Автор: Пользователь скрыл имя, 16 Февраля 2013 в 21:56, реферат
Бурхливий процес становлення i розвитку монополій, який відбувався на зламі 19-20 ст., не міг не залишити сліду в світовій економіці. Відбувався перехід від вільної конкуренції до панування монополій. Монополії займали панівне становище у матеріальному виробництві й нематеріальній сфері. Існування монополій — це тягар для економіки. У зв’язку з тим, що монополістам у найближчій перспективі конкуренція не загрожує, вони мають змогу зловживати своїм монопольним становищем, нехтуючи при цьому економічними законами та інтересами суспільства.
Вступ 3
Розділ 1. Теоретико-методологічний аналіз монополій в ринкових умовах. 6
1.1.Умови становлення монополій 7
1.1.Монополізм: його типи та форми. 11
1.2.Наслідки монополізації для економіки країни. 14
Розділ 2. Державне регулювання монополій: сутність, наслідки. 16
2.1.Демонополізація економіки 16
2.2.Природні монополії 20
2.3.Ціноутворення 23
Розділ 3. Антимонопольна політика держави та її особливості в економіці країни. 29
Розділ 4. Шляхи підвищення ефективності Антимонопольної політики держави. 40
Висновки 45
Використані джерела 4
4) забезпечення Антимонопольного комітету України спеціальними засобами фіксації доказів, необхідним програмним забезпеченням;
5) запровадження сучасних засобів зв’язку (відеозв’язок ,ВЕБ-конференції, IP-телефонія) між органами Антимонопольного комітету України.
Посилення функції Антимонопольного комітету України щодо здійснення розслідувань у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції потребує вжиття заходів щодо покращення його кадрового забезпечення, зокрема, розроблення програми підготовки кадрів економічного та юридичного профілю для органів Антимонопольного комітету України; запровадження обов’язкового страхування працівників, які безпосередньо виконують функції розслідування у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Розвиток суспільної (громадської) основи системи захисту економічної конкуренції.
У сфері розвитку конкуренційної культури суспільства до першочергових завдань належать, зокрема:
1) налагодження взаємодії з громадськими організаціями (спілками, професійними об’єднаннями) підприємців, які функціонують на основі професійних кодексів етики (кодексів честі) і охоплюють підприємців за різними галузями і напрямами діяльності;
2) сприяння створенню умов для функціонування громадських організацій, професійних об’єднань, які представляли б інтереси певної галузі, споживачів тощо у сфері конкурентних правовідносин;
3) пропаганда цінностей добросовісної конкуренції із використанням засобів масової інформації, включно спеціальні освітні програми.
У сфері міжнародного
співробітництва з питань захисту
економічної конкуренції
1) набуття Україною статусу спостерігача в Комітеті з конкуренції Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР);
2) розширення співробітництва з питань захисту конкуренції з Європейською комісією; міжнародними організаціями (ЮНКТАД, ММК);
3) участь у практичних програмах співробітництва в межах Міждержавної ради з антимонопольної політики держав – учасниць СНД;
4) забезпечення практичного наповнення двостороннього співробітництва з відомствами із захисту конкуренції інших країн.[5]