Управління прибутком підприємства від операційної діяльності

1. Скоротився попит на продукцію. В цьому разі можна знизити ціни, щоб його стимулювати, не змінюючи фізичних обсягів виробництва.

2. Скоротилось коло споживачів продукції. В результаті необхідно зменшити фізичні обсяги виробництва.

3. Скоротились виробничі потужності підприємства, хоча продукція користується попитом у споживачів. Це призведе до зменшення фізичних обсягів виробництва і продаж.

Таким чином, скорочення обсягу продаж можливе або за рахунок зниження цін, або за рахунок зниження фізичних обсягів виробництва і продаж. Порівняльна характеристика цих шляхів представлена в таблиці 3.5.

Із таблиці 3.2 видно, що при скороченні виручки від реалізації продукції за рахунок зниження цін обсяги змінних і постійних витрат не змінюються. В другому варіанті при скороченні фізичних обсягів виробництва і продажу продукції пропорційно скоротилися змінні витрати. Постійні витрати залишаються без змін, якщо не приймаються спеціальні заходи по їх скороченню.

Таблиця 3.5

Розрахунок беззбиткового обсягу реалізації

Для розрахунку обсягу змінних витрат робиться припущення про те, що вони знижуються у тих же пропорціях, що і обсяги виробництва. Виходячи з цього, змінні витрати становлять: 

2137,50/2252,90*1601,1 = 1519,08 тис.грн.

Якщо критичним є обсяг продаж, на суму 2137,50 грн., то за рахунок скорочення фізичних обсягів виробництва в тій же пропорції підприємство отримує невеликий прибуток:

2137,50 - 2055,48 = 82,02 тис.грн.

Співставлення двох шляхів скорочення обсягів продаж до беззбиткового рівня показує, що доцільніше скорочувати фізичні обсяги виробництва при незмінних цінах на продукцію.

Збільшення прибутку можна досягти за рахунок зниження змінних витрат. При даній питомій вазі постійних витрат їх скоротити дуже важко. Водночас, ефект від такого скорочення буде незначний. Зниження змінних витрат пов’язане зі змінами в технології виробництва, організації праці тощо.

3.2.           Прогноз фінансових результатів від операційної діяльності ТОВ «Бройлер»

Спрогнозуємо майбутній рівень операційного прибутку ТОВ «Бройлер».

Одним з головних завдань аналізу динаміки є встановлення закономірностей зміни рівня явища, що вивчається.

Виділимо ряд динаміки операційного прибутку через тренд. Під час аналітичного вимірювання ряду динаміки закономірна зміна рівня показника, що вивчається, оцінюється як функція часу:

Yt = f(t),               (3.1)

де Yt – рівні динамічного ряду, що розраховано за відповідними аналітичними рівняннями на момент часу t.

Вибір форми кривої значною мірою визначає результати екстраполяції тренду (прогнозування). Базою для вибору форми кривої має бути аналіз сукупності розвитку явища. У нашому випадку найбільш адекватною формою кривої є пряма.

Рівняння прямолінійної функції:

yt = a0 +ait                                                                                            (3.2)

де t – порядковий номер періодів чи моментів часу.

Для функції (3.1) параметри а0  і аі  прямої розраховуються за наступними формулами:

а0=  yі/ n                                                                                                   (3.3)

а1=  tіyі/ tі2                 (3.4)

Для визначення параметрів (3.3-3.4) функцій (3.2) складемо розрахункову таблицю 3.6

Таблиця 3.6

Розрахунок параметрів рівняння тренду операційного прибутку ТОВ «Бройлер» за 2004-2006 рр.

Використовуючи дані таблиці 3.6 визначимо параметри для синтезуємої моделі:

Для  прямолінійної функції:

а0 = 111,96

а1 = -1,47

На основі розрахованих параметрів ао, а1 синтезуємо трендову модель по формулі (3.2):

Уt = 111,96-1,47*t                                                                                     (3.5)      

По моделі (3.5) для кожного року визначимо теоретичні рівні  тренда в Yt(i):

Yt(2004) =113,43.

Yt(2005) = 111,96.

Yt(2006) =  110,5. 

Визначимо прогнозуємі теоретичні рівні по даній моделі на наступні три роки:

Yt(2007) = 109,03.

Yt(2008) = 107,57.

Yt(2009) = 106,1.

На рис. 3.1 зобразимо фактичні та теоретичні рівні динаміки фінансового результату від операційної діяльності підприємства за 2004-2009 роки.

