Внутрішньо – фірмове планування на підприємстві та методи його вдосконалення

Розробка та прийняття рішень включає: формування альтернативних варіантів  рішень; встановлення строків їх виконання; вибір виконавців; обробку додаткової інформації; узгодження та затвердження строків та виконавців; затвердження варіанту рішення; виділення ресурсів для реалізації рішення.

Формування асортименту торгового  підприємства являє собою процес підбору для реалізації різних груп товарів, їх видів і різновидів, виходить з його товарної спеціалізації і повинен бути направлений на задоволення попиту споживачів і забезпечення високого прибутку. При цьому слід звернути увагу на ряд принципів:

- забезпечення відповідності характеру  попиту споживачів, що пов'язано  з пошуком певної ніші на  ринку, формування певного асортименту;

- забезпечення достатньої широти і глибини;

- забезпечення стабільності асортименту;

- забезпечення умов рентабельності — необхідна умова функціонування будь-якого торгового підприємства. Тому слід враховувати витратоємкість, податкоємкість, оберненість запасів та інші економічні фактори.

Розробка заходів по здійсненню плану реалізації товарів включає  заходи організаційного, економічного та фінансового характеру. Отже, плануючи обсяг і структуру реалізації товарів в умовах ризику керівництво передбачає результати різних альтернатив. Невідома лише ймовірність досягнення кожного результату. Задача полягає в тому, щоб виявити ймовірність кожного результату і на цій основі приймати рішення, маючи на увазі кінцевий стан бажаного результату. Основним планом діяльності підприємства є бізнес-план, де визначається план ресурсного забезпечення, оціночні показники діяльності, плани фінансових результатів та соціального розвитку.

Позитивну роль в управління діяльністю підприємством відіграє інформаційно-комп'ютерне забезпечення персоналу.

Трудові відносини в колективі  сповнені взаємоповаги, взаєморозуміння, тісних дружніх стосунків. Конфліктні ситуації трапляються дуже рідко  і швидко вирішуються.

Оформлення і облік кадрів веде комерційний директор. Керівництво підприємства схильне до стабільності чисельності працівників. В зв'язку з цим, на підприємстві велика увага приділяється своєчасній виплаті заробітної платні, мотивації, матеріальному заохоченню, сприянню позитивному психологічному клімату в колективі. Відповідно до обсягів отриманого прибутку нараховуються премії.

Велика робота проводиться у  перепідготовці та підвищенні кваліфікації кадрів, їх пристосуванню до нових  умов господарювання та загальної комп'ютеризації.

В разі необхідності, кожен працівник може звернутися до генерального директора з проханням про фінансову чи матеріальну допомогу.

Ринкові умови господарювання висувають  високі вимоги до рівня конкурентоспроможності продукції. Ці вимоги на сучасному етапі  розвитку суспільного виробництва  в значній мірі визначаються характеристиками економічності, надійності. Тому для інноваційного менеджменту характерна цілеспрямованість в процесі прийняття рішень, що організаційно і економічно забезпечать конкурентоспроможність продукції. Специфіка торгового бізнесу полягає в пошуку нових шляхів і методів збуту продукції, орієнтації на потреби і смаки споживачів. Методологія прийняття рішень при цьому базується на інтелектуальному продукті еволюції системи знань науки управління про методи впливу на людей в процесі інноваційної діяльності.

Основними причинами виникнення та поширення нововведень в області  нових методів управління діяльністю на ТОВ «Олкоп Трейд» є конкурентна  боротьба на ринку, бажання одержати конкурентні переваги і максимізувати  прибуток, попит споживача, підвищення технічного потенціалу, пошук вирішення проблем, що виникають під час діяльності, бажання поліпшити свою майстерність в майбутній діяльності, підтримка та підвищення престижу підприємства, реалізація знань, інтуїтивне відчуття нового, поради консультантів, наукові відкриття та винахідництво. Широкого застосування в процесі ведення торгового бізнесу набула саме маркетингова інноваційна діяльність.

