Зовнішньоторгівельна діяльність підприємства

    2) доходність експортних операцій - відношення прибутку, отриманого  в результаті проведення експортних операцій підприємства, до реального об'єму експортних поставок. У разі зниження чисельника і збільшення знаменника можна говорити про зараження "голландською хворобою", коли фізичні об'єми експорту підвищуються, а вартісні скорочуються;

    3) стійкість позицій підприємства  на зовнішньому ринку, яка може  бути охарактеризована розрахунком декількох показників:

    - співвідношенням реального об'єму  поставок продукції на експорт  з числом покупців, що у разі  росту цього показника при  незмінному значенні знаменника можна розглядати як підвищення стійкості експортної діяльності підприємства за рахунок наявності великих партнерів по бізнесу;

    - співвідношенням числа отриманих  замовлень з числом візитів  торгових партнерів (укладених  угод), що може характеризувати привабливість умов, що створюються цим підприємством для партнерів по бізнесу, а також вироблюваній ним продукції;

    - співвідношенням числа скарг  і рекламацій до числа постійних торгових партнерів. Чим менше цей показник, тим стійкіше позиції підприємства на зовнішньому ринку і, відповідно, тим більше ефективна його зовнішньоторгівельна діяльність;

    4) динаміка постачань на експорт, яка може бути розрахована як відношення об'єму поставок на експорт за цей період до об'єму поставок за попередній період.

    Величина  відношення залежить від показників, що відбивають внутрішній фінансово-економічний  стан підприємства, і від зовнішніх  чинників, пов'язаних зі зміною ринкової кон'юнктури, - попиту, пропозиції, цін, з регулюючою дією органів державної  влади і міжнародних організацій, з політичною обстановкою у світі і в країні і тому подібне.

    Фінансова система зовнішньоторгівельної діяльності металургійних підприємств розглядається як система фінансових стосунків, здійснюваних фінансовими підрозділами у взаємозв'язку з іншими підприємствами і сторонніми організаціями з метою ефективності здійснення експортно-імпортних операцій. Необхідно планувати баланс сум надходжень і платежів в різних валютах, оскільки недолік в наявності на рахунку гривні або доларів США і при одночасній потребі для виконання платежів в цих валютах призводить до потреби збільшувати банківські витрати і бюджетні платежі, у зв'язку з купівлею валюти на міжбанківському ринку. В процесі такого моніторингу в єдиній системі мають бути задіяні служби відповідальні за імпортні і експортні контракти і фінансовий відділ.

    Виконання цих функцій на підприємстві припускає  наявність спеціального документообігу із строго обмеженими термінами проходження  між структурними підрозділами підприємства і сторонніми організаціями.

    Фінансова служба при експорті продукції здійснює отримання грошових коштів з банку  і передачу інформації в службу збуту, і у бухгалтерію підприємству, надання інформації по валютному  контролю в митні органи і в  ДПІ. При здійсненні імпортних операцій фінансова служба по заявках служби імпорту робить оплату через банк на адресу продавця імпорту, передає інформацію про оплату у бухгалтерію підприємства і інформацію по закриттю імпортного контролю в ДПІ і НБУ.

    При цьому, із зовнішньоторгівельною діяльністю пов'язані багато підрозділів підприємства і зовнішні суб'єкти. Безліч різної фінансової інформації і виконання різних операцій вимагають вдосконалення інформаційних технологій. Впровадження фінансовою службою спільно з управлінням інформаційних технологій єдиної інформаційної системи на базі інтегрованої системи SAP дозволить підвищити ефективність роботи і широко застосовувати інструменти хеджування валютних ризиків.

    Як  правило, на великих металургійних  підприємствах мають місце роз'єднані фінансові потоки в іноземній валюті і національній валюті. Окремий фінансовий підрозділ займається здійсненням імпортних платежів по заявках відділу імпорту і проводить операції з продажу валюти від експортних надходжень. Інший фінансовий підрозділ здійснює платежі на адресу українських постачальників і виконує вексельні операції.

