Моделювання финансовой стийкости пидприэмства

На практиці доведено, що мати тільки передову виробничу технологію, найдешевшу робочу силу або успішно діючу службу реалізації продукції на сучасному етапі для компанії вже недостатньо. Зовнішнє середовище організації часто змінюється. Сьогодні підприємства для функціонування на ринку та збереження конкурентоспроможності повинні постійно планувати свою господарську діяльність. При цьому кожна зміна несе не тільки загрози, але і нові додаткові можливості для досягнення майбутньої економічної вигоди.

Підприємство  повинно своєчасно виявляти зовнішні та внутрішні фактори нестійкості фінансового стану, проводити стратегічні та оперативні зміни для збереження фінансової стійкості. Для виконання цього завдання здійснюють оцінку, моделювання та прогнозування, тобто планування фінансової стійкості підприємства.

При розробці послідовності  планування фінансової стійкості підприємства необхідно враховувати фактори  зовнішнього та внутрішнього середовища в їх тісному взаємозв’язку, розподіл залучених підприємством фінансових ресурсів, обсягів фінансових вкладень за конкретними напрямками діяльності підприємства, структурними підрозділами та проектами, що реалізуються підприємством. Послідовність здійснення планування фінансової стійкості підприємства включає такі етапи: 

1. Планування фінансового розвитку підприємства:

• постановка завдань стратегії і тактики стійкого фінансового розвитку підприємства розробка альтернатив розвитку та формування основних шляхів розвитку;
• прогноз економічної активності підприємства за перспективними напрямками економічного росту;
• оцінка витрат на реалізацію кожної альтернативи використання фінансових ресурсів та розрахунок її ефективності з точки зору поставлених цілей.

2. Аналіз та  прогнозування фінансової стійкості  підприємства:

• Оцінка фінансового потенціалу підприємства:

- аналіз внутрішніх  факторів – складових потенціалу  підприємства: інноваційної, виробничої, фінансової, кадрової і т.д.;

- рекомендації  щодо розробки операційного та  фінансового бюджету компанії.

• Аналіз впливу зовнішнього середовища на фінансову стійкість:

- аналіз факторів  зовнішнього середовища;

- зіставлення  факторів зовнішнього та внутрішнього  середовища підприємства.

• Прогнозування фінансової стійкості підприємства на основі моделі:

- аналіз показників  фінансової стійкості;

- вибір або створення відповідної моделі ;

- прогнозування  нестійких фінансових станів  на основі моделі;

- рекомендації  щодо внесення змін залежно  від прогнозного типу фінансового  стану

3. Розробка рекомендацій  для управління фінансовими ресурсами  підприємства:

- оптимізація використання ресурсів підприємства із врахуванням даних прогнозування;

- управління фінансовими ресурсами, а саме: основним, оборотним, власним та залученим капіталом з урахуванням можливих фінансових ризиків;

- формування рекомендацій щодо стійкого фінансового розвитку підприємства на основі прогнозованих значень.

1. Планування  фінансового розвитку підприємства. На даному етапі проводиться постановка задач стратегії і тактики стійкого фінансового розвитку підприємства. Встановлюються альтернативні шляхи розвитку і формулюються основні напрямки розвитку для подальшої роботи над ними.

Завданням моделювання  та прогнозування на цьому етапі  виступає детальне вивчення можливостей  підвищення економічної активності підприємства у перспективних напрямках  економічного росту. Проводиться оцінка затрат  на реалізацію кожної альтернативи використання фінансових ресурсів та її ефективності відповідно до поставлених цілей.

2. Аналіз та  прогнозування фінансової стійкості  підприємства.

Оцінка фінансового  потенціалу підприємства. Здійснюється аналіз внутрішніх факторів – складових потенціалу підприємства. На даному етапі необхідно визначити наскільки цілеспрямовано, взаємоузгоджено та раціонально взаємодіють елементи фінансової системи між собою, наскільки раціонально організована сама система, її структура, тому що від цього залежить величина фінансового потенціалу, а отже, і наближення фінансової  системи до стійкої рівноваги. Стан фінансової системи підприємства тим ближчий до стійкої рівноваги, чим більший потенціал підприємства.

