Автор: Пользователь скрыл имя, 25 Января 2012 в 00:02, курсовая работа
Об’єктом даної курсової роботи є організації з підприємницьким характером, які називаються підприємствами .
За ринкових умов господарювання ключовим економічним важелем, що активно впливає на розвиток суспільства та рівень життя населення, є ціна. Ціна – це грошовий вираз вартості товару (продукції, послуги). Вона завжди коливається навколо ціни виробництва (перетвореної форми вартості одиниці товару, що дорівнює сумі витрат виробництва й середнього прибутку) та відображає рівень суспільно необхідних витрат праці.
Згідно ст. 7 Закону «Про ціни і ціноутворення» на усі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів, установлюються вільні ціни і тарифи. Як випливає зі ст. 9 цього Закону, державні фіксовані і регульовані ціни і тарифи встановлюються на ресурси, що мають визначальне вплив на загальний рівень і динаміку цін на соціально найбільш значимі товари і послуги, а також на продукцію (товари, послуги) підприємств-монополістів. При цьому порушення порядку встановлення і застосування цін грозить застосуванням до підприємства спеціальних економічних санкцій. А особи, винні в неправильному чи встановленні застосуванні цін, залучаються до адміністративної чи кримінальної відповідальності.
Вступ 3
1. Загальна характеристика ціни та її види 5
2. Цінова політика підприємств різних галузей виробництва 10
2.1. Існуючі методи ціноутворення на продукцію (послуги) 10
2.2. Ціноутворення на промислових підприємствах 14
2.3. Особливості ціноутворення у торговельній діяльності 28
2.4. Формування цін на послуги 41
2.5. Особливості ціноутворення у виробництві друкованої продукції 46
2.6. Аналіз динаміки цін в Україні за останні роки 52
2.7. Державне регулювання ціноутворення в Україні 58
2.8. Напрямки вдосконалення цінової політики підприємства. 60
Висновки 63
Література 66
— митний збір за ставкою 0,2 %;
— ввізне мито за ставкою 50 %;
— акцизний збір за ставкою 55 %;
Умовний курс НБУ за 1 дол. США:
— на дату платежу - 5,3 грн.;
— на дату митного оформлення - 5,35 грн.
Сума торговельної націнки на цей вид товару визначена на підприємстві в розмірі 30 %.
Розглянемо формування продажної ціни імпортних товарів у таблиці (табл. 6).
Зміна ціни залежно від терміну реалізації
При формуванні продажної ціни і системи знижок на торговельному підприємстві не слід забувати про такі чинники, як швидкість обігу грошових коштів і термін реалізації товарів. У більшості випадків термін реалізації встановлений на продовольчі товари. Якщо термін реалізації не встановлений нормативним документом, торговельне підприємство визначає його виходячи з економічної доцільності продажу.
Метод обліку терміну реалізації товару при формуванні продажної ціни товару ґрунтується на застосуванні таких показників:
— відсоток реалізованої частини товару (Т);
— відсоток періоду, за який реалізований товар (t).
Таблиця 6
Розрахунок продажної ціни товару імпортних товарів
|
Ці показники розраховуються за такими формулами:
Т = Тр/Тз X 100, (7)
де Тр - сума частини партії товару, реалізованої за продажними цінами, грн.;
Тз - загальна сума партії товару, придбаної за продажними цінами, грн.;
t = tp/t3 x 100, (8)
де tp - термін, протягом якого і реалізована частина партії товару, дні;
t3 - граничний термін зберігання (ефективної реалізації) цієї партії товару, дні.
Розглянемо різні варіанти співвідношення величин Т і t і як наслідок, - прийняття управлінських рішень у кожному конкретному випадку.
Т > t - товари будуть реалізовані за цими продажними цінами до закінчення терміну придатності (терміну ефективної реалізації).
У випадку значного перевищення Т над t продажні ціни можуть бути підняті.
