Значення і напрямки іноземних інвестицій

     Для залучення іноземних та державних  інвесторів підприємству «Мінеральні  води Закарпаття ПП «Барзул О.Ю.» потрібно прикласти чимало зусиль, оскільки всі вище перелічені проблеми негативно впливають на інвестування підприємств у нашій державі.

     На  сьогоднішній день іноземні інвестори  які все ж наважуються інвестувати  кошти у підприємство вимагають  законодавчих гарантій. Великі корпорації та інвестиційні компанії вимагають  урядових гарантій та пільг. Проте механізм реалізації правових гарантій поки що недостатньо відпрацьований. До того ж відсутні достатні судові засоби для забезпечення дотримання законних прав інвесторів та врегулювання спорів. Окрім того, для іноземних інвесторів більш приваблива така інстанція  для вирішення суперечок, яка  незалежна від уряду країни-господаря. У зв’язку з цим велике значення надається приєднанню України до багатосторонньої конвенції по врегулюванню інвестиційних спорів між державою та фізичними і юридичними особами інших країн.

     Важлива умова, необхідна для приватних  капіталовкладень (як іноземних, так  і вітчизняних), - постійний та загальновідомий  набір норм та правил, сформульованих таким чином, щоб потенційні інвестори  могли розуміти та передбачати, що ці правила будуть застосовуватись  до їх діяльності. В Україні ж, яка  перебуває в стані безперервного  реформування влади, правовий режим  непостійний.

     Надалі  на різних рівнях влади діють закони та правила, що часто суперечать один одному. Додатковим джерелом нестабільності є надання законам та інструкціям  зворотної сили. Така практика серйозно турбує іноземних інвесторів, особливо коли законодавство зачіпає вже  існуючі капіталовкладення. Процеси  ринкових реформ і структурних перетворень, які відбуваються в нашій державі, вимагають значних капітальних  вкладень. В умовах вкрай обмежених  внутрішніх можливостей для фінансування економічних проектів великого значення надається більш активному використанню інвестицій .

     Проте, незважаючи на посилену увагу до цього  питання з боку держави, воно так  і залишилося не вирішеним.

     Гроші завжди йдуть туди, де найсприятливіші  умови для їх вкладення, де вони дають  найбільший прибуток. Важкий стан економіки  нашої держави в поєднанні  з неадекватним законодавством є  основними причинами, які пояснюють  той факт, що обсяги іноземних інвестицій в підприємства України, зокрема, ПП «Барзул О.Ю.», залишаються низькими в порівнянні з іншими постсоціалістичними  країнами Східної та Центральної  Європи.

     Згідно  з діючими нині нормативно–правовими актами всім інвесторам без винятку  надано рівні права, незалежно від  того, який сектор економіки вони інвестують, який розмір цих інвестицій, яке  їх походження, чи є вони внутрішніми  чи закордонними. Такий підхід, можливо, і є нормальним у разі, якщо країна вже досягла достатньо високого рівня економічної стабільності. Але він не виправдовує себе у випадку з нашою державою. Законодавство України, на жаль, не надає будь–яких стимулів для інвестування у ключові галузі економіки. Що більш важливим та необхідним є фінансово–матеріальні надходження для держави, то привабливішими мають бути умови для потенційних інвесторів, особливо це стосується перехідного етапу економіки. Тому, на мій погляд, селективну інвестиційну роботу потрібно проводити так, щоб першочергова увага була до тих інвесторів, які насамперед спрямовані на виробництво товарів, що заміщають імпорт, а також орієнтовані на експорт.

     У зв’язку з цим назріла нагальна потреба у врегулюванні цього  питання законом, яким буде передбачено  надання пільг окремим суб’єктам  підприємництва під конкретні проекти  відповідно до державних програм  економіки та соціальної сфери, що, у свою чергу, стане додатковим правовим важелем впливу на інвестора в  плані спрямування його у ті важливі  для України галузі, куди він поки що не йде. Особливого значення це питання  набуває в даний час, коли країна вже пройшла етап масової приватизації і вступила в період роздержавлення великих компаній.

