Управління прибутком підприємства від операційної діяльності

Нещодавно порядок розподілу прибутку регулювався централізовано. Централізовано затверджувалися відрахування до фондів: резервного, накопичення, споживання, були встановлені відповідні відсотки відрахування чистого прибутку до кожного з цих фондів.

Та зміцнення ринкових відносин сприяло розвитку самостійності підприємств, тому в цих умовах зникла потреба в централізованому регулюванні розподілу прибутку і нині чистий прибуток використовується підприємством самостійно, залежно від виробничих потреб, а також потреб матеріального стимулювання.

Отже, за рахунок прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства, інвестують виробничий розвиток, створюють резервні і страхові фонди тощо. Розподіляючи прибуток, необхідно домагатися оптимізації пропорції між капіталізованою і споживчою сумами його з метою забезпечення: необхідного рівня інвестицій для виробничого розвитку; необхідної суми дохідності на інвестований капітал власникам підприємства.

Визначимо в процесі аналізу дані про використання прибутку в динаміці за допомогою таблиці 2.6.

Таблиця 2.6.

Розподіл прибутку ТОВ «Бройлер»

Основним напрямком використання прибутку є фонд розвитку виробництва, його питома вага складає приблизно 29%. Другим по величині напрямком використання іде на формування резервного фонду (приблизно 26%). На фонд виплати дивідендів припадає приблизно 20% всього прибутку підприємства. Досить незначна частка припадає на фонд матеріального заохочення та фонд соціального розвитку та охорони праці.

Отриманий прибуток підприємства також використовується на господарські цілі.

РОЗДІЛ 3

ОБГРУНТУВАННЯ ЗАХОДІВ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ВІД ОПЕРАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВ «БРОЙЛЕР»

3.1.  Використання операційного лівериджу в обгрунтуванні шляхів збільшення прибутку ТОВ «Бройлер»

Проведений аналіз управління прибутком показав, що підприємство має значні можливості для подальшого зростання прибутку від реалізації, але для цього потрібно звернути увагу на процес формування витрат на виробництво і реалізацію продукції. Потрібно негайно усунути перевитрати за окремими видами витрат на виробництво і продаж продукції.

Та на стійкий фінансовий стан та рівень прибутку можуть впливати різні чинники (рис. 3.1), що змушує підприємство відшуковувати напрямки зміцнення свого фінансового стану і як результат підвищення рівня отриманого прибутку.

Рис. 3.1 Чинники впливу на фінансовий стан підприємства та рівень прибутку

Зокрема, управління прибутком охоплює велику кількість трансакцій, які виконуються на різних етапах руху грошових коштів, що надійшли від реалізації продукції, послуг, робіт і забезпечують отримання чистого прибутку. В зв’язку з цим основною метою управління прибутком є оптимізація грошових надходжень та витрат, виявлення резервів та їх мобілізація. Підприємство повинно бути готовим до вирішення проблем як на макро- так і на мікро- рівні.

Тому для забезпечення безперервного виробництва та підвищення ефективності фінансової діяльності та максимізації прибутку пропонуємо наступні напрямки зміцнення позицій стійкого фінансового стану (рис. 3.2).

Рис. 3.2 Напрямки покращення фінансового стану

Для більш ефективної маркетингової діяльності на підприємстві  варто вибрати нову стратегію управління маркетингом. Найбільше вдалою буде організація управління по ринковому принципу.

Дана стратегія управління виправдала себе на практиці і має ряд переваг: керуючий із питань товару координує весь комплекс маркетингу по даному виробу; швидше реагує на проблеми, що виникають на ринку; приділяється увага як основним, так і другорядним, дрібним партіям товарів; швидше набираються досвіду починаючі маркетологи.

Стратегія управління маркетинговою діяльністю по ринковому принципі аналогічна організації маркетингової діяльності по товарному принципу.

Організація управління по ринковому принципу передбачає реалізацію товарів на різних за своїм характером ринках; застосовують її у випадках, коли на різних ринках різні споживацькі вимоги або товарні переваги. Гідність організації в тому , що підприємство будує свою роботу відповідно до вимог споживачів, що визначені конкретними сегментами ринку.

При організації маркетингу по ринковому принципу або географічному принципу, торгові агенти проживають, як правило, у місцях територій, що обслуговуються ними, краще знають своїх клієнтів, ефективно працюють з обліком мінімальних витрат і засобів на роз'їзди.

Крім того, зміна організації управління спричинить зміну структури відділу маркетингу ВАТ.

У підрозділі реклами повинна працювати група просування товарів, у функції якої входить проведення виставок, реклами, одержання повної інформації про рекламований товар.

У секторі вивчення ринку і стратегії підприємства дослідницька група і група прогнозування і планування маркетингу займаються вивченням споживчого ринку (що продається, у якій кількості), способи розширення ринку, стратегії конкурентів і способи їх випередження.

Суть запропонованих змін маркетингової діяльності на підприємстві зводиться до того, щоб:

1)          Підтримувати і стверджувати зобов'язання підприємства у відмінному виробництві всієї продукції і всієї підприємницької діяльності в цілому.

2)          Насамперед ставити вивчення потреб і запитів клієнтів.

3)          Успіх підприємства буде залежати від зацікавленості і захопленням загальною справою, а також від індивідуальної обов'язковості і сумлінності. Кожний зайнятий працівник буде мати можливість, умови і стимули для максимальної участі в досягненні колективної мети.

4)          Пропонувати повний набір продукції на всіх ринках.

5)          Досягти потужних промислових рубежів на найвищих рівнях технології і бути конкурентоздатним підприємством із будь-якою промисловою одиницею.

6)          Діяти з позиції чітко вираженої централізованої політики.

7)          Створити торгову марку ТОВ «Бройлер» зробити її добре в пізнаваною, змістом якої буде задоволення потреб споживачів і висока якість. Реклама торгової марки .

8)          Програма створення в суспільстві позитивного іміджу ТОВ «Бройлер» шляхом розширення реклами на різних рівнях.

9)          Створення умов до заохочення дистриб’юторів і розширення мережі збуту продукції. Тобто розробка цін на товари, надання пільг кращим партнерам.

10)     Розширення власної торгівельної мережі як в Чернігові , так і інших містах  України, а можливо і в країнах зарубіжжя для реалізації торгівельної діяльності як товарами так і іншими, з метою більш активного просування продукції на ринку.

На ТОВ «Бройлер» для впровадження в реальність запропонованих даним проектом заходів пропонується план маркетингових заходів (табл.3.1).

Таблиця 3.1

План маркетингових заходів на 2008 рік

Для здійснення даних заходів необхідні визначені кошти. Бюджет на проведення маркетингових заходів поданий у таблиці 3.2.

Таблиця 3.2

Бюджет маркетингу