Дивідендна політика підприємства

ВАТ «Маяк» прагне разом із зростанням капіталізації збільшувати розмір виплачуваних акціонерам дивідендів виходячи з розміру одержаного чистого прибутку за рік і потреб розвитку виробничої і інвестиційної діяльності Товариства.

Умовами виплати дивідендів акціонерам ВАТ  «Маяк» є:

1. наявність у Товариства чистого прибутку за рік,
2. відсутність обмежень на виплату дивідендів
3. пропозиції Правління Товариства про розмір дивідендів;
4. рішення загальних зборів акціонерів Товариства.

Відповідно  до вимог українського законодавства  дивіденди акціонерам ВАТ «Маяк» виплачуються з чистого прибутку Товариства, обчисленої на основі бухгалтерської звітності, складеної відповідно до вимог чинного законодавства України.

Правління Товариства при визначенні запропонованого  загальним зборам акціонерів розміру  дивідендів (з розрахунку на одну акцію) і відповідної частки чистого  прибутку Товариства, що направляється  на дивідендні виплати, виходить з того, що сума коштів, що направляється на дивідендні виплати, повинна зростати на 25% від загальної суми дивідендів, нарахованих за попередній рік, але  у всякому разі не повинна перевищувати 25% чистого прибутку за звітний рік, визначеної на основі консолідованої фінансової звітності ВАТ «Маяк», складеної відповідно до Національних Положень (Стандартів) Бухгалтерського Обліку (НП(С)БО).

Розмір запропонованих дивідендів (з розрахунку на одну акцію) Товариства визначається виходячи з величини коштів, що направляються на дивідендні виплати, і чисельно рівний гривневому значенню частки чистого прибутку за рік, розділеному на кількість акцій Товариства, які розміщені і знаходяться в обігу.

Питання про можливість виплати дивідендів за підсумками за черговий рік заздалегідь  розглядається Правлінням Товариства, виходячи з одержаних фінансових результатів.

Правління Товариства розглядає основні напрями  розподілу прибутку і визначає частку прибутку, яку доцільно направити на дивідендні виплати.

При розгляді Правлінням Товариства питання про  пропозицію загальним зборам акціонерів розміру дивідендів кворум для ухвалення  рішення повинен складати просту більшість голосів, присутніх на засіданні Правлінням Товариства.

Пропозиція  Правління Товариства за розміром дивідендів за підсумками чергового року подається  Раді Товариства та загальним зборам акціонерів для ухвалення ними остаточного  рішення.

Рішення про виплату дивідендів і їх розмір ухвалюється загальними зборами  акціонерів.

Право на отримання дивідендів Товариства пропорційно  частці кожного з учасників мають  акціонери, які є ними на дату початку  строку виплати дивідендів. Список осіб, що мають право отримання  дивідендів, складається на дату початку строку виплати дивідендів. Для складання списку осіб, що мають право отримання дивідендів, номінальний утримувач акцій надає дані про осіб, на користь яких він володіє акціями.

Дивіденди виплачуються акціонерам в терміни, встановлені чинним законодавством України, Статутом ВАТ «Маяк» і відповідним рішенням загальних зборів акціонерів. У разі порушення строків виплати дивідендів з вини Товариства, Товариство виплачує акціонерам дивіденди разом з відсотками, які нараховуються на суму дивідендів виходячи з розміру діючої облікової ставки Національного Банку України від дня порушення строків виплати дивідендів до дня виплати дивідендів акціонеру.

Рішенням  про виплату дивідендів повинні  бути визначені:

      1) категорія і тип акцій, по  яких оголошені дивіденди;

      2) розмір дивіденду з розрахунку  на одну акцію певної категорії;

      3) термін виплати;

      4) форма виплати;

      5) порядок виплати.

Товариство  і його виконавчі органи забезпечують своєчасну і повну виплату  дивідендів акціонерам.

Дивіденди виплачуються в оголошеному розмірі.

Дивіденди виплачуються виключно грошовими коштами.

Оподаткування виплачуваних дивідендів здійснюється в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Для організації  планомірної і своєчасної виплати  дивідендів Товариство може залучати платіжного агента і технічного виконавця.

Товариство  розміщує Положення про дивідендну політику ВАТ «Маяк» і зміни до нього на веб-сайті Товариства в мережі Інтернет.   

У складі матеріалів, що представляються акціонерам для ухвалення рішень на загальних  зборах акціонерів, повинна міститися  вся необхідна інформація, що свідчить про наявність або відсутність  умов, необхідних для виплати дивідендів.

