Шпаргалка по "Анализу финансовой деятельности предприятия"

д) курс покупки-продажу окремих валют, установлений комерційними банками.  

Показники, що характеризують діяльність контрагентів і конкурентів. Система інформативних показників цієї групи використовується в основному для прийняття управлінських рішень з питань оперативної фінансової діяльності. Ці показники формуються звичайно в розрізі наступних блоків: "Банки"; "Страхові компанії"; "Постачальники продукції"; "Покупці продукції"; "Конкуренти". Джерелом формування показників цієї групи служать публікації звітних матеріалів у пресі (по окремих видах суб'єктів, що хазяюють, такі публікації є обов'язковими), що відповідають рейтинги (по банках, страховим компаніям), а також платні бізнеси-довідки, надані окремими інформаційними компаніями (на ринку інформаційних послуг в області фінансово-економічної інформації такі компанії одержують визначений розвиток).

Склад інформативних показників кожного блоку визначається конкретними цілями фінансового менеджменту, обсягом господарських операцій і тривалістю партнерських відносин. Одержання такої інформації повинне здійснюватися тільки легальними способами.

Використання всіх показників зовнішніх і внутрішніх джерел дозволяє створити на кожному підприємстві цілеспрямовану інформаційну базу фінансового менеджменту, орієнтовану як на прийняття стратегічних рішень, так і на ефективне поточне керування фінансовою діяльністю.

 

 

 

8. Експрес-аналіз фінансового стану суб’єкта господарювання.

Виходячи з поставлених  завдань та інформаційної бази розрізняють  експрес-аналіз і деталізований (поглиблений) аналіз фінансового стану.

Основна мета експрес-аналізу - загальна оцінка майнового стану господарюючого суб'єкта, обсягу і структури залучених ним засобів, його ліквідності та платоспроможності, виявлення основних тенденцій їх зміни.

Експрес-аналіз проводиться  за даними фінансової звітності, а отже, орієнтований в основному на зовнішніх  користувачів (покупців, кредиторів, інвесторів, акціонерів, постачальників).

Такий аналіз здійснюється, як правило, в три етапи:

-  проводиться перевірка показників бухгалтерської звітності за формальними та якісними ознаками, наявність усіх необхідних форм і додатків (відповідність підсумків, взаємна ув'язка показників різноманітних форм звітності.

- встановлюється характер  змін, які мали місце в періоді,  що аналізується у складі засобів  підприємства та їх джерел.

- здійснюється розрахунок та оцінка динаміки ряду відносних показників (коефіцієнтів), які характеризують фінансовий стан господарюючого суб'єкта

Суть експрес-аналізу полягає у відборі невеликої кількості найбільш істотних та порівняно нескладних в розрахунку показників і постійному відслідкуванні їх динаміки. Відбір суб'єктивний і проводиться аналітиком. Один з варіантів відбору аналітичних показників для визначення економічного потенціалу підприємства і оцінки його фінансового стану

Для проведення експрес-аналізу  характерні обмеження щодо обсягу досліджуваних  показників. Розрахунки при цьому  є не стільки складними, скільки  рутинними. Саме тому з метою ефективного  проведення експрес-аналізу, скорочення часу для розрахунку показників доцільно використовувати персональні комп'ютери, зокрема програму Місговой Ехсеї (див. розділ 4).

Експрес-аналіз може завершуватися  висновком про доцільність чи необхідність більш глибокого і  детального аналізу фінансового  стану

підприємства.

 

9. Аналіз майнового потенціалу суб’єкта господарювання.

Значення й  методи аналізу майна підприємства. 

Інформаційними джерелами для аналізу майна підприємства є баланс підприємства, ф.1, примітки до фінансової звітності, ф.5, а також звіт про наявність та рух основних фондів, амортизацію (знос), ф.11-ОФ. При аналізі діяльності підприємства до 1999 р. можна використовувати також Звіт про фінансово-майновий стан, ф.3 (згідно з НСБУ такий звіт не складається). При аналізі відкритих акціонерних товариств можна також використовувати примітки до фінансової звітності, яка подається до Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку згідно з Положенням про надання регулярної інформації відкритими акціонерними товариствами та підприємствами-емітентами облігацій.

