Дослідження ринкових перспектив фінансових посередників: особливості діяльності ломбардів на ринку фінансових послуг

    При купівлі виробів із дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння ломбард оформлює квитанцію, в якій зазначаються реквізити продавця, його особистий ідентифікаційний код, найменування та максимально повна кількісна та якісна характеристика виробу, а також ціна в розрахунку за один грам дорогоцінного металу та загальна вартість, що підлягає виплаті.

    Однією із супутніх послуг ломбарду є діяльність зі зберігання рухомих речей фізичних осіб, у тому числі предмета закладу, яким забезпечено зобов'язання за договором фінансового кредиту.

    Зберігання предмета закладу, яким забезпечено зобов'язання за договором фінансового кредиту, здійснюється на підставі договору застави, а інших речей — на підставі договору зберігання, що оформлюється шляхом видачі ломбардом поклажодавцю іменної квитанції.

    Іменна квитанція має містити:

1) повне найменування та місцезнаходження ломбарду і реквізити поклажодавця;

2) опис та суму оцінки речі, прийнятої на зберігання (повне найменування прийнятих речей, їхні характеристики, форма, клеймо-проба, вага, найменування дорогоцінного каміння, його кількість і якість. За потреби може додаватися фотографія);

3) дату прийняття речі та строк її зберігання;

4) плату за зберігання та порядок і строки її внесення тощо.

    Для зберігання заставленого майна в ломбарді повинно бути спеціальне місце — окреме приміщення, окрема територія або інше місце з обмеженим доступом, що відповідає вимогам, встановленим законодавством. Це місце має розташовуватися за місцезнаходженням ломбарду, його відокремленого підрозділу або за іншою адресою та повинно бути обладнане необхідними засобами, що дають змогу забезпечити збереження предмета застави та його утримання в належному стані.

    За зберігання майна ломбард стягує з поклажодавця плату у вигляді річних процентів, розрахованих з огляду на суму оцінки прийнятої на зберігання речі. Витрати ломбарду на зберігання речі також включаються до плати за її зберігання.

    В окремих випадках засновницьким договором (статутом) ломбарду або договором застави може бути передбачено безоплатне зберігання предмета закладу, яким забезпечено зобов'язання за договором фінансового кредиту.

    У разі, якщо власних майна не звернувся за його поверненням у зазначений термін, воно зберігається в ломбарді протягом двох місяців, після чого виставляється на продаж.

    Ломбард на власний розсуд має право обрати один із двох способів продажу.

    Способи продажу заставленого майна:

1) шляхом укладання договору купівлі-продажу з будь-якою іншою особою — покупцем. Здійснюється за ціною, не нижчою від ціни, визначеної під час прийняття речі на зберігання;

2) шляхом передачі її для реалізації спеціалізованим організаціям на аукціоні (публічних торгах). При цьому початковою ціною речі є сума її оцінки, визначена під час прийняття речі на зберігання.

    Договір купівлі-продажу речі, яку поклажодавець не забрав із ломбарду, укладається ломбардом від імені поклажодавця і є правовою підставою для набуття покупцем права власності на відповідне рухоме майно. Дорогоцінні метали та дорогоцінне каміння ломбарди продають Державному сховищу дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та Державній скарбниці Національного банку на підставі укладених договорів купівлі-продажу.

    Реалізація заставленого майна з аукціонів (публічних торгів) здійснюється за правилами, визначеними організатором торгів. Відшкодування витрат, пов'язаних з реалізацією майна, здійснюється за рахунок заставодавця.

    Організатор аукціону відповідно до оцінки майна визначає початкову вартість його реалізації, суму реєстраційного внеску (як правило, не більше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян), публікує інформацію про майно, що реалізується, визначає умови, терміни, місце проведення аукціону, час роботи служби організації аукціону тощо.

    Покупець надає організатору аукціону: документ, що посвідчує фізичну особу або представника юридичної особи, їхні повноваження; квитанцію про сплату реєстраційного внеску; документ про внесення коштів, що становлять 10 % від початкової вартості реалізації майна; декларацію про доходи (для фізичних осіб).

