Шпаргалка по "Анализу финансовой деятельности предприятия"

Більш значна нестача ліквідності  свідчить, що підприємство не може оплатити свої поточні борги та зобов'язання. Це може призвести до інтенсивного продажу довгострокових вкладень та активів, а в найгіршому випадку - до неплатоспроможності та банкрутства.

Для власників підприємства недостатня ліквідність може означати зменшення прибутковості, втрату контролю та часткову або повну втрату капіталу. Якщо власники несуть необмежену відповідальність, їх збитки можуть навіть перевищити початкові  їх вкладення в підприємство.

Для кредиторів недостатня ліквідність у боржника може свідчити про затримку у сплаті відсотків  та основної суми боргу. Поточний стан ліквідності підприємства може також  вплинути на його взаємовідносини з  контрагентами (покупцями та постачальниками  товарів і послуг). Такі зміни  можуть викликати неспроможність даного підприємства виконати умови контрактів та призвести до втрати зв'язків  з постачальниками.

Ось чому аналізу ліквідності  надається важливе значення. Якщо підприємство не може погасити свої поточні  зобов'язання в міру того, як наступає строк їх оплати, його подальше існування  ставиться під сумнів

Аналіз ліквідності балансу  полягає у порівнянні засобів  за активом, згрупованих за рівнем їх ліквідності, і розташованими в порядку зменшення ліквідності і) зобов'язаннями за пасивом, згрупованими за строками їх погашення і розташованими в порядку збільшення строків, і проводиться в наступній послідовності.

1. Побудова балансу  ліквідності.

Залежно від рівня  ліквідності активи підприємства поділяються  на наступні групи

Високоліквідними і найбільш мобільними активами підприємства є гро¬шові кошти у касі та на рахунках у банку, тому що вони в будь-який час можуть бути використані для здійснення всіх господарських операцій, тобто вони мають абсолютну ліквідність. Менш ліквідними є кошти в дебіторській заборгованості, адже немає впевненості в строках їх надходження. Наступними активами за рівнем ліквідності є товари, готова продукція і виробничі запаси, які можна продати або використати в погашення заборгованості. Необоротні активи підприємства, як правило, не передбачають реалізовувати або ліквідувати, тому, що за умови їх ліквідації зменшуються обсяги господарської діяльності. Відповідно такі активи відносяться до четвертої групи - важколіквідні активи.

Групування   зобов'язань   підприємства   за   строками   їх   погашення.

Найбільш термінові —  це поточні зобов'язання підприємства перед постачальниками, державою і  працівниками, оплата яких визначається моментом виникнення заборгованості за наслідками здійснених господарських  операцій. Поточні зобов'язання визначаються строком погашення одержаних  позикових коштів за період менше  одного року. Довгострокові зобов'язання визначаються терміном погашення позикових  коштів за період більше одного року.

Постійні зобов'язання, це зобов'язання перед власниками суб'єкта господарювання в частині формування власного капіталу, які виникають  за власним бажанням окремих власників  або при ліквідації підприємства.

2. Розрахунок  та оцінка показників ліквідності

Крім абсолютних показників для оцінки ліквідності та платоспроможності  підприємства розраховують відносні показники.

Коефіцієнт покриття (загальний коефіцієнт ліквідності) показує, скільки гривень оборотних активів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов'язань. Якщо оборотні активи перевищують за величиною поточні зобов'язання, то підприємство вважається ліквідним.

У літературних джерелах рекомендоване  значення коефіцієнту покриття є  різним- більше 1,0; 2,0; 2,5. Якщо коефіцієнт буде дорівнювати 1,0, то підприємство у  разі погашення поточної заборгованості повинно припинити функціонування, так як у нього не буде оборотних засобів для продовження процесу виробництва, ведення поточної Діяльності

Коефіцієнт швидкої ліквідності (коефіцієнт "критичної оцінки'", проміжний коефіцієнт ліквідності) характеризує, яка частина зобов'язань  може бути погашена не лише за рахунок  грошових коштів, але й за рахунок  очікуваних надходжень за відвантажену продукцію (виконані роботи, надані послуги).

Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частина поточних зобов'язань може бути погашена активами, що мають абсолютну ліквідність. Нормативні значення цього показника, наведені при різних методиках, повинні дорівнювати або бути більшими 0,2; 0,5; 0,7.

На практиці незначна вірогідність того, що всі кредитори підприємства в один і той же час вимагатимуть повернення поточної заборгованості. Тому, якщо підприємство в короткостроковому  періоді здатне погасити 20-25 % поточної заборгованості, це вважається нормальним рівнем ліквідності.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності  на даний час реально може знаходитися  в межах зазначених нормальних обмежень тільки для підприємств, які займаються посередницькою діяльністю в основному торгівельноза купівельного, біржового та фінансового характеру. У підприємств виробничої сфери, навіть якщо вони мають нормальний фінансовий стан, визначений за коефіцієнтом покриття, величина коефіцієнту абсолютної ліквідності близька до нуля.

Частка оборотних  активів в активах визначається шляхом ділення оборотних активів на валюту балансу і показує їх питому вагу в майні підприємства. Господарську діяльність забезпечують виробничі основні засоби та виробничі запаси. Інші оборотні активи (готова продукція, кошти в розрахунках і грошові кошти) є наслідком підприємницької діяльності.

Наявність виробничих запасів  у підприємства характеризує його можливість продовжувати господарську діяльність. Частка виробничих запасів в оборотних активах визначається як відношення виробничих запасів до оборотних активів і показує їх питому вагу в складі оборотних активів.

Величина робочого капіталу і спроможність підприємства платити  за поточними зобов'язаннями особливо цікавить керівництво підприємства і кредиторів, які надають короткострокові  кредити (банки, постачальники).

Перевищення оборотних активів  над,: поточними зобов'язаннями показує  спроможність підприємства платити  за поточними зобов'язаннями, а також  наявність чи відсутність надійного  фінансового "тилу" у вигляді  фінансових ресурсів.

Хоча розглянуті показники ліквідності й відіграють важливу роль в аналізі платоспроможності  підприємства, вони мають певні недоліки:

• статичність - показники розраховуються на підставі балансових даних, що характеризують майновий стан підприємства на певну дату і, відповідно, одномомеитні. Звідси І необхідність аналізу їх за декілька періодів;
• можливість завищення значень показників ліквідності через включення до складу оборотних активів так званих "мертвих" статей, наприклад, неліквідних запасів товарно-матеріальних цінностей;
• мала інформативність для прогнозування майбутніх грошових надходжень і платежів, а саме це і є одним із завдань аналізу п л атоспроможності;
• можливість завищення показника за рахунок "неліквідної" дебіторської заборгованості. Оскільки значна частка дебіторської заборгованості - прострочена, деяка її частина є заборгованістю, маловірогідною для стягнення, яка може буде зовсім непогашена, можна зробити висновок, що на практиці сума заборгованості покупців збільшується в балансі саме через низьку платіжну дисципліну. Однак і таке зростання дебіторської заборгованості мас сприятливий вплив на величину показників ліквідності.
• наявність потенційних зобов'язань, що не відображаються в балансі і не враховуються при розрахунках коефіцієнтів ліквідності. Саме тому необхідно розкрити повну суму фінансових зобов'язань в примітках до фінансової звітності.

Платоспроможність підприємства ширше за поняття ліквідності  і поряд з ним включає поняття  фінансової стійкості. Підприємство може мати ліквідну структуру балансу  і в той же час бути фінансово  нестійким. На практиці такі ситуації зустрічаються досить часто, тому платоспроможність  підприємства необхідно визначати  виходячи із значень як коефіцієнтів ліквідності балансу, так і фінансової стійкості

 

 

 

11. Методика аналізу фінансової стійкості суб’єкта господарювання.

Фінансова стійкість – характеристика стабільності фінансового стану підприємства, яка забезпечується високою часткою власного капіталу в загальній сумі використовуваних фінансових засобів.

Фінансова стійкість відбиває рівень ризику діяльності компанії і її залежності від позикового капіталу.