Аналіз майна  підприємства здійснюється на основі агрегованого балансу підприємства та Структури і динаміки оборотних активів. 

Аналіз майна підприємства передбачає проведення аналізу складу майна та його структури, вивчення джерел формування майна, зміни складових майна і джерел його формування.

Основними методами аналізу майна є вертикальний і горизонтальний методи, які застосовуються до аналізу балансу, а також метод  фінансових коефіцієнтів.

Основні питання, які необхідно з’ясувати при  аналізі майна підприємства:

1. Загальна оцінка структури  майна.

2. Аналіз виробничого  потенціалу, перш за все, основних  засобів.

3. Аналіз складу і динаміки  оборотних коштів.

4. Аналіз джерел майна  і наявності власних оборотних  коштів.

5. Аналіз основних коефіцієнтів, що характеризують майновий стан  підприємства.

Аналіз структури  майна підприємства. Аналіз динаміки майна підприємства. 

Аналіз динаміки валюти балансу та його структури

Аналіз проводиться шляхом порівняння даних загальної вартості майна підприємства (валюти балансу) на початок ікінець звітного періоду. При цьому зменшення валюти балансу за звітний період свідчить про скорочення підприємством господарської діяльності, що призводить до його неплатоспроможності.

При аналізі балансу виявляють  такі його статті, які свідчать про недоліки та незадовільну роботу підприємства і його фінансовий стан. 

Аналіз структури  активів підприємства

Аналізу підлягають I, II, III розділи активу балансу.

Активи підприємства та їх структура вивчаються як з точки зору їх участі ввиробництві, так і з точки зору оцінки їх ліквідності. Безпосередньо з'ясовується участь у виробничому циклі основних фондів, нематеріальнихактивів, запасів і затрат, грошових коштів. При цьому уточнюютьсянайбільшліквідніактиви підприємства: грошові кошти на рахунках, а також короткострокові цінні папери та найменш ліквідні активи - основні фонди, що знаходяться на балансі підприємства та інші позаоборотні активи.

Зміна структури активів  підприємства в бік збільшення частки оборотних засобів може вказувати на:

- формування більш мобільної  структури активів, що сприяє  прискоренню оборотності засобів  підприємства;

-відволікання частини  поточних активів на кредитування  споживачів товарів, робіт, послуг  підприємства, дочірніх підприємств та інших дебіторів, що свідчить про фактичну іммобілізацію цієї частини оборотних засобів із виробничого циклу;

- згортання виробничої  бази;

- викривлення результатів  оцінки основних фондів внаслідок

існуючого порядку їх бухгалтерського  обліку та інше.

Для того, щоб зробити  однозначні висновки про причини  зміни даної пропорції в структурі  активів, проводиться детальнийаналіз розділів і окремих статей активу балансу.  

Аналіз основних засобів та інших необоротних  активів

Враховуючи те, що питома вага основних засобів та необоротних  активів може змінюватись внаслідок  впливу зовнішніх факторів (наприклад, порядок їх обліку, при якомукоригування вартості основних фондів в умовахінфляції здійснюється з запізненням, в той час як ціни на сировину, матеріали, готову продукцію можуть збільшуватися досить високими темпами), необхідно звернути особливу увагу на зміну абсолютних показників формиN1 за звітний період, яка відтворює рухосновних засобів (зміну норм амортизації та груп розподілу основних фондів, вибуття та введення в експлуатацію нових).

Аналізується рух основних фондів та амортизаційних відрахувань  за попередній та поточний роки (форма 11-ОФ (річна), дані аналітичного бухгалтерського обліку за звітний період). Звертається увага на основні фонди підприємства, які придбані, реалізовані, ліквідовані або здані в оренду протягом поточного року. 

Аналіз структури  оборотних засобів

Оборотні засоби підприємства складаються із запасів ізатраттагрошовихкоштів,розрахунківта інших активів.

Швидкість обороту оборотних  засобів підприємства є однією з якісних характеристик фінансової політики підприємства. Чим більша швидкість обороту, тим ефективніше працює підприємство.