 

 

 

 

 

Розділ 3. Шляхи вдосконалення внутрішньо фірмового планування на підприємстві

 

Процес планування являє собою складний комплекс наукової та практичної діяльності економістів-менеджерів. Рівень його організації на вітчизняних підприємствах значно впливає як на хід розробки планових показників, так і на кінцеві результати виробництва і продажу товарів і послуг. Тому на всіх етапах внутрішньо - фірмового планування необхідно застосовувати найбільш досконалі методи, технологію і засоби наукового обгрунтування планів підприємства. Всякий досконалий процес планування являє собою по суті метод оптимізації майбутньої виробничої діяльності персоналу, а також поточної планової роботи керівників та економістів.

Удосконалення роботи з організації  внутрішньо - фірмового планування на кожному підприємстві здійснюється вищим керівництвом та головним бухгалтером. На підприємстві робота по складанню поточних і довгострокових планів проводиться, як правило, децентралізовано. На рівні підрозділів висуваються бізнес-пропозиції, які в подальшому можуть скласти основу майбутнього плану підприємства.

До найважливіших напрямках підвищення якості планування в сучасних умовах необхідно, на наш погляд, віднести такі, як удосконалення методології, розвиток нормативної бази, зростання професіоналізму персоналу, застосування комп'ютерної техніки, стимулювання розробників і виконавців планів та ін..

За допомогою розрахунку основних показників на основі ТОВ «Олкоп Трейд», можна зробити такі висновки:

- підприємство кожного року отримувало прибуток за продану продукцію. Навіть  після сплати податків, зборів тощо, підприємство отримувало достатній чистий прибуток. А це свідчить про те, що на продукцію є попит, а з цим і збільшується виручка.

- сума валового прибутку з кожним роком збільшувалась, а це свідчить про те, що після сплати податків, ренти тощо, на підприємстві залишаються резервні кошти, які підприємство може ще вільно використати в майбутньому.

- ефективність продажів підприємства є стабільною, оскільки показник продажів був стабільним останніх два роки. Рентабельність реалізованої продукції показує тенденцію до зниження, але потім стає стабільним.

- у 2010 році підприємство має низьку ефективність залучення інвестицій. Низьке  використання оборотних коштів підприємства і низька швидкість їхнього обертання у 2010 році, та висока ефективність використання основних засобів. Але має достатньо обігових коштів для погашення своїх поточних зобов'язань протягом року.

- рентабельність діяльності показує що підприємство досить ефективно вкладає кошти в підприємство і раціонально їх використовує.

- власний капітал підприємство використовує досить ефективно. Підприємство протягом останніх трьох років отримувало однаковий прибуток від операційної діяльності.

- платоспроможність ТОВ  «Олкоп Трейд» у 2010 році зростає. Підприємство має спроможність в установлені терміни розрахуватися за свої короткотермінові боргові зобов'язання. Підприємство частину боргів  може сплачувати  негайно в установлені терміни.

- підприємство фінансово залежне від зовнішніх джерел його діяльності і зобов’язання не можуть бути покриті власними активами. Підприємство у 2010 році не здатне само фінансуватися. Підприємство не є  фінансово стійким і не здатне залучати додатковий капітал. Підприємство має низький рівень фінансового стану.

Підприємство залежить від рівня  й постановки фінансового планування. На даний час на підприємстві основним завданням є складання планів, це є не тільки раціональним але і необхідним для нормального функціонування підприємства.

Підприємству необхідно застосовувати  фінансове планування. Керівники  підприємства таким чином зможуть розв’язати такі основні завдання як:

- забезпечення необхідними фінансовими  ресурсами збутової, інвестиційної  та фінансової діяльності;

- визначення шляхів ефективного  вкладення капіталу, оцінка ступеня  раціонального його використання;

- виявлення внутрігосподарських резервів збільшення прибутку за рахунок економного використання грошових засобів;

- контроль за фінансовим станом, платоспроможністю та кредитоспроможністю  підприємства.

Підприємство завдяки фінансовому  плануванні будуть ефективніше організувати свою виробничо-господарську та економічну діяльність, адже фінансове планування це реальна економія грошей і часу.

