Управління прибутком підприємства від операційної діяльності

Проведення маркетингових досліджень на підприємстві ТОВ «Бройлер» дозволить одержувати більш точну інформацію про запити споживачів, проводити конкурентоздатну політику, організувати грамотну цінову політику, розробляти ефективну рекламу. Всі ці умови є головними що складаються для успішної діяльності підприємства. Важливо при цьому не забувати про те, що для успішної роботи на ринку виробництва та переробки мяса, птиці, риби, де висока якість і відповідність стандартам є більш важливим, ніж ціна на продукцію та послуги. Товариство вже має свій товарний знак, але він ще не достатньо відомий споживачам.

Загальна сума витрат на проведення маркетингових заходів складе 13716,5 гривень. Дані витрати з часом будуть виправдані, тому що вони спрямовані на поліпшення реалізації, збільшення обсягу продажу. Проведення маркетингових заходів на ТОВ «Бройлер» є головною умовою збільшення обсягу реалізації продукції на 17%. При цьому собівартість продукції за рахунок зниження адміністративних витрат і закупівлі сировини у нових постачальників знизиться на 10%.

Застосування політики управління дебіторською заборгованністю дозволить зменшити її рівень. Так, за рахунок введення системи оцінки кредитоспроможності і ранжування покупців, надання системи знижок ( за негайну оплату –10% від ціни, за оплату до 10 днів – 5%, за оплату впродовж 30 днів 2%) застосування факторингу по тій частині заборгованості , яка є сумнівною,  підприємство зменшить свою дебіторську заборгованість  на 1,2 тис.грн. або 29,03%.

Проаналізувавши контингент покупців можливо зробити висновки , що у відповідності з обраним типом кредитної політики в середньому 30% дебіторської заборгованості по товарним операціям приходиться на ненадійних покупців. Ефективність оцінки покупців здійснимо по формулі:

Е = ДЗ – Пп;

де ДЗ – розмір дебіторської заборгованості по товарним операціям; грн.

Пп ­ процент продукції, яка відвантажена ненадійним покупцям.

Е = 4,1 * 0,3 = 1,23 тис.грн.

Дану суму дебіторської заборгованості облікуємо в банку раніше терміну погашення. Кількість днів від моменту продажу векселя до часу його погашення  складає в середньому 48 днів. Визначимо облікову ставку векселів:

ОС = НС – (НС *Д РС)/ 360 *100 ;

де НС – номінальна сума векселя, грн.;

Д – кількість днів від часу обліку векселя до моменту його погашення векселедавцем, дн.

РС – річна облікова вексельна ставка, за якою здійснюється дисконтування суми векселю, % ( 24%)

ОС =  1,23 – ( 1,23 * 48 * 24) / 360*100 = 1,19 тис.грн.

Отримані кошти підприємство спрямує на фінансування маркетингових заходів і погашення кредиторської заборгованості.

Виходячи з отриманих результатів перерахуємо деякі фінансові показники діяльності ТОВ «Бройлер».

Виручка від реалізації продукції = 2703,5 * 1,17 = 3163,09 тис.грн.

Собівартість продукції = 1927,9 – ( 1927,9* 0,1) = 1735,11 тис.грн.

Чистий дохід = 2252,9 * 1,17 = 2635,89 тис.грн.

Валовий прибуток = 2635,89-1735,11=900,78 тис.грн.

Фондовіддача = 3163,09/ 740,8= 4,26

Оцінка запропонованих заходів наведена в таблиці 3.3.

Таблиця 3.3

Оцінка запропонованих заходів

Запропоновані напрямки збільшення прибутку підприємства дали змогу збільшити виручку від реалізації на 459,59 тис.грн. або 16,99%, чистий прибуток склав 45,6 тис.грн., збільшилися показники рентабельності , фондовіддачі, зменшилась дебіторська і кредиторська заборгованість. В результаті чого можливо зробити висновки, що тема дипломної роботи досягнута.

Провівши аналіз ефективності управління операційним прибутком підприємства, ми виявили, що підприємство досить грамотно управляє витратами і тим самим забезпечує діяльність прибутком.

Лівериджєм у фінансовому аналізі називається оптимізація структури активів і пасивів підприємства з метою збільшення прибутку.

З абсолютному розумінні ліверидж означає невелику силу, важель, за допомогою якого надається можливість переміщувати досить великі предмети. Стосовно до економіки, ліверидж — це важель, при незначному посиленні якого можливо суттєво змінити результати виробничо-фінансової діяльності підприємства. Визначення лівериджу в економічній роботі підприємства можна пов'язати з дією факторної системи, розглядаючи його як деякий фактор, невелика зміна якого може призвести до суттєвих змін результатних показників

Розрізняють три види лівериджу:

— виробничий;

— фінансовий;

— виробничо-фінансовий.

