Зовнішньоторгівельна діяльність підприємства

    Інжиніринг охоплює комплекс робіт: по проведенню попередніх досліджень, підготовці технико - економічного обгрунтування, комплекту проектних документів, а також розробці рекомендацій по організації виробництва і управління, експлуатації устаткування і реалізації готової продукції.

    Інжиніринг  як особливий вид підприємництва має специфічні особливості:

    1. Він є однією з форм послуг  виробничого призначення, яка  утілюється не в речовій формі  продукту, а в його корисному  ефекті. Цей корисний ефект може  мати матеріальний носій (проектна  і технічна документація, графіки,  креслення і тому подібне) або не мати його (навчання, управління і тому подібне).

    2. Він пов'язаний зрештою з підготовкою  і забезпеченням процесу виробництва  і реалізації розрахованих на  проміжне і кінцеве споживання  матеріальних благ і послуг;

    3. Він є об'єктом купівлі - продажу, тобто має комерційну характеристику;

    4. Він, на відміну від франчайзингу  і ноу - хау, має справу з  відтворними послугами, тобто  з послугами, вартість яких  визначається суспільно необхідними  витратами часу на їх виробництво  і тому, що мають безліч продавців для їх реалізації. Франчайзинг же, і ноу - хау пов'язані з реалізацією нових в даний момент не відтворних знань виробничого призначення, які мають обмежене число продавців.

    Реінжиніринг - ці інженерно - консультаційні шляхи по перебудові систем організації і управління інвестиційними процесами господарюючого суб'єкта в цілях підвищення його конкурентоспроможності і фінансової стійкості. Реінжиніринг буває двох видів: кризовий реінжиніринг і реінжиніринг розвитку [5, с. 28].

    Кризовий реінжиніринг спрямований на рішення кризових проблем господарюючого суб'єкта. Він застосовується в тих випадках, коли результативність фінансово - комерційної і виробничо - торгівельної діяльності господарюючого суб'єкта постійно знижується, конкурентоспроможність його різко падає, намітилася тенденція банкрутства і потрібний комплекс заходів по ліквідації цієї кризи. Реінжиніринг розвитку застосовується в тих випадках, коли динаміка розвитку знижується і діюча структура організації і управління виробничо - торгівельним і інвестиційним процесами вже досягла граничного рівня по отриманню прибутку.

    Важливою  частиною зовнішньоторгівельних зв'язків є обмін у вигляді знань, досвіду і науково - технічної інформації. Цей обмін в чистому вигляді є ноу - хау. Ноу - хау (англ. кnow - how - знаю, як) - комплекс технічних знань і комерційних секторів. Придбання ноу - хау спільно з купівлею ліцензії полегшує і здешевлює налагодження виробництва, забезпечує повнішу передачу секторів виробництва.  
Лізинг - форма довгострокової оренди, пов'язана з передачею в користування устаткування, транспортних засобів і іншого рухомого і нерухомого майна, окрім земельних ділянок і інших природних об'єктів [4, с. 57]. Фактично лізинг є формою матеріально - технічного постачання з одночасним кредитуванням і орендою.

    Лізінг - це вид підприємницької діяльності, спрямованої на інвестування тимчасово вільних або притягнених фінансових коштів, коли за договором фінансової оренди (лізінгу) орендодавець зобов'яжеться придбати у власність обумовлене договором майно у певного продавця і надати це майно орендареві (лізингоотримувачу) за плату в тимчасове користування для підприємницьких цілей.

    Лізінгодавець - це господарюючий суб'єкт або індивідуальний підприємець, що здійснює лізінгову діяльність, тобто передачу в лізінг за договором спеціально придбаного для цього майна. Лізінгоотримувач - це господарюючий суб'єкт, або індивідуальний підприємець, одержуючий майно в користування за договором лізінгу. Таким чином, одним з найважливіших чинників, що визначають сучасний стан світового господарства являється стрімка інтернаціоналізація господарського життя. Цей процес, з одного боку, відбивається у збільшенні маштабів зовнішньоторгівельних зв'язків, з іншого боку, він призводить до розвитку форм зовнішньоторгівельної діяльності. При цьому розвиваються традиційні форми здійснення зовнішньоторгівельних зв'язків і з'являються абсолютно нові. 