Отже, шляхами вдосконалення фінансового  планування на підприємстві має стати:

- використання при фінансовому  плануванні достатньої інформаційної бази, яка б відповідала вимогам менеджера як за кількістю так і за якістю. Слід використовувати такі джерела інформації як постанови директивних органів із питань розвитку галузі; державні закони; вихідні дані, які розраховуються відповідними службами підприємства при розробці проекту плану (прибуток, економічні нормативи); результати попередньої роботи зі споживачами із встановлення довгострокових господарських зв'язків та укладення договорів поставок та надання послуг; інформація про використання трудових та матеріально-технічних ресурсів (із досвіду закордонних компаній); матеріали аналізу виробничо-фінансової діяльності з метою виявлення внутрішніх резервів виробництва та збільшення прибутку підприємства;

- наукова обґрунтованість фінансового планування.

- самостійність підприємств у  фінансовому плануванні, яка дасть  змогу при розробці фінансового  плану гнучко реагувати на  зміни зовнішніх та внутрішніх  умов.

- політика цін;

- витрати на планування повинні  раціонально співвідноситися з  отриманими результатами;

- розроблена система планів  повинна допускати можливість  коригування при зміні зовнішніх  умов стану підприємства.

Внутрішньо - фірмове планування в  ринкових умовах господарювання є вільною  наукової і практичною діяльністю великої  групи менеджерів різних рівнів управління. У цих умовах головне завдання всіх економістів-плановиків полягає у виборі оптимальних планових показників майбутньої виробничо-фінансової діяльності при існуючих обмеженнях наявних ресурсів. Звідси випливає й основний напрямок вдосконалення методології планування, полягає в підвищенні точності порівняння витрат і результатів майбутньої виробничої діяльності при найбільш повному обліку взаємодії системи ринкових факторів. Для якісного планування потрібні такі вимірники, які допомагають визначати не тільки високі кінцеві результати, але й ті граничні нижні й верхні показники, які в діючих умовах не слід переступати.

Підвищення якості внутрішньо - фірмового  планування на основі вдосконалення  методології припускає широке застосування прогресивних нормативів витрачання економічних ресурсів на виробництво продукції, товарів і послуг.

Удосконалення методології та нормативної  бази внутрішньо - фірмового планування передбачає підвищення професійного рівня економістів-менеджерів. Фахівці повинні володіти теорією внутрішньо - фірмового планування і володіти необхідними практичними навичками, що може стати в подальшому свого роду наукової та методичної основою формування у кожного працівника стійких професійних вмінь і творчих здібностей до виконання планової діяльності. Це також має передбачати поліпшення не тільки теоретичною, але й практичної підготовки молодих економістів-менеджерів.

Процес планування в цілому складається  з ряду етапів, наступних один за одним.

 На першому етапі фірма проводить дослідження свого зовнішнього і внутрішнього середовища, визначає головні компоненти організаційного середовища, виділяє ті з них, які дійсно мають значення для неї, проводить збір і обробку інформації про ці компоненти, складає прогнози майбутнього стану середовища, проводить оцінку реального стану фірми.

 На другому етапі встановлюються бажані напрямки та орієнтири своєї діяльності (бачення, місія, комплекс цілей). Іноді цей етап передує аналізу середовища.

 На третьому етапі проводиться стратегічний аналіз, у процесі якого порівнюються цілі (бажані показники) і результати досліджень факторів зовнішнього і внутрішнього середовища (які обмежують досягнення бажаних показників), визначається допустимий розрив між ними. За допомогою методів стратегічного аналізу формуються різні варіанти стратегії.

 На четвертому етапі проводиться вибір однієї з альтернативних стратегій та її опрацювання.

 У процесі реалізації п'ятого етапу готується остаточний стратегічний план діяльності фірми.

Шостий етап є середньострокове планування, у процесі якого готуються середньострокові плани і програми.

 На основі стратегічного  плану і результатів середньострокового  планування на сьомому етапі фірма розробляє річні плани і проекти.

Восьмий та дев'ятий етапи, не будучи стадіями безпосереднього процесу планування, визначають передумови для створення нових планів.

Таким чином, призначення планування як функції менеджменту полягає  в прагненні завчасно врахувати  по можливості всі внутрішні і  зовнішні фактори, що забезпечують сприятливі умови для нормального функціонування та розвитку підприємств, що входять у фірму.