Дослідження ринкових перспектив фінансових посередників: особливості діяльності ломбардів на ринку фінансових послуг

— порядок звітності та здійснення контролю за діяльністю виконавчого та інших органів управління об'єднання;

— порядок внесення змін до статуту, припинення діяльності об'єднання, вирішення майнових питань у зв'язку з його ліквідацією чи реорганізацією тощо.

    За рішенням уповноваженого органу в установленому ним порядку одному з об'єднань ломбардів, що утримується за рахунок внесків засновників (учасників) та не провадить господарську діяльність, може бути надано статус саморегулівної організації ломбардів.

   Об'єднання ломбардів набуває статусу саморегулівної організації після внесення запису про нього до відповідного реєстру, який веде уповноважений орган.

    Діяльність саморегулівної організації ломбардів у межах та в порядку, визначених уповноваженим органом, спрямована на;

1) здійснення методичного забезпечення діяльності ломбардів;

2) організацію та проведення навчання фахівців ломбардів, надання інформаційної та консультативно-методичної допомоги учасникам саморегулівної організації ломбардів;

3) розробку та запровадження правил поведінки ломбардів на ринках фінансових послуг;

4) збір та аналіз фінансової звітності, що подають ломбарди;

5) забезпечення представництва засновників і учасників саморегулівної організації на ринках фінансових послуг та захист їх професійних інтересів.

1.2. Законодавче врегюлювання діяльності ломбардів.

    Верховна Рада взялася за регулювання діяльності ломбардів, бо ці кредитні установи зараз, коли банки різко зменшили кредитування, стали особливо популярними.«Головною метою було унормування цього ринку. Він регулювався постановами, а це не той рівень регулювання, який потрібен у даній ситуації».

    На сьогоднішній день, вважають автори законопроекту, коли комерційні банки суттєво скоротили обсяги кредитування, саме ломбарди можуть задовольнити потреби населення у позиці. Хоча нині діяльність цих фінансових установ регулюється низкою законів і підзаконних актів, ломбарди потребують «свого» закону, каже юрист всеукраїнської асоціації ломбардів Ігор Білкін. «Діяльність ломбардів є специфічною, тому вирішили на рівні закону прописати та закріпити вимоги, які раніше визначалися положеннями підзаконних правових актів. Відповідно до закону дещо змінюються вимоги до статутного капіталу ломбарду, він встановлюються на рівні 30 000 євро». Для того, аби працювати на ринку фінансових послуг, за нормативними вимогами установа повинна мати власний капітал не менше 200 тисяч гривень, пояснює далі Ігор Білкін,. «На даний момент ломбарди знаходяться у власності суб’єктів господарювання. Проектом передбачена можливість створення ломбардів у формі повних товариств або ж кооперативних товариств».

    Як у сусідній Чехії за допомогою законодавства наводили лад на ринку фінансових послуг.

    Перші приватні ломбарди у Чехії з’явилися двадцять років тому. Деякі з них працювали цілодобово, і кожен бажаючий (навіть неповнолітній) міг прийти туди, закласти цінну річ і отримати на руки гроші. Походження цінних речей не з’ясовували, справи у ломбардів пішли вгору аж поки з ними не почали пов’язувати історії з крадіжками. 

    Становище виправив Закон, ухвалений у 2004 році, у відповідності з яким на кожну запропоновану до продажу річ власник ломбарду повинен укласти з продавцем договір купівлі-продажу, де продавець має засвідчити свою особу чинним документом – паспортом. Якщо до продажу потрапила крадена річ, поліція, згідно Закону, дістала право перевірити особу продавця, а також походження запропонованого для продажу предмету. Крім цього все, що потрапляє в ломбард, його власник повинен відразу внести до книги – реєстру товарів. І ще одна стаття нового Закону: за порушення правил штраф розміром у перерахунку і до 50 тисяч доларів США. 

    В тому, що новий закон потрапив у ціль, свідчать факти: ломбарди зі сфери великого тіньового бізнесу вийшли на світло, їх відразу стало настільки мало, що навіть не згадаю, коли його в Празі бачила востаннє. Закрились нічні ломбарди, які поліція мала на особливому контролі. Помітно зменшилось число таких крадіжок, як, наприклад, телеантени, велосипеди чи спортивне знаряддя.