    1.3 Організація імпортно-експортних  операцій на підприємствах. 

    В сучасних умовах демонополізації зовнішньоторгівельної діяльності підприємства - основна ланка зовнішньоторгівельного комплексу країни. Відповідно до чинного законодавства, підприємство - це самостійний господарюючий суб'єкт, створений в певному порядку для виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг в цілях задоволення громадських потреб і отримання прибутку. Відповідно до чинного законодавства, підприємство має право самостійно визначати форми, методи, організаційну структуру підприємства і об'єм робіт на зовнішньому ринку.

    Для ефективного управління зовнішньоторгівельною діяльністю на рівні підприємства потрібна адекватна, умовам його роботи структура управління. Організаційна структура управління зовнішньоторгівельною діяльністю підприємства визначається передусім тими цілями і завданнями, які вона покликана вирішувати.

    Значний досвід управління зовнішньоторгівельною діяльністю накопичений в спеціалізованих зовнішньоторговельних організаціях (СОТ)[6, с. 103]. Провідною структурною одиницею СОТ є фірма, яка спеціалізується на торгівлі певними товарами в групі країн. Очолює фірму директор і залежно від об'єму робіт - декілька його заступників. Функціональні відділи і служби, які сприяють роботі спеціалізованих фірм і СОТ, можна розділити на три групи:

    1. Група відділів і служб, які  здійснюють планування :

    - планово - економічний відділ - планування  зовнішньоторговельної діяльності  і контроль виконання плану,  аналіз господарської діяльності  СОТ;

    - валютно - фінансовий відділ - валютне планування і контроль за банківськими валютними, кредитними і розрахунковими операціями, дотримання інтересів СОТ при зовнішньоторговельних операціях;

    - транспортний відділ - планування  і забезпечення перевезень експортних  і імпортних вантажів;

    - бухгалтерія СОТ - облік і звітність,  розрахунки з банками, постачальниками  і сторонніми організаціями, розрахунок і виплата заробітної плати, аналіз (разом з плановим відділом) результатів фінансової діяльності і рекомендації по її поліпшенню.

    2. Група відділів, які займаються безпосередньо маркетингом:

    - відділ кон'юнктури і цін - дослідження попиту, пропозиції, динаміки цін, структури ринків, систематизація кон'юнктурних матеріалів, координація роботи фірми із загальними іноземними агентами, методичне керівництво і контроль правильності розрахунків і використання цін фірмами при підготовці і складанні контрактів, інша робота з дослідження кон'юнктури ринків;

    - відділ реклами і виставок займається рекламною діяльністю зовнішньоторгівельних організацій, організовує участь спеціалізованих фірм в міжнародних виставках і ярмарках;

    - інженерно - технічний відділ - вивчення технічних вимог до товарів на світовому ринку і інформування про них безпосередніх виробників товарів, аналіз технічного рівня і якості продукції, її конкурентоспроможності, яка відповідає виводам і рекомендаціям спеціалізованих фірм з цих питань;

    - відділ спільних підприємств  - координація, планування і контроль  діяльності спільних підприємств,  створених за участю іноземного  капіталу на території України,  створення нових змішаних товариств  за кордоном і їх ліквідація;

    - відділ технічного обслуговування і запчастин;

    -організація гарантованого і післягарантійного технічного обслуговування товарів, що експортуються об'єднанням, забезпечення технічних центрів і закордонних агентів об'єднання необхідними запасними частинами, ремонтним устаткуванням і транспортом.

