Економічна природа і роль державного кредиту

Спрямування державних  запозичень орієнтоване на фінансування дефіциту державного бюджету, зокрема  фінансування поточних видатків, на погашення  боргів минулих періодів та гарантованих державою кредитів підприємствам, в інвестиційні проекти та лише незначна частина на підтримку стратегічних галузей, в реальний сектор економіки та на підтримку інноваційних проектів.

Формування та нагромадження  державного боргу в економіці  України було спричинене рядом суб’єктивних та об’єктивних факторів. Серед об’єктивних причин формування державного боргу слід назвати трансформаційний спад, викликаний процесами переходу української економіки від командно-адміністративної системи до ринкової; скорочення надходжень до бюджету через звуження податкової бази;  незбалансованість торгівельного балансу; переважання неефективних та енергомістких технологій тощо. Дію суб’єктивних чинників можна пояснити наявністю непослідовних та неефективних методів управління державним боргом, що у результаті може суттєво вплинути на його структуру та обсяги.

Сьогодні проблему раціонального  використання залучених коштів, в  тому числі траншів МВФ обговорюється  досить жваво як політиками так і економістами, звертаючи увагу на те, що частина коштів МВФ іде на фінансування дефіциту бюджету для поповнення валютних резервів Нацбанку, а Міжнародний валютний фонд дозволяючи витрачати гроші на покриття бюджетного дефіциту не цікавиться цільовим використанням цих коштів. [8, c. 77].

В таблиці  подано програму державного запозичення України на 2011 рік, тобто вказано, за якими позиками передбачалося здійснити залучення коштів для фінансування бюджету. [9]

 

Таблиця 1.1

Програма державного запозичення України на  2011 рік

 

 

Програма державного запозичення України на 2011 рік  Залучення коштів для фінансування бюджету передбачається здійснити за наступними позиками
Назва	Кредитор	Прогноз надходження  у 2010 році
		екв. в тис.дол.США	екв. в тис. грн.
І. Державне запозичення		11 521 558,5	140 183 893,8
1. Зовнішнє  запозичення		5 409 922,7	43 008 885,6
1.1.  Фінансування  державного бюджету		5 000 000,0	39 750 000,0
ОЗДП	ОЗДП	4 500 000,0	35 775 000,0
Позика Світового банку	Міжнародний банк реконструкції  та розвитку	500 000,0	3 975 000,0
1.2. Фінансування  проектів розвитку		409 922,7	3 258 885,6
Будівництво ПЛ 750кВ Запорізька АЕС - Каховська	Європейський банк реконструкції  та розвитку	3 144,7	25 000,0
Будівництво ПЛ в Рівненська АЕС - Київська	Європейський банк реконструкції  та розвитку	10 062,9	80 000,0
Модернізація державних фінансів	Міжнародний банк реконструкції  та розвитку	4 066,6	32 329,5
Підвищення надійності постачання електоенергії в Україні	Міжнародний банк реконструкції  та розвитку	6 289,3	50 000,0
Проект видачі держ.актів  на право власності на землю та розвитку системи кадастру(4709 від 17.10.03)	Міжнародний банк реконструкції  та розвитку	11 386,2	90 520,6
Проект "Модернізації державної податкової служби - 1" (4698 від 04.09.03)	Міжнародний банк реконструкції  та розвитку	11 327,3	90 052,3
Проект реабілітації гідроелектростанцій (4795 від 19.09.05)	Міжнародний банк реконструкції  та розвитку	21 564,5	171 437,6
Проект "Рівний доступ до якісної освіти в Україні" (4780 від 05.09.05)	Міжнародний банк реконструкції  та розвитку	7 924,5	63 000,0
Проект розвитку ДМА "Бориспіль" (UKR-P1 від 29.03.05)	Японський банк міжнародного співробітництва	31 376,5	249 443,1
Розвиток міської інфраструктури	Міжнародний банк реконструкції  та розвитку	12 842,8	102 100,0
Вдосконалення системи  соціальної допомоги	Міжнародний банк реконструкції та розвитку	27 644,6	219 774,7
Розвиток системи державної  статистики для моніторингу соціально-економічних  перетворень	Міжнародний банк реконструкції  та розвитку	5 462,6	43 427,8
Третій Проект "Ремонт автомобільної дороги Київ - Чоп" (36547 від 19.12.06)	Європейський банк реконструкції  та розвитку	248 905,7	1 978 800,0
	Європейський інвестиційний  банк
Розвиток системи водопостачання та водовідведення в м.Миколаєві	Європейський інвестиційний  банк	5 660,4	45 000,0
Фінансування Української енергозберігаючої сервісної компанії (друга фаза) (33832 від 21.10.05)	Європейський банк реконструкції  та розвитку	2 264,2	18 000,0
2. Внутрішнє  запозичення		6 111 635,7	97 175 008,2
2.1. Пряме фінансування  бюджету		6 111 635,7	48 587 504,1
Прогнозні ОВДП 2011	ОВДП	6 111 635,7	48 587 504,1

