Шпаргалка по "Анализу финансовой деятельности предприятия"

Суб'єктом економічного аналізу -- може бути юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності чи фізична особа, яка займається діяльністю з виробництва, реалізації, придбання товарів, іншою господарською діяльністю; будь-яка юридична або фізична особа, яка здійснює контроль над суб'єктами господарювання, група суб'єктів господарювання, якщо один або декілька з них здійснюють контроль над іншими. Суб'єктами економічного аналізу визнаються також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю в частині їх діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності.

3. Види та принципи економічного аналізу.

Принципи економічного аналізу

Принцип науковості передбачає глибоке пізнання об'єктивної реальності функціонування економічної системи, впливу об'єктивних факторів її зміни та розвитку, застосування наукової методики та організації аналітичних досліджень. Рівень науковості методики досягається розвитком методології аналізу та застосуванням його сучасних організаційних систем, новітніх досягнень в теорії та методиці економічних досліджень. Значний прогрес забезпечив широке застосування в економічному аналізі економіко-матсматичних методі і моделей та комп'ютерної технології обробки економічної інформації.

Принцип системності передбачає-дослідження економічних явищ і процесів як складних систем з функціонально-структурною будовою елементів взаємозв'язку і взаємообумовленості їх складових. Тобто під системним економічним аналізом розуміють сукупність наукових методів і практичних прийомів розв'язання складних економічних проблем. Він базується на використанні категорій системи як єдності взаємопов'язаних елементів, які спільно діють для досягнення єдиної мети.

Принцип комплексності тісно пов'язаний з принципом системного підходу, хоча має більш вузьке значення. Він передбачає всебічне дослідження причинних взаємозалежностей, комплексну оцінку вхідних параметрів функціонально-структурної будови, їх зміну та розвиток на досліджуваному об'єкті у просторі і часі, за кількісними й якісними ознаками та вихідні (результативні) параметри цього процесу. У полі зору аналітика повинні бути не лише основні (цільові) результати, а й побічні.

Принцип періодичності (або регулярності) передбачає необхідність систематичного проведення аналітичних досліджень на базі високої їх організації та планування аналітичної роботи.

Принцип достовірності, об'єктивності, конкретності, точності. Аналіз повинен базуватися на достовірній, перевіреній інформації, що реально відображає об'єктивну дійсність, а його висновки повинні обґрунтовуватися точними аналітичними розрахунками. Достовірність та об'єктивність аналітичних досліджень передбачають відсутність арифметичних помилок у розрахунках, правильне застосування методики розрахунку окремих показників, впливу окремих факторів тощо. Зрозумілість та адекватність тлумачення досягається через обов'язкове пояснення отриманих результатів дослідження (розрахунків) у вигляді відповідних висновків, коментарів, складання пояснювальних записок. Наявність аналітичних висновків є обов'язковим елементом методики економічного аналізу.

Принцип оперативності  полягає у тому, що економічний аналіз повинен здійснюватися лише тоді, коли виникає потреба виявити причини недоліків у роботі підприємства та розробити шляхи підвищення ефективності господарської діяльності. Оперативність означає вміння чітко та швидко проводити аналіз, приймати відповідні управлінські рішення.

Принцип дієвості полягає в тому, що аналіз повинен активно впливати на хід виробництва та його результати, своєчасно виявляти недоліки та упущення в роботі, інформувати процес керівництво підприємства. Тобто необхідним є практичне використання результатів економічного аналізу для управління. Крім того, своєчасна та доречна аналітична інформація дає можливість оперативно оцінити минулі, теперішні чи майбутні події, вжити необхідних заходів для виправлення ситуації або її поліпшення. Дані аналізу мають не просто констатувати факти минулих подій та давати їм оцінку. Насамперед, вони повинні бути інформацією, яка використовується для прогнозування господарських подій, майбутнього фінансового стану підприємства, його фінансових результатів. Принцип дієвості передбачає також обмеження зайвої інформації, яка непотрібна для прийняття управлінських рішень.