    Аукціон може відбутися лише за наявності не менше двох покупців. До початку аукціону ліцитатор надає всім присутнім інформацію про майно, що реалізується, та умови його продажу. Початком аукціону є оголошення стартової ціни реалізації. Порядок проведення аукціону, зміни пропозиції ціни, термінів оголошення нової ціни тощо визначає організатор аукціону.

    У разі реалізації незатребуваного в зазначений термін майна за рахунок коштів, виручених від його продажу, відшкодовуються витрати ломбарду на зберігання, страхування і продаж майна, а залишок суми повертається власнику майна або зараховується на його ім'я на депозит у нотаріальній конторі. Незатребуваний протягом трьох років з дня продажу залишок суми зараховується у дохід державного бюджету.

    Вимоги до обліку й облікової та реєструючої систем ломбарду:

Згідно із загальними вимогами до фінансових установ, ломбарди зобов'язані:

— вести бухгалтерський облік, складати, подавати та оприлюднювати фінансову звітність;

— вести облік своїх операцій, складати та подавати Держфінпослуг фінансову звітність та інші звітні дані відповідно до визначеного переліку;

— подавати податковим органам та іншим державним органам декларації, бухгалтерську звітність, інші документи та відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів.

    З метою забезпечення чіткого обліку операцій та клієнтів ломбарду створюються облікова та реєструюча системи ломбарду.

    Облікова система ломбарду — автоматизований реєстр даних про споживачів послуг ломбарду.

    Реєструюча система ломбард — автоматизований реєстр даних про операції споживачів послуг ломбарду.

    Облікова та реєструюча системи ломбарду ведуться в електронному вигляді шляхом використання відповідного програмного забезпечення, що дає змогу обліковувати споживачів послуг ломбарду та здійснювати реєстрацію їх операцій.

    Технічне забезпечення облікової та реєструючої систем створюється на основі комп'ютерних мереж, які забезпечують виконання технологічних операцій з ведення обліку.

   Склад і структура технічного забезпечення визначаються ломбардом самостійно з огляду на його можливості постійно дотримуватись вимог до облікової та реєструючої систем, установлених Держфінпослуг для захисту від несанкціонованого доступу.

    Ломбард має забезпечити захист інформації в обліковій та реєструючій системах з метою унеможливлення будь-яких змін щодо даних, зафіксованих після здійснення операцій, засобами програмного забезпечення.

    З цією метою доступ до програмного забезпечення даних облікової та реєструючої систем ломбарду повинен бути обмеженим та дозволятися лише визначеному на це персоналу. Щоденно має виконуватись процедура резервного копіювання бази даних. Резервні копії повинні зберігатись на окремому носії інформації або на окремому спеціалізованому мережевому апаратному засобі. Для захисту від несанкціонованого доступу до баз даних облікової та реєструючої систем ломбард має розробити порядок установлення відповідних паролів.

    Дані облікової системи ломбарду повинні містити інформацію про фізичну особу — споживача послуг: прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи; дані паспорта або іншого документа, що посвідчує особу; місце проживання; ідентифікаційний код.

Дані реєструючої системи ломбарду мають містити інформацію про:

— дату та номер договору;

— строк дії договору;

— короткий опис предмета застави;

— дату надання, вид і суму послуги;

— дату звернення стягнення на предмет застави;

— суму до повернення заставодавцю;

— заборгованість за договором.

    Програмне забезпечення облікової та реєструючої систем ломбарду має здійснювати обробку даних та узагальнювати щоквартальну статистичну інформацію щодо:

— загальної кількості та суми наданих кредитів щодо предметів застави, що їх забезпечують;

— загальної кількості та суми погашених кредитів стосовно способів погашення (грошовими коштами, за рахунок предмета застави);

— загальної суми отриманих процентів за користування кредитом стосовно способів погашення;

— загальної суми сплачених неустойок стосовно способів погашення;

— доходу, отриманого за надання послуг з оцінки заставленого майна, його зберігання та реалізації;

— доходу за агентськими договорами зі страховими компаніями.

