Комерческая деятельность торгово-розничного предприятия

 

ЗМІСТ

ВСТУП

1 РОЗДІЛ. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ КОМЕРЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ РОЗДРІБНОГО ПІДПРИЄМСТВА:

1. Порядок вивчення попиту споживачів та формування асортименту.
2. Організація господарських зв’язків та порядок укладання договорів.
3. Організація торгово-технологічного процесу з продажу товарів та надання послуг.

2 РОЗДІЛ. ДОСЛІДЖЕННЯ КОМЕРЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ РОЗДРІБНОГО ТОРГІВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ФУРШЕТ» ТОВ «ГАРАНТІЯ-МАРКЕТ»:

2.1. Харктеристика  магазину «ФУРШЕТ» ТОВ «Гарантія -Маркет».

2.2. Порядок формування асортименту у магазині «ФУРШЕТ» ТОВ «Гарантія -Маркет».

2.3. Організація  господрських зв’язків та характеристика основних постачальників.

2.4. Організація  процесу продажу,ціноутворення та обслуговування покупців у магазні «ФУРШЕТ» ТОВ «Гарантія -Маркет».

ВИСНОВКИ  ТА ПРОПОЗИЦІЇ

СПИСОК  ЛІТЕРАТУРИ 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП 

     Роздрібна торгівля - одна з найважливіших  сфер забезпечення  людей. Вона є  джерелом вступу грошових коштів і  одночасно вона ж формує основи фінансової стабільності держави в цілому. На підприємствах роздрібної торгівлі завершується процес звороту засобів, вкладених у виробничі предмети вжитку, відбувається перетворення товарної форми вартості в грошову і  створюється економічна основа для  відновлення виробництва товарів. Тут відбуваються постійні кількісні  і якісні  зміни, викликані вживанням  передової технології, удосконаленням техніки і оснащення, методів  управління, які забезпечують підвищення ефективності роботи торгівельних підприємств  і підвищення культури торговлі.еффектівності  роботи торгівельних підприємств і  підвищення культури торгівлі.

     За  період ринкових перетворень роздрібна  торгівля випробувала корінні зміни. У роздрібній торгівлі, як ні в якій іншій області господарської  системи, сформувалося багате конкурентне  середовище. Підприємницька і інвестиційна активність в цій сфері найвища. Сучасний ринок товарів відрізняється  відносно високою насиченістю, товарного  дефіциту фактично немає. Бюрократична система розподілу товарів повністю замінилася стосунками вільного купівлі-продажу. Динамізм об'ємів і структури реалізації товарів і послуг поступово приймає  усе більш стійкий характер. Перехід  до ринкової економіки, появу великої  різноманітності організаційно-правових форм підприємств зумовили потреба  в нових підходах до організації  і технології торгівельних процесів, до широкого розвитку приватної ініціативи і підприємництва. Все це висуває нові вимоги до підготовки фахівців, професійна діяльність яких здійснюється у сфері товарного звороту.

     У цій курсовій роботі розглядаються  питання управління асортиментом і  якістю товарів і послуг на прикладі конкретного роздрібного торгівельного  підприємства, основні напрямки розвитку роздрібного магазина.

     Метою курсової роботи є дослідження комерційної діяльністі роздрібного торговельного підприємства і шляхи його удосконалення.

     Поставлена  мета зумовила необхідність вирішення  наступних завдань:

     - дослідити порядок вивчення попиту споживачів та формування асортименту;

     - дослідити організацію господарських зв’язків та порядок укладання договорів;

     - дослідити організація торгово-технологічного процесу з продажу товарів та надання послуг;

     Структура курсової роботи:

     Курсова робота складається із вступу, двох розділів, висновка і пропозицій, викладених на 60 сторінках.

     Курсова робота ілюстрована 1 таблицею, 1 додатком та 4 рисунками, при написанні було використано 12 джерел. 
 
 
 

  
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1 РОЗДІЛ. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ КОМЕРЦІЙНОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ РОЗДРІБНОГО ПІДПРИЄМСТВА:

1.1. Порядок  вивчення попиту споживачів та  формування асортименту. 

