Управління фінансовою безпекою підприємства

Шестифакторна модель оцінки банкрутства підприємства може бути представлена так [134]:

(ВЫРЕЗАНО)

де  К₁ і К₂- відношення до зобов'язань cash-flow, валюти балансу;

К₃- відношення прибутку до валюти балансу;

К₄ і К₅- відношення прибутку, виробничих запасів до виторгу від реалізації;

К₆- відношення обороту основного капіталу до валюти балансу.

Підприємству загрожує банкрутство при значенні критеріального показника менше, ніж 2.

Модель Фулмера має вигляд [15]:

H = 5.528 V1 + 0.212 V2 + 0.073 V3 + 1.270 V4 – 0.120 V5 + 2.335 V6 + 0.575 V7 + 1.083 V8 + 0.894 V9 – 6.075,

де  V1 – частка нерозподіленого прибутку в сукупних активах;

V2  – частка обсягу  реалізації в сукупних активах;

V3  – частка прибутку  до сплати податків у сукупних  активах;

V4 – частка грошового  потоку в заборгованості підприємства;

V5 – частка заборгованості  в активах;

V6 – частка поточних  пасивів в активах;

V7 – логарифм матеріальних  активів;

V8 – частка оборотного  капіталу в заборгованості підприємства;

V9 – відношення прибутку  до сплати відсотків.

Втрата фінансової безпеки  відбувається при значенні показника H < 0.

Матричний метод оцінки банкрутства підприємства за допомогою  нечітких множин. Даний метод представлений  у роботі [97]. Він містить низку  етапів:

Етап 1. Визначення лінгвістичної змінної і нечітких підмножин. Лінгвістична змінна  Е «Стан підприємства» має п'ять значень:

E₁ – нечітка підмножина станів «граничного неблагополуччя»;

E₂ – нечітка підмножина станів «неблагополуччя»;

E₃ – нечітка підмножина станів «середньої якості»;

E₄ – нечітка підмножина станів «відносного благополуччя»;

E₅ – нечітка підмножина станів «граничного благополуччя».

Відповідна змінній E лінгвістична змінна G «Ризик банкрутства» також має 5 значень:

G₁ – нечітка підмножина «граничний ризик банкрутства»;

G₂ – нечітка підмножина «ступінь ризику банкрутства високий»;

G₃ – нечітка підмножина «ступінь ризику банкрутства середній»;

G₄ – нечітка підмножина «низький ступінь ризику банкрутства»;

G₅ – нечітка підмножина «ризик банкрутства незначний».

Носій множини G – показник ступеня ризику банкрутства g – приймає значення від нуля до одиниці за визначенням.

Для довільного окремого фінансового  чи управлінського показника Х_i задається лінгвістична змінна В_i «Рівень показника Х_i» на нижченаведеній терм-множині значень:

B_i1 – підмножина «дуже низький рівень показника Х_i»;

B_i2- підмножина «низький рівень показника Х_i»;

B_i3 – підмножина «середній рівень показника Х_i»;

B_i4 – підмножина «високий рівень показника Х_i»;

B_i5- підмножина «дуже високий рівень показника Х_i».

Етап 2. Визначення показників. У моделі використовується наступна система показників:

Х₁ – коефіцієнт автономії (відношення власного капіталу до валюти балансу);

Х₂ – коефіцієнт забезпеченості оборотних активів власними засобами (відношення чистого оборотного капіталу до оборотних активів);

Х₃ – коефіцієнт проміжної ліквідності (відношення суми коштів і дебіторської заборгованості до короткострокових пасивів);

Х₄ – коефіцієнт абсолютної ліквідності (відношення суми коштів до короткострокових пасивів);

Х₅ – оборотність всіх активів у річному обчисленні (відношення виторгу від реалізації до середньої за період вартості активів);

Х₆ – рентабельність усього капіталу (відношення чистого прибутку до середньої за період вартості активів).

Етап 3. Визначення значимості показників. Кожному показнику Х_i ставиться у відповідність рівень його значимості для аналізу r_i. Щоб оцінити цей рівень, потрібно розмістити всі показники в порядку спадання значимості так, щоб виконувалась наступна умова:

 

.

Якщо система показників прорангована в порядку спадання їхньої значимості, то значимість i-го показника r_i варто визначати за правилом Фішберна:

                                                   (ВЫРЕЗАНО)

.     

Етап 4. Класифікація ступеня ризику. На даному етапі будується класифікація поточного значення g показника ступеня ризику як критерію розбивки цієї множини на нечіткі підмножини.

Етап 5. Класифікація значень показників. На даному етапі будується класифікація поточних значень показників Х як критерій розбивки повної множини їхніх значень на нечіткі підмножини виду В.

Етап 6. Оцінка рівня показників. На цьому етапі проводиться оцінка відповідних показників.

Етап 7. Класифікація рівня показників. Результатом проведеної класифікації є розрахунок l_ij – рівня приналежності носія х_i нечіткій підмножині В_j.

Етап 8. Оцінка ступеня ризику. Оцінка ступеня ризику здійснюється за формулою:

(ВЫРЕЗАНО)

 .

Етап 9. Лінгвістичне розпізнавання. Результатом  класифікації є лінгвістичний опис ступеня ризику банкрутства і (додатково) ступінь впевненості експерта в правильності його класифікації. Таким чином висновок про ступінь ризику підприємства здобуває не тільки лінгвістичну форму, але і характеристику якості тверджень.

Таким чином, проведений аналіз існуючих методів і моделей оцінки і аналізу фінансової безпеки підприємства дозволив виділити переваги і недоліки кожного методу (табл. 1.3).

Таблиця 1.3

Порівняльна характеристика існуючих моделей оцінки фінансової безпеки підприємства

Модель	Переваги	Недоліки
Модель експрес–оцінки фінансової безпеки	(ВЫРЕЗАНО)	(ВЫРЕЗАНО)
Рейтингова модель оцінки фінансової безпеки	(ВЫРЕЗАНО)	(ВЫРЕЗАНО)
Модель оцінки фінансової безпеки  Ж.Депаляна.	(ВЫРЕЗАНО)	(ВЫРЕЗАНО)
Модель оцінки фінансової безпеки  підприємства в розрізі його економічної  безпеки	(ВЫРЕЗАНО)	(ВЫРЕЗАНО)
Експертна модель оцінки фінансової безпеки	(ВЫРЕЗАНО)	(ВЫРЕЗАНО)

Продовження табл. 1.3

Модель	Переваги	Недоліки
Економетрична модель оцінки фінансової безпеки підприємства	(ВЫРЕЗАНО)	(ВЫРЕЗАНО)
Методи програмно-цільового  управління і розвитку для оцінки фінансової безпеки	(ВЫРЕЗАНО)	(ВЫРЕЗАНО)
Модель аналізу фінансової безпеки  на основі СТЕП-аналізу	(ВЫРЕЗАНО)	(ВЫРЕЗАНО)
Модель аналізу фінансової безпеки  на основі SWOT і SPACE аналізу	(ВЫРЕЗАНО)	(ВЫРЕЗАНО)
П’ятифакторна модель Альтмана	(ВЫРЕЗАНО) (ВЫРЕЗАНО) (ВЫРЕЗАНО)	(ВЫРЕЗАНО) (ВЫРЕЗАНО) (ВЫРЕЗАНО)
Модель Спрінгейна
Модель Фулмера
Матричний метод оцінки банкрутства  підприємства за допомогою нечітких множин	(ВЫРЕЗАНО)	(ВЫРЕЗАНО)

 

У результаті аналізу існуючих методів і моделей оцінки  фінансової безпеки підприємства виявлено, що в даний час недостатньо розробленими є підходи до прогнозування і планування рівня фінансової безпеки підприємства, що були б застосовні в українських умовах господарювання й охоплювали широкий спектр фінансових показників.

 

Висновки до першого розділу:

 

1.  В останні роки спостерігається  посилення ролі фінансів в  економічних механізмах господарювання. Процеси фінансової, промислової,  промислово-фінансової інтеграції  призвели до того, що з інструментів обслуговування економічних процесів фінансова сфера перетворилася в джерело сучасного розвитку національних економік, регіонів, підприємств.

2. Фінансова сфера української  економіки характеризується високим  рівнем нестабільності, пов'язаної  із системною кризою, що охопила практично всі сфери економічної діяльності. Негативні тенденції розвитку фінансової сфери виявляються, насамперед, в інфляційних процесах, вилученні в підприємств власних оборотних коштів, високому рівні зношеності основних фондів, відсутності розвинутого сектора довгострокового банківського кредитування, зниженні рівня рентабельності промислових підприємств, зростанні кількості збиткових підприємств, збільшенні заборгованості.

3. Фінансова й інвестиційна кризи,  з одного боку, впливають на фінансову діяльність підприємств, а, з іншого,  формують середовище їхнього функціонування, до якого необхідно адаптуватися. Одним з напрямків підвищення адаптивних властивостей фінансової системи підприємства і зниження рівня втрат, що викликані негативними впливами зовнішнього середовища, є застосування механізмів забезпечення фінансової безпеки в його діяльності.

4. Фінансова безпека є функціональною  складовою економічної безпеки  підприємства і припускає такий  рівень стійкості його фінансового стану, який дозволяє забезпечити захист пріоритетних фінансових інтересів, пов'язаних з реалізацією прийнятої стратегії і досягненням цільових конкурентних позицій в умовах дії зовнішніх і внутрішніх загроз. 

5. Ефективність системи забезпечення  фінансової безпеки підприємства  залежить,  насамперед, від своєчасної ідентифікації загроз, під якими розуміються чинники, що здійснюють негативний вплив на функціонування і розвиток фінансової системи підприємства.  

6. Загрози фінансовій безпеці підприємства мають складну ієрархічну структуру і можуть бути класифіковані за такими ознаками як сфера і джерело виникнення, ступінь ймовірності,  тривалість впливу, ступінь розвитку,  ступінь напруженості тощо. Необхідність комплексного аналізу загроз з урахуванням їх співпідпорядкованості,  структурних взаємозв'язків з метою розробки адекватних захисних реакцій підприємства робить актуальним формування ефективного методичного забезпечення системи управління фінансовою безпекою.

7. Проведений огляд сучасних  методів і моделей оцінки й аналізу фінансової безпеки підприємства показав, що на сьогоднішній день відсутнє комплексне методичне забезпечення прогнозування і планування рівня фінансової безпеки підприємства,  яке було б адаптоване до українських реалій господарювання і охоплювало б широкий спектр фінансових показників.