Шпаргалка по "Анализу финансовой деятельности предприятия"

  

4. Метод економічного аналізу, його особливості. Методика економічного аналізу.

Метод економічного аналізу, його особливості

Під методом економічного аналізу розуміють сукупність прийомів і способів дослідження господарської діяльності будь-якого економічного об'єкта шляхом виявлення та визначення взаємозв'язку і зміни його параметрів, кількісного та якісного вимірювання впливу окремих факторів і їх сукупності на цю зміну, що дозволяє вивчити становлення та розвиток господарських явиш і процесів.

Метод економічного аналізу має ряд характерних  особливостей, а саме:

• діалектичний підхід до вивчення господарських процесів та явищ. Господарському процесу властиві переходи кількості в якість, виникнення нової якості, заперечення заперечень, боротьба протилежностей, відмирання старого та виникнення нового, більш прогресивного.
• використання системи показників, які всебічно та глибоко характеризують діяльність підприємств та інших господарюючих суб'єктів. Система аналітичних показників, з одного боку, повинна відображати результати господарювання, ступінь виконання планів, прогнозів, динаміку розвитку, ефективність господарських процесів; а з іншого, -характеризувати наявні ресурси і ресурси, які використовуються
• виявлення та визначення взаємозв'язків елементів досліджуваної системи та причинно-наслідкових зв'язків, зміни їх параметрів. Метод аналізу передбачає встановлення типу та характеру зв'язків, побудову алгоритму факторної залежності та визначення послідовності оцінок впливу факторів.
• вимірювання впливу факторів на результати господарювання. Цей процес залежить від того, наскільки правильно визначений алгоритм зв'язку, і коректно проведені розрахунки. Крім того, необхідно забезпечити системний підхід до вивчення та оцінки об'єктів аналізу (показників, що досліджуються).

Усі методичні прийоми  економічного аналізу можна поділити на три групи: логічні, математичні  та евристичні.

Логічні прийоми  включають основні та спеціальні прийоми. Основні є базовими й обов'язковими для будь-яких аналітичних досліджень, оскільки дають характеристику зміни чи розвитку економічних явищ і процесів (порівняння, деталізація, абстрагування, синтез та ін.). Спеціальні прийоми використовуються для визначення ступеня залежності та впливу окремих факторів  при дослідженні  причинно-гіфдідкових  зв'язків  (елімінування, групування, балансове узагальнення та ін.)3.

Математичні прийоми. Посилення впливу ринкових факторів, збільшення ризику прийняття неоптимального рішення вимагають від керівника використання в аналізі більш витончених способів і прийомів, сучасного математичного апарату. Для їх кваліфікованого застосування необхідно представити господарський об'єкт у вигляді математичної моделі, імітувати його поведінку при зміні ситуації. Математичні прийоми найбільше використовуються при дослідженнях стохастичного зв'язку.

До математичних відносять  прийоми: 1) елементарної математики; 2) математичного аналізу, включаючи  варіаційне обчислення; 3) прикладної математичної статистики й економетрії; 4) дослідження  операцій, включаючи математичне  програмування та теорії ігор, управління запасами, масового обслуговування, навчання.

Евристичні прийоми пов'язані з експертними оцінками господарських ситуацій на підставі творчого мислення, набутого досвіду тощо. В практиці економічного аналізу використовують наступні прийоми: аналогія, інверсія, "мозковий штурм", синектика, контрольні питання, колективний блокнот тощо.

Методика економічного аналізу.

Методикою прийнято називати сукупність прийомів, способів, засобів, що застосовуються в процесі проведення економічного аналізу в раніше визначеній послідовності для досягнення поставленої мети. Кожному виду економічного аналізу відповідає власна методика.

Розрізняють загальну методику та окремі методики економічного аналізу.

Під загальною  методикою розуміють систему дослідження, яка однаково використовується при вивченні різних об'єктів економічного аналізу в різних галузях економіки.