 

 

 

 

Основним фактором, що викликає зростання державної заборгованості й нівелює позитивний вплив державних  запозичень в Україні, є неефективне використання запозичених фінансових ресурсів і відсутність урядового контролю за рентабельністю їх залучення у виробничий процес.[8. ст. 82]

Згідно з Бюджетним  кодексом України державний борг (борг Автономної Республіки Крим чи борг місцевого самоврядування) - це загальна сума заборгованості держави (Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування), яка складається з усіх випущених і непогашених боргових зобов'язань держави (Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування), включаючи боргові зобов'язання держави (Автономної Республіки Крим чи міських рад), що вступають в дію в результаті виданих гарантій за кредитами, або зобов'язань, що виникають на підставі законодавства або договору.

Державний борг за своєю  економічною сутністю визначає економічні відносини держави як позичальника з її кредиторами (резидентами та нерезидентами) з приводу перерозподілу частини вартості валового внутрішнього продукту на умовах строковості, платності та повернення.

Граничний обсяг внутрішнього та зовнішнього державного боргу, боргу  Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування, граничний обсяг надання гарантій встановлюється на кожний бюджетний період відповідно законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет.

Величина основної суми державного боргу не повинна перевищувати 60 відсотків фактичного річного обсягу валового внутрішнього продукту України. У разі перевищення граничної величини, визначеної частиною другою цієї статті, Кабінет Міністрів України зобов'язаний вжити заходів для приведення цієї величини у відповідність з положеннями цього Кодексу.

За умовами залучення  коштів розрізняють внутрішній та зовнішній  борг.

Згідно із законом  України "Про державний внутрішній борг України" державним внутрішнім боргом України є строкові боргові  зобов'язання Уряду України у  грошовій формі. Державний внутрішній борг гарантується всім майном, що перебуває у загальнодержавній власності.

До складу державного внутрішнього боргу України входять  позичання Уряду України і  позичання, здійснені при безумовній гарантії Уряду, для забезпечення фінансування загальнодержавних програм.

Державний внутрішній борг України складається із заборгованості минулих років та заборгованості, що знову виникає по боргових зобов'язаннях  Уряду України.

До боргових зобов'язань  Уряду України належать випущені ним цінні папери, інші зобов'язання у грошовій формі, гарантовані Урядом України, а також одержані ним кредити. До складу боргових зобов'язань Уряду України включається також частина боргових зобов'язань Уряду колишнього Союзу PCP, прийнята на себе Україною.

Боргові зобов'язання Уряду України можуть мати короткостроковий - до 1 року, середньостроковий - від 1 до 5 років і довгостроковий - 5 і більше років термін.

Боргові зобов'язання Уряду  України виступають у вигляді  облігацій внутрішніх державних  позик і казначейських зобов'язань України. В окремих випадках можуть бути й інші форми урядових боргових зобов'язань. Характер і умови таких зобов'язань у кожному конкретному випадку визначаються Урядом України за погодженням з Національним банком України.

Зовнішній державний  борг - це сукупність боргових зобов'язань держави, що виникли в результаті запозичення держави на зовнішньому ринку.

Державний зовнішній  борг складається з:

- позик на фінансування  державного бюджету та погашення  зовнішнього державного боргу;

- позик на підтримку  національної валюти;

- позик на фінансування  інвестиційних та інституціональних  проектів;

- гарантій іноземним  контрагентам щодо виконання  контрактних зобов'язань у зв'язку  з некомерційними ризиками;

- державних гарантій, що надаються Кабінетом Міністрів  України для кредитування проектів, фінансування яких передбачено державним бюджетом України.

Відповідно до Закону України про Державний бюджет на відповідний рік, визначається граничний  розмір дефіциту бюджету та джерела  його покриття за рахунок внутрішнього та зовнішнього фінансування, а також встановлюється граничний розмір державного внутрішнього та зовнішнього боргу України на 1 січня наступного за бюджетним роком з визначенням напрямів використання фінансових ресурсів.

Загальний державний  борг України з 1992 року поступово зростав. Це обумовлювалося різними чинниками: дефіцитністю державного бюджету та платіжного балансу, високою залежністю від імпорту енергоресурсів, неефективним використанням залучених кредитів та відсутністю належного контролю за цим процесом, несприятливим інвестиційним кліматом.

Розмір державного боргу  розраховується у грошовій формі, як непогашена основна сума прямих боргових зобов'язань держави. Стан державного боргу визначається на останній день звітного періоду та включає операції за цей день.[10, ст. 135]

 

1.3 Сучасні реалії боргового тягаря зарубіжних країн

 

На сучасному етапі притаманною є тенденція до постійного зростання абсолютної суми державного боргу як у розвинених країнах, так і у країнах, що розвиваються. Додаткове залучення коштів на зовнішньому ринку дозволяє збільшувати сукупні витрати при нижчому рівні національного доходу. Негативним аспектом впливу зовнішньої заборгованості, що виникає в результаті сплати відсотків за кредитами є загострення соціальних проблем у суспільстві,  яке здійснюється внаслідок скорочення державних видатків,  зниження економічної активності, спричинене збільшенням податків.

Міжнародні фінансові кризи в кінці 1990-х рр. обумовили значення достовірної і своєчасної статистичної інформації по державному боргу як одного з найважливіших елементів для раннього виявлення зовнішньої і внутрішньої вразливості країн, для характеристики фінансового стану будь-якої держави та ефективності, здійснюваної в державі боргової політики.

Проаналізуємо боргову ситуацію в розвинених країнах світу і в країнах, що розвиваються з метою визначення їх фінансової стабільності та порівняємо з ситуацією, що склалася в Україні.

Одним з найбільших боржників у світі є така країна як США, розмір валового зовнішнього боргу якої складає 14,715 трлн. дол. США. Крім того, велике абсолютне значення зовнішньої заборгованості має Великобританія (9,875 трлн. дол. США), Німеччина (5,670 трлн. дол. США), Франція (5,670 трлн. дол. США). Більш стабільну ситуацію із зовнішньою заборгованістю мають: Іспанія, Італія, Ірландія і Японія, розмір якої становить 2,565 трлн. дол. США, 2,700 трлн. дол. США, 2,295 трлн. дол. США і 2,700 трлн. дол. США відповідно. Розмір зовнішнього боргу Португалії і Греції складає приблизно 0,540 трлн. дол. США в обох країнах.

Незважаючи на те, що зовнішній борг США практично дорівнює їхньому ВВП, США  вважається стабільною економікою. Проте, кредитний рейтинг Сполучених Штатів останнім часом знизився. Значна частка заборгованості даної країни припадає на азійські країни, в першу чергу  -Японію і Китай. Європа є її другим за величиною кредитором. Це  говорить про те, що будь-які зміни в  Єврозоні можуть вплинути на банківську  систему США.  Головними  європейськими країнами-кредиторами  США є Великобританія, Швейцарія і Франція. Щодо боргової ситуації Німеччини, то найбільша економіка Європи залежить від грецького, ірландського, португальського і, в першу чергу, іспанського боргу. Якщо будь-яка з  перечислених країн оголосить дефолт, це великою мірою вплине на фінансове становище Німеччини. Таким чином, економіка сповільнюється в основному через проблеми,  що виникають у  її партнерів по Єврозоні. У свою чергу проблеми з «локомотивом європейської економіки», як часто називають Німеччину, означають  виникнення дисбалансів не тільки для Єврозони, але і для всього світу.