Товариство  публікує на веб-сайті Товариства повідомлення про ухвалення рішення про  виплату дивідендів, в якому інформація про розмір, терміни, форму і порядок  їх виплати повинна однозначно і  ясно давати акціонерам уявлення з  цих питань. Одночасно в цьому повідомленні акціонерам роз'яснюється обов'язок акціонерів сповістити Реєстратора Товариства про зміну їх назв (для юридичних осіб), паспортних данних (для фізичних осіб) , банківських реквізитів і поштових адрес, а також про наслідки недотримання цього обов'язку.

Відповідальність  за своєчасне і точне виконання  рішень зборів акціонерів про виплату  дивідендів несе Правління Товариства.

У разі неповної і невчасної виплати дивідендів акціонерам, що своєчасно повідомили Реєстратора Товариства свої найменування(для  юридичних осіб), паспортні дані(для  фізичних осіб), банківські реквізити, поштові адреси або зміни в  них, посадові особи, безпосередньо  винні в цьому, несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства  України.

Товариство, Реєстратор і їх посадові особи не несуть відповідальності за невиплату  дивідендів тим акціонерам, які своєчасно  не представили Реєстратору Товариства своїх точних назв (для юридичних  осіб), паспортних данних (для фізичних осіб), банківських реквізитів, поштових адрес або змін до них, або які  своєчасно не звернулись до уповноваженого Товариством платіжного агента для  отримання дивідендів у порядку, визначеному відповідним рішенням зборів акціонерів.

 

2.3. Механізм формування курсової вартостi цiнних паперiв та дивідендна політика

Цiннi папери мають номiнальну i ринкову вартicть, або цiну. Номiнальною називають вартiсть, зазначену на цiнному паперi. Але купiвля - продаж цiнних паперiв проводиться не за номiналом, а за цiнами, що складаються на ринку цiнних паперiв. Цiна, за якою папери продаються i купуються на ринку, називається ринковою цiною, або курсом цiнних паперiв.

Курс  акцiї залежить вiд рiчного дивiденду, який вона приносить, рiвня позичкового процента та спiввiдношення мiж пропозицiєю акцiй i попитом на них. Курс акцiї тим вищий, чим бiльшим є дивiденд, виплачуваний по нiй, i чим нижчим є рiвень позичкового процента, оскiльки, купуючи акцiї, власник грошового капiталу завжди порiвнює виплачуваний по них дивiденд з тим доходом, який вiн мiг би одержати, поклавши свiй капiтал у банк, тобто з позичковим процентом. Середнiй курс акцii дорiвнює сумi грошового капiталу, яка принесе доход, що дорiвнюе дивiденду, в разi вкладання цiєi суми в банк ( чи передачi у позичку). Курс акцii розраховується за формулою:

Д * 100 Ка = Рп                                                                                     (1.2)

де Д - сума рiчного дивiденду по акцiї,

Рп - рiвень позичкового процента.

Курс  облiгацii залежить вiд iї номiнальноi вартостi, рiчного доходу, який вона приносить, рiвня позичкового процента, кiлькостi рокiв, що залишилися до погашення облiгацiї, та спiввiдношення мiж пропозицiєю облiгацiї та попитом на них.

Курс  облiгацiї на ринку цiнних паперiв, як i акцiї, залежить вiд попиту та пропозицii на неї. Визначальними факторами у формуваннi попиту та пропозицii є прибуток, який приносить дана облiгацiя, рiвень позичкового процента, ступiнь прибутковостi альтернативних грошових вкладiв, у тому числi iнших облiгацiй, випущених конкурентами. Тому ринкова вартicть кожноi конкретної облiгацiї у певний момент часу може бути вищою вiд номiнальної, пiдвищуватись та падати. Середнiй курс облiгацii, за яким рiвень доходiв i рiвень позичкового процента однаковi, дорiвнюватиме номiнальнiй вартостi. Якщо ж рiвень доходу по облiгацiї нижчий за рiвень позичкового процента, то iї середнiй курс буде меншим за номiнальну вартiсть, а при рiвнi доходу по облiгацiї вищому за рiвень позичкового процента - бiльшим.

Курсова вартiсть цiнних паперiв постiйно коливається залежно вiд змiни спiввiдношення мiж попитом на тi або iншi цiннi папери та їх пропозицiєю на ринку. У свою чергу, попит i пропозицiя залежать вiд очикуваної змiни рiвня позичкового процента, а за звичайними акцiями - i доходiв, якi визначаються насамперед перспективами розвитку корпорацiї, що випустила акцiї, а також станом полiтичноi обстановки, загальною економiчною ситуацiєю в країнi.

На курс цiнних паперiв також впливає стан державних фiнансiв i грощового обiгу. Iнфляцiйне знецiнення грошей призводить до зменшення попиту на цiннi папери з фiксованим доходом, i водночас зростае попит на звичайнi акцiї, облiгацiї, що конвертуються.

