис. грн. Виходячи з часток власності обох груп учасників, поділ підприємства слід здійснювати у співвідношенні 55 % (на користь ТОВ «Цех») і 45 % (на користь ТОВ «Магазин»). Оскільки ринкова вартість реорганізованого підприємства в частині виробничого цеху дорівнює 60 % усієї вартості підприємства, на користь засновників ТОВ «Магазин» було вирішено здійснити компенсаційні виплати в розмірі 5 % вартості підприємства, що становить 500 тис. грн. Джерелом виплати є нерозподілений прибуток. Роздільний баланс ТОВ «Альфа» можна побудувати таким чином, тис. грн.(табл.. 2.8)
Информация о работе Фінансові аспекти реорганізації підприємств