Сучасні тенденції у розвитку готельного господарства світу

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 

на тему: ”Сучасні тенденції у розвитку готельного господарства світу ”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КИЇВ – 2001

 

 

 

 

 

                                     ЗМІСТ

 

                                                                                                      стор. 

Вступ……………………………………….…………………………3-4

 

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИКА ГОТЕЛЬНОЇ ІНДУСТРІЇ
1. Короткий нарис історії розвитку готельного сервісу………5-8
2. Сучасний стан готельної бази світу ……………...…...……9-15

 

2.  ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ГОТЕЛЬНОГЇ СПРАВИ

2.1. Будівництво готелів……………………………………..……16-19

2.2. Впровадження нових  технологій……………………….……20-24

2.3. Обслуговування………………………………………….……25-30

 

2. МІЖНАРОДНІ ПЕРСПЕКТИВИ І ПРОГНОЗИ

РОЗВИТКУ ГОТЕЛЬНОГО СЕРВІСУ………...…………………31-34

 

ВИСНОВКИ І  ПРОПОЗИЦІЇ ….………………………………35-36

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ……………….……………………….37-38

 

ДОДАТКИ…………………………………………………...……39-43

 

 

 

 

                   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

 

 

“Ти придумай таке, чого ніколи не було і не  може бути”. Про кошти можеш не турбуватися  – скільки треба, стільки і  буде.

Архітектор  стримав своє слово і зробив усе  так,як раніше ні у кого і ніде не було.

Вперше побачивши  цей готель, навіть самі спокусливі туристи втрачають дар мови і  ціпеніють від захоплення. Уж не міраж би це? 

 

Сьогодні готельне господарство стає все більш прибутковою справою, і будівництво готелів здійснюється переважно з урахуванням комерційних цілей. Такому рішенню сприяв розвиток туризму. Готельний бізнес і туристський бізнес нерозривно зв’язані поняття. Розвиток туристської індустрії викликав небачений зріст готельного господарства. У зв’язку з цим багато країн почали вкладати великі кошти у розвиток цієї галузі економіки. Отже з точки зору бізнесу готель є комерційним виробництвом, яке пропонує на ринку свій товарний продукт у вигляді послуги (комплексу послуг). Армію туристів обслуговують сотні тисяч готельних робітників. У багатьох країнах готельне господарство стає однією з найважливіших сфер заняття населення.

Як розвиток туризму  викликав розширення готельної справи, так і використання готельних і туристських комплексів сьогодні сприяє розвитку іноземного туризму у свою чергу, а також розширенню спілкування між людьми, розвитку культурних зв’язків, зближенню народів.

Актуальність  теми. У теперішній час готельне господарство у всьому світі стало на індустріальну основу і являє собою галузь економіки, яка забезпечує значні валютні надходження за рахунок розвитку іноземного туризму.

Тільки цього вже  достатньо, щоб зрозуміти, наскільки актуальна тема розвитку готельного господарства, визначення його сучасних тенденцій і майбутніх прогнозів, аналіз минулих помилок і планування нових стратегій управління та розширення готельної бази.

Але погляд на готельне господарство тільки як на комерційну галузь економіки, яка здатна приносити прибуток, являв  би собою лише частину цієї сфери діяльності.

Ще за часів своїх  перших прототипів, у ХІІ – ХІІ  ст., так звані “готелі” перш за все створювалися з метою надання  послуг розміщення, відпочину у комфортних і пристойних умовах. Вже тоді зверталася увага на настрій і задоволення потреб постояльців. І саме ця риса є особливістю і основою діяльності крупніших готелів світу. Сьогодні в умовах нових тенденцій на ринку індустрії гостинності вони мають унікальну можливість ще більше підняти свій престиж і репутацію за рахунок поліпшення стандартів обслуговування, які б відповідали б самим високим сучасним вимогам. Тому було б несправедливо називати галузь готельного господарства чисто комерційною діяльністю.

За основну  мету цієї роботи автор ставить дослідження тенденцій розвитку автор ставить дослідження тенденцій розвитку сучасної готельної справи у межах всього світу, визначення поведінки різних країн у сфері цієї діяльності, оцінити їх майбутні прогнози і напрямки розвитку. Для реалізації цієї мети автор ставить перед собою конкретні завдання для роботи:

1. Знайомство з історією розвитку готельної бази у світі;
2. Надання загальної характеристики сучасного готельного бізнесу;
3. Визначити основні тенденції розвитку готельної індустрії за різними напрямками: будівництво, технології, обслуговування;
4. Вивчення прогнозів і перспектив майбутньої готельної справи, а також їх авторська оцінка.

      Історіографія теми. Понад 30 джерел було використано у процесі написання курсової роботи. Більшість з них являють собою спеціальну літературу останніх років видання (1997 - 2001), яка надає  майже повний аналіз сучасного готельного господарства світу. Але хотілося б відмітити, що цифрові дані в різних джерелах розбігаються. Це можна пояснити розбіжністю у термінології та основних поняттях готельної індустрії, а також справжньою важкістю підрахунків. Для більш ретельного дослідження тенденцій розвитку готельних послуг у різних країнах, їх засобів залучення клієнтів і впровадження нових технологій було переглянуто значну кількість журналів і рекламних каталогів. Основні з них – “Гостиничный и ресторанный бизнес”, “Вояж и отдых”.

 Структурно курсова  робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, додатків  та списку літератури.     

 

   

 

 

 

 

 

 

1. ЗАГАЛЬНА  ХАРАКТЕРИСТИКА ГОТЕЛЬНОЇ ІНДУСТРІЇ

 

1.1. КОРОТКИЙ НАРИС ІСТОРІЇ РОЗВИТКУ ГОТЕЛЬНОГО СЕРВІСУ

 

Ретроспективний аналіз розвитку готельного господарства дозволяє відокремити кілька періодів цього  процесу.

        I період починається із дрівніх часів. Вже тоді для караванів на дорогах та у містах Близького Сходу, Середньої Азії та Закавказ’я існували ханни, каравани-сараї, постоялі двори. Наприклад,  у Асирії караван-сараї існували більш ніж до 1000 років до нашої ери. Це були 2-х або 3-х поверхові будівлі. На перших поверхах частково розташовувались стойли, частину приміщень займав хазяїн із своєю родиною, інші були пристосовані для постояльців.

     У монгол  вже у XII-XIII вв. була широко розвинена ямська служба. Її назва походить від татарського слова “ям” – це значить “станція”.[2; 6]. Великі володіння Чінгісхана та інших монгольських завойовників були вкриті сіткою ямів. Вони, як караван-сараї та арабські ханни, розташовувались один від одного на відстані кінного переходу, тобто виконували функцію готелів у той час. Потім ямські станції з’явились і на Русі.

     Поступово  форми готельного обслуговування  розвивалися та вдосконалювалися. До речі, само слово “готель”  походить від латинського “hospitalis”, що значить гостинний. Хоча одна з розповсюджених точок зору така, що поняття “hospitality” (гостинність) походить від давньофранцузької “hospice”, що значить “будинок для мандрівників”. [11; 19].

     II період розвитку готельного господарства характеризує середньовіччя.

     У Київській  Русі, в Московському князівстві  та у великому Новгороді з’являються гостинні двори. Одночасно з їх появою продовжувала функціонувати й ямська служба. У XVI в. була завершена її централізація й складено Ямський наказ, у відповідності з яким створювалися ямські станції. Наказ діяв до середини XVIII в., але сама ямська служба перестала існувати значно пізніше.

У цей період усюди: у  східних ханнах, у руських ямських  станціях, у англійських іннах, у  японських рьоканах, у маленьких  сільських готелях Франції й  Іспанії з’являються таверни, харчівні, чайхани – прообрази сучасних ресторанів.

У гостинних дворах вдосконалювалось обслуговування. Вони стали далеким  прообразом інтуристських готелів  нашого часу. Гостинні двори диференціювались за національною ознакою. Так, наприклад, у Новгороді у ХІІ-ХVII вв. існували німецький та голландський гостинні двори, а у Москві англійський, “свійський”, грецькі, вірменські.

У гостинних дворах зупинялись, жили і здійснювали комерційні операції іноземні купці.

ІІІ період розвитку готельного господарства характеризує час становлення раннього капіталізму. У цей період відбувається інтенсивний розвиток готельної справи. Концентрація виробництва у містах, пошуки вигідних ринків збуту продукції, встановлення міжнародних зв’язків сприяли міграції значної частини населення. У зв’язку з цим різко збільшилась кількість готелів у багатьох країнах світу.

Так, наприклад, в Австро-Угорщині вже у 1913 р. існувало 15 тис. готелів. В основному це були невеликі готелі, але нарівні з ними будувались і більш крупніші. Місткість готелів  у цей час у середньому  складала 30-35 міст.

В Італії широко використовувались  історичні й архітектурні пам’ятники, багатство і колорит природної  середи. Саме в Італії  і Швейцарії  вперше з’явились туристські готелі.

У великих масштабах  здійснювалось будівництво готелів  у курортних містах. Приоритетними у розміщенні курортних готелів стають природні фактори: готелі будувались в найбільш мальовничих місцях біля озер, річок, морських пляжів, мінеральних джерел і т. д.

Поступово конкуренція  у сфері готельного бізнесу ставала  більш жорсткою. Дрібні (сімейні) готелі, не витримавши конкуренції, розорювались, їх поглинали акціонерні товариства і компанії, які почали діяти не тільки у межах своєї країни, але й за кордоном. Перед першою світовою війною був створений Міжнародний союз володарів готелів, який з’єднав 1700 готелів у різних країнах світу. Вдосконалюється і сервіс: у Дюссельдорфі відчиняється перший у світі інститут готельного господарства.

IV період розвитку готельного господарства пов’язаний із широкомасштабним розвитком туризму у світі.

У міжвійськовий період, а особливо після другої світової війни готельна справа перетворилася  у значну галузь господарства а також  у важливе (у деяких країнах –  вирішальне) джерело надходження  валюти. Англійці, наприклад, відмічають, що туризм займає четверте місце серед експортних галузей господарства Великобританії.

У Італії, наприклад, у  сфері готельного обслуговування зайнято  більше 800 тис. чоловік, тобто більше, ніж у таких важливих галузях  промисловості, як машинобудування, хімічна  та легка промисловість.

У Франції у готельному господарстві країни зайнято більше 200 чол., а у сезон – півмільйона  чоловік.                                           

V період розвитку готельного господарства пов’язаний із розвитком різних засобів транспорту, особливо автомобільного і авіаційного, пожвавленням міжнародної торгівлі та культурних зв’язків між країнами та подальшого розвитку туризму.

У цей період відбувається подальша диференціація готелів  за функціональним призначенням. У  зв’язку з колосальним розвитком автомобільного транспорту з’являються нові типи готельних комплексів для автотуристів. Розвиток водного туризму також сприяв появленню нових типів готельних комплексів. У багатьох країнах світу значна частина готелів стала належати або контролюватися акціонерними готельними корпораціями. Район дії кожної корпорації нерідко значно перебільшував територію однієї держави.

Сучасні готельні корпорації у розвинених країнах володіють  цілою системою готелів, ресторанів, комплексів відпочинку й туризму.

За повідомленням статистичного відомства США, готельна корпорація “Інтерконтинентальготель” має 72 готелі (27540 номерів) у 48 країнах і продовжує їх будування. Обслуговуючий персонал корпорації – 27100 чоловік.

Друга велика корпорація – “Супранасьонал” має свої підприємства не тільки на території США, а й у ряді європейських країн; їй надані функції міжнародної готельної організації.

Французька “Мерідіен” забезпечила завантаження готелів  на 70% та володіє у теперішній час 30 готелями, які знаходяться у 27 країнах світу. Планується збільшити їх кількість й охопити ще більше країн.

Бельгійський туроператор  “Сюнер” має ряд готелів на узбережжі Середземного моря: в Іспанії, Греції, Тунісі, Італії, Марокко.

Найбільша у світі  готельна компанія “Холідей Інз Інтеркорпорейтед” має 1405 готелів у США й ще у 20 країнах світу.

В Англії приоритетне  положення займає  компанія “Траст Хаузез Лімітед” з 225 готелями на 30 тис. місць.

У останні роки у кількох  країнах світу почали створюватися багатопрофільні концерни, які обслуговують майже усю сферу туризму. Цьому сприяв потужний розвиток авіації. Розвиток авіаційного транспорту привів до того, що кількість пасажирських місць у літаках значно перебільшує можливості готелів. У зв’язку з цим авіаційні компанії починають активно включатися у сферу готельного господарства.

Так, американська компанія “Пан-Амерікен” стала володарем  готельної корпорації “Інтерконтиненталь”, яка має 51 діючий і 19 готелів ще будують. Інша американська авіакомпанія (ТВА) придбала за кордоном 53 готелі відомої корпорації “Хілтон Інтернешенл”, підприємства якої розташовані у 36 країнах.

У Франції авіаційна  компанія “Ер-Франс” заснувала власну готельну й туристичну корпорацію “Сотер”.

Інтеграція готельних  фірм з авіаційними компаніями дає  можливість у ряді випадків надає клієнтам усілякі тарифні пільги, наприклад, продажу авіаційних квитків за пільговими цінами, продажу номерів у кредит і т. п.