Рис. 3.1 Динаміка рівня фінансового результату від операційної діяльності ТОВ «Бройлер» за 2004-2009 рр.

Таким чином, проведений аналіз динаміки рівня динаміки фінансового результату від операційної діяльності ТОВ «Бройлер» свідчить про негативну тенденцію – зниження ефективності діяльності в майбутньому при заданих умовах праці на сьогоднішній день.

Виходячи з даних прогнозу, на найближчу перспективу відбудеться збільшення прибутку від операційної діяльності , що відповідно позитивно впливатиме на обсяги чистого прибутку.

ВИСНОВКИ

1. Прибуток є однією з основних категорій товарного виробництва. Це передусім виробнича категорія, що характеризує відносини, які складаються в процесі суспільного виробництва.

Згідно з Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств”, прибутком вважається сума валових доходів, тобто по суті доходів від усіх видів діяльності, скоригована певним чином для цілей оподаткування, зменшена на суму валових витрат підприємства і на вартість зносу (амортизації) основних засобів і нематеріальних активів.

2. Прибуток (збиток) від операційної діяльності розраховується в декілька етапів. На першому етапі визначається чистий дохід від реалізації продукції шляхом корегування доходів від реалізації продукції на суму непрямих податків та інших вирахувань з доходу. На другому етапі отриманий результат коригується на собівартість реалізованої продукції. В результаті розраховується валовий прибуток або збиток від реалізації продукції. На третьому етапі валовий прибуток збільшується (зменшується) на суму іншого операційного прибутку (збитку), який отримується від реалізації інших оборотних активів (крім фінансових інвестицій), операційної оренди активів, операційної дипломної різниці, отримання штрафів, пені тощо. На четвертому етапі визначається прибуток (збиток) від операційної діяльності як різниця між результатом, отриманим на третьому етапі, за мінусом адміністративних витрат і витрат на збут.

3. Процес управління фінансами базується на використанні механізмів фінансового менеджменту, складовою яких є правове і нормативне забезпечення управлінських рішень. Через розробку системи законів та інших нормативних актів держава проводить відповідну фінансову політику і здійснює регулювання фінансово-господарської діяльності підприємств економічними методами.

Правові основи фінансів окремих суб’єктів господарювання перш за все базуються на конституційних нормах. Конституція України є важливим джерелом фінансового права і віддзеркалює в концентрованому вигляді правовий простір, в якому здійснюється розвиток підприємництва в нашій країні.

4. Об’єктом дослідження дипломної роботи є Товариство з обмеженою відповідальністю «Березнянський м’ясо – переробний комбінат «Бройлер».

ТОВ «Бройлер» ефективно використовує свої виробничі та фінансові ресурси для господарської діяльності. Підтвердженням цього є отримання прибутку – головного результативного показника.

5. Аналіз фінансової стійкості є свідченням не стійкого фінансового стану. Підприємство забезпечене більш ніж в 53% забезпечене власними коштами. Але для повноцінного фінансування їх недостатньо.

6. Загальний аналіз структури і динаміки витрат ТОВ «Бройлер» свідчить про можливість підприємства нарощувати резерви операційного прибутку в процесі його господарської діяльності за рахунок проведення вдалої політики управління операційними витратами, яка передбачає своєчасний аналіз собівартості наданих послуг підприємством, вибір методу нарахування амортизації та оцінки вартості запасів.

7. Основним напрямком використання прибутку є фонд розвитку виробництва, його питома вага складає приблизно 29%. Другим по величині напрямком використання іде на формування резервного фонду (приблизно 26%). На фонд виплати дивідендів припадає приблизно 20% всього прибутку підприємства. Досить незначна частка припадає на фонд матеріального заохочення та фонд соціального розвитку та охорони праці.

8. На підставі виявлених напрямків покращення фінансового стану з метою максимізації прибутку підприємства можемо сформулювати завдання, які постають перед ним: провести дослідження ринку з метою диверсифікації виробництва; розробити та впровадити організаційно-економічні заходи з метою підвищення продуктивності праці робітників підприємства з метою розширення обсягів продажу; розробити заходи, спрямовані на зменшення собівартості продукції та інших витрат підприємства; розробити політику управління дебіторською заборгованістю на підприємстві; розробити заходи оптимізації структури капіталу підприємства, зокрема щодо продажу основних фондів, що не використовуються, та здач в оренду незадіяних площ складів; впровадити бізнес-планування з метою обґрунтування та реалізації інвестиційного проекту “реконструкція та модернізація виробничої бази з метою збільшення обсягів виробництва”.