Сучасні тенденції у розвитку готельного господарства світу

Також інтеграція має  місце і з суднохідними компаніями.

Для привертання потоку іноземних туристів у багатьох країнах  використовують різноманітні засоби – розвивається мережа готелів для іноземних туристів, поліпшується їх рівень оснащення й обслуговування, реставруються цінні архітектурні пам’ятники, будуються унікальні рекреаційні об’єкти. Так, наприклад, У Франції значну роль у привертанні до країни додаткових потоків іноземних туристів призначалося зіграти відкритому під Парижем парку атракціонів “Євродісней”, аналогу відомого “Діснейленда” в Америці.

У Радянському Союзі  з відновленням туризму у 1950 році починається будування готелів в усів крупних містах країни.  

У 1940 році нараховувалось 793 готелі на 64 тисячі місць. Готелі існували у 669 містах з 1241 існуючих.

У 1980 році їх вже було 7000 на 700 тисяч місць.

Бурному росту готелів  сприяла Олімпіада. Готуючись до цієї незвичайної події в Москві були введені в експлуатацію наступні готелі: “Саяны” (520 місць), “Восход” (1400), “Космос” (3400), “Севастополь” (4000), “Центральный дом туриста” (1300), “Молодежная” (1600), “Спорт” (700), “Международная” (2500), “Союз” (385), а також туркомплекси “Измаиловский” (10000) і “Салют” (2020). [2; 11].

У цей же період побудовані готелі “Прибалтийская” (м. Ленінград), “Ялта” (м. Ялта) на 2400 місць кожна, “Закарпатська” у м. Ужгороді на 600 місць, а також 28-етажний гігант у  Дагомисі (м. Сочі).

Для будування багатьох вищезгаданих готелів залучались інофірми, які мали багатий опит будування  подібних об’єктів у багатьох країнах  світу. Сервіс у цих готелях нічим  не відрізнявся від наданого за кордоном.

Готельний бізнес і туристський  бізнес нерозривно пов’язані поняття. Значну роль у їх розвитку грає реклама. Завдяки їй туристи намагаються відвідати екзотичні місця нашої планети, подивитись щось незвичайне – задовольнити свої невичерпані, пізнавальні поривання.

 

1.2. СУЧАСНИЙ  СТАН ГОТЕЛЬНОЇ БАЗИ СВІТУ

 

 

Готелі – головний, класичний тип підприємств розміщення туристів. Одна з основних його ознак  складається з наявності номерів.

Класифікація  і попит. Готельні підприємства класифікують за різними критеріями. Найчастіше використовують серед них наступні: рівень комфорту, умови використання, функціональне призначення, місцезнаходження, тривалість роботи, забезпечення харчуванням, тривалість перебування, рівень цін. [11; 31].

В залежності від свого  місцезнаходження готелі можуть бути:

• Центральні (розташовані у центрі міста);
• Курортні (у курортній місцевості);
• Казино (в одному із центрів ігорного бізнесу);
• Аеровокзальні (у районі аеропорту);
• Автострадні (на автостраді).

За тривалістю роботи готелі поділяються на:

• працюючі цілодобово;
• працюючі два сезони;
• односезонні.

По забезпеченню харчуванням  розпізнають:

• готелі, які забезпечують повний пансіон (розміщення + 3-разове харчування);
• готелі, які пропонують розміщення і тільки сніданок.

За тривалістю перебування  гостей розрізняють готелі:

• для тривалого перебування клієнтів;
• для короткочасного перебування.

За рівнем цін на номери готелі класифікують на:

• бюджетні (25-35 доларів США);
• економічні (35-55 доларів США);
• середні (55-95 доларів США);
• першокласні (95-195 доларів США);
• апартаментні (65-125 доларів США);
• фешенебельні (125-425 доларів США).

В залежності від функціонального  призначення готелі диференціюються  на декілька типів:

• Загального типу (відомствені);
• Туристські: 
• для автотуристів (мотелі, кемпінги, ротелі);
• для водного туризму (ботелі, флотелі, флайтелі);
• для гірського туризму;
• для молоді;
• Курортні;
• Для спортсменів;
• Для транзитних пасажирів;
• Для нарад (конгрес-готелі, конференц-готелі, бізнес-готелі).

В залежності від умов використання:

• Таймшер;
• Кондомініум;
• Для тривалого проживання;
• Для проведення конференцій.

Однак на перше місце  при класифікації готелів виходить безперечно рівень комфорту. На підвалинах встановлення рівня комфорту у теперішній час базуються більш тридцяти систем класифікації, найбільш розповсюдженими  серед яких є наступні:

• європейська, або, як часто її називають, система “зірок”, яка базується на Французькій національній системі класифікації, в основі якої знаходиться розподіл готелів на категорії від однієї до п’яти зірок. Така система застосовується у Франції, Австрії, Угорщині, Єгипті, Китаї, Росії і інших країнах;
• система літер (А, В, С, D) використовується у Греції;
• система “корон” застосовується у Великобританії.

Численні спроби ВТО, Комітету готельної і ресторанної  індустрії Європейського Союзу, Міжнародної готельної асоціації упровадити єдину класифікацію готелів у світі виявились безуспішними. Задача ускладнюється ще й тим, що крім готелів, існує багато інших засобів розміщення, кожний із своєю специфікою.

Іноземні міжнародні каталоги, намагаючись полегшити  клієнту вибір готелю, переходять на систему піктограм. (див. додаток 1). Вони містять відповідні значки і символи, яких нараховується біля сотні. Для більшої зручності часто супроводжуються невеличкими поясненнями на двох-трьох мовах.

Останні 15-20 років у  готельному секторі були відмічені появою нової категорії готелів – економічного класу (budget/economic hotels). Ці недорогі, але комфортабельні готелі прекрасно зарекомендували себе на туристському ринку багатьох країн Заходу, у першу чергу США, Великобританії, Франції. Вони забезпечують високий стандарт обслуговування, гарантуючи зручне розміщення у сучасних, функціонально продуманих номерах за поміркованими цінами. [1; 241].

Крім рівня побутових  послуг, набору і кількості послуг, готельні підприємства розрізняються формами власності. За цією ознакою виділяють державні, муніципальні й приватні готелі. Остання категорія домінує на ринку туристських послуг. У таких європейських центрах туризму, як Париж, Лондон, Амстердам, Мадрид, Франкфурт-на-Майні на неї припадає більше 50 % усіх засобів розміщення готельного типу, а в Мілані – 90 %. [1; 245]. Зміни у відношеннях власності знайшли відображення в системі кондомініуму, коли кілька осіб спільно володіють одним майном. Вона отримала широке розповсюдження на Заході, а також на американських туристських ринках у виді таймшерів.

Таймшер (time share, у перекладі з англійської “частина часу”) – спільне володіння, або, точніше, довготермінова оренда клубних засобів розміщення з правом користування ними протягом визначеного часу. Особливістю класичного таймшеру є наявність сертифікату власності на певний період часу. У ряді країн таймшер може бути предметом залогу, поступки, забезпеченням кредиту або  передано як спадок. Система “володіння відпочинком” – одна із самих швидко зростаючих галузей туристського бізнесу. Але характер таймшерного бізнесу змінюється. Спочатку нова сфера діяльності приваблювала головним чином мілких підприємців, але з ростом популярності таймшеру до неї подалися крупні компанії. Сьогодні ринок “власності на канікули” поділений між відомими, поперед всього американськими, корпораціями, такими як “Hilton Hotels Corporation”, “Marriott International”, “ITT Sheraton”, “Holiday Inns Wordwide” та інші.  

   Різноманіття  інтересів споживачів готельних  послуг визначає сучасну сегментацію світового готельного ринку й різноманіття послуг. Більше 50 % подорожей складають ділові поїздки, біля 40 % припадає на поїздки з метою відпочинку і 10 %  - на подорожі з іншими цілями. [13; 171]. Ця структура споживчого попиту визначає і попит на готелі відповідної якості і спрямованості.

Так у ділових людей  і бізнесменів спостерігається  попит на дорогі готелі високого рівня  обслуговування. Серед них найбільший відсоток складають бізнес-готелі й  конгрес-готелі, які мають необхідні умовами для роботи (для проведення ділових зустрічей, нарад), а також високі комунікаційні можливості.

Готелі, які пристосовані для відпочинку, розваг й екскурсій, складають у відсотковому відношенні майже таку ж кількість, але вони відносяться до готелів середнього й економічного класів, готелів-апартаментів або готелів курортного типів.

Розвиток масового туризму, у першу чергу внутрішнього туризму, породжує попит на засоби розміщення, розташовані ближче до природи (заміські готелі і туркомплекси, приватні пансіонати, туристські деревні й т. д.) і більш дешевші, але із достатньо широким набором послуг.

