Соціальна інфраструктура України. Проблеми та перспективи розвитку

     Одним із напрямів у роботі молодіжних підрозділів  виконавчої гілки державної влади  є робота з військово-патріотичного виховання молоді. На Полтавщині, наприклад, із цією метою проводяться місячники оборонно-патріотичної роботи, присвячені Дню Перемоги, день призовника, військово-спортивні заходи, присвячені Дню незалежності України тощо. Постійно оновлюються експозиції музеїв бойової слави військових частин для регулярного ознайомлення допризовної молоді. На базі військового училища зв'язку проводяться обласні огляди юнармійських загонів.

     Наступним напрямом у роботі молодіжних структур виконавчої гілки державної влади є діяльність з підтримки творчої та обдарованої молоді. Адже від того, наскільки повно розкривається творчий потенціал молоді, залежить добробут та умови життя прийдешніх поколінь. Особливо вагомою є віддача від вкладу в суспільні здобутки талановитої її частини.

     Важливим  напрямом діяльності молодіжних структур виконавчої гілки державної влади  є також допомога та надання підтримки  окремим категоріям молоді. Ряд заходів, спрямованих на допомогу соціальне  малозахищеним групам молоді, здійснюється в м. Запоріжжя. Облдержадмістрація Одещини надає матеріальну допомогу молодим сім'ям, що опинилися в скрутному становищі. Спільно з Міжнародним Центром здоров'я сім'ї розроблена й реалізується програма "Одеська медична альтернатива" з медичного обслуговування студентських сімей. У межах програми надаються консультації, діагностична й медична допомога.

     Важливе місце в діяльності молодіжних структур виконавчої гілки державної влади займає питання дослідження стану справ у Молодіжному середовищі з метою прийняття адекватних рішень та ефективнішого ведення роботи.

     Результати вивчення практики діяльності "молодіжних" підрозділів виконавчої гілки державної влади в регіонах України свідчать, що незважаючи на складну економічну ситуацію, провадиться певна робота щодо здійснення державної молодіжної політики, розширюється й урізноманітнюється організаційно-управлінська та молодіжна інфраструктура, що входить до складу молодіжної галузі державної діяльності. Вивченню кращого досвіду щодо вирішення проблем молодого покоління, ознайомленню з ним усіх, хто має відношення до молодіжної сфери державної діяльності слід і надалі приділяти особливу увагу.

     Однією  з найболючіших проблем для молодих  людей є безробіття та брак свого  житла. Статистичні дані свідчать, що 30% загальної кількості безробітних припадає на молодих.

     Для розв'язання проблеми працевлаштування молоді в країні розроблена програма підтримки та розвитку молодіжного  підприємництва, яка ввійшла до Державної  програми розвитку малого підприємництва в Україні на 2006-2007 рр. У 2008 р. було проведено Міжнародну науково-практичну конференцію "Молодь та бізнес: взаємодія структур малого й середнього бізнесу, державних інститутів та вищої школи".

     Для розв'язання нагальних проблем молоді в країні сформовано механізм реалізації молодіжної політики, який включає цілу низку державних структур і відомств.

     Для здійснення системної роботи з молоддю  вдосконалюється мережа відповідних  установ. Наприкінці 2007 р. діяло 502 центри соціальних служб для молоді. При центрах створено 985 спеціалізованих формувань: реабілітаційні та кризові центри, служби "Телефонів довіри", консультативні пункти, агентства та біржі праці, школи батьківської підтримки, клубні об'єднання. В цій системі вже реалізовано 1675 програм, спрямованих на соціальне обслуговування, патронаж, профілактику та реабілітацію молоді. Тільки за перше півріччя 2008 р. допомогу отримало 1,6 млн. молодих людей.

