Сучасні тенденції у розвитку готельного господарства світу

У подальшому готельний  бізнес буде залежати багато від розвитку туризму, економічної інтеграції, яка  активізується у всьому світі. (Див. додаток 8). Наприклад, найбільшу зацікавленість у готельному бізнесі виявляють  Японія і Великобританія, тобто країни із стабільною економікою  й гарно розвиненим туризмом.

Припускається, що і у  подальшому готельний бізнес багато буде залежати від розвитку туризму.

За проханням Всесвітньої  ради по туризму, штаб-квартира якого  находиться у Брюсселі, Асоціація по економічному прогнозуванню Уорена підготувала Доклад о ролі туризму в економіці. Згідно з цим Докладом валовий оборот капіталу в індустрії подорожей і туризму за 1999 рік складав 3,2 трлн. доларів США або 6 % світового сукупного національного продукту. Туризм, говорилося у Докладі, зростає у два рази швидше, ніж світовий сукупний національний продукт. З усіх світових затрат на туризм 31 % припадає на Європейський Союз та 30% - Північноамериканський континент. [2; 177].

До 2000 року міжнародний  туризм, згідно з даними Всесвітньої туристської організації, повинен був охопити 935 млн. чоловік – більш ніж подвоїти кількість людей, які від’їжджали за рубіж з туристськими цілями у 1992 році. (475 млн. людей).

У теперішній час відбувається глобальна економічна інтеграція країн як у Європі – Європейський Союз (ЄС), так і на Американському континенті – Північноамериканський договір про вільну торгівлю, Який був укладений між США, Канадою й Мексикою (НАФТА).

ЄС є економічним  Союзом, який скасував національні  обмеження не тільки на торгівлю, але й на переміщення праці й капіталу, що благотворно відбивається на їх розвитку. Залежно від того як розвиваються промислові, комерційні й туристські зв’язки усередині ЄС, зростає потреба у готельному обслуговуванні.

Північноамериканський договір про вільну торгівлю, можливо, стане аналогічним каталізатором розвитку готельного бізнесу у відповідь на зростання торгівлі і обміну туристами між трьома зацікавленими країнами. Крім того Аргентина, Бразилія, Чілі і Венесуела, можливо, теж приєднаються до розширеного союзу, який стане називатися торговим блоком двох Америк.

        Враховуючи сучасні тенденції  у розвитку міжнародної торгівлі  й туризму, можна передбачити,  у якому напрямку будуть розвиватися  міжнародні готельні корпорації. Очікується, що туристичний потік у країни Тихоокеанського регіону буде збільшуватися у таких самих масштабах, що і за останні роки. У зв’язку з цим планується розвиток курортних готелів в Індонезії, Малазії, Таїланді, В’єтнамі і Мексиці.

В Азії стрімкий розвиток Гонконгу стимулювався бурним ростом економіки сусідніх країн й податковою системою, яка й не снилася постачальникам. У Гонконгу 16,5 % складає корпоративний податок, 15 % - прибутковий і ніякого податку на доход з капіталу або дивідендів. Деякі готельні корпорації мають  штаб-квартири у Гонконгу, серед них і Mandarin Oriental, Peninsula, Shangri-da – усе це відомі на весь світ п’ятизіркові готелі. Вони базуються у Гонконгу через низьке корпоративне оподаткування. [8; 107].

         Що стосується Європи, то у 21 з 25 міст, де проводжувалися дослідження, зафіксовано збільшення прибутковості номерів. Якщо у 1999 році двозначне зростання прибутковості номерів спостерігалося тільки у 10 європейських містах, а у 1998 – у 9, то явно очікується значний і багатообіцяючий розвиток усіх основних європейських готельних ринків. Особливо треба сказати про Ганновер. На пожвавлення його готельного ринку вплинула всесвітня виставка “Експо 2000”, завдяки якій добова вартість номеру в місцевих готелях збільшилася на 60 %. Що стосується готелів у країнах Бенілюксу, то на зростання їх рентабельності вплинув чемпіонат Європи з футболу, який проходив тут і сприяв різкому збільшенню попиту на готелі. Свою роль зіграли також міжнародні конференції і наради. Зростає попит на готелі, які розташовані біля міжнародних аеропортів, а також на послуги організації міжнародних конференцій і нарад.[26; 60].              

