Финансовы забеспечення громадських та консультацийних послуг органами мисцевого самоврядування

 

1.2  Елементи механізму фінансового забезпечення.

 

На основі проведено аналізу  існуючих підходів до трактування суті поняття фінансового забезпечення автор виділив і згрупував  основні елементи механізму фінансового  забезпечення (табл. 1.2).

Таблиця 1.2

Елементи механізму фінансового  забезпечення підприємств

Класифікаційна ознака	Група елементів	Елементи групи
Алгоритм реалізації	Методи фінансового забезпечення	Самофінансування Кредитування Бюджетне фінансування Інвестування Лізинг Страхування
	Важелі	Податки Обов’язкові платежі Норми амортизації Норми використання коштів у бюджетних установах Орендна плата Процент за кредит
	Фінансові стимули	Заохочувальні фонди Податкові пільги Пришвидшена амортизація Бюджетне фінансування пріоритетних сфер економіки
	Фінансові санкції	Штраф Пеня
Вид забезпечення механізму	Нормативно-правове забезпечення	Конституція України Господарський кодекс Закони Верховної Ради Постанови Верховної Ради Укази Президента Постанови уряду Накази міністерств і  відомств Статут підприємств Інструкції Норми, нормативи Методичні вказівки Інші нормативні документи
	Джерела фінансового забезпечення	Власні кошти підприємств Кредити банків Залучені кошти підприємств Бюджетні кошти Кошти міжнародних організацій  та інститутів Кошти фізичних осіб

У фінансовому регулюванні  використовуються фінансові інструменти - певний спосіб фінансування, який реалізується як певний договір, в якому зазначені  юридичні вимоги, захищені законом, з  боку одного учасника і зобов’язання з боку іншого учасника, або як визначені законом взаємовідносини держави і інших суб’єктів економіки. На рівні держави такими інструментами є податки, субсидії, трансферти тощо, на рівні підприємств - фінансові інструменти грошового ринку: депозитні сертифікати, банківські акцепти, комерційні векселі, зворотні вимоги про викуп цінних паперів тощо.

Фінансовими важелями на макрорівні є, наприклад, ставка оподаткування, рівень резервування, ставка рефінансування НБУ, валютний курс тощо. Фінансові  важелі часто використовуються для  стимулювання потрібних процесів та застосування фінансових санкцій для  зменшення небажаних явищ і процесів.

Фінансові стимули - це рівень заробітної плати, доходів працівників, матеріальні допомоги, премії, пенсії, стипендії, надання різних пільг, зокрема - податкових пільг, податкових канікул, списання податкової заборгованості. До стимулів належать також заохочувальні  фонди, створювані з прибутку, бюджетне фінансування ефективних напрямів розвитку національної економіки, фінансування підготовки і перепідготовки кадрів тощо.

Фінансові санкції охоплюють  штрафи і пеню. Штрафи - це ступінь  матеріального впливу на винних у  порушенні законодавства, угод або  чинних правил, накладаються, як правило, у твердій грошовій сумі. Пеню накладають при несвоєчасному виконанні  грошових зобов’язань і нараховують за кожен день прострочення платежу, встановлюється у відсотках від суми простроченого платежу (санкції за порушення податкового законодавства, санкції за нецільове використання бюджетних коштів, пені за несвоєчасну сплату платежів, зменшення або призупинення бюджетного фінансування, вилучення до бюджету коштів, використаних не за призначенням, відміна наданих пільг).

Фінансове забезпечення науково-технічної  сфери має складну структуру, елементами якої є: сукупність джерел фінансування; форми фінансування інновацій; методи та інструменти акумуляції грошових надходжень і їхнього вкладення  в інвестиційні проекти і цільові  програми; методи та інструменти контролю за інвестиціями у інноваційні проекти, включаючи оцінку ефективності їх використання тощо.

Забезпечення функціонування фінансового механізму на рівні  держави здійснюють фінансові органи та інститути:

1. Органи, що обслуговують  сферу бюджету держави:

- Міністерство фінансів України,

- Державне казначейство  України;

- Контрольно-ревізійна служба  України;

- Державна податкова служба  України,

- Митна служба України

2. Контрольно-регулюючі органи:

- Рахункова палата України;

- Державна комісія з  пінних паперів та фондового  ринку України;

- Аудиторська палата України  та аудиторські фірми.

3. Фінансові інститути,  що визначають діяльність фінансового  ринку:

- Національний банк України  і комерційні банки;

- Міжбанківська валютна  біржа;

- Фондові біржі та фінансові  посередники;

- Страхові компанії.

4. Органи управління цільовими  фондами:

- Пенсійний фонд України;

- Фонди загальнообов’язкового соціального страхування.

Авторське трактування фінансового  забезпечення зорієнтоване на покращення кінцевого фінансового результату господарської діяльності – прибутку і розвитку підприємницької діяльності.