Т = t - реалізація товару йде пропорційно терміну придатності (терміну ефективної реалізації).
Потрібний постійний контроль за стабільністю реалізації, зміна ціни недоцільна.
Т < t - товар не буде реалізований у межах терміну придатності (терміну ефективної реалізації).
Щоб уникнути фінансових втрат, слід знизити ціну.
Тепер на умовному числовому прикладі покажемо механізм застосування зазначеного методу.
Приклад
Підприємство придбало партію товарів, термін реалізації яких становить 45 днів. Загальна вартість партії товару за продажними цінами -12 100 грн. За 25 днів реалізовано товарів за продажними цінами на суму 4 820 грн.
Підставивши ці значення у вищенаведені формули, отримаємо:
Т = 4 820/12 100 x 100 = 39,83 %,
t = 25/45 x 100 = 55,56 %.
Таким чином, Т < t. У цьому випадку товар не буде реалізований у межах терміну придатності. На підприємстві приймається рішення: щоб уникнути фінансових втрат, потрібно знизити продажну ціну на цей товар.
Розглянувши процес формування ціни на торговельному підприємстві трьома методами, зупинимося детальніше на порядку оформлення ціни в роздрібній торгівлі.
Торговельне підприємство зобов'язане визначити ціни відповідно до чинного законодавства України і надати інформацію про ціни покупцям (Порядок N 108). Згідно з вимогами Інструкції N 2 зробити це треба за допомогою ярликів цін (цінників) на зразках товарів або покажчиків цін на підприємствах роздрібної торгівлі. При цьому ярлики цін (цінники) в обов'язковому порядку повинні бути підписані працівником підприємства, відповідальним за формування, застосування цін, і завірені печаткою або штампом підприємства із зазначенням дати підписання.
У випадку якщо на підприємствах роздрібної торгівлі застосовується сучасна технологія автоматизованої ідентифікації товарів за їх штриховими кодами, а значення ціни товару зберігається в пам'яті РРО або комп'ютера, ця операція із завірення ярликів цін (цінників) не обов'язкова. Тоді у відділах і секціях, торговельних залах таких торговельних підприємств у доступному для покупців місці повинні бути прейскуранти цін, завірені вищезазначеним способом.
У таблиці 7 подані відомості, які мають бути вказані на ярликах цін (цінниках) відповідно до групи товарів.
На підприємствах громадського харчування меню і прейскуранти на алкогольні напої і тютюнові вироби підписуються керівником підприємства і бухгалтером (калькулятором) і завіряються печаткою підприємства. У меню підприємство громадського харчування вказує назву продукції, вихід і вартість однієї порції, у прейскуранті цін на алкогольні напої - назву напою, місткість пляшки, ціну за 50 і 100 мілілітрів (Інструкція N 2).
Таблиця 7
Відомості, які мають бути вказані на ярликах цін (цінниках) відповідно до групи товарів.
| Продовольчі товари | Непродовольчі товари : | ||
| Найменування групи товарів | Відомості, які вказуються на ярлику цін (цінниках) товарів | Найменування групи товарів | Відомості, які вказуються на ярлику цін (цінниках) товарів |
| Вагові товари | Найменування товару, сорт, ціна за один кілограм або за сто грамів | Товари, на які встановлюються ціни залежно від сортності | Найменування товару, сорт, ціна за один метр, кілограм, штуку або одиницю розфасування |
| Товари або напої, які продаються на розлив | Найменування товару або напою, сорт, ціна за одиницю місткості або за одиницю ваги | Товари, на які ціни за сортами не встановлені | Найменування товару, ціна за один метр, кілограм, штуку або одиницю розфасування |
| Штучні товари і напої в пляшках | Найменування товару або напою, вага або місткість, сорт, ціна за штуку | Дрібні штучні товари (парфумерії, галантереї та ін.) | Найменування товару, вага або місткість, ціна за штуку або одиницю упаковки |
| Розфасовані товари | Найменування товару, сорт, ціна за один кілограм або за сто грамів, вага одиниці розфасування, ціна за одиницю розфасування | — | — |
Відповідно до вимог, що пред'являються Інструкцією N 2 до підприємств, які здійснюють продаж періодичних друкованих видань (газети, журнали, бюлетені), ціни повинні бути вказані безпосередньо на зразках, які зберігаються до кінця продажу.