          У країнах, економіка яких ще  тільки розвивається, по мірі  досягнення ними політичної стабільності, розвиток готельної справи іде паралельно із загальним економічним і соціальним ростом. Прикладом можуть бути країни колишнього Східноєвропейського блоку, а також країни, які раніше входили дог складу Радянського Союзу: там деякі готельні компанії змінили стратегію з будівництва нових готелів на перекупівлю старих. А за останні кілька років були створені чудові можливості для розвитку готельних корпорацій.        

 

  

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ І  ПРОПОЗИЦІЇ

 

 

Бурне зростання туризму  у світі викликало активне розширення готельної пропозиції у всіх країнах. Зріст життєвого рівня і конкуренція туристської пропозиції породжують все більш різноманітні послуги.

Значне пожвавлення  на ринку готельних послуг спостерігається  практично в усіх країнах Європи. Про вражаюче зростання рентабельності європейських готелів повідомляють багаточисленні дослідження. Вони підтверджують стійку тенденцію європейського готельного бізнесу: у 21 з 25 основних європейських міст було зафіксовано двозначне зростання дохідності номерів місцевих готелів. Таке ж саме стрімке збільшення дохідності готельних номерів спостерігається у США. Секрет значного зросту рентабельності готельного бізнесу заключається у розвитку економіки в США – збільшення ВВП і загального попиту на товари і послуги. Одною з головних причин оптимістичної ситуації на європейському готельному ринку стало відносне “посилення” долара США до євро. Це зробило поїздки американців до Європи значно дешевше й доступніше.

         До основних тенденцій розвитку  підприємств індустрії гостинності, що набули розвитку за останні десятиліття, належать:

• поглиблення спеціалізації  готельної та ресторанної пропозиції;

• утворення міжнародних  готельних та ресторанних ланцюгів;

• розвиток мережі готельних  підприємств;

• упровадження в індустрію гостинності нових комп’ютерних технологій.

Як показує аналіз існуючої інформації, практично в  усіх країнах світу є “ланцюги”  готелів, які належать до усесвітньо відомих фірм, або до більш дрібних  володарів. Особливо великий вплив  готельних ланцюгів спостерігається в США. Там вважають, що сучасне поняття “стандарт у виробництві” з’явилось у готельних ланцюгах. Раціональна ідея, яка народжується в одному кільці готельного ланцюга, оперативно впроваджується в інші, що приносить одразу ж значні результати.

На сьогодні у світі  існує більше 300 готельних ланцюгів. На долю 13 крупніших з них припадає 78 % всього номерного фонду готельних  ланцюгів. Причому кожний з них  охоплює багато країн світу.

Але поширення ланцюгів не може задовольнити усіх різноманітних  вимог туристів через деяку знеособленість, стандартизованість обслуговування, що створює підгрунтя для розвитку малих незалежних готелів, які роблять ставки на унікальність і неповторність. Такі готелі спеціалісти вважають прототипами ХХІ ст: комфортабельні, побудовані у сільському стилі, пропонують послуги за помірну ціну і мають все необхідне для роботи та відпочинку, де клієнти можуть одержати вишукане персоніфіковане обслуговування. Саме унікальність такого готелю є головним інструментом ринкової політики.

У боротьбі за клієнта  цілі групи готельних підприємств  і кожний готель окремо постійно розширюють спектр послуг, виносячи на ринок нові оригінальні пропозиції.