Дані облікової та реєструючої систем надаються:

1) фізичній особі — споживачу послуг, які вона одержувала на підставі письмового запиту;

2) за рішенням, ухвалою або постановою суду;

3) органам державної влади та місцевого самоврядування відповідно до законодавства.

    Програмне забезпечення облікової та реєструючої систем ломбарду має забезпечувати експорт інформації у форматі, визначеному Держфінпослуг, при формуванні інформації, яка подається до цієї установи.

    Інформація про діяльність та фінансово-майновий стан клієнта ломбарду, яка стала відомою ломбарду і розголошення якої може завдати матеріальної або моральної шкоди клієнту, є конфіденційною. Інформація про ломбарди або клієнтів ломбарду, яка стає відомою під час проведення Держфінпослуг нагляду за діяльністю ломбарду, е конфіденційною, крім узагальненої інформації про ломбарди, яка підлягає опублікуванню.

    До конфіденційної інформації належить інформація про:

1) операції, проведені на користь клієнтів ломбарду, та здійснені ними правочини;

2) фінансово-майновий стан клієнтів ломбарду;

3) системи охорони ломбарду;

4) звітність щодо конкретного ломбарду, крім тієї, що підлягає опублікуванню або поширенню за рішенням ломбарду та Держфінпослуг;

5) коди, що використовують ломбарди для захисту інформації.

    Конфіденційна інформація про клієнтів ломбарду подається ломбардами:

1) на письмовий запит або з письмового дозволу власника такої інформації;

2) на письмову вимогу суду або за рішенням (ухвалою, постановою) суду;

3) органам прокуратури, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Антимонопольного комітету України, органам державної податкової служби — на їх письмову вимогу в порядку та обсягах, визначених законом;

4) спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу на його запит щодо фінансових операцій, пов'язаних з фінансовими операціями, що стали об'єктом аналізу згідно із законодавством про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, а також учасників зазначених операцій;

5) органам державної виконавчої служби на їх письмову вимогу з питань виконання рішень судів стосовно стану операцій конкретної фізичної особи — клієнта ломбарду;

6) іншим державним органам у випадках, визначених законами.

    Ломбард має право подавати конфіденційну інформацію іншим ломбардам в обсягах, необхідних для надання фінансових кредитів.

    З метою вдосконалення ломбардної діяльності в Україні на сучасному етапі доцільним є прийняття Закону України "Про ломбарди і ломбардну діяльність", який би передбачав можливість створення господарських об'єднань ломбардів, саморегулівних організацій, уточнення основних термінів і положень ломбардної діяльності. Зокрема, потрібно встановити для ломбардів обґрунтовані і прозорі нормативи економічної діяльності, чітко визначити поняття "застава" та "заклад", вдосконалити механізм реалізації заставного забезпечення, врегулювати взаємовідносини ломбардів з іншими фінансово-кредитними установами тощо.

    Господарські об'єднання ломбардів відповідно до Господарського кодексу України можуть бути створені у вигляді спілок, асоціацій та інших об'єднань юридичних осіб з метою представлення інтересів засновників (учасників) ломбардів.

    Об'єднання ломбардів, створені для представлення інтересів своїх засновників або учасників, мають утримуватися за рахунок внесків їх засновників і не повинні провадити господарську діяльність, окрім отримання пасивних доходів.

   Об'єднання ломбардів, створене для представлення інтересів їх засновників, має діяти на підставі статуту, затвердженого рішенням загальних зборів його засновників, у якому повинні бути відображені:

— права та обов'язки засновників і учасників об'єднання, умови і порядок вступу до об'єднання та виходу з нього;

— порядок сплати вступних, членських та спеціальних внесків;

— інформація про джерела формування і порядок використання майна об'єднання;