За результатами розрахунків фінансової стійкості можна зробити висновки:

• про інтенсивність використання позикових засобів;

• про ступінь залежності від короткострокових зобов'язань;

• про рівень довгострокової стійкості компанії без позикових засобів.

Аналіз фінансової стійкості (платоспроможності) підприємства здійснюється за даними балансу підприємства, характеризує структуру джерел фінансування ресурсів підприємства, ступінь фінансової стійкості і незалежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування діяльності.

Аналіз фінансової стійкості (платоспроможності) підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких основних показників (коефіцієнтів):

• коефіцієнта фінансової незалежності (автономії);
• коефіцієнта фінансування;
• коефіцієнта фінансового лівериджу;
• коефіцієнта покриття процентів;
• коефіцієнта забезпеченості власними оборотними засобами;
• коефіцієнта маневреності власного капіталу.

 

 

Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії) розраховується як відношення власного капіталу підприємства до підсумку балансу підприємства і показує питому вагу власного капіталу в загальній сумі засобів, авансованих у його діяльність.Частина власного капіталу в загальній сумі фінансових ресурсів повинна бути не меншою 50%, тобто коефіцієнт незалежності >= 0,5.

Коефіцієнт незалежності характеризує можливість підприємства виконати свої зовнішні зобов'язання за рахунок використання власних активів, його незалежність від позикових джерел.

Чим нижче значення коефіцієнта, тим вище ризик неплатоспроможності. Низьке значення коефіцієнта говорить про можливість дефіциту грошових коштів.

Коефіцієнт фінансування розраховується як співвідношення залучених та власних засобів і характеризує залежність підприємства від залучених засобів.

Коефіцієнт фінансування повинен бути меншим 1,0.

Коефіцієнт  фінансового лівериджу розраховується як співвідношення довгострокового позикового капіталу і власного капіталу.Показник фінансового лівериджу характеризує залежність підприємства від довгострокових зобов'язань.

Коефіцієнт  покриття процентів - відношення чистого прибутку до виплати процентів і податків до процентних виплат.Характеризує ступінь захищеності кредиторів від несплати процентів за наданий кредит і демонструє, в скільки разів зароблені підприємством протягом звітного періоду кошти перевищують суму процентів позики.

Коефіцієнт  забезпеченості власними оборотними засобами розраховується як відношення величини чистого оборотного (робочого) капіталу до величини оборотних активів підприємства і показує забезпеченість підприємства власними оборотними засобами.

Робочий капітал - різниця між оборотними активами підприємства та його короткостроковими зобов'язаннями, тобто він складається з частини оборотних активів, які фінансуються за рахунок власного капіталу і довгострокових зобов'язань.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто вкладена в оборотні засоби, а яка - капіталізована. Коефіцієнт маневреності власного капіталу розраховується як відношення чистого оборотного капіталу до власного капіталу.

 Оцінка показників фінансової стійкості

Аналіз фінансової стійкості повинний показати наявність чи відсутність у підприємства можливостей по залученню додаткових позикових засобів, здатність погасити поточні зобов'язання за рахунок активів різного ступеня ліквідності.

Основним може бути аналіз коефіцієнта фінансової незалежності, інші коефіцієнти дають додатковий матеріал для аналізу.

Про який запас міцності свідчить рівень власного капіталу (коефіцієнт фінансової незалежності) підприємства?

Підприємство характеризується

• значним запасом міцності (> 0,5)
• незначним запасом міцності (0 < - <= 0,5)
• вкрай низьким запасом міцності (<= 0)

Чи має підприємство можливості по залученню додаткових позикових засобів без ризику утрати фінансової стійкості? Як змінилася ситуація на кінець аналізованого періоду?

Аналіз рівня власного капіталу на початок періоду дозволяє виявити:

• широкі можливості залучення додаткових позикових засобів без ризику втрати фінансової стійкості (> 0,5)
• обмежені можливості залучення додаткових позикових засобів без ризику втрати фінансової стійкості (0<--<= 0,5)
• відсутність можливостей залучення додаткових позикових засобів без ризику втрати фінансової стійкості (<= 0)