Аптеки
при реалізації лікарських препаратів
і виробів медичного
Для визначення ціни послуги і прогнозування прибутку новоствореного підприємства або ж підприємства, яке відкриває новий напрямок діяльності, слід:
Прогнозувати продаж дуже складно, оскільки майбутнє завжди невизначене. Однак "складно" не означає "неможливо". Щоб визначити, буде ефективною діяльність підприємства чи ні, необхідно порівняти очікувану ціну з очікуваними затратами. Такі завдання покликаний вирішити бухгалтерський облік, але не той традиційний облік, що розуміється більшістю як відображення господарських операцій у регістрах методом подвійного запису, а облік управлінський. Дані такого обліку є комерційною таємницею підприємства, оскільки відображають його стратегію і тактику в боротьбі за покупця і призначені суто для внутрішніх користувачів - засновників і керівників підприємства. Фактичні підсумки роботи підприємства, відображені в регістрах бухгалтерського (фінансового) обліку, отримують, порівнюючи фактичні доходи (виручку) із фактичними затратами підприємства.
Розглянемо два методи ціноутворення, найбільш прийнятні для визначення вартості послуг.
Метод "затрати плюс"
Мабуть, найпоширенішим методом ціноутворення послуг є ціноутворення за принципом "затрати плюс", коли ціна реалізації визначається на підставі собівартості послуг шляхом додання до неї певної частини прибутку. Під "собівартістю" у цьому випадку розуміється економічна суть цього терміну, тобто всі затрати, які підприємство понесе для надання послуг:
Ціна = Собівартість + Прибуток
Такий метод ціноутворення дозволяє визначити межу, нижче від якої ціну реалізації встановлювати не можна, щоб не було збитків.
Собівартість послуги становить основу ціни, за якою послуга буде продаватися. Тому від правильності складання планової калькуляції собівартості послуги залежить благополуччя підприємства.
Цей метод має декілька різновидів, одним з яких є ціноутворення на основі вартості часу і матеріалів.
Такий метод найчастіше використовується на підприємствах, що надають професійні послуги (аудиторські, юридичні, ремонтні тощо), оскільки основною складовою затрат є заробітна плата.
При цьому методі ціна послуги складається з двох елементів:
Ціна = Вартість часу + Матеріальні затрати
У свою чергу, вартість часу складається з трьох частин:
Вартість часу = Пряма зарплата за годину + Накладні витрати за годину + Вартість години для забезпечення необхідного прибутку.
При визначенні прямої зарплати за годину необхідно фонд зарплати за певний період часу (наприклад, рік, квартал, місяць) усіх основних працівників поділити на кількість їх робочого часу за певний період (рік, квартал, місяць).
Накладні витрати за годину визначають як суму затрат на збут, управління та інших загальногосподарських затрат, які припадають на годину роботи основного працівника.
Відповідно вартість години для забезпечення необхідного прибутку визначається як відношення суми запланованого прибутку до загальної кількості годин робочого часу.
Матеріальні затрати складаються з двох частин:
Матеріальні затрати = Прямі матеріальні затрати (ціна придбання) + Частина затрат на транспортування і зберігання матеріальних запасів.
Включення частини затрат на транспортування і зберігання до складової матеріальних затрат особливо характерне для таких послуг, як ремонтні, оскільки у цьому виробничому процесі сума названих затрат може бути значною. На інших же підприємствах, які, наприклад, надають інтелектуальні послуги (юридичні, аудиторські), такий показник можна не розраховувати, а у зв'язку з його незначністю включати до показника накладних витрат.