Шпаргалка по "Анализу финансовой деятельности предприятия"

10. оцінювання виробничо-фінансового  лівериджу;

11. аналіз ділової активності  підприємства;

12. прогнозування фінансових  показників підприємства;

13. аналіз фінансового  стану неплатоспроможних підприємств і пошук шляхів запобігання банкрутству;

14. аналіз фінансового  ризику та пошук шляхів його  зниження.

Джерела інформації для проведення фінансового аналізу. Зовнішні та внутрішні джерела.

Інформація – зібрані оброблені і розподілені дані. 

Фінансова інформація - зібрані оброблені і розподілені дані щодо системи економічних відносин, які пов’язані з формуванням, розподілом і використанням грошових коштів у процесі їх кругообігу.

Інформація для фінансового аналізу підприємства - зібрані оброблені і розподілені дані щодо фінансових ресурсів підприємства і їх потоків, фінансового стану й основних результатів фінансової діяльності підприємства. 

 

До інформації, використовуваної у фінансовому аналізі і менеджменті, пред'являються наступні основні  вимоги:

·значимість;

·повнота;

·вірогідність;

·своєчасність;

·зрозумілість.

Формування інформаційної бази фінансового аналізу і менеджменту на підприємстві являє собою процес цілеспрямованого підбора відповідних інформативних показників для використання в процесі аналізу, планування і прийняття управлінських рішень. Ці показники формуються за рахунок зовнішніх (що знаходяться поза підприємством) івнутрішніх джерел інформації.

Формування системи інформативних  показників фінансового менеджменту  за рахунок зовнішніх і внутрішніх джерел інформації зв'язано з галузевими особливостями підприємств, їхньою організаційно-правовою формою, обсягом і ступенем диверсифікованості господарської діяльності і поруч інших умов. При цьому вся сукупність показників, що включаються в інформаційну базу фінансового менеджменту, вимагає проведення попередньої класифікації.

Показники, формовані з зовнішніх джерел інформації, поділяються на три основні групи:

·показники, що характеризують загальноекономічний розвиток країни;

·показники, що характеризують кон'юнктуру фінансового ринку;

·показники, що характеризують діяльність контрагентів і конкурентів.

Загальна характеристика зовнішніх джерел інформації буде розглянута у питанні 5 цієї лекції.

Показники, формовані з внутрішніх джерел інформації, поділяються на дві основні групи:

·показники фінансового  обліку підприємства;

·показники управлінського обліку підприємства.

Показники фінансового  обліку підприємства. Система показників цієї групи складає основу інформаційної бази фінансового менеджменту. На основі цієї системи показників виробляється аналіз, прогнозування, планування і прийняття оперативних управлінських рішень в усіх напрямках фінансової діяльності підприємства. Перевагою показників цієї групи є їхня уніфікованість (що дозволяє використовувати типові технології й алгоритми фінансових розрахунків), регулярність формування (не рідше одного разу в квартал) і високий ступінь надійності (звітність, формований на базі фінансового обліку, представляється зовнішнім користувачам і підлягає зовнішньому аудиту).

Показники управлінського обліку підприємства. Цей вид обліку розвивається у зв'язку з переходом підприємств України до загальноприйнятої у міжнародній практиці системи бухгалтерського обліку.

У фінансовому менеджменті  в процесі організації управлінського обліку на підприємстві використовуються показники окремих видів витрат і фінансових результатів, формовані по наступним блокам:

·по сферам діяльності;

·по видам продукції;

·по регіонам діяльності;

·по "центрам відповідальності" (тобто по окремим структурним одиницям і підрозділам).

Управлінський облік будується індивідуально на кожному підприємстві. Склад його показників і регулярність їхнього представлення визначаються конкретними задачами фінансового менеджменту. Результати управлінського обліку використовуються для контролю поточної фінансової діяльності й оцінки її ефективності, формування фінансової стратегії і політики по окремим аспектам фінансового розвитку підприємства.  

 Національні  стандарти бухгалтерського обліку і звітності: загальна характеристика.

Національні стандарти  бухгалтерського обліку

16 липня 1999 року був  прийнятий Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», який визначив основні принципи бухгалтерського обліку, складання і подачі звітності. Зокрема в Законі говориться:

«Цей Закон визначає правові  основи регулювання, організації, ведення  бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності в Україні.

Стаття 4. Основні  принципи бухгалтерського обліку і фінансової звітності

Бухгалтерський облік і фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах:

обачністьзастосування в бухгалтерськомуобліку методів оцінки, що повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань і витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;

повне висвітленняфінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні і потенційні наслідки господарських операцій і подій, здатних уплинути на рішення, що приймаються на її основі;

автономність кожне підприємство розглядаєтьсяякюридична особа, відділене від її власників, у зв'язку з чим особисте майно і зобов'язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства;

послідовність постійне (з року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики можливо тільки у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, і повинна бути обґрунтована і розкрита у фінансовій звітності;

безперервність оцінка активів і зобов'язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде продовжуватися далечіні;

нарахування і  відповідність доходів і витрат для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для одержання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності в момент їхнього виникнення, незалежно від дати чи надходження сплати коштів;

превалювання  сутності над формою операції враховуються відповідно до їхньої сутності, а не тільки виходячи з юридичної форми;

історична (фактична) собівартість пріоритетної є оцінка активів підприємства, виходячи з витрат на їхнє виробництво і придбання;

єдиний грошовий вимірник виміру й узагальнення всіх господарських операцій підприємства в його фінансовій звітності здійснюється в єдиній грошовій одиниці;

періодичність можливість розподілу діяльності підприємства на визначені періоди часу з метою складання фінансової звітності.

РОЗДІЛ IV. ФІНАНСОВА  ЗВІТНІСТЬ

Стаття 11. Загальні вимоги до фінансової звітності

1. На підставі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність. Фінансову звітність підписують керівник і бухгалтер підприємства.

2. Фінансова звітність  підприємства (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності і суб'єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства) включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух коштів, звіт про власний капітал і примітки до звітів.

3. Для суб'єктів малого  підприємництва і представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності національними положеннями (стандартами) установлюється скорочена по показниках фінансова звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати.

4. Форми фінансової звітності  підприємств (крім банків) і порядок їхнього заповнення встановлюються Міністерством фінансів України за узгодженням з Державним комітетом статистики України.

5. Форми фінансової звітності  банків і порядок їхнього заповнення  встановлюються Національним банком  України за узгодженням з Державним  комітетом статистики України.

6. Форми фінансової звітності  бюджетних установ, органів Державного  казначейства України по виконанню  бюджетів усіх рівнів і кошторисів витрат і порядок їхнього заповнення встановлюються Державним казначейством України.»

На виконання Закону був  розроблений графік розробки і твердження стандартів бухгалтерського обліку. Усього повинно бути розроблено 24 стандарти:

1. Загальні вимоги до  фінансової звітності.

2. Баланс.

3. Звіт про прибутки  і збитки.

4. Звіт про рух коштів.

5. Звіт про власний  капітал.

6. Виправлення помилок  і зміни у фінансових звітах.

7. Основні засоби.

8. Нематеріальні активи.

9. Запаси.

10. Дебітори.

11. Зобов'язання.

12. Інвестиції.

13. Фінансові інструменти.

14. Оренда.

15. Доход

16. Витрати.

17. Податок на прибуток.

18. Довгострокові зобов'язання.

19. Об'єднання підприємств.

20. Консолідовані фінансові  звіти.

21. Вплив змін валютних  курсів.

22. Вплив зміни цін і  інфляції.

23. Розкриття інформації  щодо зв'язаних сторін і сегментів  діяльності.

24. Прибуток на акцію.

На даний час затверджено більшість із цих стандартів.

Найбільш важливе значення для цілей фінансового аналізу  мають такі стандарти:

1. Загальні вимоги до  фінансової звітності.

2. Баланс (форма №1).

3. Звіт про фінансові  результати (форма №2).

4. Звіт про рух коштів (форма №3).

5. Звіт про власний  капітал (форма №4).

Ці положення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. № 87 і зареєстровані в Міністерстві юстиції України 21.06.99 р. під № 391/3684. Ними визначаються вимоги до фінансової звітності підприємств, організацій і інших юридичних осіб (далі - підприємств) усіх форм власності і всіх галузей (крім банківської сфери й установ, фінансованих з державного бюджету).

Важливе значення також мають  Примітки до річної фінансової звітності (форма №5), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 29.01.2000 р. № 302. 

Далі ми більш докладно будемо аналізувати форму 1 і форму 2.

 Значення бухгалтерської звітності для фінансового аналізу діяльності підприємства. Характеристика форм фінансової звітності.

Стандартний баланс підприємства складається з двох частин. У першій частині показуються активи, у другій - пасиви підприємства. Обидві частини завжди збалансовані: підсумкова сума рядків по активу дорівнює підсумковій сумі рядків по пасиву. Називається ця сума валютою балансу. По кожному рядку балансу підприємства заповнюються дві графи. У першу графу заноситься фінансовий стан на початок звітного року (вступний баланс), а в другу графу — на кінець року (остаточний баланс). Баланс підприємства складається винятково на основі сальдового балансу головної книги бухгалтерського обліку. До його складання обов'язково повинні бути вивірені обороти і залишки на кінець року по всіх синтетичних рахунках (субрахунках). При цьому повинні бути зроблені бухгалтерські записи по всіх операціях, що відбувалися, закриті всі операційні рахунки, виявлені фінансові результати й оформлені проводки по податках.

Положенням (стандартом) бухгалтерського  обліку 2 "Баланс" (далі - ПCБУ 2) встановлюється форма і визначаються вимоги до змісту балансу. Нова форма балансу складається з трьох розділів активу і п'яти розділів пасиву 

АКТИВ	ПАСИВ
І. Необоротні активи    ІІ. Оборотні активи    ІІІ. Витрати майбутніх  періодів	І. Власний капітал ІІ. Забезпечення наступних  витрат і платежів ІІІ. Довгострокові зобов’язання ІУ. Поточні зобов’язання У. Доходи майбутніх періодів

 

 

Мал.2.1. Структура  балансу

Як видно з мал. 2.1, традиційна структура балансу:

Актив = Пасив

приведена у відповідність  із рівнянням балансу, яке використовується у міжнародній практиці:

Активи = Власний  капітал + Зобов'язання.

Активи і зобов'язання, у свою чергу, розділені на необоротні й оборотні (довгострокові і поточні) відповідно до періоду, протягом якого активи будуть реалізовані чи використані, а зобов'язання - погашені. Дотримання цього правила необхідно для здійснення аналізу показників балансу.