 

1.3. Види громадських та консультаційних послуг органів місцевого самоврядування.

 

Основним Законом України - Конституцією України передбачено  певні гарантії з надання громадських (публічних) послуг органами місцевого  самоврядування . Так, за вимогами Конституції, держава створює умови для  здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у  виборі професії та роду трудової діяльності, реалізує програми професійно-технічного навчання, підготовки й перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Також гарантується щотижневий відпочинок, а також оплачувана щорічна відпустка, соціальний захист, що включає право на забезпечення громадян у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках.

Крім того, Конституція  гарантує надання державою та органами місцевого самоврядування певним категоріям населення (які потребують соціального  захисту) житла на безоплатній основі або за доступну плату. Гарантується також і умовно-безкоштовна охорона  здоров’я, яка забезпечується державним або місцевим (у вигляді делегованих повноважень) фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм. Державою також має забезпечуватись ефективне й доступне для всіх громадян медичне обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога має надаватися безоплатно, але рівень надаваємих безоплатних послуг обмежується рівнем відповідного фінансування з певного щабля влади. Держава також має дбати і про санітарно-епідемічне благополуччя.

Громадські послуги - послуги (муніципальні), що надаються територіальній громаді, громадянам з метою задоволення їх потреб органами місцевого самоврядування.

Основним Законом України - Конституцією України передбачено певні гарантії з надання громадських (публічних) послуг органами місцевого самоврядування . Так, за вимогами Конституції, держава створює умови для здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізує програми професійно-технічного навчання, підготовки й перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Також гарантується щотижневий відпочинок, а також оплачувана щорічна відпустка, соціальний захист, що включає право на забезпечення громадян у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках.

Крім того, Конституція гарантує надання державою та органами місцевого  самоврядування певним категоріям населення (які потребують соціального захисту) житла на безоплатній основі або за доступну плату. Гарантується також і умовно-безкоштовна охорона здоров’я, яка забезпечується державним або місцевим (у вигляді делегованих повноважень) фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм. Державою також має забезпечуватись ефективне й доступне для всіх громадян медичне обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога має надаватися безоплатно, але рівень надаваємих безоплатних послуг обмежується рівнем відповідного фінансування з певного щабля влади. Держава також має дбати і про санітарно-епідемічне благополуччя.

Згідно з Конституцією, утримання  та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування також здіснюється за рахунок бюджетних видатків . За Конституцією, в нашій країні повна загальна середня освіта є обов’язковою і її доступність також забезпечується за допомогою бюджтного фінансування з відповідного рівня бюждету. Так забезпечується безоплатність та доступність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах. Крім того, саме за рахунок бюджетного фінансування гарантується розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої й післядипломної освіти, різноманітних форм навчання, надання державних стипендій та пільг учням і студентам. Право громадяни безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі також забезпечується шляхом бюджетного фінансування .

Розвиток науки, збереження історичних пам’яток та інших об’єктів, які становлять культурну цінність, тощо також забезпечується за допомогою здійснення фінансування із відповідного бюджету.

Право громадян на передбачену в  певних випадках безоплатну правову  допомогу та й інші гарантії соціальних, економічних і політичних прав громадян України так само забезпечуються із відповідних бюджетів.

Наразі відмітимо, що перелік конституційних гарантій громадян України є досить широкий. Він засвідчує необхідність збереження в державі досить високого рівня державних витрат, що є надзвичайно складним завданням. Так, за розрахунками західних науковців, єфективним використанням видаткової частини бюджету будь-якого рівня вважається таке, коли на фінансування конституційних гарантій громадян із відповідного бюджету виділяється не більше 1/3 загальної видаткової частини такого бюджету. У нашій державі ми можемо спостерігати картину, коли майже вся видаткова частина відповідного бюджету іде на фінансування конституційних гарантій громадян, і практично відсутнє фінансування інестиційної складової місцевої економіки органами місцевого самоврядування.

Консультаційні  послуги - це інтелектуальна, нематеріальна діяльність, результати якої не є фізично осяжними, у тому числі аудиторські, юридичні, консалтингові послуги, послуги, пов’язані з консультуванням, експертизою, оцінкою, підготовкою висновків і рекомендацій, послуги з навчання, підготовки спеціалістів.

Органи місцевого самоврядування надають консультаційні послуги пов’язані з:

• консультативна допомога з питань охорони праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я і працездатності людини у процесі трудової діяльності. Законодавство про охорону праці складається з цього Закону, Кодексу законів про працю України, Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів”. Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про охорону праці, застосовуються норми міжнародного договору.
• Консультативна допомога з питань оплати праці - кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.
• Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників.
• Консультації та методична допомога по професійному навчанню, перепідготовку кадрів на виробництві. Освіта - основа інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства і держави. Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення освітнього рівня народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями.