Розробка бізнес-плану діяльності підприємства

 

Таким чином, в даному розділі складено кошторис витрат на утримання та експлуатацію обладнання загальною сумою 1414548,39 грн., в структурі якого найбільше витрат іде на амортизацію обладнання. Також було проведено розрахунок планової калькуляції по виробу А та визначено собівартість одиниці виробу, яка складає 24,7 грн. В структурі витрат на виготовлення продукції переважають змінні витрати, які становлять 12,87 грн, тобто витрати на заробітну плату, сировину, електроенергію, амортизаційні відрахування.

Також було встановлено  ціну одиниці, яка складає 24,7 грн., що дозволяє отримати прибуток з одиниці в розмірі 7,3 грн. і чистий прибуток з усієї виробничої програми 719,79 тис.грн. Досить високим є показник рентабельності виробництва, який становить 29,55%. Виходячи з очікуваної рентабельтності, можна визначити, що робота дільниці підприємтсва у плановому періоді буде прибутковою.

 

5. Розрахунок календарно-планових нормативів.

 

Необхідний інструмент для планування руху предметів праці у виробництві – календарно-планові нормативи.

До системи календарно-планових нормативів належать:

1)   ритм виробництва, лінії, робітника, місця, звичайно у хв./шт.;

2)   темп виробництва (величина, зворотна ритмові), що характеризує кількість асортименту, що випускається за одиницю часу;

4)   партія, під якою розуміють кількість заготовок виготовлених з одного налагодження;

5)   тривалість виробничого циклу виробів, асортименту замовлення у робочих днях;

6)   випередження у робочих днях.

Календарно-планові нормативи  розраховують на порівняно тривалий час, який охоплює увесь час виготовлення певної продукції в умовах одиничного, дрібносерійного і серійного виробництва з нерегулярною повторюваністю серій. При стійкій номенклатурі продукції, що випускається, нормативи визначають як на рік, так і на роки. Тому їх потрібно коректувати відповідно до розвитку техніки, технології та організації виробництва і не рідше одного разу на рік [12].

Важливою умовою для  забезпечення рівномірної роботи ліній  та ритмічного випуску продукції  є розрахунок календарно-планових нормативів роботи потокових ліній.

Основними календарно-плановими  нормативами потокових ліній є: такт (r), ритм (R), тривалість виробничого циклу (Тц), величина запасів (Z).

Такт потокової лінії  – це інтервал часу, за який сходять  з лінії вироби, що пересуваються  один за одним.

Ритм потокової лінії  – це інтервал часу, за який сходять з лінії предмети праці, що передаються транспортними партіями [14].

В залежності від способів передачі деталей з операції на операцію розрізняють три види рухів предметів  праці:

• послідовний вид руху, який характеризується такими умовами: вироби передаються на кожну наступну операцію всією партією після обробки її на попередній; устаткування в межах обробки партії виробів працює без простоїв.
• паралельний вид руху, суть якого полягає в тому, що деталі (поштучно або транспортними партіями) передаються на наступну операцію негайно після закінчення обробки на попередній операції, незалежно від часу виконання суміжних операцій та готовності всієї партії. Таким чином, обробка деталей партії здійснюється одночасно на багатьох операціях.
• послідовно-паралельний вид руху поєднує в собі переваги послідовного і паралельного видів руху, а саме: вироби передаються від одного робочого місця до іншого частинами партій; частини партій вибираються таким чином, щоб устаткування в межах обробки партій деталей не простоювало і щоб цикл обробки партій виробів був якомога коротший [9].

 

5.1 Розраховуємо такту лінії (rл):

 ,         (5.1)

де F_д - дійсний річний фонд часу роботи одиниці обладнання при двозмінній роботі, год.

η –коефіцієнт, який враховує регламентовані перерви (η=0,96-0,98)

N_в - програма випуску шт.

 год

 хв

5.2 Розраховуємо кількість деталей, що обробляються за зміну:

,од.,          (5.2)

де К_р.д. - кількість робочих днів в році.

 

5.3 Розраховуємо мінімальний розмір транспортної партії деталей, шт.:

,                                                 (5.3)

де Т_пз - норма підготовчо-заключного часу на партію, хв.;

- норма штучного часу на і-ту  операцію, хв.

L - коефіцієнт припустимих втрат часу на переналагодження обладнання (L = 0,08 - 0,1).

Для розрахунку мінімального розміру передаточної партії використовуємо дані табл. 5.1.

Мінімальний розмір передаточної партії деталей визначається по провідній операції, для якої відношення найбільше.

Провідна операція – 1, так як має найбільше значення відношення - .

5.4 Розраховуємо ритму партії ( R ):

 хв.,          (5.4)

де r – такт випуску, хв./шт.

- мінімальний розмір передаточної (транспортної) партії (шт.).

хв

 

Таблиця 5.1. Дані для розрахунку розміру передаточної партії.

№ оп.	Норма часу на операцію, Тшті. хв.	Коефіцієнт  виконання норм виробітку, Кв.н.	Норма підготовчо-заключного часу на операцію, Тп-з, хв.		Коефіцієнт припустимих втрат часу на переналагодження обладнання, L	Мінімальний розмір передаточної партії деталей,
1	3,8	1,2	30	7,89	0,08	83
2	8,6	1,2	40	4,65
3	9,12	1,2	40	4,39
4	6,4	1,2	40	6,25
5	4,2	1,2	30	7,14

 

5.5 Розраховуємо величин внутрішньоцехових запасів

Загальна величина внутрішньоцехових  запасів (Zзаг.) на неперервно-потокових  лініях включає наступні запаси:

- технологічні (Z_техн):

,од.         (5.5)

де n - число операцій, які виконуються на потоковій лінії;

- кількість виробів, які одночасно обробляються на кожному робочому місці і-ї операції.

M_прі - прийнята кількість робочих місць на і-й операції (визначається шляхом заокруглення розрахункового значення числа робочих місць на і-й операції до більшого або меншого цілого числа)

Z_техн. = 3*1+6*1+6*1+4*1+3*1=22

Технологічний запас  – це кількість виробів, які знаходяться  на робочих місцях в процесі обробки.

- транспортні (Z_тр).

При передачі поштучно та при наявності на кожній операції по одному робочому місцю величина транспортних запасів визначається за формулою:

Z_тр. = Z_техн. - 1                                                  (5.6)

При передачі деталей партіями або поштучно при наявності декількох робочих місць на окремих операціях транспортні запаси визначається за формулою:

Z_тр. = п_Т(m -1),          (5.7)

де  - розмір транспортної партії, шт.,

m - кількість операцій.

Z_тр. = 83 * (5 - 1)= 354

Транспортний запас  – це кількість виробів, які знаходяться  в процесі транспортування від  однієї операції до іншої.

- страхові запаси (Z_стр. ) визначаються в розмірі 5-15% змінного випуску деталей.

Страховий запас –  це виготовлені предмети праці (деталі, вузли), які призначені для забезпечення безперебійної роботи робочих місць на лінії у випадку непередбаченого виходу з ладу одного з робочих місць. Він розташовується на спеціальних площадках за робочим місцем, яке може вийти з ладу.

Z_стр.=260*0,1=26

При організації перервно-потокових (прямоточних) ліній крім розрахунків технологічних, транспортних та страхових припасів, величина яких визначається за тими самими формулами, що і для безперервно-потокових ліній, розраховуються оборотні запаси.

Оборотні запаси – це вироби, які знаходяться між операціями і які змінюють свою кількісну величину протягом періоду обслуговування, що обумовлено різною продуктивністю робочих місць на суміжних операціях.

Величина оборотних  запасів розраховується за формулою:

,        (5.8)

де  - час спільної роботи обладнання на суміжних операціях, хв.;

М_пр.і, М_пр.і+1 - кількість обладнання на попередній і наступній операціях;

Т_шт.і, Т_шт.і+1 - норма часу обробки деталі на попередній і наступній операціях, хв.

Продуктивність лінії за період обслуговування дорівнює

, од,        (5.10)

де R_о - період обслуговування, хв;

- такт лінії, хв./шт.

Період обслуговування залежить від маси і тривалості обробки деталі (приймається рівним 60-120хв.).

Час роботи обладнання по кожній операції (хв.) за період обслуговування дорівнює:

, хв.,         (5.9)

де В_о - продуктивність лінії за період обслуговування;

М_прі - прийнята кількість робочих місць на і-й операції

Величина оборотних  запасів:

 

Таблиця 5.2.Час спільної роботи обладнання на суміжних операціях

 

№ операції	Тшті, хв	Мпрі.	Тсті,хв.
1	3,8	3	86,13
2	8,6	6	97,47
3	9,12	6	103,36
4	6,4	4	108,8
5	4,2	3	95,2

 

Оборотні запаси бувають  двох видів: на початок періоду обслуговування (припас із знаком мінус) та протягом періоду  обслуговування, коли на початок та кінець періоду обслуговування запаси дорівнюють нулю, а протягом нього  йде збільшення та зменшення запасів (запас із знаком плюс).

Сумарний оборотний  запас складається з мінусових  оборотних припасів по операціях.

Загальний сумарний запас  на лінії (ΣZ)дорівнює:

åZ = Z_техн. + Z_тр + Z_стр. + åZ_об., од.,     (5.12)

åZ =22+354+26+0=402

5.6 Визначаємо тривалість технологічних і виробничих циклів та вибір виду рухів предметів праці.

В залежності від способів передачі деталей з операції на операцію розрізняють три види рухів в  процесі виробництва.

1. Послідовний вид  руху .

Тривалість циклу технологічних операцій дорівнює:

 

, хв,       (5.13)

де  - штучна норма часу на операцію, хв.

М_пр.і - кількість робочих місць на і-й операції;

п- число виробів за зміну.

 

Тривалість виробничого  циклу дорівнює:

,     (5.14)

де Т_пр. - тривалість природних процесів, хв;

m - кількість операцій;

Т_мо - середній міжопераційний час, хв;

Т_реж. - час перерв, пов’язаних з режимом роботи, хв.

Паралельно-послідовний  вид руху.

Тривалість циклу технологічних  операцій дорівнює:

, хв.    (5.15)

 де n_T - кількість виробів в передаточній партії;

- сума коротких операційних  циклів з кожної пари суміжних  операцій.

Тривалість виробничого  циклу:

 

,хв.  (5.16)

    

3. Паралельний вид  руху.

Тривалість циклу технологічних  операцій дорівнює:

, хв,    (5.17)

де  - цикл операцій з максимальною тривалістю.

Тривалість виробничого  циклу:

, хв  (5.18)

 

Отже, основними календарно-плановими  нормативами потокових ліній є: такт, ритм, тривалість виробничого циклу та величина запасів. Такт лінії становитиме 0,45 хв/шт, ритм партії – 122,01 хв. За зміну планується обробляти 260 деталей, мінімальний розмір транспортної партії деталей при цьому становитиме 83 деталі. Внутрішньоцехові запаси заплановано у розмірі 402 одиниці.

При послідовний вид  руху, тривалість технологічного і  виробничого циклів складе відповідно 1877,2 та 1937,2 хвилини. При паралельно-послідовний вид руху – 657,67 та 717,67 хвилин відповідно, а при паралельному виді руху – 868,3 та 928,3 хвилин відповідно, з чого ми можемо зробити висновок, на на данній дільниці найбільш ефективним буде паралельно-послідовний вид руху деталей на виробництві.