Зовнішньоторгівельна діяльність підприємства

    Основним завданням є утриматися на традиційних ринках збуту металопродукції як в далекому, так і у ближньому зарубіжжі, і забезпечити потреби внутрішнього ринку. Основним напрямом досягнення поставленої мети є скорочення витрат на виробництво і зниження собівартості продукції шляхом:

    - виведення із експлуатації застарілого  устаткування і агрегатів, які  не відповідають вимогам сучасного рівня технології виробництва;

    - реконструкції і модернізації існуючих, будівництва і введення в дію нових агрегатів;

    - впровадження менш енерго- і матеріаломістких сучасних технологій;

    - використання вторинних ресурсів  і відходів виробництва, зменшення  забруднення довкілля;

    - поліпшення структури виробництва  сталі і засобів її розливки  за рахунок підвищення в загальному  обсязі виробництва частини конверторної і електропічної сталі до 70%, а стали, розлитою на машинах безперервної розливки - до 60%;

    - підвищення якості і розширення  асортименту продукції;

    - підвищення рівня завантаження  виробничих потужностей;

    - реструктуризації підприємств і скорочення чисельності промислово-виробничого персоналу.

    На  період до 2011 року на підприємствах Донецької області в програмне соціально - економічного розвитку України передбачається:

    - підвищення якості і розширення  асортименту продукції; АОА "Металургійний комбінат "Азовсталь" - реконструкція і модернізація усіх основних виробництв і енергетичного господарства з впровадженням природоохоронних заходів. Виведення із експлуатації 4 мартенівських печей; АОА "Маріупольський металургійний комбінат им.Ильича " - будівництво двох машин безперервної розливки сталі, реконструкція газоочищення агломашин №1-12;

    - підвищення якості і розширення  асортименту продукції; АОА "Єнакіївський металургійний завод" - реконструкція аглодоменного і прокатного виробництва, будівництво машин безперервної розливки сталі, виведення із експлуатації блюмінга; АОА "Донецький металургійний завод" - завершення реконструкції электросталеплавильного цеху з будівництвом нової електропечі; АОА "Макіївський металургійний комбінат" - завершення реструктуризації підприємства, закінчення будівництва устаткування-350. Будівництво маниш безперервною розливки сталі, виведення із експлуатації блюмінга; АОА "Харцызский трубний завод" - завершення реконструкції трубозварювального цеху №2 з метою розширення асортименту труб, реконструкція цеху по покриттю труб.

    На  коксохімічних підприємствах мають  бути введені в експлуатацію після  ремонту і модернізації 7 коксових батарей. У вогнетривкій підгалузі буде змінена структура виробництва продукції у напрямі підвищення її складності і якості без нарощування обсягів виробництва. Для розширення внутрішнього ринку продовжиться реалізація програми виробництва труб великого діаметру (клас Х70) на Харцизському трубному заводі, якість яких відповідає світовому рівню. Ця програма забезпечить підвищення на 3-5% загальної рентабельності підприємств-учасників її реалізації.

    Загальний успіх розвитку галузі до 2011 року залежить від залучення інвестицій, а також забезпечення паливно-енергетичними ресурсами і сировиною. Для забезпечення підприємств області енергоносіями і сировиною планується розширення міжрегіональної співпраці і кооперації, зокрема, з Дніпропетровською областю.

    На  технічне переозброєння і модернізацію підприємств області потрібні близько 1,1 млрд. дол. США зовнішніх інвестицій. Реалізація намічених заходів забезпечить збільшення обсягів виробництва товарної продукції на підприємствах області на 20,3% в порівнянні з 2000 роком і прибуткову їх роботу з середньою рентабельністю 7-10%.0 В кольоровій металургії до 2011 року передбачається збільшення загальних обсягів виробництва на 8,4%. Практично по усіх основних видах прогнозується збільшення випуску продукції. Значні темпи збільшення виробництва кольорового прокату будуть обумовлені інвестиціями для поповнення обігових коштів на придбання сировини.

    Передбачається  виведення із експлуатації і консервація  застарілих і безперспективних агрегатів і виробництв : цеха по виробництву натрій-термічних і кальцій-термічних порошків на Донецькому хіміко-металургійному заводі, електричні міксери у ВАТ "АЗОКМ", виробничі потужності по видобутку руди на ВАТ "Нікітовський ртутний комбінат". Вартість основних виробничих фондів галузі зменшиться на 18%.