На даному етапі головною проблемою Іспанії є  Португалія, яка заборгувала їй мільярди євро. Іспанія, у свою чергу, є боржником Німеччини та Франції. По мірі того, як Іспанія намагається взяти під контроль свої борги, у світі зростають побоювання, що в країні відбуватимуться бюджетні скорочення і припиняться економічні реформи, що викличе новий економічний спад [11].

Португалія,  яка  стала третьою країною Єврозони,  яка отримала пакет фінансової допомоги, переживає глибоку рецесію (спад). На даний момент вона вживає низку заходів жорсткої економії і планує провести масштабну приватизацію, щоб зміцнити фінансову систему і полегшити свій борговий тягар.  Португалія є найбільшим боржником Іспанії. У свою чергу, Греція заборгувала португальським банкам понад 10 млрд доларів США [11].

Щодо Італії, то її зовнішній борг є доволі високим, однак у порівнянні з Грецією і Португалією вона вважається відносно багатою країною. Проте у світі виникають сумніви щодо можливостей італійського керівництва і побоювання, що борг країни перевищить можливості її економіки, призвели до хвилювань на ринках. Найсильніше зростання італійського боргу може вплинути на економіку Франції.

Ірландія, являється однією з трьох країн Єврозони, які отримали пакет фінансової допомоги,  а також  пішла на жорсткі заходи економії.  Зараз її економіка  демонструє слабкі ознаки зростання. Головним кредитором Ірландії є Велика Британія.

Греція залишається одним з головних боржників Єврозони. Вона також є однією із трьох країн  Єврозони, які вже отримують фінансовий пакет допомоги. Хоча обсяг грецької економіки порівняно невеликий, і збитки від її можливого дефолту за борговими зобов'язаннями Єврозона може поглинути без проблем, небезпеку становить можлива  «ланцюгова реакція», при якій грецький дефолт може потягнути за собою фінансовий крах інших країн зі значно більшими економіками, таких як Італія . [11].

Японія має найвищий державний борг серед розвинених країн. Однак більша частина цього боргу припадає на частку приватного сектора, тому ризик дефолту в Японії невеликий. Проте глобальна фінансова криза, наслідки цунамі і землетрусу, а також сильна єна і боргова криза Європи затьмарюють економічні перспективи країни.  Проте, уряд Японії має намір до 2020 року повністю позбутися щорічних бюджетних дефіцитів. [11].

Висока зовнішня заборгованість Великої Британії в  першу чергу пояснюється боргами її банківського сектора. Високий рівень боргу відносно ВВП пов'язаний з активним рухом британського капіталу. Загалом високий рівень зовнішнього боргу не становить особливої  загрози, оскільки Великобританія має в своєму розпорядженні цінні активи.  Проте  Великобританія сильно залежить від своїх головних боржників  - Ірландії, Італії та Португалії . [11].

Для порівняння боргової ситуації розвинених країн Європи з країнами Африки, то, наприклад, в Єгипті співвідношення між державним боргом і ВВП в 2011 році складає 80,5%, в Зімбабве  – 241,6%. Дані свідчать про те, що державна заборгованість Зімбабве (відноситься до країн, що розвиваються), є досить високою, що має загрозливий характер для її економіки. Боргова ситуація в Єгипті є більш стабільною порівняно з деякими іншими африканськими країнами.

Країни Східної Європи  - Польща і Росія відзначаються більш стабільною борговою ситуацією, ніж деякі розвинені країни Європи, Африки, Америки, Азії. В Польщі співвідношення між державним боргом і ВВП становить 53,6%, в Росії – 9,5%.