Вимоги системного підходу  та комплексного вивчення економіки  підприємств реалізуються у структурі  методики економічного аналізу, в складі ти зв'язках між окремими елементами, їх змісті. Основними структурними елементами методики економічного аналізу  є наступні:

*  формування мети та завдань економічного аналізу. Вся складність цього процесу полягає утому, шо в умовах ринкової економіки збільшується зона невизначеності в результаті дії факторів ринкової кон'юнктури, відбувається орієнтація не лише і не стільки на проміжні, скільки на кінцеві виробничо-фінансові результати, соціально-економічні пріоритети, спадковість відносно реалізації цільових програм. Поряд з цим проводиться обгрунтування ресурсного забезпечення досягнення цілей;

* визначення об'єктів аналізу;

* сукупність синтетичних та аналітичних показників, їх взаємозв'язки. Для кожної групи аналітичних завдань формується окрема підсистема узагальнюючих (синтетичних) і аналітичних показників, виходячи з принципу їх достатності для відповідної глибини аналітичних досліджень. Водночас, встановлюються взаємозв'язки між показниками, алгоритми їх розрахунку та рівні значень. Найчастіше в методиках аналізу виділяють показники екстенсивного та інтенсивного розвитку; іх зміни, натуральні та вартісні, абсолютні та відносні. Сукупність показників для розв'язання будь-якого аналітичного завдання визначається характером дослідження причинно-наслідкових зв'язків;

* система факторів, які впливають на зміну показників. Як відомо,' зміна   кожного   показника   відбувається   під   впливом   чітко   визначених економічних,   організаційно-технічних,   соціально-екологічних   та   інших факторів;

* інформаційна база аналітичних досліджень. Джерелами інформації економічного аналізу можуть бути дані бухгалтерського та статистичного обліку, норм аги ніш-до підкові дані, дані спеціальних обстежень тощо. Кількість і якість і і к|)орма ції повинна відповідати вимогам системних аналітичних   досліджень   згідно   з   визначеними   цілями,   завданнями   глибиною економічного аналізу. Якщо потрібна інформація відсутня. її необхідно отримати всіма можливими способами, оскільки ефективність методики аналізу визначається не можливостями інформаційного забезпечення, а потребами менеджменту;

о способи та методичні  прийоми аналізу;

* організаційне та технічне забезпечення виконання аналітичних робіт, оформлення їх результатів та оцінка (інтерпретація).

 

 

5) Методика факторного аналізу.

Під факторним  аналізом розуміють методику комплексного та системного вивчення І вимірювання впливу факторів на величину результативних показників.

Основні етапи  проведення факторного аналізу наступні:

1. Вибір факторів, які  здійснюють вплив на досліджувані результативні показники;   їх   класифікація   і   систематизація   з   метою   забезпечення можливостей   системного   підходу.   Здійснюється   на   підставі   набутих теоретичних знань і практичних навичок.

2.Визначення форми залежності між факторами та результативним; показником на підставі набутого досвіду, за допомогою спеціальних способів, і прийомів.

3.Моделювання взаємозв'язків між результативними та факторними показниками. Побудова економічно обґрунтованої (з позицій факторного аналізу) факторної моделі

4. Розрахунок впливу факторів та оцінка ролі кожного з них у зміні величини результативного показника. Проводиться вибір прийому аналізу і підготовка умов для його виконання, реалізація розрахункових процедур.. Кожен показник залежить від ряду факторів-причин, кожний з яких, у свою чергу, визначений сукупністю інших причин-факторів.

5. Формування  висновків   за  результатами  проведених  досліджень, підготовка відповідних  управлінських рішень.

В економічних дослідженнях під факторами розуміють рушійні  сили розвитку процесів і явищ, які  відбуваються на підприємстві. Діяльність підприємства є складною і різнобічною. Вона представлена комплексом взаємопов'язаних господарських процесів, що характеризуються системою показників, які залежать від численних та різноманітних  факторів.

Кожен фактор може складатися з ряду елементів, які деталізують  його вплив і виступають як самостійні фактори з більшим або меншим ступенем впливу на результативний показник. Чим більша їх деталізація, тим детальніше вони вивчаються, тим повніше виявляються  наявні резерви покращання господарської  діяльності підприємств.

Класифікація факторів - це розподіл їх за групами залежно  від загальних ознак, що лнс можливість точніше оцінити місце та роль кожного фактору у формуванні величини результативних показників.

