Загальна характеристика фінансово – господарської діяльності підприємства ПАТ «Пиво – безалкогольний комбінат «Радомишль»

                             (2.4)

де  - коефіцієнти поточної ліквідності відповідно на кінець і початок періоду;

6 (3) – періоди відновлення  (втрати) платоспроможності, міс.;

Т – тривалість звітного періоду, міс.;

 - нормативний коефіцієнт поточної ліквідності.

Якщо коефіцієнт К_в.в >  1, то протягом 3 (6) місяців підприємство зможе відновити свою платоспроможність, якщо К_в.в <  1 – неможливість підприємства найближчим часом виконати свої зобов’язання перед кредиторами.

 

Отже, підприємство не зможе  у найближчі 6 місяців відновити  платоспроможність.

 

Діагностика ймовірності  банкрутства підприємства

 

       Для визначення загрози банкрутства можна використати  різні методи оцінки її  рівня. Одним із найперших і найвідоміших є модель Альтмана

 Модель Альтмана 

                 Z = 1,2·Х₁ + 1,4·Х₂ + 3,3·Х₃ + 0,6·Х₄ + 0,999Х₅,                

де Z – рівень ризику банкрутства;

1,2; 1,4; 3,3; 0,6; 0,999 – константи;

Х₁ – відношення власного оборотного капіталу до сукупних активів

;

Х₂ – відношення чистого прибутку до сукупних активів

;

Х₃ – відношення фінансового результату від звичайної діяльності до оподаткування до сукупних активів

;

Х₄ – відношення між власним і залученим капіталом

Х₅ – відношення чистого доходу (виручки) від реалізації продукції до середньорічних сукупних активів

.

В моделі Альтмана  фактор Х₁ характеризує певною мірою ліквідність балансу (платоспроможність підприємства); Х₂, Х₃ – рентабельність активів; Х₄ – структуру капіталу (стійкість підприємства); Х₅ – оборотність активів (ділову активність).

Z = 1,2·0,065 + 1,4·(- 0,157) + 3,3·(- 0,157) + 0,6·0,964 + 0,999∙0,143 = 0,061357.

 

Оцінка ймовірності  банкрутства

Значення Z-рахунку	Ймовірність банкрутства
1,80 і менше	Дуже висока
Від 1,81 до 2,70	Висока
Від 2,71 до2,90	Існує ймовірність
2,91 і вище	Дуже низька

 

На основі проведеного у другому розділі аналізу ліквідності і платоспроможності підприємства можна зробити загальний висновок, що ймовірність банкрутства підприємства дуже висока і підприємство не зможе в найближчі 6 місяців відновити платоспроможність, але зможе через 453 дні, тобто через рік і 2 місяці, тобто, в  2012 році.

Тому підприємству необхідно  терміново приймати міри для підвищення прибутковості, тобто збільшувати  обсяги продажу та зменшувати витрати.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ  ПАТ «ПИВО – БЕЗАЛКОГОЛЬНИЙ КОМБІНАТ «РАДОМИШЛЬ»»

 

Платоспроможність характеризує здатність підприємства розрахуватися з кредиторами негайно, в день настання строку платежів, тобто йдеться про постійну наявність в нього в необхідних розмірах платіжних засобів, або активів [1].

Будь-яке підприємство в умовах ринкової економіки здійснює свою діяльність з метою одержання  прибутку. Його відсутність або недостатні розміри протягом тривалого періоду  означають, що підприємство є неконкурентноспроможним і, відповідно, рано чи пізно воно стає банкрутом та підлягає ліквідації. Тому досягнення прибутковості є першочерговим завданням для господарюючого суб’єкта, що здійснює свою діяльність на основі комерційного розрахунку. ПАТ «Пиво – безалкогольний комбінат «Радомишль», у попередньому та звітному році працювало прибутково.  

Підвищення прибутковості  відбувається шляхом збільшення обсягів  продажу та зниженням витрат [10].