    Передбачається  реструктуризація Донецького хіміко-металургійного заводу шляхом об'єднання з ВАТ" Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" і реструктуризація ВАТ "Укрцинк", з вилученням з його структури виробництва свинцю і комбінату комунальних послуг в окремий суб'єкт підприємницької діяльності. Крім того, відповідно до програмних документів в доменному виробництві впроваджуватиметься устаткування і технологія використання пилевугільного палива. Це дасть можливість значно зменшити потреби в дорогому і дефіцитному паливі - коксі, що сприятиме виведенню із експлуатації ряду коксохімічних заводів і, як наслідок, поліпшенню екологічної обстановки в металургійних регіонах.

    У сталеплавильному виробництві максимально  збільшуватимуться об'єми конверторного  і електроплавильного виробництв на основі технологій безперервного розливання сталі з одночасним скороченням мартенівського, впроваджуватиметься новий спосіб виплавки сталі на основі прямого відновлення заліза з руд; отримає подальший розвиток порошкова металургія.

    У прокатному виробництві розширюватиметься  випуск гнутих профілів, автомобільного листа (особливо холоднокатаного), нержавіючої листової сталі, трансформаторної сталі, нафтопровідних труб малого діаметру, труб із зовнішнім антикорозійним покриттям, труб з внутрішнім емалевим покриттям, обсадних труб, придатних для глибинного буріння нафти і природного газу, спеціальних видів труб, в т.ч. багатошарових для газопроводів, сталевої холоднокатаної стрічки, білої жерсті та ін.

    У структурі експорту продукції галузі намічено скоротити вивезення продукції  сировинного напряму (чавуну, заготівлі сортової сталі, слябів) і переорієнтовуватися на експорт кінцевої продукції (труб, листового і сортового прокату).

    Головною  проблемою в кольоровій металургії залишається забезпечення галузі необхідною сировиною. Бракує засобів на геологорозвідувальні роботи. Потрібне нове устаткування, тому що основні фонди галузі зношені на 70 - 80%. Не розв'язана проблема комплексного використання ресурсів. Відходи виробництва використовують тільки на 10 -12%. Зарубіжні технології дають можливість їх використання на 60%.

    У стратегії розвитку промисловості  України на період до 2017 року відзначається, що в умовах створення основи для  переходу до постіндустріальної економіки  темпи розвитку виробництва в  металургійному комплексі поступово  сповільнюватимуться в порівнянні з прискореним розвитком наукомістких і високотехнологічних виробництв. Але і при цьому пріоритет має бути відданий технологічному вдосконаленню і технічному переоснащенню основних металургійних процесів на базі ресурсозберігаючих і екологічно чистих технологій, зокрема:

    - модернізація збагачуючих агломераційних  виробництв і якіснішій підготовці  сировини;

    - вдосконаленню установок позапічної обробки сталі типу "піч - ківш" і машини безперервного розливу сталі;

    - використанню нових видів енергоносіїв в доменному виробництві.

    Необхідно створити умови для прискорення  процесів диверсифікації виробництва  і оптимізації його структури  за рахунок збільшення обсягів випуску  нових видів металургійної продукції, зокрема, сталі електроплавильного виробництва, спеціальних сталей і сплавів, титанових сплавів і прокату, алюмінієвої фольги, нових видів цирконієвої продукції підвищеного попиту, економічних видів прокату і труб з антикорозійним покриттям, прокату, що калібрується, гнутих профілів і так далі. Потребують удосконалення (особливо з позицій екологізації) схеми розробки природних запасів мінеральної сировини.

    Таким чином, для вирішення проблем  експортної діяльності на державному рівні необхідно, передусім, визначити  основні напрями розвитку галузі і здійснити коригування галузевої інноваційної політики, створити ефективну державну експортну стратегія і програми по стимулюванню експорту. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Заключення.  