Бурний розвиток інформаційних  технологій і програмних засобів  у сфері готельного і туристського обумовлений тим ефектом, який можна отримати при правильному їх використанні. Тільки комп’ютер спроможний забезпечити володаря готелю тим рівнем послуг, який необхідно для діяльності на сучасному ринку. Завдяки доступу ло різних баз даних правильного їх використання і управління володарі готелів мають унікальну можливість залучати постояльця конкретного профілю і, як наслідок, надавати своїм клієнтам більш персоналізовані послуги. Технології також дають можливість входити до глобальних мереж баз даних, проглядати міжнародні веб-сайти й сторінки Інтернету. Завдяки новішим технологіям, доступ до яких дрібні володарі отримують значною мірою завдяки кооперації з великими корпораціями у рамках автономного підприємства, покращуються можливості оперативного зв’язку з потенціальними клієнтами світового ринку і спрощується процедура резервування міст загодя, обробки попередніх замовлень і т. д. А це дає можливість направляти відповідний продукт відповідному клієнту і відповідний час за відповідною ціною.

На сьогодні світове готельне господарство нараховує біля 350 тис. комфортабельних готелів більш ніж на 14 млн. номерів (26 млн. місць). При цьому кількість номерів за останні 20 років щорічно збільшується у середньому на 3-4 %, що свідчить про значну динаміку зростання засобів розміщення туристів. Більш того, структура світового готельного господарства адекватно відбиває туристські потоки і за регіональним принципом: чим більше внутрішніх туристів і іноземних відвідувачів в тому чи іншому регіоні світу, тим більше засобів розміщення має цей регіон. Навіть незважаючи на те, що числові дані у різних джерелах не збігаються, наведені вище приблизні дані говорять самі про себе: грандіозність готельної індустрії, стабільність її положення і зростання у часі висувають дану індустрію на одне з передових місць сьогодні  і у майбутньому. 

  Враховуючи сучасні  тенденції у розвитку міжнародної  торгівлі і туризму, неважко  припустити, в якому напрямку  будуть розвиватися міжнародні  готельні корпорації.

    

Що стосується мене, автора цієї курсової роботи, то можу лише погодитися з думкою спеціалістів по поводу того, що “скільки у світі людей – стільки і смаків”, і кожний з них має своє право на існування. Тому у майбутньому будемо спостерігати розвиток як стандартних готельних ланцюгів, так і окремих спеціалізованих готелів. Хоча, здається, спеціалізація готелів буде більш ширшою і різноманітнішою, і тому частка їх на ринку готельних послуг значно збільшиться.

Адже існує ще стільки  незадоволених потреб клієнтів у  різних видах тематичних готельних комплексів. Це можуть бути і готелі для молодят, і ностальгічні готелі, і готелі біля святих місць паломництва. Новизна послуг є результатом творчого пошуку і якійсь мірі комерційною цінністю. Однак необхідно пам’ятати, що впровадження нових послуг й практична реалізація нових ідей – завжди ризик, тому вони повинні бути хороше прораховані і продумані.

І хоча сьогодні спостерігається  тенденція будівництва вишуканих, неймовірно дорогих готелів, автор  цієї роботи не вважає, що майбутнє саме за ними. Секрет гостинності криється все ж таки не в розкоші і пишності, а в чуйності і спроможності вгадати настрій і бажання клієнта. Скільки практика знає випадків, коли людина знаходить для себе спокій і комфортність зовсім не там, де намагається їх відшукати. Саме над цим, хотілося б, щоб працювали у сфері надання готельних послуг.

Уся суєта повсякденного  життя, жорсткий світ бізнесу та інші неприємності й переживання звалюються на людину, викликаючи стреси, нервові  напруженні й психічні розладдя, яких треба позбавлятися як фізичних вад. Тому готель для людини, якого б типу він не був, повинен стати одним з тих небагатьох місць, де людина змогла б нейтралізувати свої негативні емоції, знайти внутрішній спокій і відчути себе щасливою. Для реалізації такого задуму потрібне повне переосмислення підходу до клієнтів (що і спостерігається вже у багатьох сучасних готелях). Ідеальним було б, щоб обслуговуючий персонал, який безпосередньо контактує з клієнтами, володів знаннями в галузі психології. У номері, наприклад, можна розташувати боксерську грушу (зрозуміло для чого) або надати можливість прямого виходу на лінію довіри, або розташувати у номері спеціальну літературу про можливості подолання стресів, або ввести у штат персоналу кваліфікованого психолога, який не нав’язано спілкувався би із клієнтами.