    В цілях поліпшення ефективності фінансової системи будь-якого металургійного підприємства можна запропонувати  створення єдиного фінансового  підрозділу, в якому б були зосереджені  фінансові потоки, пов'язані із зовнішньоторгівельною діяльністю з метою поліпшення управління експортними та імпортними операціями. Оптимізуючи структуру управління фінансової системи зовнішньоторгівельної діяльності підприємства, слід також посилити платіжну дисципліну за експортно-імпортними розрахунками, розробити оптимальну кредитну політику з підприємствами-дебіторами, а також інтенсивніше використати в розрахунках документарні акредетиви.

    Таким чином, створення ефективнішої фінансової системи зовнішньоторгівельної діяльності на підприємствах металургії сприятиме залученню кредитних ресурсів і іноземних банків. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Розділ 3. Рекомендації по удосконаленню зовнішньоторгівельної діяльності металургійних підприємств. 

3.1. Основні напрямки удосконалення потенціалу металургійних підприємств України. 

    Посилення конкуренції на світових ринках вимагає  своєчасного реагування на технічні, економічні і інформаційні зміни, які відбуваються у світі, вживання відповідних заходів на рівні, як окремих підприємств, так і держави в цілому, забезпечуючи тим самим підтримку своїх конкурентних переваг. Для успішної діяльності українські металургійні підприємства повинні враховувати світові тенденції розвитку металургії, серед яких необхідно виділити:

    - загострення конкуренції на світовому ринку в умовах стійкого спаду темпів приросту споживання металу;

    - підвищення вимог до якості  металопродукції;

    - пріоритетний розвиток сталеварных  технологій з метою створення  гнучких високоефективних технологічних  комплексів та модулів.

    Основними пропусками металургії України є: висока міра зношеності устаткування, його моральне старіння, низька якість сировини, нестабільність його постачань, низький об'єм споживання на внутрішньому ринку, малоефективна робота української фінансової системи, розвиток традиційних коопераційних зв'язків, як в Україні, так і з підприємствами Росії, проблема з енергоресурсами.

    Для українських металургійних підприємств  актуальною є ще одна проблема - металургійна промисловість Китаю, яка займає основні позиції на традиційних українських ринках збуту. Збільшуючи виробничі потужності і знижуючи ціну на продукцію, китайські металургійні компанії здатні за декілька років витіснити українських виробників з азіатського ринку.

    За  прогнозами аналітиків, до 2011 року Китай наситить власний ринок і вийде на зовнішні ринки з різними видами металургійної продукції. Цей вихід, безумовно, матиме істотний вплив на ситуацію на світовому ринку в цілому. Проте прогнозувати його обвал не слід. Пояснити таку ситуацію можна дефіцитом сировини - китайські металурги закуповують його в Австралії, Південній Африці, Бразилії і вимушені будуть витримувати певний поріг цін на свою продукцію.

    Отже, щоб утримати Україні своє місце  в сімці найбільших виробників сталі, металургійним підприємствам необхідно терміново вживати заходи по зниженню ціни на свою продукцію. Для цього необхідно провести комплексний аналіз складових собівартості і пошук шляхів їх зниження; здійснити інноваційні перетворення в технології, виробництві; постійне поліпшення якості і збільшення асортименту продукції, що випускається, може бути досягнуто шляхом аналізу світових ринків металопродукції з метою виявлення товарів, які мають найбільший попит, виявити їх сильні сторони перед вітчизняною продукцією, визначити переваги українського товару, а також визначити необхідні заходи для досягнення максимальної якості продукції при незмінній віртості.

    Пропонуються  такі напрями розвитку експортної діяльності металургійних підприємств:

    1. Організація заходів по освоєнню  нових і розширенню існуючих ринків збуту, залучення нових споживачів металопродукції. Це можливо за умови підвищення конкурентоспроможності продукції шляхом поліпшення її якості, проведення робіт по її сертифікації відповідно до світових стандартів, активізації маркетингової діяльності, створення загальних зовнішньоторгівельних фірм, діяльність яких сприятиме розширенню круга потенційних споживачів експортованої підприємствами продукції, що приведе до збільшення об'ємів експорту металургійними підприємствами.

    2. Удосконалення системи організації управління експортною діяльністю на підприємствах. У сучасних умовах вимагають розвитку такі елементи системи - маркетингова стратегія збуту, підсистема транспортування продукції, економічне обгрунтування управлінських рішень у сфері експортної діяльності підприємств.