Різноманіття інтересів  й потреб решти подорожуючих (біля 10 %) породжує попит на засоби розміщення інших типів (готелі для спортивного  туризму, спеціалізовані готелі, в тому числі і мобільні й т. д.).  

Спеціалізація і готельні об’єднання. Останнім часом поряд із традиційними повносервісними готелями з’являється все більше спеціалізованих підприємств зі скороченим набором послуг. Спеціалізація підприємств може бути найрізноманітнішою. Готелі можуть орієнтуватися на обслуговування представників визначеного сегмента туристського ринку: наприклад, на клієнтів, що призначують свою відпустку грі в гольф, катанню на лижах, кінним турам і т. ін., туристів, що виїжджають на конгреси, виставки, ярмарки тощо.

Поглиблення спеціалізації  підприємств гостинності взаємопов’язане  з такою найважливішою тенденцією, як створення міжнародних ланцюгів, що мають велике значення у розробці та впровадженні високих стандартів обслуговування.

Говорячи про ланцюг, розуміють групу підприємств, що здійснюють колективний бізнес і  перебувають під безпосереднім  контролем керівництва ланцюга. Ланцюг може мати власні будинки або  орендувати їх. Керівництво ланцюга  має переваги при розподілі прибутку, але разом з тим відповідає за всі витрати, можливі при будь-яких (зокрема фінансових) операціях.

Міжнародна готельна асоціація (МГА) поділяє готельні ланцюги  на три категорії:

Перша – корпоративні ланцюги – готельні корпорації, що володіють численними підприємствами;

Друга – ланцюги незалежних підприємств, що об’єднуються для використання загальної системи бронювання, концепції  маркетингу, реклами й інших дорогих  для окремого підприємства послуг;

Третя – ланцюги, що надають  управлінські послуги.

Існує багато точок зору стосовно того, що послужило причиною успіху ланцюгів. Проте явними причинами є сталість якості продукту, ідентичність послуг на різних підприємствах, а також доступність цін.

Кожний тип готелю, що входить  у готельний ланцюг, має свою марку. Перевагою компаній, що суворо дотримуються своїх фірмових найменувань, є те, що користувачі послуг одного готельного ланцюга досить чітко уявляють якість обслуговування і розміщення на підприємстві, що належить до цього ланцюга, незалежно від його місця розташування. Це дає можливість задовго до відкриття нового готелю проводити його рекламу й бронювання, будучи впевненими, що постійні клієнти надають перевагу новому готелю відомої марки випадковому вибору, зробленому під час поїздки. Практика свідчить, що готельний ланцюг ще задовго до відкриття готелю починає проводити бронювання місць. З цього часу назва готелю й усі його реквізити включаються в національний перелік готелів, а також у всілякі спеціальні довідники.

Процес зростання значення готельних ланцюгів в управлінні світовим готельним господарством характеризується істотним протиріччям: з одного боку укрупнюються головні готельні ланцюги, що оперують у багатьох країнах, з іншого, - все більше країн створюють власні готельні ланцюги, що успішно конкурують з інтернаціональними монополіями.

Штаб-квартири 325 готельних ланцюгів розташовані у 39 країнах світу. Причому  понад 60  % з них припадає на США, 17 штаб-квартир – У Великобританії, 14 – у Японії, 11 – у Німеччині, 8 – у Гонконгу, по 6 – у Франції і Сінгапурі. [28; 15]. (Див. додаток 2).

Таким чином готельні ланцюги мають  в управлінні готелі місткістю 5698,7 тис. номерів. Лідируюче положення  зберігають США, на частку яких припадає 62,5  % від усіх номерів, а на частку головних європейських країн – усього 27,1  %. Роль готельних ланцюгів в управлінні постійно зростає. У табл. (додаток 3) наведено кількість готельних номерів у ланцюгах у різних країнах світу за 1999 рік. Нині готельні ланцюги об’єднують приблизно половину всіх існуючих у світі готелів. [28; 16]. 

Крім готельних ланцюгів, на світовому  туристському ринку активно функціонують специфічні об’єднання, основна мета яких – виявляти кращих представників  готельного бізнесу. Наприклад, з 1928 року проводить роботу з визначення найкращих  готелів світу міжнародна корпорація “Ведучі готелі світу”. Вона щорічно поміщає дані про кращі підприємства у своєму спеціальному каталозі. Міжнародна організація “Привілейовані готелі і курорти світу” проводить таку роботу близько 30 років. З 1968 року функціонує міжнародна готельна асоціація “Найтихіші готелі світу”, штаб-квартира якої находиться у Парижі.