Якщо над цим ретельно працювати, можна знайти ще багато засобів, щоб допомогти людині отримати душевний спокій і зрозуміти свою роль у  структурі соціальних систем. І хоча сьогодні так багато говорять про  бізнес і комерцію у готельному господарстві, найкраща подяка для власника готелю – це найліпші відгуки з вуст клієнта, його щира усмішка і вдячні очі, що не можна порівняти з ніякою чековою книжкою. А ж би не так?      

 

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

        

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

 

 

1. Александрова А.Ю. Международный туризм. – М.: Аспект Пресс, 2001. – 464 с.
2. Байлик С.И. Гостиничное хозяйство. Проблемы, перспективы, сертификация. – К.: Альтерпрес, 2001. – 208 с.
3. Браймер Р.А. Основы управления в индустрии гостеприимства. – М.: Аспект Пресс, 1995. – 382 с.
4. Веремеенко О. Новые тенденции для старых кадров. // Гостиничный и ресторанный бизнес. – 2001. № 1. – С.27-29.
5. Веремеенко О. Программа «Привилегированный гость». // Гостиничный и ресторанный бизнес. – 2000. – С.32-33.
6. Годфри Х., Кеннет М. Стимулирование международного туризма в ХХІ веке. – М.: Финансы и статистика, 2000. – 240 с.
7. Данильчук В.Д. Мировой рынок услуг турбизнеса. – Донецк: ДІІБ, 2000. – 146 с.
8. Уокер Дж. Введение в гостеприимство. – М.: Юнити, 1999. – 463 с.
9. Дубинина Т.И., Яворская А.О. Зарубежный опыт малых гостиниц. Методические материалы. Выпуск-3. – М.: Луч, 1997. – 77 с.
10. Исмаев Д.К. Международное гостиничное хозяйство по материалам по материалам зарубежной публикации. Управление качеством услуг, управление доходами, маркетинг, работа с кадрами. Технологические требования по проектированию и оформлению гостиничных предприятий. – М.: Луч, 1998. – 180 с.
11. Кабушкин Н.И., Бондаренко Г.А. Менеджмент гостиниц и ресторанов. – Минск: Новое знание, 2000. – 215 с.
12. Квартальнов В.А. Иностранный туризм. – М.: Финансы и статистика, 1999. – 312 с.
13. Квартальнов В.А., Зорин И.В. Менеджмент туризма. Туризм как вид деятельности. Учебник. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 288 с.
14. Козлов Р. Грязи для князя // Вояж и отдых. – 2000. - № 10. – С.116-120.
15. Критинко И.В. Гостинично-ресторанное обслуживание. Конспект лекций для учащихся лицейских классов. - М.: Турист, 2000. – 48 с.
16. Лисяков Ю. Современные информационные технологии. // Гостиничный и ресторанный бизнес. – 2000. № 1. – С.41-42.
17. Лукьянова Л., Дорошенко Т. Европейский ремонт или интернациональный стиль? // Гостиничный и ресторанный бизнес. – 2000. № 1. – С.50-51.
18. Оживар К. Крыша для олигарха // Вояж и отдых. – 2000. - № 9. – С.110-113.
19. Папирян Г.А. Международные экономические отношения: Экономика туризма. – М.: Финансы и статистика, 1998. – 208 с.
20. Папирян Г.А. Менеджмент в индустрии гостеприимства. Отели и рестораны. – М.: Экономика, 2000. –207 с.
21. Пузакова Е.П., Честникова В.А. Международный туристский бизнес. – М.: Экспертное бюро, 1997. – 170 с.
22. Ронский М. Дом образцового содержания // Вояж и отдых. – 2000. - № 5. – С.97-100.
23. Сенин Б.С. Организация международного туризма. – М.: Финансы и статистика, 2000. – 400 с.
24. Се<span class="dash041e_0441_043d_043e_0432_043d