    Реалізація цих заходів приведе до підвищення ефективності експортної діяльності металургійних підприємств. Сьогодні у світовій торгівлі виділяється декілька загальних тенденцій: транснационализация, глобалізація і інтернаціоналізація економік країн світу. Україна також поступово приєднується до світового процесу глобалізації, проте для того, щоб нашій країні зайняти гідне місце серед розвинених країн світу, їй необхідно дотримуватися стабільності і відкритості економіки, низького рівня державного протекціонізму і корупції, зниження міри державного втручання в економічні процеси, підвищення ролі освіти в громадському житті.

    Доцільною є побудова вертикально інтегрованих міжгалузевих комплексів, конкурентне  ядро яких займає визначену для них технологічну нішу і інтегрується зі своїми постачальниками і партнерами. В умовах вітчизняної економіки було б економічно ефективне залучення в інтегровані структури вітчизняних і іноземних фірм з використанням державного і приватного капіталу з орієнтацією на виробництво високотехнологічної продукції. Саме тому слід орієнтуватися на таку модель, де в полі зору знаходиться не лише сфера звернення (зовнішня торгівля), але і співпраця по усіх ланках виробничо - технічного процесу, з винесенням частини з них за національні рамки. Вигоди від інтеграції залежать від ступеня стабільності ринкових умов на основній стадії попиту, від того, куди спрямовується продукція - на склад або безпосередньо замовникові, а також від здатності підприємства отримувати безпосередню інформацію по ринку. Завдяки інтеграції підприємство може заощадити витрати на збут, ціноутворення, переговори і укладення угод на ринку. Хоча в межах підприємства також полягають певні угоди, проте витрати на них менші, ніж у разі торгових операцій із зовнішніми партнерами. Зникає потреба у відділах маркетингу і постачання.

    На  цей час необхідно від централізованої  структури управління збутом на металургійному підприємстві переходити до виробництва  товарної продукції за замовленням, його інтеграції з кінцевим споживачем. Суть цього процесу полягає в зміні самого виробництва, коли на перший план висувається не випуск промислової продукції, а кінцевий результат, тобто адресне споживання на ринку. Ключовим чинником успіху в зовнішньоторгівельній діяльності підприємств є використання обгрунтованої інформації. Її формування найдоцільніше у вигляді системи моніторингу ринку, організаційні і методичні основи якої забезпечують ефективне об'єднання з використанням різноманітних комп'ютерних даних для отримання, оцінки і поширення актуальної інформації, обумовленої цілями і стратегією підприємства.

    На  металургійних підприємствах необхідно  значно підняти рівень аналітичної  роботи усіх сфер діяльності, зокрема  експортної, створити сучасну систему обліку, нормативну базу різних показників і мати те, що відповідає не лише інформаційному, а і методичному, технічному і кадровому забезпеченням. Рішення цих проблем дозволить підвищити рівень обгрунтування управлінських рішень і поліпшити управління зовнішньоекономічної діяльності підприємства.

    Таким чином, на розвиток металургії України  в найближче майбутнє впливатимуть чотири основні чинники: по-перше, це - світове надвиробництво сталі і металопрокату; по-друге, курс України на євроінтеграцію і вступ у Світову організацію торгівлі; по-третє, високий рівень експортної орієнтації галузі; по-четверте, світові ціни на сировину. Тільки, підвищуючи ефективність зовнішньоторгівельної діяльності металургійні підприємства зможуть вижити в конкурентній боротьбі. 

2. Прогнозування розвитку зовнішньої торгівлі України металургійною продукцією.

    Металургія  і надалі буде визначальною для економіки  галуззю. Тому стабілізація фінансового  стану металургійних підприємств, забезпечення їх рентабельної роботи є головною метою розвитку металургійного комплексу. У перспективі стратегічним напрямом розвитку металургійного комплексу України буде збереження і посилення експортної спрямованості. Разом з цим очікується закриття нерентабельних виробництв, а також виведення із експлуатації застарілих потужностей. Перспективи розвитку металургійного комплексу тісно пов'язані з підвищенням конкурентоспроможності продукції на основі зменшення енергоматеріаломісткості продукції, скорочення трудових витрат, впровадження досягнень НПТ.