Аналіз впливу зовнішнього середовища на фінансову  стійкість. Значну увагу на даному етапі треба приділити фактору найбільш слабких елементів фінансової системи підприємства. Від прогнозу даного етапу вимагається виявлення основних обмежень у технологічній області, у відтворенні основного капіталу, у виробничо-організаційній, макро- та мікроекономічній, інституційній сферах і т.д. Необхідно проаналізувати, яким чином підприємство може успішно протидіяти зовнішнім факторам та реагувати на них, посилюючи позитивні наслідки у власному фінансовому стані.

Прогнозування фінансової стійкості підприємства на основі моделі. Проводиться комплексна оцінка фінансової стійкості підприємства, визначається тип фінансової стійкості за обраний період часу, а також обирається чи створюється модель розвитку фінансової системи. Важливою складовою методики оцінки та прогнозування фінансової стійкості являється чіткий розподіл дії планів стратегічних і оперативних заходів залежно від типу фінансового стану підприємства.

3. Розробка рекомендацій  для управління фінансовими ресурсами  підприємства. Для підприємства управління фінансовою стійкістю може виступати важливим фактором підвищення ефективності його діяльності, тому що дозволяє оптимізувати процес використання різних видів ресурсів. На даному етапі проводиться аналіз наявних можливостей запобігання фінансовій нестійкості на основі прогнозованих даних [6, c. 79-84].

Таким чином, використання даної послідовності планування фінансової стійкості підприємства повинно забезпечити стійкий розвиток підприємства, фінансування різних видів діяльності підприємства із зовнішніх та внутрішніх джерел, врахувати вплив ендогенних та екзогенних факторів, а також забезпечити  раціональне використання фінансових ресурсів.

 

2. Моделювання фінансової стійкості підприємств

 

Сьогодні існує  багато методів і моделей оцінки фінансової стійкості, проте важливим завданням залишається визначення найбільш універсальних й оптимальних.

Для визначення типу фінансової стійкості використовується три факторна модель оцінки фінансової стійкості за абсолютними показниками(М). Вона базується на основі показників забезпеченості запасів відповідними джерелами фінансування наведеними у пункті 1.2 даної курсової роботи:

М = (∆НВОК; ∆ВДПД; ∆ЗВОД)                                   (2.1)

На  основі цієї моделі визначають тип  фінансової стійкості підприємства. Залежно від забезпечення запасів  і витрат джерелами їх фінансування на практиці зустрічається чотири типи фінансової стійкості (табл. 2.1).

Перший  тип фінансової стійкості можна представити у вигляді наступної формули:

М1 = (1;1;1),                                                      (2.2) 

тобто (∆ ВОК ≥0; ∆ ВДД≥0; ∆ ЗДЗ≥0).                              

Другий  тип (нормальна фінансова стійкість) можна виразити формулою:

М2 = (0;1;1),                                                      (2.3)

тобто (∆ ВОК<0; ∆ ВДД≥0; ∆ ЗДЗ≥0).                                                

 

Таблиця 2.1

Типи  фінансової стійкості підприємства

Тип фінансової стійкості	Трьохвимірна модель	Джерела фінансування запасів	Коротка характеристика фінансової стійкості
1. Абсолютна  фінансова стійкість	М = (1;1;1)	Власні  оборотні кошти	Високий рівень платоспроможності. Підприємство не залежить від зовнішніх кредиторів
2. Нормальна  фінансова стійкість	М = (0;1;1)	Власні  оборотні кошти плюс довгострокові  зобов’язання	Нормальна платоспроможність. Раціональне використання запозичених коштів. Висока дохідність поточної діяльності.
3. Нестійкий  фінансовий стан	М = (0;0;1)	Власні  оборотні кошти плюс довгострокові та поточні зобов’язання	Порушення нормальної платоспроможності. Виникає  необхідність залучення додаткових джерел фінансування. Можливість відновлення  платоспроможність.
4. Кризовий (критичний) фінансовий стан	М = (0;0;0)	-----	Підприємство повністю неплатоспроможне та знаходиться на межі банкрутства

 

Третій  тип (нестійкий фінансовий стан) встановлюється за формулою:

М3 = (0;0;1),                                                   (2.4)

тобто (∆ ВОК<0; ∆ ВДД<0; ∆ ЗДЗ≥0).    