В свою чергу збільшення обсягу продажу це:

1. Стимулювання попиту на продукцію підприємства. Основними заходом по захисту своєї дiяльностi підприємства є - своєчасне надання якiсної продукцiї клiєнтам, робота товариства з платоспроможними клiєнтами та отримання передоплати за виготовлену продукцiю, по розширенню виробництва - є освоєння виробництва нової продукцiї розширення виробничого процесу, залучення новiтнiх технологiй, по розширенню ринкiв збуту - рекламування та презентацiя продукцiї, яку виробляє товариство. Товариство планує розширювати асортимент продукцiї, що виробляється, розширювати ринки збуту та удосконалювати якiсть продукцiї і кiлькiсть постачальникiв за основними видами сировини та матерiалiв, що займають бiльше 10% в загальному об’ємi постачання; 

2. Розширення збутової мережі та вихід на нові ринки. Це суттєво мінімізує трансакційні витрати покупців; на даний момент основніi клiєнти та основні ринки збуту знаходяться на території України та виражені в такому% вiдношеннi: Схiд: Донецька, Луганська область - 21%, Пiвденно - схiдний р-н: Днiпропетровська, Запорiжська, Кiровоградська область - 18%, Київський р-н: Київська область, м. Київ - 15%, Пiвнiчно-схiдний р-н: Полтавська, Сумська, Харкiвська область - 11%, Пiвденний р-н: Одеська, Херсонська, Миколаївська область - 11%, Центральний р-н: Вiнницька, Житомирська, Чернiгiвська, Черкаська область - 8%, Захiдний р-н: Закарпатська, Львiвська, Волинська, Рiвненська область - 7%, Пiвденно-захiдний р-н: Iвано-Франкiвська, Тернопiльська, Чернiвецька, Хмельницька область  - 5 %, зовнiшнi ринки - 4 %;

3. Випуск нових конкурентноспроможних видів продукції. На сьогодні підприємством розпочатий розлив двох видів напою для масового сегменту споживачів. Це традиційне німецьке пиво світло-золотистого кольору OeTTinger Pils, що має легкий освіжаючий смак. А також класичне пшеничне нефільтроване пиво OeTTinger Weiss для шанувальників баварського пива;

4. Продаж частини майна підприємства [6]. Пiдприємство має цех розливу пива в пляшки, цех розливу пива в бочки, безалкогольний цех по розливу газованих напоїв, холодильний цех, котельне вiдiлення, транспортні та механiчнi цехи, цех розливу сокiв. Дочiрнi пiдприємства та фiлiї представництва та iншi вiдокремленi структурні пiдроздiли вiдсутнi. Змiн в органiзацiйнiй структурi у вiдповiдностi з попереднiм роком на товариствi не було.

Зменшення витрат виробництва  передбачає:

1. Пошук постачальників, що пропонують вигідніші умови. Підприємством створена потужна сiтка дистрибуціїiї, складенi довгострокові договори про спiвробiтництво по дистрибуції всього асортименту торгової марки" Рiдна Марка". Експорт продукцiї за кордон (пшеничне "Еталон" отримало двi золотi медалі обох найпрестижнiших конкурсiв пива- Золоту Медаль Всесвiтнього Кубка Пива 2004(World Beer Cup) у м. Сан - Дiєго, Калiфорнiя, США, в категорiї Баварське нефiльтроване пшеничне пиво та Золоту Медаль у класi пшеничного пива на ВНА 2004, "Оскар пивної iндустрiї" у Лондонi, Велика Британiя);
2. Зменшення постійних витрат шляхом скорочення надлишкових виробничих потужностей. Виходячи з конкретної ситуації підприємство може відмовитись від певної частини устаткування та продати його без шкоди усьому виробничому процесові (власне на ПАТ «Пиво – безалкогольний комбінат «Радомишль», уже вдавалися до такого кроку);

З іншого боку, зароблені та залучені кошти потребують раціонального управління інакше всі зусилля підприємства по досягненню прибутковості будуть марними. Отже, необхідне проведення постійної роботи у таких напрямках:

1. Визначення оптимального (мінімально необхідного) об’єму сировини та матеріалів. Джерела сировини є доступними та виключно українськi , динамiка цiн на сировину - ціни на сировину зростають.

Матеріалоємність продукції  визначається як відношення використаних у виробництві матеріальних ресурсів до обсягу виготовленої продукції:

 

                                              (3.1)

 

де,

М – матеріальні витрати;

Q – обсяг виготовленої продукції.

2. Управління дебіторською заборгованістю [11].

Управління дебіторською заборгованістю включає такі етапи: на першому етапі здійснюється аналіз дебіторської заборгованості в минулому періоді. З цією метою розраховуються показники, які характеризують стан дебіторської заборгованості за минулий період. Такими показниками є:

• коефіцієнт відволікання оборотних активів, який розраховується за

формулою:

,                                            (3.2)

 

де

К_во – коефіцієнт відволікання оборотних активів;

Д_з – дебіторська заборгованість по товарним операціям за минулий період;

ЗА - загальна сума оборотних активів підприємства.

Коефіцієнт відволікання оборотних активів визначається в динаміці.

Розраховані коефіцієнти  порівнюються і визначаються закономірністю зміни цих коефіцієнтів. Якщо із року в рік цей коефіцієнт скорочується то це є позитивним в роботі підприємства, якщо навпаки негативним.

Другий показник - це середній період інкасації дебіторської заборгованості який визначається за формулою:

 

,                                           (3.3)

де

С_п – середній період інкасації дебіторської заборгованості;

Д_з – середній залишок дебіторської заборгованості в періоді, що аналізується;

В_д – одноденна виручка від реалізації продукції в періоді, що аналізується.

Середній період інкасації  дебіторської заборгованості розраховується за декілька періодів і порівнюється між собою. Якщо в динаміці цей показник скорочується, то це є позитивним, а якщо навпаки негативним в роботі підприємства.

Третій показник –  це кількість оборотів дебіторської заборгованості за визначений період і визначається за формулою:

 

,                                             (3.4)

де 

Ко – кількість  оборотів дебіторської заборгованості в періоді, що аналізується;

ЗР – загальна сума реалізації продукції за відповідний  період;

Д_з – середній залишок дебіторської заборгованості в періоді, що аналізується.

Зазначений показник також розраховується в динаміці і порівнюється між собою. Збільшення цього показника є позитивним в роботі цього підприємства, зменшення  – негативним.

Результати проведеного аналізу використовуються в наступному етапі.

Наступний етап передбачає визначення оптимальної дебіторської заборгованості в майбутньому періоді. Визначається оптимальна сума дебіторської заборгованості за формулою:

 

, тис. грн.,             (3.5)

 

де

О_дз – оптимальна сума дебіторської заборгованості в майбутньому періоді;

ОР – плановий обсяг  реалізації продукції з наданням комерційного кредиту (становить 5% обсягу реалізованої продукції);

К_с/ц – коефіцієнт співвідношення собівартості і ціни продукції;

СП_о – середній період оборота дебіторської заборгованості по результатам аналізу минулого періоду (становить 360/К_о = 182,74);

СПП – середній період прострочки платежів по результатам  аналізу минулого періоду (60 днів).

В залежності від строку оборота дебіторської заборгованості може встановлюватися плата за комерційний кредит – за формулою:

 

,                                  (3.6)

 

де

ПС_к – річна норма процентної ставки за комерційний кредит;

ЗН – знижка, що надається покупцям за дострокову сплату продукції (5%);

СП_о – середній період оборота дебіторської заборгованості по результатам аналізу минулого періоду.

Розвиток ринкових відносин та інфраструктури фінансового ринку  дозволяє використовувати в практиці фінансового менеджменту ряд нових форм управління дебіторською заборгованістю, тобто її рефінансування або прискорений метод переводу дебіторської заборгованості в більш ліквідні оборотні активи, грошові кошти, короткострокові цінні папери. Основними формами рефінансування дебіторської заборгованості є: факторинг, облік векселів, які видані покупцям продукції, форфейтінг. Факторинг являє собою фінансову операцію, при якій підприємство - продавець передає право отримання грошей по платіжним документам за відвантажену продукцію банку.

За здійснення такої  операції банк стягує з підприємства - продавця визначену комісійну плату, яка встановлюється у відсотках до суми платежу. Ставки комісійної плати диференціюються з урахуванням рівня платоспроможності покупця і передбачених строків. Крім того, банк в термін до 3-х днів здійснює кредитування підприємство-покупця у формі попередньої сплати боргових зобов’язань щодо платіжних документів.

Факторінгова операція дозволяє підприємству - продавцю рефінансувати переважно частину дебіторської заборгованості щодо наданого покупцю кредиту в короткі строки, скоротивши тим самим період фінансового і операційного циклів. До недоліків факторингової операції слід віднести лише додаткової витрати продавця, пов’язані з продажею продукції, а також втрати прямих зв’язків з покупцем в процесі здійснення ним платежів.