Попит населення на товари — це форма  прояву потреб, що забезпечена грошовим еквівалентом. Теорія та практика маркетингу виробили цілий арсенал засобів і способів вивчення і прогнозування купівельного попиту, які необхідно використовувати при організації закупівлі товарів. Формування і розвиток попиту населення визначається системою різних факторів, що класифікуються за рядом ознак:

1. за природою виникнення:

• економічні;

• соціальні;
• демографічні;
• природно-кліматичні;
• національно-історичні.

2. за характером впливу на попит:

• загального характеру;

      -  специфічного (часткового) характеру.

      3. за можливостями виміру впливу на попит:

      -  прямого кількісного виміру;

      -  непрямого виміру.

Економічні  фактори – величина і розподіл національного доходу, грошові доходи та їхній розподіл за групами населення, обсяг і склад товарної пропозиції, рівень і співвідношення роздрібних цін на товари, ступінь досягнутої забезпеченості споживання населення, рівень торговельного обслуговування та ін.

Соціальні фактори – розподільча політика держави, соціальна структура суспільства, рівень добробуту населення, наявність і розвиток суспільних фондів споживання, культура споживання, мода, естетичний смак та ін.

Демографічні  фактори – чисельність населення  і його склад, чисельність і склад родин, співвідношення між міським населенням і сільським, процеси міграції населення тощо.

Природно-кліматичні – географічні і соціально-економічні.

Національно-історичні  – традиції, звичаї, умови побуту і т. д.

Загального  характеру – ті, що впливають на формування попиту (рівень доходів, чисельність населення, ціни на товари).

Специфічні  – ті, що впливають на формування попиту на окремі товари (житлове будівництво, молодь, пенсіонери, туристи і т. д.).

Прямого виміру – кількісно вимірювані фактори.

Непрямого виміру – не піддаються кількісному виміру (зміна моди, розвиток потреб, звичок і т. д.).

Попит населення на товари характеризується обсягом і структурою. Обсяг попиту — це сума коштів, яку населення  обмінює на товари і послуги. Обсяг попиту визначається величиною купівельної спроможності населення. Купівельна спроможність попиту — це розрахунковий показник, що обчислюється на основі грошових доходів і витрат населення.

Обсяг роздрібного товарообігу залежить від формування, розвитку і задоволення попиту. Інформація про попит використовується для обґрунтування розгорнутого асортименту і термінів постачання в умовах договорів; поточного коригування асортименту постачання товарів; висновку договорів, контрактів, разових торговельних угод; організації завезення товарів; оперативного регулювання завезення товарів з урахуванням зміни кон'юнктури ринку; організації закупівлі товарів; регулювання товарних запасів; обґрунтування пропозицій з поліпшення споживчих властивостей і відновлення асортименту товарів, що надходять; обґрунтування пропозицій про зняття з виробництва товарів, що не користуються попитом.

Формування  структури товарів значною мірою  визначається характером пропонованого попиту, який може бути:

• спеціальним — це попит на визначений товар або його різновид, що не допускає заміни яким-небудь іншим, навіть однорідним товаром;
• імпульсивним — попит, що з'являється і формується під впливом спонукання, пропозиції, реклами, викладення та ін.;
• альтернативним — попит, що остаточно формується в процесі 
  вибору товару, ознайомлення із запропонованим асортиментом.

Робота  з вивчення попиту населення на товари складається з трьох етапів. Спочатку визначаються співвідношення між товарними  ресурсами й обсягом купівельного попиту. Потім вивчаються особливості  товарної структури попиту та пропозиції в груповому асортименті (макроструктура попиту), і потім виявляється ступінь відповідності асортименту і якості товарів потребам покупців (мікроструктура попиту).

Вивчення  попиту на товари за видами, найменуваннями, фасонами, моделями та іншими кількісними  і якісними показниками проводиться  на підприємствах торгівлі та підприємствах  громадського харчування: збираються необхідні відомості про надходження, продаж і запаси товарів у внутрішньогруповому асортименті; враховуються потреби покупців, їхні смаки, звички і т. д.

