Цінова політика підприємства

 

Калькуляційна картка журналу N 1`2002

(тираж  - 5 000 прим.) (у т. ч. 200 прим. - брак)

 

Калькуляційна картка виробництва реклами за грудень 2001 року

 

Калькуляційна картка надання інформаційних послуг за грудень 2001 року

 
 

Калькуляційна картка виробництва окремих замовлень плакатів (тираж - 1 000 прим.)

 
 

------------------

      * Статті затрат 1 і 2 аналогічні наведеним у калькуляційній картці журналу.

      У книжково-журнальних видавництвах при  складанні річних та періодичних (квартальних) звітів продукція калькулюється  по групах:

      а) видання закінчені здачею;

      б) видання із частковою здачею (не повністю здані);

      в) видання, які доздаються і ввійшли  до звітного періоду (доздача видань).

      Видання, вивезені на склад торговельної організації  або видавництва повним тиражем, та видання з незначним недодрукуванням (у межах 200 примірників) вважаються закінченими здачею.

      Собівартість  закінчених здачею видань визначається за статтями затрат, за видами продукції та розділами літератури.

      До  готової продукції належать вироби, які пройшли обробку, випробування, приймання та відповідають технічним умовам і стандартам. Готова продукція належить до складу запасів підприємства. Запаси, що виготовляються на підприємстві, зараховуються на його баланс за первісною вартістю.

      Первісною вартістю таких запасів визнається собівартість їх виробництва, яка включає прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати та змінні й постійні розподілені загальновиробничі витрати.

      При визначенні собівартості видань, тиражі яких не повністю завершені (не повністю здані), слід установити такий порядок: собівартість частково виготовлених (зданих) тиражів обчислюється за статтями затрат пропорційно зданій частині тиражу. Фактична собівартість часткової здачі видань, правило, визначається в кінці кожного місяця або кварталу. До складання звітної калькуляції частково виготовлені (здані) тиражі враховуються у накопичувальних регістрах за номіналом (оптовою ціною) та відпускною ціною.

      Собівартість доздачі видань визначається таким же чином, як і закінчених здачею. На доздачу (коли тираж повністю закінчено) відносяться решта затрат по даному виданню.

 

6. Аналіз динаміки цін в Україні  за останні роки

 

        Показниками динаміки рівня цін є індекси цін. Індекс цін (І.ц.) - показник, що характеризує динаміку зміни середнього рівня цін у часі або в територіально-регіональному аспекті. Для оцінки динаміки ціни конкретного товару обчислюють індивідуальний І.ц. як відношення ціни товару відповідно в базовому, з яким робиться порівняння, та у звітному періоді. Динаміку цін різноманітних товарів характеризують зведені І.ц., які можуть бути груповими (характеризують динаміку цін певної групи товарів) і загальними (характеризують динаміку цін усіх товарів). Різниця між чисельником і знаменником у формулі обчислення І.ц. відповідає абсолютній сумі економії (переплат) покупців внаслідок зниження (підвищення) цін у звітному році.

        Нижче розглянемо основні  види індексів цін. Індекс споживчих цін (ІСЦ) характеризує зміни у часі загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Він є показником зміни вартості фіксованого набору споживчих товарів та послуг у поточному періоді до його вартості у базисному періоді.

        ІСЦ є найважливішим показником, який характеризує інфляційні процеси в економіці країни і використовується для вирішення багатьох питань державної політики, аналізу і прогнозу цінових процесів в економіці, перегляду розмірів грошових доходів та мінімальних соціальних гарантій населення, рішення правових спорів, перерахунку показників системи національних рахунків у постійні ціни.

        Побудова ІСЦ складається  з наступних етапів:

        - визначення регіонів та базових підприємств для реєстрації цін  (тарифів);

        - формування споживчого набору товарів (послуг) – представників;

        - визначення порядку збору інформації про ціни і тарифи (період, періодичність, інструментарій);

        - визначення формули розрахунків;

        - формування бази зважування;

        - розрахунок середніх цін та індивідуальних індексів цін.

         Спостереження за змінами цін (тарифів) проводиться в усіх регіонах країни. Інформація про ціни (тарифи) збирається в обласних центрах, містах Києві, Сімферополі, Севастополі та інших адміністративно-територіальних одиницях, які відібрані з урахуванням чисельності міського населення, а також представництва s соціально-економічному і географічному положенні регіонів та фактору насиченості споживчого ринку товарами і послугами.

        Відбір базових підприємств здійснюється спеціалістами територіальних органів державної статистики. При цьому до спостереження залучаються підприємства торгівлі та сфери послуг усіх форм власності та ринки, розташовані як у центральних районах адміністративно-територіальної одиниці, так і віддалені від центру та різні за розмірами (великі, середні, дрібні). Для забезпечення репрезентативності базових підприємств використовуються дані статистики торгівлі щодо розподілу роздрібного товарообороту за формами власності та обстеження умов життя домогосподарств щодо грошових витрат на купівлю товарів та отримання платних послуг за місцем придбання. Структура відібраних базових підприємств переглядається щорічно.

        Споживчий набір, на основі якого розраховується ІСЦ, є єдиним для усіх регіонів країни, визначається централізовано Держкомстатом України і ґрунтується на структурі витрат домогосподарств.

         До його складу, в першу чергу, входять найбільш представницькі та найважливіші для споживання домогосподарств товари та послуги.

         Відбір товарів та послуг-представників проводиться таким чином, щоб індекс відображав динаміку цін значно більшого числа товарів та послуг, які купують домогосподарства, ніж тих, що вказані у наборі, оскільки з багатьма близькими видами товарів та послуг відбуваються схожі цінові зміни.

         Товари та послуги, що є малоприйнятними з моральної або соціальної точки зору, але користуються значним попитом у населення, також включаються до набору, оскільки вони складають суттєві статті витрат домогосподарств (наприклад, алкогольні напої, тютюнові вироби).

         Набір включає 270 товарів (послуг)-представників. Визначений централізовано споживчий набір товарів (послуг)- представників залишається незмінним протягом певного часу і є відправним пунктом для відбору конкретних товарів та послуг для реєстрації у регіонах. Спостереження за динамікою цін ведеться за конкретними видами товарів і послуг.

         Конкретні види товарів і послуг відбираються безпосередньо працівниками територіальних органів державної статистики з попиту населення на ці товари, присутності їх на споживчому ринку та регулярної наявності у продажу протягом тривалого часу. Формула, яка використовується для розрахунку ІСЦ, виводиться з класичної формули Ласпейреса, яка порівнює поточну вартість споживчого набору у базисному періоді (чисельник) з базисною вартістю цього ж набору у базисному періоді (знаменник).

         Ця формула є більш універсальною порівняно зі стандартною формулою Ласпейреса, оскільки в ній використовується безперервний ланцюг розрахунків. Розрахунок ІСЦ за квартал, період з початку року і т.п. визначається “ланцюговим” методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів споживчих цін.

         Індекс цін виробників промислової продукції (ІЦВ) є показником зміни цін у часі у сфері промислового виробництва. ІЦВ дозволяє відслідковувати та визначати тенденції змін цін як за видами економічної діяльності, так і виробництві конкретної продукції. Він використовується при створенні інформаційної бази для прогнозування і управління процесами ціноутворення у промисловості, перерахунку показників системи національних рахунків у постійні ціни та забезпечує можливість проведення міжнародних співставлень.