 Дивіденд - це грошова виплата доходу за акціями їхнім власникам, яка проводиться в порядку, передбаченому статутом акціонерного товариства (АТ), за рахунок прибутку, що залишається в його розпорядженні після сплати встановлених законодавством податків, інших платежів до бюджету та відсотків за банківський кредит.

Дивідендна  політика - це сукупність заходів, які здійснюються АТ і спрямовані на прийняття рішень із нарахування та виплати дивідендів власникам акцій цього АТ. Використання коштів на виплату дивідендів акціонерам перший із двох основних шляхів розподілу прибутку АТ після оподаткування, другим є спрямування коштів на інвестиції для подальшого розвитку АТ, що приводить до збільшення майбутніх грошових потоків. У разі збільшення дивідендів можна спостерігати два протилежних ефекти:· позитивний ефект, який полягає у зростанні впевненості потенційних інвесторів у тому, що менеджери АТ прогнозують збільшення прибутку (інформаційний вплив), у підвищенні курсів акцій, поліпічдкні добробуту акціонерів;· негативний ефект, який полягає у скороченні інвестицій для розширення діяльності, зменшенні очікуваного рівня прибутку, падінні цін на акції в майбутньому.

Отже, головним вибором дивідендної політики є  реінвестування коштів в АТ, або  виплата дивідендів. Існують теоретичний  і практичний аспекти вивчення дивідендної політики та її впливу на фінансово-господарську діяльність підприємства.

Є два  відомих різних теоретичних підходи: теорія непотрібності дивіденду, спрямування  усіх коштів та прямі інвестиції, та теорія "синиці в руці". Друга теорія більш поширена, але й практичні рекомендації першої можуть бути враховані, наприклад, на стадії створення та розвитку підприємства.

Слід  виділити такі типи дивідендної політики АТ:

• політика постійних виплат, згідно з якою АТ платить дивіденди, що дорівнюють постійному відсотку його прибутку; політика регулярних дивідендів, яка полягає у виплаті регулярних, стійких дивідендів;
• політика поступового збільшення дивідендів;
• політика екстра-дивіденду, застосовуючи яку АТ поділяють дивіденд на дві частини: регулярний дивіденд та екстра-дивіденд, який виплачується за сприятливих обставин; виплата дивідендів акціями.

На розмір дивідендів можуть впливати такі заходи акціонерного товариства, як подрібнення  або консолідація акцій та викуп  акцій. У разі викупу акціонерним  товариством своїх акцій акціонери  повинні знати, що не зобов'язані  їх продавати. Взагалі єдиного підходу  до формування дивідендної політики немає. Кожне акціонерне товариство обирає свою політику виходячи зі стану  справ, прибутковості, етапу розвитку, складу акціонерів та інших особливостей. Для вітчизняних підприємств  найкращим є вибір другого  та третього типів дивідендної політики. Застосування першого типу недоцільне, бо прибуток українських підприємств  може змінюватися в досить широких  межах, а зменшення дивідендів не бажане для АТ. Метод виплати дивідендів акціями призводить, по суті, до подрібнення  акцій, не змінюючи загальної суми дивідендів, що будуть виплачуватися у майбутньому.

Тому  більшість таких підприємств  в Україні застосовують усі можливі законодавчо-податкові резерви для організації виключно внутрішнього перерозподілу багатств.

Коротко підсумуємо вищесказане: дивіденди виникають у тих фірмах, де існує розподіл управління та володіння, і є механізмом обслуговування розподілу згенерованого бізнесом чистого прибутку на власне споживання та реінвестування.

Більшість українських інвесторів вважає дивіденди одним із найважливіших індикаторів ефективності функціонування бізнесу. Проте, не применшуючи ролі дивідендів та дивідендної політики, зазначимо, що це не зовсім так.

Справа  в тому, що дохід акціонера (інвестора) традиційно складається з двох важливих складових: власне дивідендних виплат та прибутків чи збитків, пов'язаних зі зміною капіталізаційної вартості фірми. Таким чином, доходність вкладеного акціонером капіталу може бути обчислена у вигляді відносного прибутку періоду володіння акціями:

                                                                              (1.3)

де r –  відносний прибуток за весь період володіння цінними паперами (виміряний  у сотих долях від вкладеного капіталу);

Pо – ціна купівлі цінного паперу, гр. од.;

P1 – ціна продажу цінного паперу, гр. од.;

D – дивіденди  виплачені за період володіння цінними паперами, гр. од.

Дивіденд  один із чинників привабливості акцій  для дрібних потенційних інвесторів. Якщо ж дивіденди не виплачуються, це гальмує залучення широкого загалу людей до процесу інвестування в  цінні папери. При прийнятті рішення  інвестор враховує дохідність акції, яка  залежить від дивідендних виплат та доходу від зміни вартості акцій: