Економічна природа і роль державного кредиту

Наслідками збільшення державного боргу є: зростання інфляції високими темпами, випереджання цін  над виплатами заробітних плат, залежність країни від кредиторів та збільшення зобов'язань України виконувати їх умови, девальвація національної валюти, а отже і погіршення рівня якості життя населення, зменшення їх реальних доходів, значне подорожчання енергоносіїв, та ін.     

 Таким чином, Україні  необхідно здійснювати такі заходи  для вирішення проблем,  спричинених значним обсягом державний боргу та його постійним збільшенням: регулярний нагляд за основними макроекономічними показниками боргової безпеки  України, необхідно  сприяти збільшенню численності  населення та його рівня життя, заохочувати інвесторів вкладати кошти у реальний сектор економіки України, створити привабливі умови для ведення підприємницької діяльності (у тому числі виходу її з тіні) та збільшення рівня споживання, створити міцну правової базу для розвитку економіки, сприяти збільшенню національних золотовалютних резервів та привабливості державних боргових інструментів, оптимізувати фіскальну політику держави як джерело державних доходів, забезпечити збільшення розміру інвестицій у інноваційну діяльність.

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

 

 

Державний кредит  –  це специфічний елемент державних  фінансів, в якому держава відіграє роль позичальника коштів (найчастіше), кредитора або гаранта повернення коштів.

Держава змушена бути позичальником коштів у зв'язку з  необхідністю вирішити такі завдання:

– збалансованість бюджету;

– фінансова підтримка  сфери виробництва;

– розвиток соціальної сфери.

Державний кредит може бути внутрішнім і зовнішнім.

Внутрішній державний  кредит виступає в таких формах: державні позики, перетворення частини  вкладів населення в  державні позики, запозичення коштів загальнодержавного позичкового фонду, казначейські позики, гарантовані позики

Міжнародний державний  кредит являє собою сукупність відносин, у яких держава виступає на світовому  фінансовому ринку в ролі позичальника або кредитора.

Вагоме місце у структурі  державного боргу України займають зобов’язання за розміщеними облігаціями внутрішньої державної позики.

Станом на 31.03.2011  державний  внутрішній борг становив 141.029.509,06 тис. грн. (32,51%) або 17.761.902,92 тис. дол. США, це показує, що він  зменшився на 632.589,00 тис.грн. (0,45 %).

Обсяг  короткострокового  зовнішнього боргу за залишковим терміном погашення протягом року збільшився на 8.5 млрд.дол.США та на кінець 2010 року становив 47.3 млрд. дол. США.

Довгостроковий зовнішній  борг збільшився з початку року на 2.9 млрд. дол. США (на 3.5%) і становив 87.2 млрд. дол. США.

Основною валютою  зовнішніх запозичень на кінець 2010 року залишається долар США (70.4%), зобов’язання в євро становлять 10.7%.

Станом на 31.03.2011  року  гарантований борг України  становив 109.787.801,01 тис. грн. (24,45%) або 13.792.437,31 тис. дол. США, в тому числі: гарантований зовнішній борг  – 96.052.549,61 тис. грн. (21,39%) або 12.066.903,21 тис. дол. США; гарантований внутрішній борг  – 13.735.251,40тис.грн.  (3,06%) або 1.725.534,10 тис. дол. США.

Насамперед наявність  державного боргу не дає уявлення щодо реального фінансового становища  держави.

Державний борг – це складне  явище, зумовлене низкою факторів, яке  в умовах кожної держави може мати свою специфіку. Якщо нестачу коштів у бюджеті держава покриває за рахунок отриманих позик, то це не можна вважати нормальним явищем. Це свідчення нездорового фінансового становища, при якому виникатиме потреба укладати договори на позики, а в кінцевому  підсумку  – розраховуватися за боргами за рахунок збільшення податків.

На сьогодні майже  кожна держава має певний розмір заборгованості. Різниця лише в тому, що поряд із збільшенням боргу  не кожна держава знаходить шляхи  для його своєчасного повернення.

Дефіцит бюджету і  державний борг, безперечно, впливають на функціонування національної економіки. Наслідки цього впливу поділяють на короткострокові та довгострокові.

Короткострокові  –  це економічні наслідки бюджетного дефіциту, відомі

як проблема  витіснення. Довгострокові  – це економічні наслідки державного боргу, відомі як тягар боргу.

Довгострокові наслідки державного боргу пов'язані з  його впливом на економічне зростання  у тривалому періоді, а отже й  на рівень життя майбутніх поколінь.

Збільшення державного боргу і підвищення процентних ставок у довгостроковому періоді спричиняють витіснення державним боргом приватного капіталу.

Зростання процентних ставок веде до того, що люди нагромаджують  зобов'язання уряду замість приватного капіталу. Тому зростання державного боргу зменшує виробничі потужності, які використовуватимуть майбутні покоління, а отже вони матимуть нижчий рівень доходу.