Тому абсолютне чи відносне зростання оборотних засобів  може свідчити не тільки про розширеннявиробництваабо дію факторів інфляції, але й про уповільнення їх обороту, що викликає збільшення їх маси.

Збільшенняпитомоївагивиробничихзапасів  у структурі активів може свідчити про:

- зростання виробничого  потенціалу підприємства;

- прагнення за рахунок  вкладень у виробничі запаси  захистити грошові активи підприємства від знецінення під впливом інфляції;

- нераціональність обраної  господарської стратегії, внаслідок  чого значна частина поточнихактивівіммобілізованавзапасах,  ліквідність яких може бути  незначною.

При значному збільшенні запасів  і затрат необхідно проаналізувати, чи не відбувається це збільшення за рахунок  необґрунтованого відволікання активів  звиробничого обороту, що призводить до збільшення кредиторської заборгованості і погіршення фінансового стану  підприємства. 

При аналізі розділу "Грошовікошти,розрахункитаінші активи" активу балансу необхідно  звернутиувагу на темпи росту  дебіторської заборгованості, в тому числі безнадійної. Зростання цих  статей балансу свідчить про надання  підприємствомтоварнихпозик дляспоживачів  своєї продукції.Кредитуючи їх, підприємство фактично ділиться з ними частиною свого прибутку.Втойжечас підприємство може брати кредити для забезпечення своєї господарської діяльності, що призводить до збільшення власної кредиторської заборгованості. 

Класифікація, порядок  розрахунку та методи оцінки показників, що характеризують стан використання майна підприємства 

Аналіз основних коефіцієнтів, що характеризують майновий стан підприємства

Для аналізу майна підприємства можуть застосовуватися фінансові коефіцієнти:

·коефіцієнт зносу основних засобів;

·коефіцієнт відновлення  основних засобів;

·коефіцієнт вибуття основних засобів;

·активна частина основних засобів.

Активна частинаосновнихзасобів визначає частку виробничих основних засобів основного виду діяльності в основних засобах.

Для характеристики майна  підприємства можуть використовуватися іншікоефіцієнти. Зокрема, для вирішення питання щодозабезпеченняпідприємства власними коштами розраховується коефіцієнт забезпеченнявласними коштами (Кзк). Цей коефіцієнт розраховується як відношення різниці між обсягами джерел власнихтаприрівнянихдонихкоштіві фактичною вартістюосновнихзасобів та інших позаоборотних активів дофактичноївартостінаявниху підприємства оборотних коштів:

В окремих випадках для  характеристики використання майна  підприємства використовуються коефіцієнти рентабельності, які будуть розглянуті в іншій лекції.

Основні напрямки поліпшення використання майна підприємства та оптимізації джерел його формування.  

Зростання ефективності використання майна підприємства дозволяє скоротити потребу в ньому, так як між цими показниками існує зворотній взаємозв’язок.

Таким чином, по забезпеченню підвищення ефективності використання майна можна розглядати як заходи по скороченню потреби в позиковому капіталі і підвищенню темпів економічного розвитку підприємства за рахунок більш раціонального використання власних фінансових ресурсів.

Формування оптимальної  структури джерел фінансування майна  підприємства полягає в тому, що основним джерелом фінансування повинен буьти лише власний капітал і в деякій мірі довгостроковий позиковий капітал. Не є оптимальним фінансування майна (необоротних активів) за рахунок короткострокового позикового капіталу.

 

10. Методика аналізу ліквідності та платоспроможності суб’єкта господарювання.

Платоспроможність - можливість підприємства своєчасно задовольнити платіжні зобов'язання.

Ліквідність - здатність підприємства перетворити свої активи в грошові кошти для покриття боргових зобов'язань. Поняття "платоспроможність" і "ліквідність" взаємопов'язані. Від рівня ліквідності підприємства залежить платоспроможність. Разом з тим ліквідність характеризує як поточний стан розрахунків, так і перспективний. Підприємство може бути платоспроможним на звітну дату, але втратити її в майбутньому.

Недостатня ліквідність, як правило, означає, що підприємство невзмозі скористуватися новими вигідними комерційними можливостями. На цьому рівні недостатня ліквідність означає, що немає свободи  вибору, і це обмежує свободу дій  керівництва.