Принцип ефективності аналітичного дослідження означає, що витрати на його проведення повинні бути найменшими при оптимальній глибині аналізу та його комплексності. З цією метою, крім доцільності організації, при його проведенні повинні широко використовуватися провідні методики, засоби, які полегшують роботу аналітика. У першу чергу, застосовують більш раціональні методи збирання та зберігання даних, впроваджують у практику економічного аналізу використання комп'ютерної техніки та інших технічних засобів .

Види економічного аналізу

• За об’єктами аналізу

Внутрішній економічний  аналіз спрямований на комплексне дослідження економічного розвитку суб'єкта господарювання, структурних підрозділів для   забезпечення   найбільш   повного   використання   його   потенціалу   і регламентації діяльності всіх функціональних підсистем. Він базується на повній економічній і може здійснюватися як спеціалізованим підрозділом , так і всіма економічними службами з великою кількістю залучених зацікавлених осіб.

Зовнішній    економічний    аналіз    передбачає    надання    оцінки    місця господарюючого суб'єкта у ринковому середовищі для визначення стратегії і тактики економічних відносин, пошуку партнерів і клієнтів, забезпечення конкурентних   позицій   тощо.   Зовнішній   аналіз   здійснюється   на   основі інформації,   що   визначає   базові   параметри   об'єкта   дослідження,   які дозволяють    ефективно    регулювати    його    економічні    відносини    за загальнонаціональними інтересами та є достатніми у гарантіях ділового партнерства. Водночас, він дозволяє будь-якому суб'єкту господарювання забезпечити повну конфіденційність інформації і комерційну таємницю.

• За часом дослідження

Попередній економічний  аналіз - це дослідження економічної системи за параметрами, які визначають її майбутній стан. Його особливість полягає у проекції минулого і теперішнього стану об'єкта на перспективу, з урахуванням спадковості чи певної стійкості зміни економічних показників. Цей аналіз проводиться до початку будь-яких господарських операцій І пов'язаний з прогнозуванням, перспективним і поточним плануванням, з вибором і обґрунтуванням варіантів управлінських рішень.

Оперативний економічний  аналіз полягає у забезпеченні управління своєчасною дієвою інформацією про зміну економічної ситуації, причини цієї зміни, відхилення від регламентованих параметрів з метою своєчасного прийняття рішень, спрямованих на попередження та усунення негативних змін і ефективне маневрування наявними ресурсами. Оперативний аналіз є підставою     для     прийняття     рішень     з     регулювання     виробництва, використовується на всіх рівнях управління, але його питома вага в загальному обсязі управлінських рішень підвищується при наближенні безпосередньо до виробництва, окремих підрозділів підприємства. Оперативний аналіз виступає системою щоденного спостереження й оцінки відхилень фактичного стану досліджуваного об'єкта від регламентованих показників, з'ясування причин і передбачення можливих наслідків таких відхилень, підготовки варіантів управлінських рішень залежно від параметрів відхилень і необхідності втручання керівників різних рівнів.

Ретроспективний аналіз полягає у системному комплексному дослідженні результатів господарської діяльності підприємства чи інших об'єктів за результатами їх розвитку за певний аналітичний період (рік, квартал, місяць тошо). Це має важливе значення при обґрунтуванні рівня економічних показників на перспективу. Вміння бачити перспективу дає саме ретроспективний, аналіз, який є основою перспективного аналізу. В свою чергу, від глибини та якості попереднього аналізу на перспективу залежать результати ретроспективного аналізу. Якщо прогнозні показники недостатньо обгрунтовані та реальні, тоді наступний аналіз виконання прогнозу взагалі не має сенсу та потребує попередньої оцінки обґрунтованості прогнозних показників. Ретроспективний аналіз тісно пов'язаний з попереднім. Можливості ретроспективного аналізу значно ширші, оскільки його здійснення можливе за всіма критеріями наукового дослідження, діяльність

підприємства вивчається комплексно та всебічно за звітними даними за відповідний період. При проведенні ретроспективного аналізу використовуються різноманітні прийоми і способи, широка інформаційна база.

• за просторовою ознакою

Внутрішньогосподарський аналіз вивчає діяльність тільки підприємства, що досліджується, та його структурних підрозділів.

При міжгосподарському  аналізі порівнюються результати діяльності двох або більше підприємств, що дає можливість надати більш об'єктивну оцінку ефективності діяльності підприємства, вивчити невикористані резерви господарювання.

• аналіз за об'єктами управління

Техніко-економічний  аналіз - проводять технічні служби підприємства; об'єктом   є  технічні   процеси,   що   використовуються  для   виробництва продукції із заданими властивостями та пов'язані з цим матеріальні, трудовід й фінансові витрати, а його предметом - при чинно-наслідкові зв'язки, що є результатом взаємодії технічних та економічних процесів. Мета техніко-екокомічного анашу - оптимізація способів і форм створення конкурентоздатної продукції з мінімальними витратами на її виробництво.

Соціально-економічний  аналіз - проводять економічні служби підприємства, статистичні органи. Підприємство є складною соціально-економічною системою, де поряд з господарською діяльністю відбуваються і соціальні процеси. Мета аналізу - дослідження можливостей подальшого соціально-економічного розвитку колективів, підвищення трудової мотивації та її впливу на економіку підприємства.

Економіко-екологічний  аналіз - проводять служби охорони навколишнього середовища. Досліджується взаємодія екологічних та економічних процесів, пов'язаних зі збереженням і покращанням навколишнього середовища та витратами на екологію.

Метою екологічного аналізу  є дослідження причин, які погіршують екологічну ситуацію, та розробка відповідних  управлінських рішень.

• За методикою вивчення об'єктів

Порівняльний - відбувається, як правило, порівняння звітних показників про результати господарської діяльності з прогнозними показниками, даними минулих років, підприємств галузі ;

Діагностичний - спосіб встановлення характеру порушень нормального ходу економічних процесів на підставі типових ознак, характерних тільки для даного порушення (знання причини дає можливість швидко та точно встановити характер порушень, не виконуючи додаткових розрахунків);

Факторний - направлений на виявлення величини впливу факторів на приріст і рівень результативних показників ;

С\/Р-аналіз  - полягає у вивченні взаємозв'язку та співвідношення витрат, обсягу і прибутку, у розподілі витрат на постійні та змінні. Цей аналіз дає можливість управляти прибутком в бізнесі, оптимізувати його параметри залежно від відхилень рівнів об'ємних показників, питомих змінних витрат, ціни одиниці продукції тощо;

Аналіз комерційних ризиків - має велике практичне значення, оскільки діяльність підприємства здійснюється в умовах невизначеності, за наявності ризикових господарсь ситуацій,проводиться на стадії становлення, з точки зору розробки спеціальних методик;

Функціонально-вартісний аналіз (ФВА) - базується на функціях, які виконує об'єкт  та зорієнтований на оптимальні методи їх реалізації на всіх стадіях життєвого циклу виробу. Його призначення в тому, щоб виявити та попередити зайві витрати за рахунок ліквідації непотрібних вузлів, деталей, спрощення конструкції виробу, заміни матеріалів тощо.

• За    охопленням    об'єктів

При суцільному аналізі висновки   надаються   після   вивчення   всіх   без   винятку   об'єктів.

При вибірковому — за результатами обстеження тільки частини об'єктів.

      * За змістом розрізняють

комплексний (повний аналіз всієї діяльності підприємства), локальний (аналіз діяльності

окремих  підрозділів)  і тематичний аналіз (дослідження окремих питань, які в даний момент найбільше цікавлять).

При комплексному (повному) аналізі всі показники вивчаються у взаємозв'язку та взаємозумовленості, розраховується вплив окремих показників на інші, більш загальні. Тематичний аналіз у ряді випадків можна розглядати як частину комплексного, його подальше поглиблення.