     Як  уже не один раз стверджувалося, вся діюча законодавча база має  дві основні вади: по–перше, нестабільність, а по–друге, відсутність комплексності  та наявність протиріч. Зрозуміло, що в період економічної перебудови держава знаходиться у пошуку адекватних законодавчих важелів, однак  компанії, які вже здійснюють або  мають намір розпочати інвестиційну діяльність, повинні мати хоч мінімальні гарантії стабільності для планування власних дій. Слід тісніше координувати зусилля різних державних відомств і приділяти більше уваги розробці чітких інструкцій із застосування законів. Окрім незрозумілих формулювань  законодавчих документів, сама їх кількість  може призвести до плутанини. Іноземні підприємці нетерпляче очікують прийняття  Цивільного кодексу, який нарешті замінив  би масу розрізнених указів та постанов.

     Істотною  перешкодою на шляху до залучення  та ефективного використання іноземних  інвестицій є недосконала інфраструктура. Недостатня кількість відповідних  експертів, аудиторів, консультантів  стримує збільшення надходжень закордонного капіталу. Аби виправити таке становище, слід створити мережу спеціальних установ  – як державних, так і недержавних, – які будуть займатися підготовкою  таких фахівців для України, готуватимуть відповідні інвестиційні проекти за міжнародними стандартами. Сьогодні подекуди наші підприємці навіть не можуть чітко  сформулювати свої потреби в інвестуванні, грамотно скласти проект чи заявку на отримання іноземної допомоги.

     Крім  того, на сьогоднішній день ми маємо  ряд інших негативних моментів: бюрократичні бар’єри, відсутність правового  забезпечення кредитування, страхування  ризиків, низький рівень ділової  та професійної кваліфікації, незначна частка сучасної техніки і технологій у загальному процесі виробництва, нерегулярність матеріально–технологічного постачання, нестача привабливих  інвестиційних програм і проектів, жорстка податкова система.

     Велику  кількість скарг серед ділових  кіл зарубіжних країн викликає робота митних служб, що пов’язано, в основному, знову ж таки з нестабільністю законодавства. Нові акти, які навіть ще не були опубліковані або опубліковані напередодні, негайно запроваджуються  митними органами в практику. Здебільшого  це призводить до затримки вантажів на кілька днів, що робить поставки як в  Україну, так і за її межі все менш і менш привабливими в очах західних бізнесменів.

     Слід  відзначити, що зовнішнє економічне середовище не відзначається високим рівнем лібералізму до країн колишнього СРСР. Воно характеризується жорсткою конкуренцією, протекціонізмом, лобізмом, диктатом своїх пріоритетів. За таких  обставин, єдиним реальним шляхом є  формування раціональної інвестиційної  політики, в якій чільне місце займе  система державного регулювання, державних гарантій, патронажу іноземних інвестицій, а також трансформація структури власності на основі приватизації. Необхідно знайти оптимальну схему, яка б дозволила збалансувати норми прибутку, рівень ризику, забезпечила стимули та гарантії для залучення іноземних інвестицій у процес структурної трансформації економічного комплексу.

     У нашій державі зараз багато робиться для того, щоб значно активізувати процес залучення прямих іноземних  інвестицій, багато ще треба зробити  в майбутньому, проте іноземні інвестори  добре усвідомлюють, що для створення  привабливого інвестиційного клімату  зі стабільними, несуперечливими та прозорими правовими рамками  потрібні роки. Разом з тим, можна  з упевненістю стверджувати, що багато потенційних фінансових донорів  готові до посилення своєї присутності  та діяльності в Україні, якщо процеси  реформ динамічно продовжуватимуться, якщо буде видно, що держава в особі  центральних і місцевих органів  виконавчої влади оперативно й цілеспрямовано працює над усуненням згаданих перешкод.

     Іноземний капітал сьогодні особливо необхідний в тих сферах економіки активізація  яких допоможе вивести її з кризового  стану, зняти наростаюче соціальне  напруження в суспільстві. Це насамперед виробництво продуктів харчування, товарів широкого попиту та послуг, ліків та іншої життєво важливої продукції.

Нашій країні потрібно чимало змінити для  того, щоб колись про неї говорили, як про країну, яка є досить розвинутою та могутньою. Всі підприємці нашої  держави повинні зробити певні  внески для того щоб позитивно  вплинути на розвиток нашої країни, щоб вона була привабливою для  іноземних інвесторів.