Останнім  часом дещо зросла політична активність молоді, що було продемонстровано, зокрема, під час виборчої кампанії 2006 р., коли понад 60%  молодих людей узяло участь у виборах, і, особливо, під час президентських виборів 2007 р., коли визначальним став саме внесок молоді. Нині в чотири рази збільшилася кількість молодих народних депутатів України, 45 молодих громадян віком до 28років обрано до складу Верховної Ради АР Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад, майже 5 тис. — до місцевих рад народних депутатів, близько 800 осіб працюють на керівних посадах в органах місцевої виконавчої влади та місцевого самоврядування.

     Молодіжний  рух стає консолідованішим, організованішим, зростає молодіжна ініціатива; визначальною його рисою стає демократичність. Як порівняти з 2005 р., кількість молодіжних формувань загальноукраїнського рівня збільшилася майже втричі.

     Поглиблюється процес співпраці державної влади  з громадськими молодіжними об'єднаннями. За безпосередньої участі молодіжних організацій проведено низку  важливих заходів: IV Світовий конгрес  українських молодіжних організацій, Форум християнської молоді України та ін.

     В Україні поширюється волонтерський  рух. Добровільні помічники надають  допомогу інвалідам та сиротам; підтримують  багатодітні сім'ї; працюють у центрах реабілітації для дітей і молоді, що постраждали від насильства; беруть участь у реалізації програми "Діти вулиці".

     Особлива  увага приділяється здібній і  талановитій молоді, яка уособлює інтелектуальний потенціал нації. Одним із пріоритетних напрямів роботи держави стало створення системи  пошуку й підтримки талановитої  молоді та обдарованих дітей. Для цього створено інформаційний банк даних "Обдарованість". За підтримки держави регулярно провадяться Всеукраїнський фестиваль сучасної української естрадної пісні Червона рута", Міжнародний конкурс молодих українських літераторів “Транослов”, Всеукраїнський молодіжний фестиваль "Перлини сезону", Міжнародний фестиваль "Крізь терни до зірок", Всеукраїнський фестиваль ігрових програм "Місто дитячих усмішок" [8].

7.1. Засади і принципи державної молодіжної політики

     Головними завданнями державної молодіжної політики є:- вивчення становища молоді, створення необхідних умов для зміцнення правових та матеріальних гарантій щодо здійснення прав і свобод молодих громадян, діяльності молодіжних організацій для повноцінного соціального становлення та розвитку молоді;- допомога молодим людям у реалізації й самореалізації їх творчих можливостей та ініціатив, широке залучення юнаків і дівчат до активної участі у національно-культурному відродженні українського народу, формуванні його свідомості, розвитку традицій та національно-етнічних особливостей;- залучення молоді до активної участі в економічному розвитку України;- надання державою кожній молодій людині соціальних послуг по навчанню, вихованню, духовному і фізичному розвитку, професійній підготовці;- координація зусиль всіх організацій та соціальних інститутів, що працюють з молоддю.Головними принципами державної молодіжної політики є:- повага до поглядів молоді та її переконань;- надання права і залучення молоді до безпосередньої участі у формуванні й реалізації політики та програм, що стосуються суспільства взагалі і молоді зокрема;- правовий та соціальний захист молодих громадян, перш за все осіб, які не досягли 18 років, з метою створення необхідних стартових можливостей для їх повноцінного соціального становлення та розвитку;- сприяння ініціативі та активності молоді в усіх сферах життєдіяльності суспільства.

     Молодіжна політика в Україні є пріоритетним напрямком діяльності держави. Її засади і принципи сформульовані в Декларації «Про засади державної молодіжної політики в Україні» від 15 грудня 1992 р., яка стала основою для подальшого розвитку державної молодіжної політики, базою практичної діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування.

     Державна  молодіжна політика ставить за мету створення соціально-економічних, політичних, організаційних, правових умов та гарантій для життєвого самовизначення, інтелектуального, морального, фізичного розвитку молоді, реалізації її творчого потенціалу як у власних інтересах, так і в інтересах України.

     Головними завданнями державної молодіжної політики є: вивчення становища молоді, створення необхідних умов для зміцнення правових і матеріальних гарантій щодо здійснення прав і свобод молодих громадян, діяльності молодіжних організацій, з метою повноцінного соціального становлення та розвитку молоді; допомога молодим людям у реалізації і самореалізації їх творчих можливостей та ініціатив; широке залучення юнаків і дівчат до активної участі у національно-культурному відродженні українського народу, формуванні його свідомості, розвитку традицій і національно-етнічних особливостей та ін.

     Державна молодіжна політика поширюється на громадян України віком від 15 до 28 років незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної належності, статі, освіти, ставлення до релігії, роду і характеру занять і здійснюється через органи державної виконавчої влади, установи, соціальні інститути та об'єднання молодих громадян.

Державна  молодіжна політика в Україні  щодо освіти, соціально-політичної, економічної сфер, розвитку духовного, культурного, фізичного потенціалу молоді та функціонування молодіжних організацій визначається законодавством України.

     Державна молодіжна політика формується та реалізується шляхом: прийняття законодавчих актів, інших рішень у цій сфері; проведення у Верховній Раді щорічних слухань про становище молоді та підготовки доповіді з цього питання Верховній Раді, Президенту України; діяльності в органах державної влади структурних підрозділів, що займаються проблемами молоді; створення соціальних служб для молоді та підготовки соціальних працівників; розроблення та реалізації цільових комплексних молодіжних програм тощо [8].  
 

7.2. Організаційно-правове забезпечення реалізації молодіжної політики

     Правові засади політики у справах сім'ї та молоді сформульовані в ст. 51 Конституції України, згідно з якою сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава постійно дбає про матеріальну підтримку молоді, про що свідчить низка законів України та інших нормативно-правових актів.

     Так, Закон України «Про сприяння соціальному становленню і розвитку молоді України» визначає загальні засади створення та реалізації організаційних, соціально-економічних, політико-правових умов соціального становлення та розвитку молодих громадян України в інтересах особистості, суспільства та держави.

     Держава забезпечує право молоді на створення  молодіжних громадських організацій  — об'єднань молодих громадян. Обов'язковою  статутною вимогою таких організацій  є припинення членства в них при досягненні певного віку. До молодіжних громадських організацій належать також об'єднання громадян та фонди, основними статутними цілями яких є розв'язування молодіжних проблем і сприяння соціальному становленню та розвиткові молоді. Органи громадських молодіжних організацій мають право вносити пропозиції з питань соціального становлення та розвитку молоді до органів місцевого самоврядування.

     Проведення державної політики з питань сім'ї, соціального становлення та розвитку молоді здійснюється Державним комітетом молодіжної політики, спорту і туризму України разом з іншими міністерствами та центральними органами виконавчої влади, місцевими адміністраціями, у складі яких діють структурні підрозділи по роботі з молоддю, органами місцевого самоврядування, а також шляхом взаємодії з молодіжними громадськими організаціями та їх всеукраїнськими об'єднаннями.

     Державний комітет разом з іншими органами виконавчої влади розробляє, а Кабінет Міністрів затверджує спеціальні норми та нормативи щодо соціального становлення та розвитку молоді, урахування яких є обов'язковим для всіх органів державної виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності.

     Управління у справах сім'ї та молоді реалізують державну політику стосовно сім'ї, жінок, молоді та дітей, охорони материнства і дитинства, створення сприятливих умов для фізичного, інтелектуального і духовного розвитку зазначених категорій громадян, забезпечення, рівних прав і можливостей, а також організують виконання актів законодавства України, здійснюють контроль за їх реалізацією у межах своєї компетенції.

     Соціальні служби для молоді надають молодим людям інформаційну, правову, психолого-педагогічну, медичну та інші форми соціальної допомоги, реалізують необхідні заходи з метою запобігання негативним явищам у молодіжному середовищі (правопорушенням, алкоголізму, наркоманії, токсикоманії, проституції тощо) та їх подолання, здійснюють соціальну опіку над окремими категоріями молоді, зокрема інвалідами, дітьми-сиротами.