    Зовнішньоторгівельна діяльність є невід'ємною частиною економіки будь-якої держави. Під зовнішньоторгівельною діяльністю розуміють діяльність суб'єктів господарської діяльності України і іноземних суб'єктів господарської діяльності (іноземних підприємств), яка заснована на взаємовідносинах і здійснюється або на території України, або за її межами. Основними принципами здійснення зовнішньоторгівельної діяльності підприємств є: суверенність; свобода підприємництва; юридична рівність і не дискримінація; захист інтересів суб'єктів господарювання; еквівалентність обміну; неприпустимість демпінгу.

    До  основних форм зовнішньоторгівельних зв'язків відноситься: торгівля, бартер, туризм, інжиніринг, франчайзинг, лізинг, інформаційний обмін, консалтинг та ін. Для ефективного управління зовнішньоторгівельної діяльності на рівні підприємства потрібна адекватна умовам його роботи структура управління. Організаційна структура управління зовнішньоторгівельною діяльністю підприємства визначається, передусім, тими цілями і завданнями, які вона покликана вирішувати. У курсовій роботі був розглянутий досвід управління ЗТД в спеціалізованих зовнішньоторговельних організаціях, де провідною структурною одиницею є фірма

яка спеціалізується  на торгівлі певними товарами в групі  країн, а функціональні відділи і служби сприяють роботі цих фірм. При цьому, організація ЗТД вимагає ретельного опрацювання таких питань як кон'юнктура ринку, потенційні покупці і продавці, встановлення ділових контактів з ними, проведення переговорів, укладення угод і так далі.

    Металургійна  галузь України - це сукупність галузей, що виробляють різноманітні метали. Вона складається з чорної і кольорової металургії. Ця галузь представлена такими великими металургійними комбінатами, як "Азовсталь", "Запоріжсталь", "Криворіжсталь", а також Алчевським МК, Краматорським МК, Єнакіївський МЗ та ін. Ще в 1945 р. вітчизняна чорна металургія займала 3 - є місце за об'ємом виробництва промислової продукції і значну частину у формуванні експортного потенціалу України. При цьому провідну роль грала і продовжує грати чорна металургія, оскільки кольорова металургія розвинена дуже погано, у зв'язку з відсутністю великих родовищ руд кольорових металів.

    До  останнього часу металургійний комплекс займав 6 -е місце у світі по наявних виробничих потужностях, експортував  більше 80% виготовленої продукції. Проведений аналіз експорту металопродукції показав, що упродовж 2007 - 2010 рр. спостерігається ріст експорту продукції металургійної галузі при одночасному збільшенні питомої ваги в загальній структурі експорту. У 2010 році експорт металлопроудкции по відношенню до 2007 року збільшився на 60,4%. У зв'язку зі змінами кон'юнктури світового ринку в 2008 році об'єм експорту по відношенню до 2007 року збільшився усього лише на 8,4%. У структурі експорту металопрокату українських металургійних підприємств в 2010 році переважають напівфабрикати (38,7%) і листовий прокат (33.3%)

    У 2008 році на ринку металопродукції  спостерігається спад. Головною причиною, внаслідок якої експорт продукції  металургійної галузі знизився, є  висока собівартість продукції, яка  на 10 - 15% перевищує собівартість продукції Росії і на 24 - 27%, - Китаю. Але, якщо в першій половині 2008 р. металургійним підприємствам вдавалося компенсувати цей недолік завдяки високій рентабельності, то в другій половині року, коли почалося падіння цін і посилення конкуренції, спостерігається витіснення українських металургійних підприємств з ринку, оскільки висока вартість продукції не дозволяє Україні конкурувати з китайською, турецькою і європейською продукцією не лише за ціною, але і за якістю. Імпорт металопродукції за 9 місяців 2008 р. збільшився на 34%. Основні постачальники металопродукції в Україну - Росія і Китай, не виключено, що найближчим часом до них приєднається Туреччина.

    У зв'язку з цим, особливе місце в управлінні ЗТД на підприємствах металургії займає управління собівартістю продукції і оптимальна система фінансового управління підприємством. На металургійних підприємствах для оцінки ефективності експортно - імпортних операцій використовуються наступні коефіцієнти: коефіцієнт ефективності експорту товару, коефіцієнт ефективності імпорту, частка експорту в загальному об'ємі продажів підприємства; доходність експортних операцій. Розрахунок цих показників дозволяє визначити, що для підприємства ефективніше: експортувати товар або продати його усередині країни, робити товар на підприємстві або імпортувати його.