 
    Якщо людина, звернувшись до ломбарду, вирішить, що її ошукали, звертатися до суду можна, запевняє юрист Павло Об’єдков. Адже стаття 190 Кримінального кодексу України («Шахрайство») може бути застосована і до нечистих на руку працівників ломбарду. І передусім клієнтові треба уважніше вивчати умови угоди, за якою вона залишає свої речі цій установі. «Ломбарди створюються у формі повних товариств. Тому, якщо накладаються стягнення за якісь порушення, то ломбард відповідає не лише своєю власністю, але й власністю своїх учасників. В кожному випадку треба дивитися умови, які прописані в договорі, який ви підписуєте, коли здаєте річ. Найчастіше, якщо річ не буде викуплена, то до ломбарду переходить право власності на товар, тобто можливість його продати». 

    За інформацією Всеукраїнської асоціації ломбардів, на українському ринку фінансових послуг нині працюють понад три сотні ломбардів.

    Статтею 4 Закону про підприємництво право на проведення ломбардних операцій надано державним підприємствам, а також недержавним, які мають статус повного товариства, тобто товариства, усі учасники якого несуть повну майнову відповідальність за зобов'язаннями створеного ними ломбарду. Ломбардними операціями можуть займатися будь-які фінансово-кредитні установи, де створено умови для такого роду діяльності.

     Закон України "Про оподаткування прибутку" термін "ломбардна операція" визначає так: "1. 14. Ломбардна операція — операція фізичних чи юридичних осіб з отримання коштів від юридичної особи, кваліфікованої як фінансова установа згідно із законодавством України, під заставу товарів або валютних цінностей. Ломбардні операції є різновидом кредиту під заставу".

    Правовідносини сторін (позичальника і позикодавця) регулюються Законом про заставу і Законом про фінансові послуги і держрегулювання ринків фінпослуг. Стаття 7 Закону про заставу допускає заміну предмета застави за згоди заставодержателя (позикодавця). Документальним підтвердженням ломбардної операції є: договір типової форми, касовий чек, квитанція про виплату.

    Найпоширеніший вид застави в ломбардах — ювелірні вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінного і напівдорогоцінного каміння (у тому числі синтетичного й вирощених його аналогів). Тому ломбард повинен придбати ліцензію на право здійснення такої діяльності (п. 1.3 Ліцензійних умов, затверджених наказом Держпідприємництва і Мінфіну від 26.12. 2000р. №82/350). Коштовності приймають у заставу за закупівельними цінами, встановленими МФУ (Наказ №415).

    У разі невикупу заставленого майна його власником заставоотримувач, відповідно до статті 19 ЦКУ, має право задовольнити свої вимоги за рахунок застави в повному обсязі, що визначається за фактом задоволення. Якщо ж ідеться про коштовності, то їх у такому випадку ломбард не може продавати самостійно споживачам. Ці коштовності, відповідно до роз'яснень, викладених у Листі ДПАУ від 16.02. 98р. №1487/11/16-1120-23, підлягають реалізації НБУ за цінами, затвердженими наказом МФУ.

    На ломбарди не поширюються вимоги НБУ щодо мінімального статутного фонду та інші нормативи, яких мають дотримуватись комерційні банки. Ломбарди реєструються в органах місцевої влади, податковій адміністрації на

загальних умовах. У своїй діяльності ломбарди керуються Законом України

"Про заставу" та власним положенням.

    В Україні закон “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” відносить ломбарди до фінансових установ, видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а саме надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту. Фінансовий кредит в даному випадку має забезпечуватися заставою майна. По закінченню строку дії договору фінансового кредиту (позики), в разі невиконання позичальником зобов’язань, ломбард, згідно з Цивільним кодексом України та Законом України “Про заставу” має право звернути стягнення на предмет застав та за рахунок останнього задовольнити свої вимоги по кредиту. Для забезпечення зобов’язань щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом ломбарди беруть під заставу рухоме майно (найбільш поширеним видом є ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, брухт цих виробів).Операції з виробами з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння (прийом виробів з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння в якості предметів застави, їх відчуження в разі звернення стягнення) відповідно до вимог статті 14 Закону України „Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними”, статті 9 Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності” потребують одержання окремих ліцензій, що видаються Міністерством фінансів України згідно з Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з торгівлі виробами з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння, затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва Міністерства фінансів України від 26.12.2000 N82/350.