3.1 Пріоритетні сфери, зони та об'єкти іноземного інвестування  в Україні.

     Іноземний капітал сьогодні особливо необхідний у тих сферах економіки, активізація  яких допоможе вивести її з кризового  стану, зняти наростаюче   соціальне напруження у суспільстві. Це насамперед виробництво продуктів   харчування, товарів широкого попиту, та послуг, ліків та іншої життєво важливої продукції. І справа тут не лише в тому, щоб забезпечити населення необхідними   товарами та послугами, але й у тому, щоб здійснити їх імпортозаміщення    звільнивши валютні ресурси, що витрачаються зараз на імпорт товарів народного споживання або сировини для їх виробництва.

     У реконструкції та модернізації за участю іноземного капіталу має потребу  практично все агропромислове господарство України, як і всіх республік колишнього СРСР - від первинних виробничих процесів у сільському господарстві до    випуску кінцевого продукту, доведення його  до споживача. Тут  вкрай необхідно підняти продуктивність та знизити втрати, забезпечити більш  глибоку та комплексну переробку  первинної сировини з метою значного збільшення виходу кінцевої продукції  та підвищення її споживчих якостей. Через технологічну відсталість  у агропромисловій сфері економіки  щорічно не доходять до споживача  мільйон тонн м'яса, не використовується близько половини молочного білка, пропадає до 30-40% овочів та фруктів. У  величезних кількостях втрачається  або нераціонально використовується й вирощена зернова продукція.

       Зниження витрат сільськогосподарської  сировини  та поглиблення її  переробки стосується тих сфер, де за участю іноземного капіталу  можна в  короткі   строки  одержати значний економічний  ефект, зокрема шляхом створення   порівняно невеликих підприємств,  що не потребують великих вкладень  і забезпечують  швидку окупність  початкових затрат при невисокому  ступені ризику для іноземних   інвесторів. Бажана участь іноземного  капіталу й у переведенні агропромислового   виробництва на сучасну технологічну  базу, в тому числі з використанням  потужного   науково-технічного  та виробничого потенціалу оборонних  галузей, що підлягають  конверсії. 

     У великомасштабному іноземному інвестуванні зараз відчувають гостру   потребу  й паливно-енергетичні галузі, що впродовж багатьох років несуть величезне навантаження не тільки щодо енергопостачання виробництва та соціальної сфери,  але й щодо забезпечення експорту. Залучення інвестицій  із-за кордону в цю галузь  було б дуже корисним при розв'язанні ряду вузлових завдань. Серед них:

             - активізація використання існуючого  виробничого потенціалу по видобуванню   та переробці енергоресурсів, особливо  в тих ланках, де можна в  короткі строки здобути  хорошу  віддачу від вкладених коштів, наприклад, при інвестуванні комплексу  заходів  щодо введення в  експлуатацію великого масиву  сьогодні недіючих вугільних  шахт  Донецького, Придніпровського  та Львівсько-Волинського басейнів  з покриттям видатків  за рахунок  виручки від продажу додатково  видобутого вугілля;

            - різке зниження питомих видатків  палива та енергії у народному  господарстві   на основі переходу  до енергозберігаючих технологій;

            - комплексна модернізація діючих  і створення нових виробничих  фондів і процесів  на базі  сучасної    техніки    та    прогресивних    технологій,    що    забезпечують   стійке  зростання ефективності та безпеки  виробництва, а також докорінне  поліпшення умов праці;

            - зниження негативного впливу  металургійного та нафтохімічного  комплексів   на навколишнє  середовище на основі застосування  екологічно чистих технологічних   процесів у виробництві, транспортуванні  та споживанні енергоресурсів.

       Участь іноземного капіталу могла  б істотно активізувати конверсію  військового  виробництва. Це, перш за все, освоєння на  конверсованих підприємствах виробництв  товарів народного споживання, машин  та обладнання для агропромислового  комплексу  та легкої промисловості,  міського транспорту, літаків для  цивільної авіації,    нафтогазового  обладнання, приладів медичного  та екологічного призначення  та багато   іншого. Сюди ж  можна віднести інвестиційну  співпрацю із зарубіжними фірмами  в    питанні адаптації до цивільних цілей військової електроніки, радіотехніки, виробництва   засобів та систем зв'язку.