Попит на товари у внутрішньогруповому  асортименті змінюється залежно  від впливу моди, науково-технічного прогресу, смаків населення, пори року і т.д. Своєчасний і повний облік усіх цих змін необхідний для більш точного визначення купівельного попиту.

Форми вивчення попиту на товари у внутрішньогруповому  асортименті залежать від розміру магазину, величини його товарообігу й інших умов. В універмагах, великих спеціалізованих магазинах, що торгують непродовольчими товарами, універсамах, гастрономах, великих продовольчих магазинах, мінімаркетах, супермаркетах попит населення вивчається широко і всебічно. Такі магазини використовуються як опорні пункти по вивченню попиту.

У невеликих  і дрібних магазинах вивчення попиту спрямоване головним чином на забезпечення безперебійного постачання товарами високої якості й у потрібному споживачам асортименті. Працівники магазина повинні стежити за зміною попиту, аналізувати особливості попиту населення регіону, що обслуговується ними. Саме вони, щодня зустрічаючись з покупцями, мають безпосередню можливість вивчити їхні смаки, звички і враховувати їх при формуванні товарного асортименту свого підприємства.

При вивченні попиту розрізняють попит реалізований і незадоволений.

Реалізований  попит — це попит на товари, які  продані. Вивчення реалізованого попиту допомагає встановити обсяг і структуру товарів, необхідних на наступний період.

Незадоволений попит — це попит на товари, які  у даний момент у продажу відсутні. Його вивчення дає можливість прийняти всі заходи для того, щоб товари, що користуються попитом населення, завжди були в продажу. Треба пам'ятати, що в даному випадку йдеться про  попит на товари, що з тих або  інших причин тимчасово відсутні у магазині.

Під впливом  моди, реклами складається попит  на нові товари. Велику роль у формуванні цього попиту відіграють і працівники магазинів. Вони повинні рекламувати нові товари, їх властивості, якість, пояснювати покупцям правила користування ними, способи готування трав з різних продуктів.

Основне завдання вивчення попиту населення  в гуртовій торгівлі полягає у визначенні необхідного обсягу і структури потреби в товарах для забезпечення безперебійного постачання роздрібної мережі товарами високої якості й в асортименті, який необхідний населенню.

Це завдання гуртові бази можуть виконати, лише порівнюючи попит гуртових покупців (роздрібних підприємств і організацій) і попит самого населення. Для цього інформаційна база вивчення попиту в гуртовій торгівлі повинна включати відомості гуртових баз про динаміку і структуру гуртової реалізації, відомості про рух товарів у роздрібній торговельній мережі, а також матеріали про споживчі оцінки асортименту і якість товарів.

Робота  з вивчення попиту населення на товари народного споживання на гуртових базах включає збір і первинну обробку інформації про розвиток попиту за даний період, аналіз інформації і визначення тенденцій у розвитку попиту і, нарешті, прогнозування попиту і розрахунок потреби.

Основна задача вивчення попиту в роздрібній торгівлі — товарного асортименту і своєчасне його поповнення потрібними виробами відповідно до постійно зростаючих потреб населення регіону, що обслуговується.

Для цього  організації і підприємства роздрібної торгівлі організують систематичне спостереження за розвитком попиту, визначають розміри потреб у товарах  за внутрішньогруповим асортиментом, вивчають вимоги покупців до асортименту і якості товарів. Найкращим способом вивчення попиту, що реалізувався, є облік проданих товарів на основі даних про запаси і надходження товарів, підрахунку товарних чеків, обліку продажу товарів за ярликами, заповнення спеціальних карток. Облік продажу товарів за даними про їхні залишки і надходження проводиться, як правило, вибірково. Спочатку визначають, по яких товарах варто провести облік, за який період. По товарах підвищеного попиту для аналізу беруться дані про їхній рух за 5-10 днів, по інших товарах — за 20-30 днів.