Четвертий тип фінансової стійкості (кризовий фінансовий стан) можна представити в наступному вигляді:

М4 = (0;0;0),                                                  (2.5)

тобто (∆ ВОК<0; ∆ ВДД<0; ∆ ЗДЗ<0).    

Крім  оцінки фінансової стійкості за абсолютними  показниками, проводять її аналіз та оцінку за відносними показниками.

Фінансова стійкість  підприємства характеризується системи  фінансових коефіцієнтів. Аналіз здійснюється шляхом розрахунку і порівняння окремих  показників з базовими, а також  вивчення динаміки їх змін за певний період [20, c. 127-129].

Відносні показники, що використовуються для оцінки наведено у пункті 1.2 даної курсової роботи.

Крім аналізу  фінансової стійкості за абсолютними  і відносними показниками використовують матричну модель. Матрична модель являє собою прямокутну таблицю, елементи якої відбивають взаємозв’язок об’єктів. Вона дуже зручна для фінансового аналізу, оскільки є проста і наочна форма сполучення різнорідних, але взаємозалежних економічних явищ. Таким чином, застосування її для аналізу фінансової стійкості, теж цілком виправдано.

Литвин М.І. розглядає деякі можливості застосування матричних методів оцінки й аналізу фінансових показників, ув’язаних з діючою формою бухгалтерського балансу [26, c. 130].

Бухгалтерський  баланс підприємства можна представити  як матрицю, де по горизонталі розташовані статті активу (майно), а по вертикалі – статті пасиву (джерела засобів). Розмірність матриці бухгалтерського балансу може відповідати кількості статей по активі й пасиву балансу 42х35, але для практичних цілей цілком достатньо розмірності 10х10 за скороченою формою балансу

У матриці балансу  необхідно виділити чотири квадрати наступним чином (табл. 2.2)

Таблиця 2.2

Матриця для  аналізу фінансової стійкості підприємства за

методом Литвина  М.І.

Актив	Пасив
Позаобортні кошт	Власний капітал
Оборотні кошти	Зобов'язання

На основі вище перерахованих звітних даних, треба скласти чотири аналітичні таблиці:

1. Матричний баланс на початок року.

2. Матричний баланс на кінець року.

3. Різницевий (динамічний) матричний баланс за рік.

4. Баланс грошових надходжень і витрат підприємства.

Матричний баланси  підприємства складаються за єдиною методикою. Перші два баланси носять статичний характер і показують стан засобів підприємства на початок і кінець року. Третій баланс відбиває динаміку – зміна засобів підприємства за рік (найбільш придатний для аналітичних і прогнозних розрахунків).

Правила складання  матричної моделі для перших трьох  балансів:

1. Вибирається розмір матриці, статті активу відбиваються по горизонталі матриці, статті пасиву – по вертикалі.

2. Заповнюється балансовий рядок і графа матриці в точній відповідності з даними бухгалтерського балансу.

3. Послідовно, починаючи з першого рядка активу балансу, підбираються джерела засобів, що перебувають у розпорядженні підприємства.

4. Перевіряються всі балансові підсумки по горизонталі й вертикалі матриці.

Найбільш відповідальним є третій етап складання матриці  – підбір джерел засобів, що перебувають у розпорядженні підприємства. Тут варто виходити з кола фінансових прав і повноважень наданих підприємству, економічної природи позаоборотних й оборотних, власних і позикових засобів, господарської та економічної доцільності та оптимальності.