    3. Група відділів, які забезпечують  прийняття і виконання управлінських  рішень:

    - відділ розвитку - удосконалення  організаційної структури об'єднання;

    - відділ АСУ - автоматизація розрахунків, впровадження економіко-математичних методів і ЕОМ в практику роботи об'єднання і фірм, створення разом з іншими відділами і фірмами баз даних і їх ведення;

    - відділ кадрів - питання підбору  і розміщення кадрів, ведення  особистих справ працівників;

    - відділ закордонних відряджень - оформлення відряджень за кордон;

    - канцелярія - реєстрація і контроль організаційно - розпорядливій документації;

    - адміністративно - господарський  відділ - постачання необхідних для  роботи об'єднанням матеріалів  і устаткування, відповідальність  за експлуатацію будівель, інша господарська робота;

    - юридичний відділ - допомога в  складанні умов контрактів і  угод, консультація фірм з питань  претензій і рекламацій, розбіжностей, захист інтересів зовнішньоторговельних організацій в судах і арбітражах, правове забезпечення їх діяльності;

    - протокольний відділ - виконання  доручень керівництва зовнішньоторгівельної організації і фірм по організації прийомів представників іноземних фірм, які прибули з діловими цілями. Іноді юридичний і протокольний відділи, а також бугалтерія і відділ кадрів підкорюються безпосередньо директорові зовнішньоторгівельної фірми, виконуючи в цілому ті ж функції.

    Створення такої розгалуженої структури управління ЗТД характерно для підприємств (організацій) незалежно від їх організаційно - правової форми, якщо їх діяльність повністю зосереджена на зовнішніх ринках. Проте кількість таких підприємств, природно, є меншою, ніж кількість підприємств, які займаються виробництвом. На металургійних підприємствах, які активно беруть участь у зовнішньоторгівельній діяльності, зовнішньоторговельний апарат існує у двох формах: як частину внутрішньовиробничої структури у вигляді зовнішньоторгівельного відділу і як відносно самостійний підрозділ у вигляді зовнішньоторговельної фірми.

    На  різних підприємствах залежно від специфіки і масштабів діяльності в організації зовнішньоторгівельних зв'язків беруть участь різні відділи і служби, але, як правило, основні функції в цій сфері акумулює відділ зовнішньоторгівельних зв'язків (ОЗТС). Його головне завдання полягає в управлінні ЗТД, як елементом єдиної цілісної системи загальнофірмового управління. Цей відділ не займається безпосередньо транспортуванням вантажів, митними процедурами і тому подібне. Він створюється, як правило, для планування, організації і координації ЗТД (хоча на практиці зустрічаються й інші варіанти).

    У функції відділу зовнішньоторгівельних зв'язків входить:

    1. Науково - технічна співпраця і зовнішні зв'язки. Передбачає проведення необхідних заходів, відносно науково - технічної співпраці з іншими фірмами, вивчення і впровадження передового досвіду, розробку планів співпраці, організацію переговорів, збір і накопичення інформації по міжнародному досвіду, підбір фахівців для відряджень за кордон, планування і контроль експортного виробництва, а також статистичній звітності.

    2. Протокол:

    - організація протокольних заходів, пов'язаних з прийомом делегацій;

    - проведення консультацій з іноземними фахівцями;

    - оформлення документів для усіх  фахівців, які прибувають на підприємства  з метою розширення ринку збуту продукції і обміну досвідом;

    - забезпечення перекладачами іноземних  фахівців, делегацій, а також переговорів;

    - переклад каталогів, проспектів, іншої технічної документації.

    3. Аналітичні дослідження, складання  прогнозу збуту і розробка  політики ціноутворення :

    - аналіз характеристик продукції, що випускається, в відповідності з вимогами ринку;

    - вивчення і аналіз ринку збуту продукції;

    - розробка, складання прогнозу збуту;

    - вивчення можливого асортименту товарів для продажу на ринку і розробка проекту планового обороту підприємства і нових форм обслуговування;

    - створення банку даних для маркетингового ситуаційного аналізу;