Правовий статус ломбардів:

    Згідно Закону України від 12.07.2001 N2664-III “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” ломбарди належать до фінансових установ, видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а саме надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту.

     Фінансовий кредит ломбарду забезпечується заставою майна.По закінченню строку дії договору фінансового кредиту (позики), в разі невиконання позичальником зобов’язань, ломбард, згідно Цивільного кодексу України та Закону України “Про заставу” має право звернути стягнення на предмет закладу та за рахунок предмета застави задовольнити свої вимоги по кредиту.     Для забезпечення зобов’язань щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом ломбарди приймають в заклад рухоме майно.

      Найбільш поширеним видом майна, що приймається ломбардами у заклад є - ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, брухт цих виробів. Операції з виробами з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння (прийом виробів з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння в якості предметів застави, їх відчуження в разі звернення стягнення) відповідно до вимог статті 14 Закону України „Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними”, статті 9 Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності” потребують одержання окремих ліцензій, що видаються Міністерством фінансів України згідно Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з торгівлі виробами з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння, затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства фінансів України від 26.12.2000 N82/350.

    Таким чином, діяльність щодо надання ломбардами фінансових послуг (кредитів, позик) контролюється Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України (Держфінпослуг); діяльність, пов’язана з реалізацією, обігом предметів закладу належить до компетенції Міністерства фінансів України. Далі, Засновниками учасниками повних товариств можуть бути як юридичні так і фізичні особи.

   До особливостей повних товариств (на відміну від інших видів господарських товариств) відноситься те, що:  всі учасники займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність по зобов`язанням товариства всім своїм майном. Учасники повного товариства не вправі від свого імені та в своїх інтересах здійснювати операції, однорідні з цілями діяльності повного товариства, а також брати участь у будь-яких інших товариствах (крім акціонерних), що мають однорідний з повним товариству предмет діяльності.

     З набранням у 2001 році чинності Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” (N 2664) ломбард віднесено до фінансових установ: Ст.1, п.1 „фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг та яка внесена до відповідного реєстру у порядку, встановленому законом. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг.”

       Основні моменти, що звертають на себе певну увагу:

       Відповідно до вимог Положення про надання фінансових послуг ломбардами (Розпорядження Держфінпослуг від 26 квітня 2005 р. N 3981):Розділ 1 п.1.2. „ломбард - фінансова установа, виключним видом діяльності якої є надання на власний ризик фінансових кредитів фізичним особам за рахунок власних або залучених коштів, під заставу майна на визначений строк і під процент та надання супутніх послуг ломбарду;

    Залучені кошти ломбарду - банківські кредити та будь-які залучені кошти від юридичних осіб відповідно до законодавства України; супутні послуги ломбарду - послуги, які є передумовою надання фінансового кредиту або випливають з його надання; страхування предмета застави - укладення договору між ломбардом та страховою компанією або між позичальником та страховою компанією про страхування предмета застави, наданого як забезпечення фінансового кредиту ломбарду, за рахунок та в інтересах власника предмета застави на строк дії договору фінансового кредиту;

    Відокремлені підрозділи ломбарду - філії та відділення, через які здійснюється діяльність ломбардів з надання фінансових та супутніх послуг ломбарду; фінансовий кредит ломбарду - надання ломбардом коштів у позику, забезпечених заставою, на визначений строк та під процент; облікова система ломбарду - автоматизований реєстр даних про споживачів послуг ломбарду;

     Реєструюча система ломбарду - автоматизований реєстр даних про операції споживачів послуг ломбарду.

1.3. Розвиток ломбардів на світовому ринку.

Ломбарди на території Росії

    У Росії за вказівкою Ганни Іоанівни монетні двори стали видавати гроші під заставу золотих і срібних прикрас ще в 18 столітті.

    Перший же самостійний ломбард був відкритий в 1888 році у Вологді. Його організатором став російський купець і меценат Христовор Семенович Леденцов. Статут і організаційна структура Вологодського ломбарду виявилися такими вдалими, що були скопійовані багатьма ломбардами, які були створені пізніше по всій країні. Через двадцять років в Росії налічувалося вже понад 90 ломбардів.