Існують витрати фінансового характеру, пов'язані з обслуговуванням боргу. Величина цих витрат залежить від розміру позикових коштів. Вплив фінансових витрат на прибуток відображає фінансовий ліверидж. Це пов'язано із дією плеча фінансового важеля (співвідношення позикового власного капіталу). Таким чином, фінансовий ліверидж — це взаємозв'язок між прибутком і співвідношенням позикового та власного капіталу.

Фінансовий ліверидж — це  потенційна  можливість  впливати  на  прибуток шляхом зміни обсягу та. структури довгострокових пасивів,  тобто  власного  і позикового капіталів. Фінансовий  ліверидж  характеризує;  взаємозв'язок  між чистим прибутком і розміром  доходів  до  сплати  податків  і  процентів  за боргами, тобто валовим прибутком.

Фінансовий ліверидж, як і виробничий, пов'язаний з ризиком, але не з виробничим, а з фінансовим. Фінансовий ризик — це ризик, який пов'язаний з неможливістю сплати процентів по довгострокових позиках. Чим більший обсяг залучених коштів, тим більше треба сплачувати процентів по них, тим вищий рівень фінансового лівериджу. Це призводить до підвищення фінансового ризику.

Отже, зростання фінансового лівериджу супроводжується підвищенням ступеня фінансового ризику, пов'язаного з недостачею коштів для сплати процентів по позиках.

Рівень фінансового лівериджу зростає із збільшенням частки позикового капіталу, при цьому підвищується розмах варіації рентабельності власного капіталу, чистого прибутку. Це говорить про підвищення ступеня фінансового ризику інвестування за умов високого плеча важеля.

Отже, зміна структури капіталу у бік збільшення частки позикового капіталу викликає зростання фінансового ризику, хоча при цьому і досягається більш високий прибуток.

Узагальнюючим показником є виробничо-фінансовий ліверидж, який являє собою добуток виробничого та фінансового лівериджу:

Щоб визначити силу дії операційного лівереджу, представимо необхідні показники до таблиці 3.4 розраховані відповідно до формул (1.12-1.14).

Таблиця 3.4

Динаміка показників операційного лівериджу

ТОВ «Бройлер»за 2004-2006 рр.

Як бачимо з таблиці 3.4 за 2004 рік прибуток був збільшений у 4,21 рази при збільшенні на 1% обсягу реалізації. За 2005 рік маємо значення показника  - 4,87, та за 2006 – 5,65.

Чим вище значення коефіцієнту сили дії операційного лівериджу, тим вищій ризик підприємницької діяльності, оскільки незначні коливання в обсягах продаж викликають суттєві зміни в розмірах прибутку. В нашому випадку, найвищий показник склав 5,65 за 2006 рік діяльності підприємства.

Тому  зниження попиту на ринку необхідно оптимізувати співвідношенням  між постійними і змінними витратами.

Збільшення прибутку на задану величину можливе шляхом:

-         збільшення обсягу реалізації продукції;

-         зниження постійних та змінних витрат без зміни обсягів продукції.

Приріст фізичного обсягу продаж визначається за формулою:

Δ РП =                                                                                    (3.1)

де               Δ П – заданий приріст прибутку, грн.;

%ЗВ – питома вага змінних витрат у виручці в базовому варіанті, %;

ΔРП – приріст обсягу продаж, який забезпечує заданий приріст прибутку, грн.

ΔРП =  115,40/(100-23,81) = 151,46 тис.грн.

РП = 2252,90 + 151,46 = 2404,36 тис.грн.

ЗВ = 1601,10*(2404,36/2252,90) = 1708,74 тис.грн.

Питома вага змінних витрат у виручці не зміниться, оскільки вони зростають пропорційно обсягам виробництва. Постійні витрати ті ж самі.

Правильність формули (3.1) підтверджується перевіркою:

1708,74 + 536,40 + 159,22 = 2404,36 тис.грн.

Тобто прибуток збільшиться на (159,22-115,4) = 43,82 тис.грн.

Але на практиці реалізувати цей шлях, як правило, неможливо, бо підвищення цін обмежує попит на продукцію. Збільшення прибутку за рахунок нарощення фізичних обсягів виробництва вимагає розширення потужності підприємства, значних інвестицій, оскільки обсяг виробництва необхідно збільшити.

Найбільш реальним варіантом нарощування прибутку є одночасне використання всіх способів: часткове збільшення цін, фізичних обсягів виробництва, скорочення витрат.

На вибір реальних способів збільшення прибутку суттєво впливає структура реалізованої продукції, тобто співвідношення між змінними, постійними витратами та прибутком. Однак, якщо продукція має високу рентабельність продаж, то масу прибутку можна нарощувати лише шляхом підвищення цін або збільшення фізичних обсягів продаж.

Операційний аналіз дозволяє обґрунтувати можливі сценарії поведінки підприємства в умовах негативних змін кон’юнктури ринку. Якщо підприємство потрапило в ситуацію, яка вимагає скорочення обсягів реалізації до необхідного мінімуму, то важливо визначити, за рахунок чого буде зменшуватись реалізація. Вибір залежить від конкретних причин, які диктують необхідність знизити обсяги продаж: