Управління фінансовою безпекою підприємства

Проблеми забезпечення безпеки суб'єктів є досить новими, в зв'язку з чим виникає необхідність в науковій і практичній розробці даної проблеми, визначенні сутності безпеки в цілому і фінансової безпеки як однієї з підсистем економічної безпеки.

Система безпеки підприємства, розглянута як система першого рівня, містить у собі низку підсистем [18, 140]:

економічна безпека — стан найбільш ефективного використання усіх видів ресурсів з метою запобігання (нейтралізації, ліквідації) загроз і забезпечення стабільного функціонування підприємства в умовах ринкової економіки;

техногенна безпека — сукупність дій з забезпечення проектування, будівництва й експлуатації складних технічних пристроїв з дотриманням необхідних вимог безаварійної їхньої роботи;

екологічна безпека — стан захищеності життєво важливих інтересів персоналу підприємства і його майна від потенційних реальних чи загроз, створюваних наслідками антропогенного впливу на навколишнє середовище, а також від стихійних лих і катастроф;

інформаційна безпека — це здатність персоналу підприємства забезпечити захист інформаційних ресурсів і потоків від загроз несанкціонованого доступу до них;

психологічна безпека — стан захищеності від негативних психологічних впливів персоналу підприємства й інших осіб, залучених до його діяльності;

фізична безпека — стан захищеності  життя і здоров'я окремих осіб (груп, всіх осіб) підприємства від насильницьких злочинів;

науково-технічна безпека — здатність  персоналу підприємства забезпечити  захист власної науково-технічної  продукції від несумлінних конкурентів.

Слід зазначити, що вищевказані підсистеми другого рівня можуть містити в собі підсистеми третього рівня. Крім цього, самі підсистеми не розділені між собою чіткою межею, оскільки вони настільки взаємозалежні між собою, що в органічній єдності утворюють єдину систему безпеки підприємства. Поділ же єдиної системи безпеки підприємства на підсистеми другого і третього рівня здійснюється з методичних міркувань, оскільки це дозволяє більш детально вивчати її елементи.

Загалом під економічною безпекою розуміється якісна характеристика економічної системи, яка визначає її здатність підтримувати нормальні умови працездатності, розвитку в рамках цілей, поставлених перед системою, а у випадках виникнення різних загроз (зовнішніх і внутрішніх) здатність системи протистояти їм і відновлювати свою працездатність [70].

Економічна безпека має кілька рівнів [110]:

міжнародна безпека (глобальна, регіональна);

національна безпека (державна, галузі, регіону, суспільства);

приватна (підприємства, домашнього господарства чи особистості).

На макроекономічному рівні і рівні підприємства змістовне наповнення поняття «економічна безпека» розрізняється, насамперед, формами і масштабами прояву небезпеки і методами зниження дій загроз.

На думку зарубіжних вчених, економічна безпека держави обумовлюється, насамперед, необхідністю забезпечення її суверенітету в прийнятті рішень, що стосуються як внутрішніх питань, так і міжнародного становища; збереженням економічної самостійності країни, а також подальшим підвищенням досягнутого рівня життя населення. Врахування даних обставин простежується в більшості визначень. Наприклад, Г. Маулл під економічною безпекою розуміє відсутність гострої загрози мінімально прийнятному рівню основних цінностей, що нація вважає життєво необхідними. На його думку, ця загроза виникає в тому випадку, коли зовнішні економічні параметри змінюються настільки, що виникають умови, здатні зруйнувати існуючу соціально-політичну систему [160].

З погляду К. Мердока, загроза економічній безпеці  держави виникає в тому випадку, коли відбуваються негативні зміни: в обсязі і розподілі доходів і багатства; у рівні зайнятості, інфляції, доступі на ринок, постачанні сировини; в економічному суверенітеті, тобто можливості контролювати широке коло інструментів політики і ресурсів [161].

Важливе місце  в системі економічної безпеки країни займає економічна безпека підприємств, тому що саме підприємства є первинним елементом, який забезпечує життєві потреби населення і ресурси для його розвитку.