Фактори, які досліджуються  в аналізі, можуть бути класифіковані  за різними ознаками:

• За економічним  змістом фактори,  що вивчаються в економічному аналізі, можна поділити на:

виробничо-економічні    -    виражають    умови,    що    забезпечують підприємницьку   діяльність    з    точки    зору    організації    процесу, раціонального використання ресурсів, залучених для своєї діяльності.

соціально-економічні - рушійні сили підвищення ефективності діяльності підприємства, які закладені у самих учасниках виробничих відносин, відображають творчу ініціативу й активність працюючих, рівень освіти та культури працівників, ініціатива новаторів виробництва, моральне стимулювання і зацікавленість працівників, рівень управління підприємством, умови життя, побуту, відпочинку, мікроклімат у трудовому колективі, санітарно-гігієнічні умови праці, поліпшення організації виробництва та праці, естетичний стан приміщень тощо.

• Для врахування особливостей діяльності підприємств конкретних галузей фактори за рівнем охоплення поділяють на:

загальні - діють в усіх галузях економіки (наприклад, забезпеченість матеріальними та трудовими ресурсами і ефективність їх використання);

специфічні - в умовах окремої галузі економіки чи підприємства (наприклад, місце розташування підприємства тощо).

• За рівнем впливу на результати діяльності фактори поділяються на:

основні - фактори, що здійснюють вирішальний вплив на господарську діяльність підприємства в умовах, що склалися;

другорядні - всі інші фактори, крім основних.

• За часом дії розрізняють фактори:

постійні - здійснюють вплив на досліджуване явище безперервно протягом усього часу;

тимчасові - їх вплив відбувається періодично. Наприклад, освоєння нової техніки та технології виробництва.

• За характером залучення ресурсів фактори поділяють на;

інтенсивні  - пов'язані з найбільш ефективним використанням досягнеш. науки, техноиогії. Бони забезпечують розвиток економіки за рахунок підвищення продуктивності суспільної праці, покращання ви користання наявних ресурсів, що характеризують ступінь зусилля, напруженість прані н процесі виробництва (підвищення продуктивності праці тощо);

екстенсивні - пов'язані з кількісним, а не якісним приростом результативного показника..

      * За відношенням до суб'єкта господарювання фактори поділяються на:

об'єктивні - фактори, що не залежать від діяльності підприємств (наприклад, стихійне лихо);

суб'єктивні — фактори, що залежать від діяльності окремих осіб, підприємств тощо.

• За можливістю виміру впливу факторів на результативний показник вони поділяються на

параметричні (ті, що піддаються кількісній оцінці)

непараметричні (ті, що не підлягають кількісній оцінці).

Як і економічні показники, фактори що їх визначають, поділяються  на кількісні,   структурні   та   якісні.   Кількісними   вважаються   фактори,   що виражають кількісну визначеність явищ (кількість обладнання, сировини), наприклад,  обсяг валових доходів,   продажу продукції,  сума  власних і залучених фінансових ресурсів, сума витрат на виробництво, чисельність працівників підприємства, робочих днів в аналізованому періоді тощо. До структурних факторів відносяться такі показники як питома вага власних фінансових ресурсів у капіталі  підприємства,  частка активної частини основних засобів у загальній вартості основних засобів, частка робітників підприємства, питома вага матеріальних витрат у загальній сумі витрат на виробництво тощо. Якісні фактори визначають внутрішні якості, ознаки й особливості об'єктів, що вивчаються. Наприклад, рівень продуктивності праці робітників, ціна і рентабельність виробів які випускає підприємство, доходи і сть цінних паперів тощо.

Моделювання факторних систем

До завдань детермінованого  факторного аналізу економічних  показників підноситься встановлення конкретного виду залежності результативного  показника від окремих факторів, що впливають на нього, та визначення їх кількісною розміру. Для цього  використовують математичне моделювання  економічних процесів.

В економічних дослідженнях при здійсненні детермінованого факторного аналізу взаємозв'язки між показниками відображаються у вигляді математичних формул, які називають аналітичними моделями. Використання моделей в аналізі дас змогу абстрактно зобразити основні взаємозв'язки, що існують у реальній господарській системі.