Теорія економічної  безпеки підприємства одержала широке висвітлення й в українській і російській економічній науці. Аналіз публікацій таких учених, як Л.І. Абалкін, В.К. Сенчагов, Є.О. Олейников, Г.М. Лонской, С.В.Степашин, А.І. Ілларіонов, В.І. Лісов та ін. дозволяє зробити висновок про те, що спектр визначень поняття «економічна безпека», його зміст є досить широким, це:

сукупність умов і чинників, що забезпечують незалежність національної економіки, її стабільність і стійкість, здатність до постійного відновлення і самовдосконалення [1];

стан економіки  і інститутів влади, при якому забезпечується гарантований захист національних інтересів, соціальна спрямованість політики, достатній оборонний потенціал навіть при несприятливих умовах розвитку внутрішніх і зовнішніх процесів [148];

захищеність національних інтересів при оптимальних витратах праці і природоохоронному використанні сировинних ресурсів і навколишнього середовища, а також готовність і здатність інститутів влади створювати механізми реалізації і захисту національних інтересів розвитку вітчизняної економіки, підтримки соціально-політичної стабільності суспільства [59];

здатність відповідних політичних, правових і економічних інститутів захищати інтереси усіх своїх ключових суб'єктів національної економіки  в рамках правил, які діють як у середині країни, так і у міжнародній торгівлі, на основі національних і міжнародних правових норм, при дотриманні і повазі національних господарських традицій і цінностей [96];

поєднання економічних, політичних і  правових умов, що забезпечує в довгостроковій перспективі виробництво максимальної кількості економічних ресурсів на душу населення найбільш ефективним способом [61];

стан економіки, рівень розвитку її виробничо-ресурсного потенціалу, а  також сфер розподілу і обігу, що забезпечують соціально-економічну і військово-політичну стабільність суспільства і держави, суверенну  і незалежну зовнішньоекономічну позицію [11].

Аналіз розглянутих підходів до проблеми економічної безпеки соціально-економічних  систем дозволяє зробити наступні висновки. Під системою економічної безпеки  підприємства будемо розуміти комплекс організаційно-управлінських, режимних, технічних, профілактичних і пропагандистських заходів, спрямованих на якісну реалізацію захисту пріоритетних інтересів підприємства від зовнішніх і внутрішніх загроз. З іншого боку, економічна безпека підприємства — це стан юридичних, виробничих відносин і організаційних зв'язків, матеріальних і інтелектуальних ресурсів, при якому забезпечується стабільність функціонування, стійка реалізація основних комерційних інтересів і цілей статутної діяльності, захищеність від негативного впливу зовнішніх і внутрішніх загроз та дестабілізуючих чинників.

Забезпечення економічної безпеки  підприємства передбачає: досягнення високих фінансових результатів  діяльності і фінансової стійкості; забезпечення технологічної незалежності; високу ефективність системи управління, оптимальність і ефективність організаційної структури; високий рівень екології; якісну правову захищеність всіх аспектів діяльності; захист інформаційного середовища, безпеку персоналу, капіталу, майна і комерційних інтересів [79].

Система економічної безпеки підприємства складається з таких функціональних складових [70, 79]:

фінансова безпека розглядає і регулює питання фінансово-економічної стабільності підприємства, стійкості до банкрутства, визначає параметри платоспроможності і ефективного використання фінансових ресурсів;

силова безпека займається забезпеченням фізичної безпеки працівників підприємства, охороною майна, протидією криміналу, взаємодією з правоохоронними і іншими державними органами;

інформаційна безпека – ефективне інформаційно-аналітичне забезпечення господарської діяльності підприємства, захист власної інформації, ділова розвідка тощо;

техніко-технологічна безпека припускає створення і використання такої технічної бази, устаткування й основних засобів виробництва, технологій і бізнесів-процесів, що підсилюють конкурентноздатність підприємства;

кадрова безпека - це процес запобігання негативним впливам на економічну безпеку підприємства за рахунок ризиків і загроз, пов'язаних з персоналом, його інтелектуальним потенціалом і трудовими відносинами в цілому;

правова безпека має на увазі всебічне юридичне забезпечення діяльності підприємства, професійну правову роботу з контрагентами і владою, вирішення інших правових питань;

екологічна – відповідність  діючим екологічним нормам, мінімізація збитку від забруднення навколишнього середовища.

Взаємодію елементів економічної  безпеки підприємства можна представити  у вигляді схеми (рис. 1.4) [79].

Функціональні складові для кожного конкретного підприємства можуть мати різні пріоритети в залежності від характеру існуючих загроз.

Найважливіший елемент економічної  безпеки в сучасних умовах – фінансова  безпека. Це пов'язано з тим, що, як справедливо відзначає       Ю.М. Осипов, «з урахуванням пануючого становища, яке займає фінансова складова в сучасній економіці, ми вправі характеризувати останню як економіку, керовану у своїй основі фінансовим чином, через фінансові механізми, за допомогою фінансових важелів, фінансових стимулів і у фінансових цілях» [47].

Таким чином, слід відзначити, що фінансова безпека є найважливішою частиною економічної безпеки підприємства, тому що тільки той, хто керує фінансовими ресурсами підприємства, визначає його стратегічний розвиток.

 

Рис. 1.4. Взаємодія елементів економічної  безпеки підприємства

 

В економічній літературі окремо питанням фінансової безпеки підприємства достатньої уваги не приділялося [5, 11, 16, 32, 59, 62, 70, 71, 88, 115, 148]. Частково це можна пояснити тим, що багато питань фінансової безпеки знаходять своє відображення при розробці фінансової політики підприємства і управлінні його фінансами, але, на думку низки  авторів [18, 19, 27, 33, 42, 55, 90, 91, 92, 99, 100, 142], необхідний цілісний і комплексний підхід до даної проблеми.

Навіть саме поняття  «фінансова безпека» розглядається в економічній літературі як синонім економічної безпеки [7, 8, 15, 41, 56, 71]. Але, як відзначено в роботі [147], спеціальний розгляд терміну «фінансова безпека» припускає аналіз і прогнозування значної сукупності чинників, що визначають стійкість фінансово-банківської системи і це виявляє загрози і слабкі місця в її функціонуванні і робить більш структурованим і прозорим функціонування всіх елементів цієї системи. Фінансова безпека – це такий стан фінансово-банківської системи, при якому держава може у певних межах гарантувати загальноекономічні умови функціонування державних установ влади і ринкових інститутів.

Інші автори розглядають  фінансову безпеку як поняття, що містить комплекс заходів, методів  і засобів з захисту економічних  інтересів держави на макрорівні, корпоративних структур, фінансової діяльності суб'єктів господарювання на мікрорівні [33]. На макрорівні фінансова безпека – це здатність держави в мирний час і при надзвичайних ситуаціях адекватно реагувати на внутрішні і зовнішні негативні фінансові впливи. Фінансова безпека відображає стан і готовність фінансової системи держави до своєчасного і надійного фінансового забезпечення економічних потреб у розмірах, достатніх для підтримки необхідного рівня економічної і військової безпеки країни [33].

(ВЫРЕЗАНО)

 неефективна приватизація  і управління державною власністю;

 створення умов, що  сприяють вивозу фінансових ресурсів за кордон;

 втрата державного  контролю над природними монополіями, послаблення регулюючої ролі держави в їх ціновій політиці;

 несумлінність дій  багатьох економічних суб'єктів  на ринках, їх низька правова  дисципліна, брак чи повна відсутність економічної етики на всіх рівнях менеджменту;

 посилення регіональних  розходжень в економіці;

слабкий рівень інтеграції у світову економіку (невідповідність науково-технічного рівня більшості видів промислової продукції передовим закордонним зразкам, низька частка іноземних інвестицій у національній економіці).

Форми прояву загроз економічній безпеці на різних рівнях ієрархії організаційно-економічних структур мають відмінності, незважаючи на спільність дії дестабілізуючих чинників в умовах єдиного економічного простору. До таких чинників варто віднести загальний спад виробництва, розлад в фінансовій системі, зростання соціальної напруженості, криміналізацію суспільства і економіки, подальше послаблення конкурентноздатності тощо [19].

З розглянутих вище загальних видів загроз економічній (у тому числі фінансовій) безпеці підприємства можна виділити специфічні загрози, дія яких призводить безпосередньо до послаблення фінансового потенціалу підприємства.

Небезпеки і загрози, що впливають  на фінансову безпеку, можна розділити на зовнішні і внутрішні. Для кожного підприємства «зовнішні» і «внутрішні» загрози суто індивідуальні. Разом з тим, зазначені категорії містять елементи, які характерні діяльності практично будь-якого суб'єкта господарювання. Серед основних причин виникнення зовнішніх загроз фінансовій безпеці підприємств України варто виділити такі [7, 8, 15, 16, 20, 21, 33, 63, 91, 146]: